Рішення

від 23.12.2024 по справі 639/7446/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024

м.Харків

Справа № 639/7446/24

провадження 2-о/639/200/24

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Семенюк А.Є.

учасники справи:

заявник- ОСОБА_1

представник заявника- ОСОБА_2

заінтересована особа- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядкуокремого провадженняцивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи- ОСОБА_3 , Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою та просив встановити факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , по відношенню до сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м.Харкові внести зміни до актового запису № 312 від 20.05.2011 про народження ОСОБА_5 в графі « батько».

Заява обґрунтована тим, що тривалий час, з 2001 року, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Харкові у них народився син . Оскільки ОСОБА_1 не перебувала у шлюбі, запис про батька дитини внесено з її слів у відповідності до ст. 135 СК України. Зазначає, що за життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком дитини, виховував сина, піклувався про нього і сім`ю, утримував матеріально. Крім того, ОСОБА_4 опікувався не тільки сумісним сином , а і синами від інших шлюбів заявника- ОСОБА_6 , 1991 р. народження і ОСОБА_7 , 1998 р. народження, які мешкали разом з ними. З 08.09.2022, під час проходження військової служби у с. Свято-Покровська Бахмутського району Донецької області він помер ІНФОРМАЦІЯ_4 від гострої серцевої недостатності, про що ОСОБА_1 та матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 повідомлено командиром військової частини.Факт батьківства підтверджується також висновком про біологічну спорідненість від 11.10.2024 ( між бабусею та дитиною) з ймовірністю 99,9676370313%.На даний час ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої право на оформлення для дитини пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з метою захисту інтересів дитини, вона вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення акту батьківства.

Заінтересована особа- мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8 проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує і повністю визнає факт перебування її сина та заявника у фактичних шлюбних відносинах з 2001 року, народження у них сина ОСОБА_5 , тривале спільне проживання однією сім`єю в квартирі ОСОБА_1 , виховання та утримання також синів дружини, які вважали його батьком. ОСОБА_3 вказувала, що вона постійно спілкувалась з онуком, приїжджала в гості, він проводив у неї канікули у м.Лозова. Наприкінці грудня 2022 року , син приїхав у відпустку на декілька днів, з дитиною відвідав батьків, повернувся на фронт 05.01.2023 р., а на початку березня військова частина сповістили про його смерть. Повідомила, що у неї відбирались зразки ДНК для проведення генетичного аналізу для встановлення спорідненості бабуся-онук.

Представник Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю.

Суд, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що складено запис № 312 від 20 травня 2011 р.

Відповідно до даних вказаного свідоцтва батьками ОСОБА_5 є батько- ОСОБА_9 , мати- ОСОБА_1 ( а.с. 13).

Позивач не заперечує, що відомості про батька дитини до актового запису про народження ОСОБА_5 , № 312 від 20.05.2011 року внесено на підставі ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.Станом на день народження ОСОБА_5 , його мати ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебувала.

Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Реєстру територіальної громади м.Харкова ОСОБА_1 зареєстрована разом з дітьми ОСОБА_6 , 1991 р. народження, ОСОБА_7 , 1998 р. народження, ОСОБА_5 , 2011 р. народження і матір`ю в кв. АДРЕСА_1 ( а.с. 12).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер у с. Свято-Покровське Бахмутського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 на бойовій позиції, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06 березня 2023 р., витягом з наказу в/ч НОМЕР_3 № 252 від 08.09.2022, витягом з наказу № 964 від 14.03.2023 про підсумки спец розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_10 , витягом з наказу № 94-РС від 25.04.2023 про виключення зі списків особового складу ЗСУ у зв`язку зі смертю (загибеллю)( а.с. 15-21).

Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту батьківства, ОСОБА_1 зазначала, що з 2001 року вона проживала разом із ОСОБА_4 як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання в квартирі заявника в м.Харкові, вони мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, працювали, вели спільне господарство та виховували разом дітей заявника від попередніх шлюбів. , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_11 . Батько дитини ОСОБА_4 забирав дружину з сином з пологового будинку , визнавав своє батьківство , виконував свої батьківські обов`язки, виховував сина та утримував його. У 2016 році вона розлучилася з ОСОБА_4 , проте він продовжував утримувати їх, систематично навідувався, виконував свої обов`язки батька.

На підтвердження зазначених обставин до справи долучені фотографії батька з сином, а також з сім`єю, батьками ( а.с. 32-40).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка є сусідкою по квартирі ОСОБА_1 пояснила, що заявниця проживала разом з матір`ю, дітьми. Приблизно з 2001 року став на постійній основі проживати чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_13 , у них народився син. Батьки працювали разом на ринку, приділяли весь свій вільний час дітям, до них приїжджала в гості мати чоловіка- ОСОБА_3 , вони також періодично до неї їздили, бабуся забирала онука до себе на канікули.Останній раз бачила ОСОБА_4 перед новим 2023 роком з подарунками, він перебував на фронті та приїхав у відпустку, потім повідомили , що він незабаром загинув.

Свідок ОСОБА_14 - подруга заявниці з 1996 р., стверджувала, що у 2001 році ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_4 , стали проживати разом однією сім`єю, виховувала двох синів заявниці від попереднього шлюбу, потім у них народився в 2011 році син ОСОБА_15 . Позитивно характеризує їх сім`ю, теплі взаємовідносини між ними, проведення багато часу з молодшим сином.

Згідно показаньсвідка ОСОБА_16 ,яка є дружиною сина заявниці ОСОБА_17 , з сім`єю чоловіка знайома з 2019 року, його з трирічного віку та його братів виховувала мати та ОСОБА_4 , якого він називав батьком. Чоловік заявниці часто приїжджав до них, а з початком повномасштабної війни перебував на фронті.

Усі свідки також звертали увагу на сильну прив`язаність ОСОБА_4 до сина ОСОБА_15 та їх схожість.

Як вбачається з довідки Харківського ліцею № 54 від 18.12.2024 № 01-28/523-24 ОСОБА_5 навчається з 01.06.2017 і наразі є учнем 8 класу. Батько дитини, ОСОБА_4 , в період з 01.09.2017 по лютий 2022 систематично спілкувався с учителями, відвідував батьківські збори, з відповідальністю ставився до навчання та виховання сина.

Відповідно дозвіту молекулярно-генетичногоекспертного дослідження№ МGU1131від 11.10.2024,проведеного ТОВ«Генкод Діагностик»(ліцензіяна діяльністьз медичноїпрактики МОЗУкраїни 31.10.2023№ 1887 заспеціальністю:генетика лабораторна),проведеного напідставі договоруз «МедикалГеномикс» провизнання генетичногодослідження,аналізу ДНК,яка отримувалазразки біологічногоматеріалу ,донор зразка ОСОБА_3 може бутибіологічною бабусеюдонора зразка,маркованого « ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_7 » з ймовірністю споріднення 99,9676370313 % ( а.с. 22, 23).

Наданими суду документами підтверджено, що ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с. 14, 24-27, 58-59).

Згідно зі сповіщенням про смерть ( загибель) № 2/107 від 25.02.2023, військова частина НОМЕР_3 просить ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомити ОСОБА_18 про смерть чоловіка-стрільця механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону ОСОБА_4 , 1981 р. народження, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 у н.п. Свято-Покровське Бахмутського району Донецької області.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 у справі № 367/4662/22, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи у справах про встановлення батьківства є лише одним із засобів доказування, який підлягає оцінці у сукупності із іншими доказами у справі.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

На підставіоцінки сукупностізібраних доказів,зокрема показаньтретьої особи-матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , свідків,письмових доказів,копій фотознімків, судомвстановлено,що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 за часспільного проживанняз 2001року малиспільний бюджет,взаємні права та обов`язки, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство та виховували разом дітей заявниці від попереднього шлюбу та спільну дитину ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_4 визнавав своє батьківство щодо ОСОБА_5 , 2011 року народження, виконував свої батьківські обов`язки, піклувався про нього як батько, матеріально утримував, сприяв його фізичному та моральному розвитку.

Факт батьківства ОСОБА_4 повідношенню до ОСОБА_5 підтверджується такожвисновком молекулярно-генетичногоекспертного дослідження №МGU1131від 11.10.2024,складенимТОВ «Генкод Діагностик».Сумнівів у правильності висновку молекулярно-генетичного звіту не встановлено.

Заявником ОСОБА_1 надано суду достатню кількість доказів, які свідчать про визнання ОСОБА_4 за життя батьківства щодо сина ОСОБА_5 , 2011 року народження та спільне проживання однією сім`єю з дня народження дитини.

Матеріали справи не містять жодного доказу на спростування таких висновків.

Положеннями частини першої статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких заявник зобов`язаний довести обставини, на які він посилається на підтвердження своїх вимог суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківсьва ОСОБА_4 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст. 12,19,81,259,264,265,315 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи- ОСОБА_3 , Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції- задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м.Харкові, громадянина України.

Зобов`язати Другийвідділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті ХарковіСхідного міжрегіональногоуправлення Міністерстваюстиції внести до актового запису № 312 від 20 травня 2011 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини-громадянина України ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Сторони: Заявник- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_2 );

Заінтересовані особи- ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована АДРЕСА_3 , прож. АДРЕСА_4 );

-Другийвідділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 33292186, м.Харків, вул. Зброярська, 10/14);

Повне судове рішення складено 30.12.2024.

СУДДЯ -