Ухвала

від 30.12.2024 по справі 635/6681/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/6681/20

Провадження по справі № 2/635/2767/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 рокусмт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківську районну державну адміністрацію Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського районного суду Харківської області із вказаною позовною заявою, в якій просить:

- визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в розмірі 4,4258 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 16 від 11 квітня 2005 року, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.10.2020 провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про витребування доказів, а саме просила витребувати з Харківській районної державної нотаріальної контори Харківської області (61052, м. Харків вул. Євгена Котляра, 4) відомості:

-хто звертався до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та проживала: АДРЕСА_1 ;

-чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та проживала: АДРЕСА_1 ;

-про наявність складання заповітів від ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та проживала: АДРЕСА_1 , а також чи були видані будькому свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.10.2020 справу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання в порядку загального судового провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30.08.2021 було залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 доВільхівської сільськоїради Харківськогорайону Харківськоїобласті,про визнанняправа власностіна земельнучастку (пай)в порядкуспадкування, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківську районну державну адміністрацію Харківської області.

Відповідно до розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» справу передану за підсудністю відповідно акту приймання-передачі справ та речових доказів від 01.04.2022.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.12.2023 справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.03.2024 справу прийнято до розгляду суддею Даниленко Т.П. в порядку загального провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.11.2024 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання, сторони не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені.

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники справи не з`явились, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оглянувши матеріали цивільної справи, зазначає про таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України"Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституцією України передбачається низка гарантій, однією із яких є право судового захисту, що передбачена статтею 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Передбачене пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

Наслідки неявкив судовезасідання учасникасправи визначеностаттею 223ЦПК України,частиною п`ятоюцієї статтіпередбачено,що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Україниправилом, за яким суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

В розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи.

Згідно із частиною першоюстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 статті 131 ЦПК Українивстановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зазначена цивільна справа знаходиться в провадженні суду тривалий час.

Позивач та її представник жодного разу не з`явилися до суду для розгляду справи, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд без участі не надали.

Системний аналіз наведених вище норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таким чином, відсутність інтересу позивача у вчасному розгляді справи свідчить про його небажання захищати свої права.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Верховний суд наголошує, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що позивача та її представника було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової кореспонденцію на адресу, вказану в позовній заяві, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, але вони не виявили наміру скористатися своїми процесуальними правами, неодноразово не з`являлися у судові засідання, заяву/клопотання про розгляд справи за їх відсутності суду не надали, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 223 ЦПК України та пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України правового наслідку неявки позивача в судове засідання, а саме залишення позову без розгляду.

Також такогоправового висновкудійшов ВерховнийСуду упостановах від15.04.2020у справі№201/10953/18-ц; від 22.05.2019 у справі№ 310/12817/13.

Згідно частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 44, 131, 247, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківську районну державну адміністрацію Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на звернення досуду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Т.П.Даниленко