Рішення

від 27.12.2024 по справі 276/2564/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/2564/24

Провадження по справі №2/276/968/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

з участю секретаря судових засіданьІгнатенко О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (даліпозивач, ТОВ «Свеа Фінанс») звернулось до суду з позовною заявою в якій вказує, що 01.02.2019 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (далі - банк або первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір № В03.12893.004868345.

Відповідно до умов кредитного договору банк надає відповідачу кредит у розмірі 12649,00 гривень строком на 24 місяці. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 15.5% річних. Підписанням відповідного кредитного договору відповідач також приєдналась до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору) та підтвердила свою обізнаність про Умови та Тарифи банку. На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір Факторингу № 01.02-31/23, згідно якого АТ «Ідея Банк» відступило свої Права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним договором ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк». До Договору факторингу № 01.02-31/23 було складено три Реєстри боржників.

Згідно розрахунку заборгованості по вищевказаному кредитному договорі, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову, складає 29351,22 гривень, з яких: 8222,74 гривень -заборгованість за основним боргом; 4097,34 гривень- заборгованість за відсотками; 17031,14 гривень -заборгованість за іншими процентними платежами.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № В03.12893.004868345 від 01.02.2019 року в розмірі 29351,22 гривень та судові витрати в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження 07.12.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив у встановлений строку та клопотання про проведення судового розгляду з викликом учасників справи до суду не подала.

Тому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 01 лютого 2019 року між АТ «Ідея Банк» далібанк та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № В03.12893.004868345, згідно якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі - 12649,00 гривень на строк 24 місяці, за користування кредитом позичальник сплачує змінювану процентну ставку в розмірі 15.5 %. Повернення заборгованості за договором здійснюється відповідно до Графіку, викладеного в додатку № 1 до даного договору. Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів на рахунок позичальника. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів. Даний кредитний договір підписаний відповідачем особисто.

Згідно Паспорту споживчого кредиту, передбачена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та розмір платежів, періодичність внесення, інша інформація. Сума/ліміт кредиту12649,00 гривень, строк кредитування24 місяці, процентна ставка відсотків річних -15.5. Плата за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,85 % щомісячно від початкової суми кредиту. Даний Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем.

Відповідно до ордерів-розпорядження № 1 Про видачу кредиту та № 2 Про сплату страхового платежу, виданих АТ «Ідея Банк», ОСОБА_1 отримала кредит10135,42 гривень на підставі договору № В03.12893.004868345 від 01.02.2019 року, та кредит в сумі2513,58 гривень, підстава: страховий платіж від ОСОБА_1 .

Згідно з довідкирозрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором В03.12893.004868345 від 01.02.2019 року, виданої АТ «Ідея Банк», розрахунок боргу станом на 25.07.2023 року складає 29351,22 гривень, з яких: 8222,74 гривень -заборгованість за основним боргом; 4097,34 гривень- заборгованість за відсотками; 17031,14 гривень -заборгованість за іншими процентними платежами.

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку з 01.02.2019 по 25.07.2023, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.

Згідно Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» далі- клієнт та ТОВ «Росвен Інвест Україна» даліфактор, разомсторони, за цим договором клієнт передає (відступає) факторові свої Права вимоги, а фактор набуває Права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 25.07.2023 року № 01.02-31/23, в списку боржників під № 3379 вказана ОСОБА_1 , номер первинного договору В03.12893.004868345 від 01.02.2019, дата закінчення первинного договору 01.02.2021 року, сума кредиту - 12649,00 гривень, відсоткова ставка - 15.50%, валюта UAН. Загальна сума заборгованості - 29351,22 гривень, кількість днів прострочення - 1266.

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25 березня 2024 року, вирішено змінити назву (найменування) товариства: повну українською мовою з «Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

Як вбачається з платіжної інструкції № 9217 від 26 липня 2023 року, платник ТОВ «Росвен Інвест Україна», отримувач АТ «Ідея Банк», сума 11963508,00 гривень, призначення платежу: оплата фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023.

Згідно статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» є юридичною особою, зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК Українивстановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей527,530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимог статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другоюстатті 1050 ЦК Українивстановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини першоїстатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другоїстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Керуючись ст.ст.509,510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно достатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК Українивизначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Частиною другоюстатті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідностатті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 3статі 639 ЦК Українипередбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 516 ЦКУкраїнизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно частини другої статті 517 ЦКУкраїниборжник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті516 ЦК України, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, в постанові Верховним Судом України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».

Отже, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про необов`язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок зміни кредитора в договорі.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розрахунок, наданий позивачем, відповідає умовам кредитного договору та підтверджується випискою по рахунку. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленомуст.627 ЦК України.Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості з основного боргу та відсотків за Договором кредиту від 01.02.2019 року обгрунтованими.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за іншими процентними платежамив сумі 17031,14 гривень, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.10 кредитного договору № В03.12893.004868345 від 01.02.2019 позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе:

- надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі банку, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку, шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

- опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Відповідно до п. 4 Паспорту споживчого кредиту позичальник має сплачувати банку «Плату за обслуговування кредитної заборгованості» в розмірі 3,85% щомісячно від початкової суми кредиту.

Вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимогЗакону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язаніз отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншимиактами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання

інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21.

Суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку позичальника їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Позивачем не наданого жодного підтвердження факту надання послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. В п.1.10 договору кредиту визначено, що плата за обслуговування кредиту включає в себе надання інформації за рахунками позичальника і опрацювання запитів позичальника. При цьому таку інформацію безоплатно позичальник має право отримувати не частіше одного разу на місяць. Тобто, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач не зазначив та не надав доказів наявності конкретного переліку таких послуг, які надаються більше, ніж один раз на місяць, погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом. Та обставина, що оплата таких послуг внесена в графік погашення кредиту, не нівелює обов`язок позивача довести позовні вимоги належним чином, оскільки розшифрування таких послуг також не наведено в додатку до договору.

За таких обставин умови кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, які саме види платежів були включені позивачем при нарахуванні так званої «заборгованості за іншими процентними платежами». З огляду на викладене вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за іншими процентними платежами в розмірі 17031,14 грн є необгрунтованими.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 12320,08 грн заборгованості за договором від 01.02.2019 року, з яких: заборгованість за основним боргом8222,74 грн; заборгованість за відсотками4097,34 гривень.

Отже, позов слід задоволити частково на вказану суму, відмовивши у стягненні з відповідача заборгованості за іншими процентними платежами.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути також 1016,68 гривень сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.4,12,13,19,23,28,48,76,78,81,141,211,258,259,263-265,274-279,352, 354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № В03.12893.004868345 від 01.02.2019 у розмірі 12320 (дванадцять тисяч триста двадцять) гривень 08 копійок та сплачений судовий збір у розмірі 1016 (одна тисяча шістнадцять) гривень 68 копійок.

В задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6; уод ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.12.2024 року.

Головуючий суддя А.М. Збаражський