Ухвала

від 27.12.2024 по справі 278/6514/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/6514/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши подання начальника Житомирського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання засудженої ОСОБА_5 , уродженки м. Харків, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , засудженої вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 04.07.2024 за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік, за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років; на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладанням обов`язків, визначених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

начальник Житомирськогорайонного відділуФілії ДУ«Центр пробації»у Житомирськійобласті ОСОБА_6 звернулась до суду із поданням, в якому просить вирішити питання про звільнення від покарання ОСОБА_7 у зв`язку із набранням чинності 09.08.2024 Закону України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та на підставі ст. 74 КК України; розгляд клопотання просила проводити без представника органу пробації.

Засуджена у судове засідання не прибула.

Прокурор Житомирської окружної прокуратури у судовому засіданні подання підтримала та просила звільнити засуджену від відбування покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 04.07.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК у зв`язку з усуненням законом караності діяння та вважати останню засуджену за вказаним вироком суду за ч. 1 ст. 357 КК України і призначити їй остаточне покарання у виді 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_5 засуджена вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 04.07.2024 за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік, за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України останню звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладанням обов`язків, визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Вирок набрав законної сили 06.08.2024, згідно якого події незаконні діяння відбулись 08 та 09 травня 2024 року, майнова шкода становить 804,64 грн, 1256,51 грн, 495,00 грн, що в загальній сумі складає 2061 грн 15 коп.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП (у редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на 2024 рік, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3028,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частина 2 ст. 74 КК України встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, на підставі ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, суд вважає згадане подання про звільнення від призначеного покарання засудженого таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Подання начальника Житомирського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_8 про звільнення від призначеного покарання засудженої ОСОБА_5 задовольнити.

Засуджену ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 04.07.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 04.07.2024 за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільненою від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік,з покладанням обов`язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського районного суду Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1