Рішення

від 24.12.2024 по справі 293/1097/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1097/24

Провадження № 2/293/471/2024

24 грудня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

17.07.2024 Деснянська районна у м.Києві державна адміністрація звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , за змістом якого просить винести рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , стосовно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з неї на утримання сина аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_2 має малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_2 з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак, за вказаною адресою не проживають. ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини: залишає дитину із незнайомими людьми, в будинку не створила належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Крім того, ОСОБА_2 є наркозалежною та потребує лікування. З 21.11.2023 малолітній ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

17.07.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Збаражському О.М. для розгляду.

23.07.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

05.08.2024 на виконання ухвали суду від 23.07.2024 позивачем до суду подано заяву.

Ухвалою від 07.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 24.09.2024.

24.09.2024 ухвалою суду підготовче провадження закрито, судовий розгляд справи по суті призначено на 22.10.2024.

22.10.2024 ухвалою, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 21.11.2024.

21.11.2024 ухвалою, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 24.12.2024.

24.12.2024 сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком. Згідно поданої до суду заяви від 23.12.2024 представник позивача просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явилась в судове засідання. До суду повернулися конверти направлені на зареєстровану адресу проживання відповідача, з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.51,61,72,74,75,76).

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що були оприлюднені 22.10.2024, 21.11.2024.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 24.12.2024, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження дитини. Батько дитини записаний відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 8).

Згідно акту складеного 27.09.2023 органом внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, сектором ювенальної превенції Деснянського УП ГУ НП у місті Києві, 27.09.2023 знайдено дитину чоловічої статі без документів за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

16.10.2023 малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі клопотання Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 12.10.2023 (а.с.16).

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 дітей та сімей від 07.05.2024, малолітній ОСОБА_1 з 19.10.2023 року перебуває в даній установі. З травня 2024 року мати дитини понад місяць не цікавиться станом здоров`я дитини та умовами перебування (а.с.22).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих спеціалістам Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є наркозалежною та потребує реабілітації від наркотичної залежності. 27.09.2023 залишила сина у свого знайомого ОСОБА_3 та його брата ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , номер квартири не пам`ятає (а.с.13-14).

З 21.11.2023 малолітній ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків (а.с.12).

Згідно витягу з реєстру Високівської територіальної громади від 06.04.2023, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15).

Згідно довідки Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 24.05.2024, ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживають з червня 2023, на зв`язок із родичами не виходить, відомості щодо її місцезнаходження невідомі. Будинок перебуває у занедбаному та незадовільному стані (а.с. 17, 23).

Згідно характеристики виданої Християнською церквою «Нове покоління» 18.12.2023, ОСОБА_2 перебувала в центрі реабілітації за адресою: АДРЕСА_3 з 24.10.2024 по 06.11.2023. За час перебування в центрі реабілітації ОСОБА_2 неодноразово порушувала дисципліну, не бажала змінюватись, центр покинула достроково за власним бажанням (а.с.19).

Згідно висновку органу опіки та піклування Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 (а.с.25-28).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що малолітній ОСОБА_1 взятий на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухилянням матері від виконання батьківських обов`язків.

Мати дитини ОСОБА_2 є наркозалежною, та потребує реабілітації від наркотичної залежності, веде бродячий спосіб життя, 27.09.2024 залишила дитину на своїх знайомих, які проживають в м.Києві, залишивши її без батьківського піклування; за місцем реєстрації не проживає, протягом тривалого часу не забезпечує життєво необхідні потреби дитини ОСОБА_1 , який є малолітнім, не створила належні умови для проживання, виховання та його розвитку. 16.10.2024 малолітній ОСОБА_1 влаштований до Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). З травня 2024 року ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров`я сина та умовами його перебування в центрі.

Спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з ОСОБА_2 проводились профілактично-роз`яснювальні бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини ОСОБА_1 , однак, ОСОБА_2 не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Вказані обставини у своїй сукупності вказують на ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітнього сина ОСОБА_1 .

Всі з`ясовані судом обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази, вказують на свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками як матері та ухилення від їх виконання.

З огляду на викладене, враховуючи наявність факту ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітнього ОСОБА_1 та виходячи з найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про доцільність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення відповідача батьківських прав відносно її дитини.

Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дітей, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на утримання сина, суд враховує працездатний вік відповідача, те що в матеріалах справи відсутні відомості про її доходи, наявність у відповідача рухомого чи нерухомого майна, враховуючи також розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого у 2024 році, суд вважає, що з відповідача на утримання однієї малолітньої дитини слід стягувати аліменти в розмірі ? частки її заробітку (доходу), щомісяця, до повноліття дитини, у зв`язку із чим частково задовольняє позов.

Суд наголошує, що мінімальний розмір аліментів на дитину (дітей), встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину (дітей) не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України (висновок Верховного Суду у постанові від 12.09.2018 справа № 459/2181/17).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 6056 грн., що відповідає сумі ставок судового збору за вимогами, які задоволено.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті частини усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 17.07.2024 і до повноліття дитини, на користь законного представника дитини, на утриманні якого буде перебувати неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 6056 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Деснянська районна у м.Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування

адреса місцезнаходження: 02225, м. Київ, пр. Червоної Калини, 29

код ЄДРПОУ37415088

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1

РНОКПП: НОМЕР_1

Повне рішення складено та підписано 30.12.2024.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ