Рішення

від 16.12.2024 по справі 366/3215/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3215/24

Провадження № 2/366/888/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав, обґрунтовуючи свій позов тим, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.04.2012 по 27.02.2020. Від цього шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З народження і після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 , проживала разом позивачем, в належному йому будинку. Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 26.02.2021 було визначено її місце проживання з батьком, за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, рішенням Іванківського районного суду Київської області від 03.06.2022 було припинено стягнення аліментів з Позивача та вирішено стягувати з Відповідачки аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.09.2021 року до досягнення повноліття дитиною.

Починаючи з лютого 2024 Відповідачка виїхала закордон, залишила доньку на виховання з Позивачем. За цей час вона взагалі перестала спілкуватись із дитиною, цікавитись її життям та розвитком. Крім того, Відповідачка взагалі не приймає участі в утриманні дитини, про що свідчить наявна заборгованість по сплаті аліментів на користь Позивача на утримання дитини, ОСОБА_3 , в сумі 34229 грн. 96 коп.

Позивач також зазначає, що донька проживає разом зі ним, він постійно нею опікується, надає відповідну допомогу, купує одяг, займається з нею уроками. Фактично вона перебуває на його вихованні та повному матеріальному утриманні.

Крім того, повідомляє суд про те, що працює фельдшером з медицини невідкладних станів пункту постійного базування смт Красятичі підстанції екстреної медичної допомоги смт Іванків Вишгородської станції екстреної медичної допомоги КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», середня заробітна плата отримана ним становить 20000-23000 грн., має задовільний стан здоров`я, місце для проживання, що свідчить про реальну можливість самостійно виховувати та утримувати дитину, а також створювати належні умови для її розвитку.

Питання про позбавлення батьківських прав відповідачки відносно спільної доньки постало у зв`язку з тим, що дитина, після деокупації смт Іванків, внаслідок воєнної агресії російської федерації проти України, виїхала до Німеччини, де отримала з 10.07.2022 статус тимчасового захисту, який дійсний до 04.03.2025. За час перебування в Німеччині у неї з`явились нові знайомства, друзі, вона почала вивчати мову, та в подальшому, після закінчення навчання, планує продовжувати його в Німеччині, однак до досягнення нею повноліття для виїзду закордон необхідний дозвіл на виїзд дитини закордон від обох батьків. Але оскільки дитина зі своєю матір`ю не спілкується, мати перебуває закордоном, точне місце перебування її невідоме, це унеможливлює отримання від неї цього дозволу, при цьому, у випадку позбавлення її батьківських прав, дитина матиме можливість виїхати на навчання закордон, без отримання відповідного дозволу матері, а лише за наявності такого дозволу батька.

Враховуючи, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не надає ніякої матеріальної допомоги дитині, не бере участі у її вихованні, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не спілкується з дитиною, позивач вирішив звернутись з позовом до суду та позбавити її батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи:

29.10.2024 позов надійшов до суду.

04.11.2024 ухвалою суду у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.11.2024, відкладено на 16.12.2024 у зв`язку з неявкою відповідача.

16.12.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.12.2024 об 11 год. 20 хв.

Позиції сторін:

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлялась шляхом надіслання рекомендованих поштових повідомлень за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 , які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті судової влади України. Крім того, на особистий номер телефону, зазначений позивачем у позові, відповідачці надсилались смс-повідомлення про виклик до суду, текст яких доставлено 12.11.2024 та 01.12.2024, що підтверджується довідками про доставку. Відзиву на позов до суду від відповідача не надходило, із заявами та клопотаннями щодо відкладення розгляду справи не зверталась.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права:

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 76 /а.с.8/).

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 27.02.2020 у справі № 366/53/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано /а.с.11/.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 26.02.2021 у справі № 366/2395/20 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації та постійного проживання: АДРЕСА_1 /а.с.12-15/.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 03.06.2022 у справі № 366/2454/21 ухвалено припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.09.2021, до досягнення дитиною повноліття /а.с.16-19/.

Згідно з доданими до позову Витягами з реєстру Іванківської територіальної громади від 21.03.2024, довідкою виконкому Іванківської селищної ради № 2279 від 08.10.2024 та Актом обстеження умов проживання від 16.10.2024, складеного комісією ССДС Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружиною, ОСОБА_4 та бабусею, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Для дитини створені умови та наявні харчові продукти. Стосунки в сім`ї теплі, відносини дружні /а.с.7,10, 22, 23/.

З доданої до матеріалів справи довідки Іванківського ліцею Іванківської селищної ради № 809 від 10.10.2024, вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 7 класі даного ліцею, вихованням і навчанням доньки цікавиться лише батько, ОСОБА_1 /а.с.24/.

З характеристики ОСОБА_1 , 1975 р.н., виданої КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», вбачається, що ОСОБА_1 з 01.06.2022 займає посаду фельдшера з медицини невідкладних станів пункту постійного базування смт Красятичі підстанції екстреної медичної допомоги смт Іванків Вишгородської станції екстреної медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». За період роботи зарекомендував себе як грамотний, кваліфікований спеціаліст, користується повагою серед пацієнтів та колег /а.с.27/.

Крім того, судом у судовому засіданні досліджено медичну довідку № 12381 відповідно до якої ОСОБА_1 є придатним для роботи за професією фельдшер медицини катастроф та довідку про доходи № 450 від 12.02.2024, згідно з якою, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період серпень 2023-січень 2024 склала 148286,41 грн. без урахування аліментів /а.с.28,29/.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявної судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 08.10.2024, є особою, стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості - відсутні /а.с.30/.

З довідки, виданої Іванківським відділом Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області від 23.10.2024 № 72524368/8 вбачається, що станом на 17.10.2024, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 34229, 96 грн. /а.с.21/.

З дослідженого судом висновку Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради від 25.11.2024 № 1594 вбачається, що відповідно до протоколу комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради від 19.11.2024 № 22, орган опіки та піклування Іванківської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.49-51/.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У Постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справ № 459/3411/18, зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 зазначеного закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач не виконує покладені на неї законом обов`язки щодо виховання своєї доньки, а саме: безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, не піклується та не цікавиться життям дитини, що свідчить про дійсне ухилення (свідоме самоусунення) її від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновок Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно її малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також долучені до матеріалів справи докази, які свідчать про те, що Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки, не цікавиться її життям і здоров`ям та приходить до висновку, що позов слід задовольнити: судом достовірно встановлений той факт, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлена належного батьківського піклування зі сторони матері, ОСОБА_2 .

Судовий збір:

Позивачем, при поданні позову до суду сплачено 1211,20 грн. судового збору (квитанція від 25.10.2024 /а.с.31/, який, у відповідності до п.1 ч.1 с.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Повний текст складено 26.12.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;

третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області: адреса: вул. І. Проскури, 7, с-ще Іванків, Вишгородського району Київської області, 07201.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ