Ухвала

від 30.12.2024 по справі 524/13802/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/13802/24

Провадження № 2/524/5476/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2024 року Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Нестеренко С.Г. розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Дана позовна заява ухвалою судді від 11 листопада 2024 року була залишена без руху для усунення недоліків у спосіб, порядок та строк, які вказувалися в ухвалі.

В ухвалі зазначалося, що до суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить скасувати арешт на належне йому нерухоме майно у ході ВП без конкретизації щодо видів майна, документів на підставі яких було накладено арешт, органу який їх ухвалив, номера обтяжень, та без зазначення стягувача у відповідному ВП.

Зокрема зверталася увага позивача на те, що позивач не зазначає види та перелік майна з яких необхідно скасувати арешти, коли, ким і на підставі яких документів були накладені такі арешти на конкретне майно, а також не зазначає про те, які є рішення судів, у тому числі вирок суду в якому передбачена конфіскація майна, чи є відповідні виконавчі провадження відкритими та/або закінченими, у чому саме полягає спір з вказаним ВДВС, коли позивач дізнався про факт накладення арешту та коли було вручено копію постанови, чи є рішення судів про стягнення з нього (позивача) боргів на користь певних осіб (фізичних чи юридичних, держави), на виконання яких і були відкриті виконавчі провадження.

До того ж позивач з не зрозумілих підстав вказує відповідачем саме ВДВС, а не стягувача (-ів) у відповідних виконавчих провадженнях, їх місця знаходження.

Позивачем та його представником не було врахована та обставина, що відсутність (знищення, тощо) матеріалів ВП у паперових носіях не означає абсолютну відсутність будь-якої інформації щодо будь-якого ВП, враховуючи, що існує Автоматизована система виконавчих проваджень, яка складається з розділів: поточний; - електронного архіву; - спец розділу, і зокрема в останніх наявна інформація щодо сторін виконавчого провадження, підстав стягнення, тощо.

Крім того позовна заява не була оплачена судовим збором у розмірі від ціни позову з посиланням позивача на наявність пільги як для учасника бойових дій. Однак відповідних доказів щодо наявності певного статусу, який надає пільги щодо сплати судового збору позивачем не було надано.

Посилання позивача на факт звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій були визнані як помилкові.

При цьому суддя в ухвалі акцентував увагу на тому, що ВС зазначив, що правові засади справляння судового збору платниками, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 цього Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.12, 22 Закону № 3551-XII.

Копію ухвали судді від 11 листопада 2024 року суд направляв позивачу неодноразово засобами рекомендованого поштового зв`язку, яку позивач неотримав внаслідок власної недбалості та байдужості, оскільки конверти поверталися до суду з приписами поштового відділення про відсутність адресата за адресою вказаної на конверті, яка відповідає адресі зазначеної позивачем у позовній заяві. Крім того представник позивача ОСОБА_1 - Гонсевич Н.С., котра як адвокат діє без обмеження повноважень на підставі ордеру серії ВІ № 1210215 від 16.12.2024 р., отримала копію ухвали 18 грудня 2024 року.

Недоліки, які були зазначені в ухвалі судді від 11 листопада 2024 року позивачем усунені не були.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997№ 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведені обставини та те, що станом на 30 грудня 2024 року недоліки, які вказувалися в ухвалі судді від 11 листопада 2024 року позивачем усунуті не були, позивачу було надано достатньо часу для усунення недоліків, позивач та його представник зловживали своїми процесуальними правами та обов`язками внаслідок того, що позивач не отримував копію ухвали, яка неодноразово надсилалася, не цікавився рухом заяви, не повідомив про зміну свого місця проживання, а також, що у наданий строк після отримання представником позивача недоліки не були усунуті, і позивач, та його представник не подавали заяви про продовження строку для усунення недоліків, недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про прийняття такої заяви і відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про необхідність визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

При цьому суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовною заявою до конкретного належного відповідача про скасування арешту на майно, що належить позивачу на праві власності, за наявності спору та, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-260, 352-354 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна - визнати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала виготовлена та підписана 30 грудня 2024 року. Ухвала набирає законної сили негайно після її виготовлення та підписання (проголошення). Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: