Рішення

від 25.12.2024 по справі 548/1586/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1586/24

Провадження № 2-а/548/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2024 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №297 від 12.04.2024

В С Т А Н О В И В:

08.07.2024 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №297 від 12.04.2024, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно постанови №297 від 12.04.2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, складеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.2 ст.210 КУпАП за те, що він відмовився від проходження військово-лікарської комісії, що є порушенням правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, частини десятої статті 1 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Просив скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 №297 від 12.04.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.2 ст.210 КУпАП, а справу закрити.

Позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, оскільки йому не було відомо про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та він не був повідомлений у передбачений законом спосіб про виклик до відповідної установи.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 08.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не подав. Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, пояснень не надавала.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що №297 від 12.04.2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, складеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.2 ст.210 КУпАП за те, що він відмовився від проходження військово-лікарської комісії, що є порушенням правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, частини десятої статті 1 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідальність за ч.2 ст.210 КУПАП настає у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненні в особливий період.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Зазначений порядок містить форму повістки (додаток 11) та розпорядження (додаток 13), як вказано у п. 47 наказ (розпорядження).

Всупереч вказаним нормам відповідачем повно, всебічно та об`єктивно не розглянуто справу про адміністративне правопорушення, зокрема, не прийнято до уваги те, що у вказаний в оскаржуваній постанові період ОСОБА_1 не ухилявся від органів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Підтвердження того, що позивач належним чином не з`являвся до ТЦК відповідачем суду не надано. На вимогу про явку до ТЦК позивач з`явився та пред`явив всі неохідні документи .

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє обґрунтування, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ,юридична адреса: АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ:34865290,юридична адреса:вул.1Травня,4м.ХоролЛубенського районуПолтавськоїобласті) про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №297 від 12.04.2024-задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №297 від 12.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605.60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Коновод