Рішення

від 26.12.2024 по справі 711/6271/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6271/24

Провадження № 2/711/2305/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

представника позивача Гребенюк О.В.,

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - Рогової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (далі Черкаська ТЕЦ), звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 29068,84 грн. і додатково нараховані на таку суму три відсотки річних 2922,19 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7319,85 грн., тобто усього 39310,88 грн. Також в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 3028 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що за відповідачами обліковується заборгованість в розмірі 29068,84 грн., яка утворилась в період з 01.06.2017 по 01.08.2024, з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачі в добровільному порядку не здійснювали оплати послуг позивача, то позивач вимагає стягнути заборгованість з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з липня 2017 року по січень 2022 року.

Відповідачі заперечили проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог, а також просили застосувати строки позовної давності.

09.08.2024 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.08.2024 від відповідачів на адресу суду надійшов відзив проти позову, в якому відповідачі просили відмовити у позові в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову у відзиві зазначено, що позивач неодноразово звертався до суду з подібними вимогами в порядку наказного та позовного провадження, внаслідок чого судом ухвалювались рішення про стягнення заборгованості, що утворилась за період до 01.01.2019. На виконання одного з таких рішень з відповідачки ОСОБА_1 в примусовому порядку вже була стягнута сума боргу в повному обсязі. За період з 01.01.2019 по 01.08.2024 заборгованості з оплати послуг позивача відповідачі не мають, а розрахунки позивача та облік суми боргу є необґрунтованими та безпідставними. Додатково у відзиві зазначено про пропуск позивачем строків позовної давності, що є окремою підставою для відмови у позові.

17.09.2024 від представника позивача Гребенюк О.В., яка діє на підставі довіреності №191 від 22.11.2023, на адресу суду надійшла відповідь на відзив. У такій заяві зазначено, що предметом спору є розмір боргу, що утворився внаслідок надання послуг в період часу з 01.06.2017 по 01.08.2024. В цей проміжок часу сплив строків позовної давності по кожному окремому щомісячному платежу неодноразово переривався, а тому строки позовної давності не пропущені.

За заявою представника позивача 02.10.2024 судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що у зв`язку з відсутністю в квартирі відповідачів лічильнику обліку теплової енергії нарахування вартості послуг здійснювалось відповідно до опалювальної площі квартири, а послуги з гарячого водопостачання відповідно до показників лічильнику обліку гарячої води.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на підставі довіреностей №90 та №91 від 07.01.2023, в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Додатково зауважила, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 фактично не проживають у квартирі і не споживають житлово-комунальних послуг, а тому відсутні підстави для оплати нарахувань на таких осіб.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані учасниками справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідачі з 13.11.1987 і по теперішній час мають зареєстроване місце проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідна квартира є об`єктом спільної сумісної власності відповідачів.

Черкаська ТЕЦ є надавачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами не укладався договір про надання комунальних послуг.

В квартирі відповідачів відсутній лічильник обліку теплової енергії у зв`язку з чим позивач здійснював нарахування вартості послуг з централізованого опалення за опалювальною площею. В той же час вартість послуг гарячого водопостачання визначалась відповідно до показників лічильнику обліку гарячої води, який встановлений в квартирі відповідачів.

Облік вартості надаваних позивачем до квартири відповідачів послуг здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно наданої позивачем оборотної відомості за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01.08.2024 заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 29068,84 грн., з яких борг по опаленню 7997,33 грн., борг з гарячого водопостачання 21071,51 грн. /а.с. 8/.

14.07.2017 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ №711/5253/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Черкаської ТЕЦ заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії, яка існувала станом на 01.06.2017, в розмірі 41231,49 грн. /а.с. 52/.

Відповідний судовий наказ був виконаний в повному обсязі у зв`язку з чим постановою державного виконавця Другого ВДВС у м. Черкаси від 17.07.2024 було закінчено виконавче провадження №57191718 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с. 58/.

Зазначені обставини справи, окрім їх часткового підтвердження письмовими доказами, повністю визнаються сторонами, а тому суд вважає їх доведеними.

У зв`язку з відмовою відповідачів в добровільному порядку здійснити погашення заборгованості з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу виконання грошового зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, що регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК), Житлового кодексу України (далі - ЖК), Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 (далі Правила №630), Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019 (далі Правила №1182), Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (далі Правила №830) тощо.

Надаючи оцінку доводам сторін в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 ЖК плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону №2189 ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189 споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що позивач здійснював надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла відповідачів. Нарахування вартості послуг здійснювалось позивачем на підставі тарифів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому розмір платежів з оплати послуг централізованого опалення здійснювався з урахуванням опалювальної площі житлового приміщення, а гарячого водопостачання з урахуванням показників лічильника обліку споживання гарячої води, тобто у відповідності до п. 20, 21 Правил №630, п.28 Правил №1182, п.24 Правил №830.

Порядок нарахування платежів з оплати вартості послуг позивача, факт надання таких послуг належної якості та наявність правових підстав для їх оплати відповідачами не оспорюється.

За таких обставин суд доходить висновку, що з огляду на період надання послуг, то спірні правовідносини регулюються між сторонами на умовах типового договору про надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, передбаченого Правилами №630, а починаючи з 11.02.2020 і по теперішній час на умовах відповідних типових договорів, передбачених Правилами №1182 та Правилами №830.

Нарахування плати за надані послуги здійснювалось позивачем згідно встановлених нормативів та тарифів, які визначались постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України «Про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб населення ПАТ "Черкаське хімволокно"» №573 від 23.05.2014, №650 від 06.06.2014, №725 від 13.06.2014, №1171 від 31.03.2015, №3556 від 17.03.2016, №1352 від 04.08.2016, №1206 від 05.10.2017, №405 від 14.06.2018, №1811 від 11.12.2018, рішеннями Черкаського міського виконавчого комітету №1094 від 07.10.2021, №299 від 12.04.2022.

З урахуванням встановлених тарифів розрахунок вартості наданих позивачем відповідачам послуг арифметично здійснений вірно та враховує усі здійснені споживачами оплати відповідних послуг. Згідно наданого позивачем розрахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01.08.2024 обліковується заборгованість з оплати послуг опалення в сумі 7997,33 грн. та гарячого водопостачання 21071,51 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 322 ЦК власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить, що співвласники житла, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, є у рівній мірі відповідальними перед постачальником комунальних послуг по зобов`язанню з оплати вартості таких послуг, а отже несуть солідарний обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від факту їх проживання у такому житлі.

Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог відповідач просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог.

Згідно ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Аналіз руху коштів (нарахування/оплата) по о/р №40007086 свідчить, що оплата послуг позивача здійснювалась нерегулярно, проте розмір платежів перевищував розмір щомісячних нарахувань, що свідчить про переривання строків позовної давності.

Окремо суд зауважує, що статтею 263 ЦК унормовані положення щодо зупинення перебігу позовної давності. За змістом частини другої та третьої цієї статті перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, а від дня припинення таких обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257 (загальна позовна давність), 258 (спеціальна позовна давність) ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК також передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до постанов КМУ №211 від 11.03.2020 та №651 від 27.06.2023 на всій території України в період часу з 11.03.2020 до 30.06.2023 було встановлено карантин для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 і по теперішній час діє режим воєнного стану.

Таким чином враховуючи положення ст.ст. 257, 260, 263, п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, доводи відповідача про необхідність обліку строків позовної давності від дня надходження позову до суду є необґрунтованими, оскільки трирічний строк позовної давності, що передує моменту звернення до суду, слід обчислювати з 11.03.2020 (початок зупинення дії строків позовної давності у зв`язку з карантином). Отже в межах строків позовної давності перебувають вимоги щодо оплати комунальних послуг за період з березня 2017 року. Враховуючи, що в даному випадку предметом позовних вимог є заборгованість, яка утворилась за період надання послуг з 01.06.2017, то доводи відповідачів про пропуск позивачем строків позовної давності є помилковими

Щодо розміру заборгованості, то суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що розмір боргу, який є предметом позовних вимог, утворився за період надання послуг з 01.06.2017 по 01.08.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідачі посилалися на те, що обчислена позивачем сума боргу є невірною, оскільки не враховує ту обставину, що з ОСОБА_1 вже стягнуто на користь позивача в рахунок погашення заборгованості суму коштів в розмірі 42031,49 грн., а інші платежі, які вчинялись відповідачкою на погашення поточної заборгованості, повністю перекривають всі нарахування.

За обставинами спірних правовідносин та наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду з заявами про стягнення заборгованості з відповідачів, яка існувала станом на різні моменти часу. Проте, судові рішення про стягнення відповідних сум заборгованостей були скасовані: судовий наказ №711/5422/21 від 23.09.2021 скасований ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.03.2024; заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.12.2021 у справі №711/5202/21 скасоване постановою Черкаського апеляційного суду від 20.04.2023.

В той же час судовим наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.07.2017 №711/5253/17 було стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості з оплати послуг позивача, яка існувала станом на 01.06.2017 в розмірі 41231,49 грн. Відповідне судове рішення було фактично виконано в повному обсязі, а відтак перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості слід виходити з того, що станом на 01.06.2017 за о/р № НОМЕР_1 відсутній залишок боргу.

Суд звертає увагу, що під час даного судового провадження позивачем надавалось суду кілька розрахунків заборгованості по о/р № НОМЕР_1 , які за своїм змістом відрізняються один від одного. Проте аналіз змісту таких розрахунків свідчить, що розбіжності стосуються порядку обліку позивачем певних сум перерахунків при нарахуванні вартості послуг з виокремленням платежів за опалення та за гаряче водопостачання (окремо по кожному виду послуг). Натомість остаточні значення загальної суми залишкової заборгованості у всіх розрахунках є однаковими, внаслідок чого загальна сума боргу складає 29068,84 грн.

Перевіряючи правильність наданих позивачем розрахунків суд бере до уваги останні, які є найбільш повними та враховують всі здійснені відповідачами платежі з оплати послуг позивача.

Арифметичний аналіз розрахунку руху коштів щодо послугиопалення свідчить, що за період з 01.06.2017 по 01.08.2024 розмір вартості таких послуг, що підлягав оплаті споживачем, складає 32475,08 грн., а фактично відповідачами сплачено 20733,74 грн. (20638грн. + 95,30 грн.). Отже позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати послуги опалення в розмірі 7 997,33 грн. є обґрунтованими та правомірними, оскільки така сума не перевищує різниці між нарахованою до сплати суми коштів та фактично сплаченою відповідачами сумою коштів.

В той же час арифметичний аналіз розрахунку руху коштів щодо послугиз гарячоговодопостачання свідчить, що за період з 01.06.2017 по 01.08.2024 розмір вартості таких послуг, що підлягав оплаті споживачем, складає 46324,90 грн., а фактично відповідачами сплачено 27797,40грн. Отже позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати послуги гарячого водопостачання є обґрунтованими та правомірними в межах суми 18527,50 грн., оскільки така сума є різницею між нарахованими до сплати сумами та фактично сплаченою відповідачами сумою коштів (46324,90 грн. 27797,40 грн.).

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача складає 26524,83 грн., що є сумою заборгованості з оплати послуги за опалення (7997,33грн.) та гарячого водопостачання (18527,50грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних нараховані на суму заборгованості.

Аналіз наданих позивачем розрахунків розміру інфляційних нарахувань /а.с. 9/ та трьох відсотків річних /а.с. 6-8/ на суму заборгованості свідчить, що алгоритм такого розрахунку загалом відповідає положенням закону, оскільки відповідні компенсаційні нарахування обчислені позивачем окремо щодо кожного місяця періоду надання послуг. Разом з тим, відповідний розрахунок не враховує коректних даних щодо періоду прострочення кожного окремого платежу.

В цьому контексті слід звернути увагу, що зобов`язання щодо здійснення платежів з оплати послуг має періодичний характер, оскільки обов`язок із здійснення оплати таких платежів виникав окремо щодо кожного місяця періоду надання послуг, а тому компенсаційні нарахування мають обчислюватись щодо кожного місяця окремо, а період прострочення починається з 01 числа місяця, який є наступним щодо того, в якому має вноситись плата за попередній місяць надання послуги, а закінчується такий період датою, визначеною в позовних вимогах, тобто 31.01.2022 (платіж за лютий 2020 року має бути здійснений до 31 березня 2020 року, а отже прострочення починається з 01.04.2020).

Також суд звертає увагу, що оскільки відповідачем періодично здійснювались щомісячні платежі з оплати послуг позивача, то базою для нарахування компенсаційних виплат суд використовує значення різниці між розміром нарахованого платежу та фактично сплаченою споживачем сумою. При цьому відповідні нарахування слід робити окремо для платежів за опалення та окремо для платежів за гаряче водопостачання.

Додатково слід враховувати, що у тих випадках, коли розмір здійснених відповідачами платежів перевищував розмір щомісячних нарахувань, то за рахунок залишку сплачених коштів слід зменшувати розмір прострочених платежів, які є базою для нарахування компенсаційних виплат за попередні місяці. Отже період прострочення для кожного окремого платежу обмежується терміном, коли за рахунок залишку сплачених споживачем коштів, який утворився внаслідок перевищення здійсненого платежу над сумою місячних нарахувань, повністю перекривається сума заборгованості за попередні періоди.

Аналіз розрахунку заборгованості по опаленню по о/р НОМЕР_1 свідчить, що заборгованість зі сплати платежу за жовтень 2017 року в розмірі 386,20 грн. повністю перекривається за рахунок надлишку коштів, які були сплачені відповідачами у березні 2019 року, а відтак період прострочення для нарахування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК компенсаційних виплат для такого платежу обмежується періодом часу з 01.12.2017 по 01.03.2019 (перше число місяця, в якому вчинено платіж) і складає 455 днів.

Подібним чином слід визначати і періоди прострочення для інших щомісячних платежів, внаслідок чого періоди прострочення для щомісячних платежів за період з листопада 2017 року по листопад 2018 року визначається наступним чином: для нарахованого платежу за листопад 2017 року в розмірі 743,33 грн. період прострочення складає з 01.01.2018 по 01.05.2019, тобто 485 днів; платіж за грудень 2017 року в розмірі 843,01 грн. з 01.02.2018 по 01.06.2019, тобто 485 днів; платіж за січень 2018 року в розмірі 900,87 грн. з 01.03.2018 по 01.08.2019, тобто 518 днів; платіж за лютий 2018 року в розмірі 906,25 грн. з 01.04.2018 по 01.03.2020, тобто 700 днів; платіж за березень 2018 року в розмірі 902,72 грн. з 01.05.2018 по 01.04.2020, тобто 701 день; платіж за квітень 2018 року в розмірі 149,11 грн. з 01.06.2018 по 01.05.2020, тобто 700 днів; платіж за листопад 2018 року в розмірі 770,75 грн. з 01.01.2019 по 01.08.2021, тобто 943 дні.

З урахуванням відповідних вихідних даних сукупний розмір трьох відсотків річних по щомісячним платежам заборгованості з оплати послуг централізованого опалення за період з 01.06.2017 по 31.01.2022 складає 655,65грн., а інфляційних втрат 1626,87грн.

За змістом розрахунку заборгованості з постачання гарячої води по о/р НОМЕР_1 для обчислення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд виходить з наступних вихідних даних: період нарахування стосується платежів за період з червня 2017 року по січень 2022 року включно; база нарахування дорівнює різниці між нарахованим платежем та сплаченою сумою з врахуванням перерахунку, за наявності такого. При цьому періоди прострочення для щомісячних платежів за період з червня по листопад 2017 року, враховуючи перекривання заборгованості за рахунок надлишку, який утворювався внаслідок того, що розмір фактично сплачених коштів перевищував нарахування за місяць, в якому здійснювалась відповідна оплата, визначається наступним чином: для нарахованого платежу за червень в розмірі 888,02 грн. період прострочення складає з 01.08.2017 по 01.05.2019, тобто 638 днів; платіж за липень в розмірі 888,03 грн. з 01.09.2017 по 01.06.2019, тобто 638 днів; платіж за серпень в розмірі 888,02 грн. з 01.10.2017 по 01.08.2019, тобто 669 днів; платіж за вересень в розмірі 888,02 грн. з 01.11.2017 по 01.06.2020, тобто 943 дні; платіж за жовтень в розмірі 932,34 грн. з 01.12.2017 по 01.12.2020, тобто 1096 днів; платіж за листопад в розмірі 993,72 грн. з 01.01.2018 по 01.12.2021, тобто 1430 днів.

З врахуванням таких вихідних даних сукупний розмір трьох відсотків річних по щомісячним платежам заборгованості з оплати послуг гарячого водопостачання за період з 01.06.2017 по 31.01.2022 складає 1789,44 грн., а інфляційних втрат 4748,14 грн.

Таким чином, загальна сума компенсаційних нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, в межах заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню по основній сумі заборгованості в розмірі 26524,83грн, складає 8820,10 грн. і складається з наступних сум: три відсотки річних 2445,09 грн. (655,65грн. + 1789,44грн.); інфляційні втрати 6375,01 грн. (1626,87грн. + 4748,14грн.).

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 35344,93 грн., яка складається з наступних сум: заборгованість з оплати послуг по опаленню 7997,33 грн., з оплати послуг гарячого водопостачання 18527,50 грн., інфляційні нарахування 6375,01 грн., три відсотки річних 2445,09 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідні судові витрати по справі складаються із витрат, понесених позивачем з оплати судового збору в розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 35344,93 грн., що складає 89,91% від загальної ціни позову (39310,88грн.), а отже на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу має бути відшкодовано за рахунок відповідачів 2722,47 грн. судового збору (3028грн. * 89,91%). Отже в рахунок відшкодування позивачу судових витрат з кожного з відповідачів слід стягнути по 907,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, IBAN НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк»), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, проспект Хіміків, 76, ЄДРПОУ ВП 33282969), заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 26 524 грн. 83 коп.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, IBAN НОМЕР_6 , ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія Черкаське обласне управління АТ «СЕНС-БАНК»), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, проспект Хіміків, 76, ЄДРПОУ ВП 33282969), інфляційну складову боргу у розмірі 6 375 грн. 01 коп. та 3% річних у розмірі 2 445 грн. 09 коп., а всього 8 820 грн. 10 коп.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (м. Черкаси, просп. Хміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, IBAN НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ ВП 33282969, код банку 300346, АТ «СЕНС-БАНК»), судовий збір в розмірі 2 722 грн. 47 коп., тобто по 907 грн. 49 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 26 грудня 2024 року.

Головуючий: В.М. Скляренко