Ухвала

від 27.12.2024 по справі 754/17962/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/8069/24

Справа № 754/17962/24

У Х В А Л А

Іменем України

27 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175, 176, 177 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вище зазначеною позовною заявою.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» cудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачка не додала до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядоку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, оскільки підстави звільнення від сплати судового збору, на які остання посилається у позовній заяві не можуть бути застосовані.

Згідно зі частиною другою статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.

У позовній заяві позивачка зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору, посилаючись на пункт 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак, позивачка не надала доказів на підтвердження того, що дії держави-агресора Російської Федерації призвели до її вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки підстави заявлених позивачкою позовних вимог до держави Російська Федерація в частині стягнення моральної шкоди не є тотожними підставам, які зазначені у пункті 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», та які б в силу закону давали пільгу щодо сплати судового збору, такі вимоги підлягають оплаті судовим збором на загальних підставах.

При цьому, суд погоджується з думкою представника відповідача, що посилання позивачки на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, є безпідставним, оскільки до спірних правовідносин не застосовуються положення вказаного закону.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження підстав звільнення позивачки від сплати судового збору, враховуючи характер заявлених позовних вимог та підстави їх обгрунтування, суд приходить до висновку про можливість визначення для сплати позивачкою судовий збір за заявлену нею вимогу в розмірі -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про що необхідно надати суду відповідні докази сплати судового збору.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Десн.р-ні/Деснян.р-н/22030101; Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37984978; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA238999980313171206000026004; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу,та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 175, 187, 257, 294 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачці п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: