Ухвала

від 30.12.2024 по справі 754/18050/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/8113/24

Справа № 754/18050/24

У Х В А Л А

Іменем України

30 грудня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Олександрівської селищної територіальної громади Вознесенського району, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабутіна Юлія Юріївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ззвернулась до суду з позовом до Олександрівської селищної територіальної громади Вознесенського району, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабутіна Юлія Юріївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В позовній заяві позивач просить визнати додатковий строк для прийняття спадщини, а саме земельних ділянок, які розташовані на території Олександрівської селищної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Така ж правова позиція, викладена й у постанові Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що даний спір виник з приводу визначення додаткового строку для прийняття спадщини - а саме земельних ділянок, які розташовані на території Олександрівської селищної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області, що за територіальною підсудністю відноситься до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, у Деснянського районного суду м. Києва відсутні законні підстави для прийняття справи за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної територіальної громади Вознесенського району, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабутіна Юлія Юріївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до свого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 27, 30-32, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрівської селищної територіальної громади Вознесенського району, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабутіна Юлія Юріївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, передати на розгляд за підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Передачу справи на розгляд Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: