Рішення

від 16.10.2024 по справі 757/27790/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27790/24-ц

пр. 2-6843/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.

при секретарі судових засідань - Гаманюк О.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

третя особа: Територіальний сервісний центр №1249 Регіонального сервісного центру у Дніпропетровській та Запорізькій областях

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Територіальний сервісний центр №1249 Регіонального сервісного центру у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання права власності на автомобіль,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», у якому просив визнати за ним право власності на автомобіль марки (моделі) Renault Megane (VIN номер НОМЕР_1 , piк випуску 2010; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 вiд 07 лютого 2019 року, державний номер НОМЕР_3 ), який зареєстрований на праві власності за АТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570).

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ним набуто право власності на автомобіль марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , у зв`язку з виконанням умов договору фінансового лізингу № DNIHA!00000472 від 05 лютого 2019 року, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк». Позивач зазначає, що після складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу було оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а також надано пакет документів для переоформлення автомобіля на ім`я позивача. Позивач зазначає, що останній звертався до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 1249 (ТСЦ МВС № 1249) з питання перереєстрації автомобіля на своє ім`я, проте отримаввідмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Таким чином, вказаний автомобіль перебуває у користуванні і володінні позивача, оскільки був переданий йому за умовами договору фінансового лізингу після його підписання, але розпоряджатись цим майном, незважаючи на виконання своїх зобов`язань за вказаним договором, він не може через реєстрацію цього майна за лізингодавцем - АТ КБ «ПриватБанк». Тому позивач просить визнати за ним право власності на вказаний автомобіль, оскільки іншим чином набути таке право він не може.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

15 серпня 2024 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень проти позову сторона відповідача зазначає, що лізингоодержувач вже є власником транспортного засобу і перереєстрація права власності на автомобіль не здійснюється Банком з метою уникнення відповідальності та невиконання будь-якого рішення суду. Указує на те, що банк не порушує та не оспорює права власності позивача на предмет лізингу.

Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог заперечив та просив відмовити.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних відстав.Матеріалами справи також підтверджується та обставина, що позивач звертався до відповідача з вимогою усунути порушення, однак Банк не вчинив дії, спрямовані на усунення перешкод у реєстрації автомобіля за позивачем.

Крім іншого, суд відзначає, що позивачем вказано, що він не виключає можливості того, що на автомобіль, за який ним сплачено кошти, може бути звернено стягнення, а тому позивач вважає, що його право власності підлягає захисту.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи наведені вище обставини та факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до доводів відповідача, слід зазначити, що саме наявність інформації про відповідача у реєстрі боржників стала підставою для відмови у реєстрації автомобіля за позивачем, що має наслідком порушення прав товариства як власника майна.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Суд установив, що 05 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу № DNIHA!00000472.

Відповідно до Додатку 1 до Договору фінансового лізингу № DNIHA!00000472 специфікації майна, відповідач передає позивачу у лізинг транспортний засіб марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2.2. Договору лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця з виконанням договору, на умовах цього Договору.

По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов договору.

01 лютого 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, який підписано позивачем та довіреною особою Банку. Даним актом підтверджено, що всі зобов`язання сторін по Договору фінансового лізингу № DNIHA!00000472 від 05 лютого 2019 року були виконані належним чином, претензії у сторін відсутні, лізингоодержувач повністю сплати Лізингодавцю всі платежі за договором Лізингу, а предмет лізингу - автомобіль марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу.

Також, 01 лютого 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» (продавцем) та позивачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу.

Відповідно до пункту 1.1. цього Договору, у зв`язку із повним розрахунком між Покупцем та Продавцем лізингу (автомобіль марки «марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 ) шляхом виплати Покупцем усієї вартості Предмету лізингу за Договором лізингу, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю Товар (автомобіль марки марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 ), а Покупець зобов`язується прийняти його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно пункту 2.3 Договору купівлі-продажу предмету лізингу Покупець зобов`язаний у десятиденний строк з дня підписання цього Договору здійснити перереєстрацію Товару на своє ім`я.

01 лютого 2024 року, складено акт приймання-передачі транспортного засобу марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 .

Позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 1249 (ТСЦ МВС № 1249) з питання перереєстрації автомобіля на своє ім`я, проте отримав відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Судом встановлено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавцець зобов`язується відповідно до договору лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Судом встановлено, що сторонами виконано умови Договору фінансового лізингу, складено і підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, укладено Договір купівлі-продажу предмету лізингу, оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а відтак право власності на автомобіль марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 мало перейти до позивача з 02 лютого 2024 року, проте перереєструвати вказаний автомобіль на ім`я позивача не виявилось можливим через те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачкою права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту її прав як споживача.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2060,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 321, 328, 392, 627, 806 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансовий лізинг», статтями 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Територіальний сервісний центр №1249 Регіонального сервісного центру у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання права власності на автомобіль - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки «Renault Megane», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 2060, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001)

Дата складання повного тексту рішення 11.11.2024 р Суддя Т.В. Остапчук