Рішення
від 19.12.2024 по справі 757/25229/24-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25229/24

Пр. № 2-6610/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Остапчук Т.В

за участю секретаря Медведєвій М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІСМАТЕРІЛИ 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» (далі по тексту - позивач, ТОВ ««БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач є власником машиномісця в секції «Б» №75 в підвалі підземно-наземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується інформаційною довідкою № 376301667 від 27.04.2024 року Договором дарування машиномісця від 30.08.2019р.

Відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 згідно, даних укладеного позивачем з ним Договору № 01-09-75Б/ЛУ23 від 01.09.2021р. ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ І» є господарюючим суб`єктом, здійснює діяльність з технічного обслуговування Автопаркінгу відповідно до Акту державної приймальної комісії при прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта затвердженого розпорядженням Печерської РДА 14.08.2008 року за № 1080. Автопаркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоян гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.3.-15:2007».

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договори про надання послуг шодо утримання Автопаркінгу і прилеглої території. Оскільки відповідач не у повному обсязі сплачує послуги, станом на 31.03.2024 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 13500 грн. - основного боргу, 4 061,16 грн. - інфляційні нарахування, 1855,92 грн. - 3% річних, яку позивач просить стягнути в сумі 464,95 грн та судовий збір.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2024 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначено, що , позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, які не з`явилися та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач відповідач є власником машиномісця в секції «Б» №75 в підвалі підземно-наземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується інформаційною довідкою № 376301667 від 27.04.2024 року Договором дарування машиномісця від 30.08.2019р.

Відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 згідно, даних укладеного позивачем з ним Договору № 01-09-75Б/ЛУ23 від 01.09.2021р. ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ І» є господарюючим суб`єктом, здійснює діяльність з технічного обслуговування Автопаркінгу відповідно до Акту державної приймальної комісії при прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта затвердженого розпорядженням Печерської РДА 14.08.2008 року за № 1080. Автопаркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоян гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.3.-15:2007».

За відповідачем утворилася заборгованість за період з 01.02.2022 по 31.03.2024 згідно розрахунку заборгованості складає 13500 грн. Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Для обслуговування Автопаркінгу, утримання його у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), Позивач уклав відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, води, теплопостачання, також надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню вказаної підземної автостоянки, а саме: прибирання паркінгу, миття паркінгу, обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення та інших систем паркінгу. При цьому позивач несе витрати з технічного обслуговування, повірки, ремонту та наладки приладів обліку теплової енергії, витрати з утримання служби охорони, тощо, на підставі чого Позивачем було складено калькуляцію вартості утримання одного машиномісця, яка становить 450 грн. на місяць.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини між споживачем та особою, яка надає житлово-комунальні послуги, в тому числі й щодо нежитлових приміщень, до яких відноситься підземна автостоянка. При цьому, оскільки Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках не встановлюють виключень щодо врегулювання спорів, то слід керуватись загальними положеннями, встановленими законом (Постанова Верховного Суду України від 02.12.2020 року у справі №761/48615/18).

Положеннями статей 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості. Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 цс 15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаний правовий висновок є незмінним. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, послуги Позивачем надавалися, а Відповідач ними користувався та жодних претензій з цього питання до Позивача не заявляв. Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Відповідач не заявляв позивачу про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг у вказаному передбаченому законом порядку.

Послуги, що надаються Позивачем Відповідачу, не можуть бути відокремлені, відповідач не може бути позбавлений на їх отримання у зв`язку з специфікою їх надання (освітлення паркінгу, охорона, утримання систем водопостачання, прибирання здійснюється для власників усіх машиномісць одночасно).

За період з 01.02.2018 року по 30.11.2022 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця в Автопаркінгу у розмірі 450 грн. щомісячно.

З 01.12.2022 року діє тариф за обслуговування одного машиномісця в Автопаркінгу у розмірі 750 грн. щомісячно.

За період з 01.02.2022 року по 31.03.2024 року включно в результаті несплати за належним чином надані послуги утримання машиномісць за Відповідачем утворився борг в розмірі 13 500,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні збитки Відповідача відповідно до розрахунку становлять 1855,92 грн.

Розмір 3 відсотків річних з простроченої суми відповідно до розрахунку становить 464,95 грн.

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" згідно з пунктом 1 якої, установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій. активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, ст. 322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно п. 15. Правил зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою КМ України від 22 січня 1996 року № 115 плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно з п. 16 цих же Правил на всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

При цьому, оскільки Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках не встановлюють виключень щодо врегулювання спорів, то слід керуватись загальними положеннями, встановленими законом (Постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №761/48615/18).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини між споживачем та особою, яка надає житлово-комунальні послуги, в тому числі й щодо нежитлових приміщень, до яких відноситься підземна автостоянка.

Із положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951 цс 15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та мовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати платежів за договором порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач тривалий час не здійснює оплату, наданих позивачем послуг з утримання та обслуговування машиномісця, у зв`язку з цим за відповідачем утворилася заборгованість складає 13500 грн.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, на підставі ст. 625 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача інфляційні складова боргу у розмірі 1855,92 грн. та 3% відсотків річних у розмірі 464,95 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ1» заборгованість у розмірі 13500 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1855,92 грн., 3 % відсотків річних у розмірі 464,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ1» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ1», ЄДРПОУ 33994474, адреса: 02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 14-А.

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Т.В.Остапчук

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення19.12.2024
Оприлюднено31.12.2024
Номер документу124142328
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Судовий реєстр по справі —757/25229/24-ц

Рішення від 19.12.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні