Ухвала

від 30.12.2024 по справі 757/21187/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 757/21187/22-ц

провадження № 61-17042ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дяченко Андрій Миколайович, на рішення Печерського районного суду

м. Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Спортивний комплекс «Атлет»» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ДП «СК «Атлет»» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представниками Дяченком А. М. та ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва

від 07 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ДП «Спортивний комплекс «Атлет»» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Спортивний комплекс «Атлет» від 04 липня 2022 року № 27-к в частині звільнення з роботи заступника директора з організаційних та комерційних питань ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з організаційних та комерційних питань ДП «Спортивний комплекс «Атлет»» з 05 липня 2022 року.

Стягнуто з ДП «Спортивний комплекс «Атлет»» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, у сумі 12 000,00 грн.

В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 березня

2024 року залишено без змін.

21 грудня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дяченко А. М., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення щодо відмови у задоволенні її позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу ДП «Спортивний комплекс «Атлет»» від 14 квітня 2022 року № 18-к у частині призупинення дії трудового договору, а також щодо вимог про стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 16 квітня 2022 року, ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягаютькасаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України на час подання позову було передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними на підставі пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

В ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року про відкриття провадження зазначено, що позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно з частиною шостою статті 19 ЦПК України належить до малозначних справ та у відповідності до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (випадки оскарження судових рішень у малозначній справі).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дяченко А. М., не посилається на помилковість віднесення судами попередніх інстанцій зазначеної справи до категорії малозначних.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дяченко А. М., зазначає, що підставою для оскарження судових рішень у малозначній справі є випадки, визначені підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема посилається на те, що справа має виняткове значення для неї. На обґрунтування цього зазначає про незаконність позбавлення її права на працю в умовах воєнного стану. Вважає, що вона зазнала дискримінації.

Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуваною постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі було задоволено, скасовано наказ про її звільнення та поновлено заявницю на посаді заступника директора з організаційних та комерційних питань ДП «Спортивний комплекс «Атлет»» з 05 липня 2022 року.

Крім того, згідно з відкритими даними, які містяться у поданій ОСОБА_1 у лютому 2024 року декларації (кандидата на посаду) про її майновий стан, остання отримувала у 2023 році заробітну плату за основним місцем роботи у ДП «Український інститут інтелектуальної власності», а також отримала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю. Заявниця мала у власності корпоративні права у трьох юридичних особах, нерухоме та рухоме майно, грошові активи.

Верховний Суд, оцінивши наведені заявницею підстави касаційного оскарження судового рішення у малозначній справі та загальнодоступні дані щодо її майнового стану, вважає, що заявницею не доведено виняткового значення для неї цієї справи.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі касаційна скарга не містить.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справ справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дяченко А. М., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дяченко Андрій Миколайович, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Спортивний комплекс «Атлет»» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович