Рішення

від 27.12.2024 по справі 173/3433/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/3433/24

Провадження №2/173/1151/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 грудня 2024 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Кожевник О.А.,

за участю секретаря Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування записів про обтяження в реєстрі речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування записів про обтяження в реєстрі речових прав на нерухоме майно, посилаючись на те, що він є власником нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою на якій розташований будинок. В листопаді 2024 року позивач дізнався, що його будинок має заборони та обтяження, які до нього не мають відношення та порушують його права. Так, позивач дізнався, що громадянка ОСОБА_2 , уклавши 09.02.1998 кредитний договір № 2202242 з Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, забезпечила його заставою та в якості забезпечення зобов`язань надала в заставу житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконала, у зв`язку з чим рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2013 кредитний договір розірвано та стягнуто з боржника заборгованість. Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 25.09.2003 договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до якого будинок належав ОСОБА_2 та договір застави від 09.02.1998 визнано недійсним. Позивач зазначає, що заборони та обтяження накладені на його будинок порушують його права, як власника, тому просить суд їх скасувати.

11 листопада 2024 року суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників судового розгляду.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2024 року за клопотанням позивача замінено відповідача Верхньодніпровську державну нотаріальну контору на належного Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

В судове засідання позивач не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву просив розгляд справи проводити за відсутності представника АТ «Ощадбанк».

У відзиві Банк позовну заяву не визнав, зазначив, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які приймались ухвалами Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у 1998 та 2000 роках у справах відповідачем, власником майна, зазначена ОСОБА_2 , а тому арешт можливо скасувати відповідно до приписів 158 ЦПК України. В матеріалах справи відсутні докази, що зазначена заборона ініційована АТ «Ощадбанк». Крім того, рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2003 визнано договір застави від 09.08.1998 недійсним, що є самостійною підставою для скасування запису про обтяження зазначеного договору.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Згідно з рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.02.2007 за ОСОБА_1 визнано право власності на жилий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано 04.05.2007 у КП «Верхньодніпровське БТІ», реєстраційний номер 9966593.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності приватна.

Крім того, з Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності приватна.

Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок садибного типу розташований за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується і свідоцтвом про право власності від 29.05.2013.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що щодо домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 застосовано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме:

-Тип обтяження: арешт нерухомого майна: Реєстраційний номер обтяження: 4549460; Зареєстровано: 26.02.2007 12:48:19 за № 4549460 реєстратором: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора; Підстава обтяження: Ухвала б/н 22.06.2000, Верхньодніпровський райсуд; Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_2 .

-Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Зареєстровано: 26.02.2007 13:58:42 за № 4550023 реєстратором: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора; Підстава обтяження: Ухвала б/н 13.01.1999 Верхньодніпровський райсуд, Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_2 .

-Заборона на нерухоме майно Реєстраційний номер обтяження: 4550278 Зареєстровано: 26.02.2007 14:20:49 за № 4550278 реєстратором: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, 5; Підстава обтяження: договір застави б/н, 09.02.1998, Приватний нотаріус Верхньодніпровського РНО Дніпропетровської області Зезуль Л.Я. Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_2 , Причина відсутності коду: архівний запис.

Під час розгляду цивільної справи № 2-36 за позовом ОСОБА_3 ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.1998 накладено арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1 , вказаний документ за вих. 2-в 13-1-1999 направлено до державної контори.

Під час повторного перегляду вищевказаної справи після її скасування судом апеляційної інстанції ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2000 накладено арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1 , вказаний документ за вих. № 414 від 07.04.00 направлено до державної контори.

Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2013 року розірвано кредитний договір № 2202242 від 09.02.1998 укладений між Верхньодніпровським комерційним ощадним банком та ОСОБА_2 , та стягнуто з останньої заборгованість. З тексту рішення вбачається, що рішенням Верхньодніпровського районного суду від 25.09.2003 Договір купівлі-продажу предмету житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 27.01.1998 предмет застави відповідно до якого будинок належав відповідачу та договір застави від 09.02.1998 визнано недійсним.

Наявність вищевказаного арешту нерухомого майна накладеного за часів володіння попереднім власником ОСОБА_2 позбавляє можливості позивача, власника нерухомої речі, реалізувати свої права, встановлені законодавством.

Крім того, нормами ст. 158 ЦПК України передбачено право учасникам справи звернутись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в тому числі й арешту майна. Водночас ОСОБА_1 , є власником житлового будинку з 21 лютого 2007 року не є учасником тих справ, під час розгляду яких накладено забезпечення позову.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини 1 статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.

Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини (ч. 2 ст. 30 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (ст. 16 ЦК України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. (ст. 316, 317. 319, 321 ЦПК України).

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Водночас, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті І Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення суспільних відносин право реалізаційної та право застосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

У даній ситуації суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 23 років) нескасованого арешту на майно добросовісного володільця, за умови відсутності правової підстави, через зміну власника речі є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на його майно порушує право власності позивача.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, адже арешт накладено на майно в той час коли власником цього майна була ОСОБА_2 . Разом з цим з 22.02.2007 власником зазначеного майна є ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд дійшов висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що право власності попереднього власника ОСОБА_2 щодо вказаного житлового будинку пов`язано з оформленням кредитного договору та договору застави з ПАТ «Державний ощадний банк», проте ініціатором накладення арешту Банк не виступав, тому відсутні правові підстави для стягнення з нього судового збору, а тому витрати понесені з оплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 13, 81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ: 00032129 про скасування записів про обтяження в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати обтяження на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 30460812210, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме:

-Тип обтяження: арешт нерухомого майна: Реєстраційний номер обтяження: 4549460; Зареєстровано: 26.02.2007 12:48:19 за № 4549460 реєстратором: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора; Підстава обтяження: Ухвала б/н 22.06.2000, Верхньодніпровський райсуд; Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_2 .

-Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Зареєстровано: 26.02.2007 13:58:42 за № 4550023 реєстратором: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора; Підстава обтяження: Ухвала б/н 13.01.1999 Верхньодніпровський райсуд, Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_2 .

-Заборона на нерухоме майно Реєстраційний номер обтяження: 4550278 Зареєстровано: 26.02.2007 14:20:49 за № 4550278 реєстратором: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, 5; Підстава обтяження: договір застави б/н, 09.02.1998, Приватний нотаріус Верхньодніпровського РНО Дніпропетровської області Зезуль Л.Я. Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_2 , Причина відсутності коду: архівний запис.

Судові витрати віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2024 року.

Суддя