Рішення

від 30.12.2024 по справі 202/5325/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5325/24

Провадження № 2/202/3552/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 грудня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Бєлостоцька А.В. звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з: земельної ділянки площею 0,8970 га, яка розташована на території Новоселівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області; земельної ділянки площею 3,5584 га, яка розташована на території Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області; житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Спільно з матір`ю позивачка не проживала, спільного побуту не мала, про заповіт, згідно якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все майно, яке належало їй на день смерті, заповіла своїм дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках кожному, дізналася у березні 2023 року, після звільнення від окупації російської федерації смт. Дробишеве та за відновлення можливості транспортного сполучення. З жовтня 2021 року сестра позивачки ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання до російської федерації де і на теперішній час проживає. Під час окупації російською федерацією в смт. Дробишеве ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув брат позивачки ОСОБА_4 . З метою отримання спадщини позивачка ОСОБА_1 13 березня 2024 року звернулася до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. з заявою про прийняття спадщини та відповідними документами та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачка пропустила строк на прийняття спадщини. Просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи в її відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2024 було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до розгляду по суті.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до таких висновків.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 листопада 2021 року Лиманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 25.05.1976, актовий запис № 32, свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 , виданим 05.08.1995, актовий запис № ІІ.

Постановою державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори від 13 березня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом зазначено, що спадкоємцем пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач доводить поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті матері у зв`язку із оголошенням в Україні воєнного стану, збройною агресією російської федерації, окупацією смт. Дробишеве Краматорського району Донецької області, необізнаністю про наявність заповіту та запровадженнямпостановою КМ № 164 від 28 лютого 2022 року, зупинення перебігу 6-місячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, запровадження карантину у зв`язку з пандемією коронавірусу COVID-19.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи), яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти (частина перша статті 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 та частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦКУкраїни про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 24постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно зст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майнамісцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

ОСОБА_1 , яка на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала, а також протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, на підставіст. 1272 ЦК Українизвернулася до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила ч. 3ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , мотивовані зокрема тим, що місце відкриття спадщини, а саме смт. Дробишеве Краматорського району Донецької області було окуповане та наразі є територією активних бойових дій, у зв`язку із оголошенням 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними, непереборними та значущими перешкодами, а саме: місце відкриття спадщини, а саме смт. Дробишеве Краматорського району Донецької області було окуповане з 16.05.2022 по 30.09.2022 та наразі є територією активних бойових дій, нечіткості норм національного законодавства стосовно строку на прийняття спадщини в період дії воєнного стану, на обмеження протягом певного часу доступу до державних реєстрів, а також що проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини, зверненням позивача до нотаріусата подачею позову у цій справі є незначним.

Так,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан о 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на цей час його дію не припинено.

Смт. Дробишеве Лиманської міської територіальної громади віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309. З 16.05.2022 по 30.09.2022 смт. Дробишеве Лиманської міської територіальної було тимчасово окуповано російською федерацією.

06 березня 2022року постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»доповнено п. 3, яким установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою КМ № 719 від 24 червня 2022 року п. 3постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»змінено, установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Починаючи з 18 червня 2023 року, постановою КМ № 469 від 09 травня 2023 року п. 3постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»виключено, тобто повернуто 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.

Встановлено, що після отримання від приватного нотаріуса постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.03.2024 у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 24.04.2024 звернуласьз вищевказаним позовом до суду.

При таких обставинах, враховуючи обставини цієї конкретної справи, суд вважає, що наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Суд вважає, що подання позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті її матері є єдиним ефективним способом захисту права позивача на спадщину на національному рівні у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який національні суди зобов`язані практично забезпечувати відповідно до ст. 1 цієї Конвенції таст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, з огляду на положення ч. 1 ст.1220, ч. 3 ст.1223 ЦК Українипро виникнення у спадкоємців права на спадщину з моменту смерті спадкодавця, у ОСОБА_1 , з урахуванням наведених нею мотивів у позові, виникло «законне сподівання» в успадкуванні прав на нерухоме майно через визначення в судовому порядку додаткового строку на прийняття спадщини. Таке«законне сподівання» входить до поняття «майно», вільне володіння яким захищається ст. 1 Першого протоколу Конвенції (про ознаки «законного сподівання» зазначено у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, які застосовуються у даній справі).

Позивачем доведено існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а обставини, на які вона посилалася як на підставу для визначення їй додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їй вчасно реалізувати право на подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладені обставини, оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що наявні достатні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , строком три місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Щодо інших доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме пункт 1 статті 6 Конвенції яка зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четвертастатті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятоюстатті 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25.11.2024, є дата складення повного судового рішення 30.12.2024.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,81,89,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тривалістю 3 (три) місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 30.12.2024.

Суддя Г.В. Бєсєда