Рішення

від 18.12.2024 по справі 348/2000/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2000/24

18 грудня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника позивача

ОСОБА_1 , адвоката - Гуменюка Б.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської міськоїради Івано-Франківськоїобласті про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 проїзд №4, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який входить до спадщини.

В судовому засіданні представник позивача вимоги ОСОБА_1 підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача - Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не прибула, натомість подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що Надвірнянська міська рада не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 , а також просила провести розгляд даної справи у їх відсутність.

Вислухавши представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи та за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 17.06.1978 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.6).

Згідно рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 12.08.1981 року за №175 було виділено земельні ділянки під спорудження автогаражів із збірних металоконструкцій, по АДРЕСА_2 , в тому числі і ОСОБА_2 (а.с.7)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 22.05.1985 року за №102, затверджено рішення гаражного кооперативу від 21.05.1985 року «Про виділення земельних ділянок під спорудження автогаражів» по АДРЕСА_2 (а.с.8).

Як з`ясовано судом, за час свого життя ОСОБА_2 побудував гараж, загальною площею 30,2 кв.м. Із довідки про резервування адреси від 06.03.2024 року за №05/06-10/2024 вбачається, що гаражу присвоєно адресу: АДРЕСА_3 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Позивач ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем звернулась із заявою про вступ у спадщину, однак згідно постанови нотаріуса від 19.03.2024 року їй було відмовлено в зв`язку з відсутністю оформлених відповідно до вимог чинного законодавства документів, що підтверджують належність зазначеного гаража спадкодавцеві (а.с.13).

Таким чином, суд констатує, що у відповідності до ч.1 ст.1258 ЦК України, ОСОБА_1 має право прийняти спадщину після смерті свого чоловіка в порядку спадкування за законом, однак в зв`язку з відсутністю оформлених відповідно до вимог чинного законодавства документів, що підтверджують належність зазначеного гаража спадкодавцеві, позивач не може одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно та змушена звернутися до суду з цього приводу.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

З метою узаконення, вказаного гаражу № НОМЕР_1 проїзд 4, що по вул.Володимира Великого в м.Надвірна, Надвірнянського району Івано-Франківської області, за заявою позивача ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» проведено обмір та викладено характеристику будівлі, про що свідчить технічний паспорт, складений 23.08.2023 року, відповідно до якого, він складається із: гаража, площею 30,2 кв.м. (а.с.15-17).

Як перевірено судом, реєстрація права власності на даний гараж не проводилась, що стверджується довідкою ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 12.3.2023 року за №337 (а.с.21).

Відповідно до звіту про експертну оцінку від 17.07.2024 року, вартість майна становить 60400 грн. 00 коп. (а.с.22).

Суд констатує, що відповідач Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю і не заперечує щодо їх задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, оскільки інші спадкоємці на вказаний гараж відсутні, спору про спадкове майно немає, позивач ОСОБА_1 може бути власником зазначеного майна, а згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на спадкове майно, а саме на гараж № НОМЕР_1 проїзд № НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На підставі ст.ст.319, 321, 328, 392, 1222, 1258, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Надвірнянської міськоїради Івано-Франківськоїобласті про визнання права власност задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованою: АДРЕСА_4 , право власності на спадкове майно, а саме на гараж № НОМЕР_1 проїзд №4, що знаходиться в м.Надвірна по вул.Володимира Великого, Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення

складено 27.12.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.