Рішення

від 13.12.2024 по справі 611/481/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/481/24

Провадження № 2/611/182/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

04 грудня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересахякої дієпредставник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересахякої дієпредставник ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ТОВ «Краєвид Агро» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником земельної ділянки кадастровий №6320480500:04:000:0940 площею 6,7209 гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 вересня 2016 року державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Живолуп І.В., зареєстрованому в реєстрі за №1251. Між попереднім власником земельної ділянки, ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки від 01 серпня 2007 року, до якої додатковою угодою були внесені зміни.

Відповідно до п.3.1 Договору земельна ділянка надається в оренду на 25 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки у користування Орендарю, згідно з цим Договором, з правом сторін на дострокове розторгнення договору оренди за взаємною згодою, або за рішенням суду.

Відповідно до п.п.4.1 - 4.8 Договору оренди та Додаткової угоди передбачені розмір, умови та строки виплати орендної плати.

Додатковою угодою від 30 вересня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2007 року внесені зміни в п. п. 4.1, 4.2, 4.6 розділу «Орендна плата».

Розмір орендної плати встановлений чотири відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Умовами п. 4.6 Договору оренди передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до Додаткової угоди п.4.6. викладено в наступній редакції: Обчислення розміру орендної плати за Земельну Ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Індексація здійснюється шляхом множення розміру орендної плати за поточний рік на величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель розрахованого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності з положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до цього Договору жодні інші види індексації та формули індексів для обчислення розміру орендної плати не визначаються та не застосовуються.

Додатковою угодою внесені зміни в пункт 4.2 Договору та зазначено, що Орендна плата вноситься у такі строк до 31 грудня кожного року оренди.

Для виконання умов договору орендодавцем були надані банківські реквізити для перерахування орендної плати. Зобов`язання щодо нарахування та виплати орендної плати, сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету за 2021 рік Орендарем виконані в повному обсязі.

Орендна плата за 2022 - 2023 роки за договором оренди станом на 13 травня 2024 року не виплачена. Перерахування податкових зобов`язань за договором оренди до бюджету за 2022 рік та 2023 рік не здійснювались, що підтверджується листом Головного управління державної податкової служби України в Харківські області №13277/6/20-40-24- 13-42 від 14 березня 2024 року.

Відповідно до п. 8.1.1 Договору Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п.4.8 Договору оренди Орендар за несплату орендної плати в узгоджені в цьому Договору терміни з вини Орендаря виплачує Орендодавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день несплати, за весь період прострочення.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2022 році становила 206 521,60 гривень, в 2023 році становила 227 173,76 гривень.

Відповідно до Таблиці індексів інфляції за 2022 рік індекс інфляції становив 126,6 відсотків, за 2023 рік - 105,1 відсотків, за січень 2024 року 100,4 відсотки, за лютий 2024 року 100,3 відсотки, за березень 2024 року 100,5 відсотки, за квітень 2024 року 100,2 відсотки.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» належним чином не виконує своїх зобов`язань за договором оренди від 01 серпня 2007 року, не здійснило виплату орендної плати за 2022-2023 роки у визначені договорами терміни з урахуванням її індексації, та перерахування податкових зобов`язань за договором оренди до бюджету, допускає систематичне порушення умов договору, звертається до суду за захистом порушених прав шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення нездійснених виплат за договором оренди, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

У зв`язку з викладеним, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача орендну плату за 2022 рік в розмірі 8 260,86 гривень, орендну плату за 2023 рік в розмірі 9 086,95 гривень, пеню в розмірі 1 975,00 гривень, інфляційні втрати в розмірі 671,3 3 гривень, три відсотки річних 438,59 гривень, всього 20 432,73 гривень.

Крім того, відповідно до ст. ст. 24, 30, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 125 ЗК України, ст. 526, ч.2 ст. 651 ЦК України, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320480500:04:000:0940 площею 6,7209 га, укладений 01 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Краєвид Агро», який зареєстрований в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» в Барвінківському районному відділі про що у Державному реєстрі вчинено запис рід 29 листопада 2007 року №0040768400188, номер запису про інше речове право 11472700 від 02 жовтня 2015 року.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

17червня 2024року відпредставника відповідачаОріщенко Н.С.надійшов відзивна позовнузаяву.ТОВ «КРАЄВИДАГРО» категоричнозаперечує протизаявлених позовнихвимог,вважає їхнеобґрунтованими татакими,що непідлягають задоволенню.Твердження представникапозивача невідповідають дійсності,оскільки заборгованостітовариства задоговором орендиземельної ділянкивід 01.08.2007перед позивачемне існує,орендна платасплачена вповному обсязі,а питаннянарахування тасплати податківта зборівз орендноїплати невпливає надоговірні взаємовідносинипозивача тавідповідача.

За спірним договором оренди землі, відповідно до відомості на виплату готівки від 15.03.2023 року та квитанції №06АК-Е209-50К0-0Н2А в загальній сумі 36 000,00 грн. ТОВ«КРАЄВИД АГРО» сплатило на користь позивача ОСОБА_1 орендну плату за 2022-2023 роки за земельну ділянку, вказану в цьому позові, в тому числі у визначеному договором розмірі в необхідній загальній сумі 33 756,90 грн (16 458,70+17 298,20), частково здійснивши навіть переплату (авансовий платіж). Отже, в орендаря (у відповідача) на день пред`явлення позову відсутня прострочена заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками за спірними договорами оренди.

Законодавством України, у тому числі Цивільним та Земельним кодексами України та Законом «Про оренду землі» визначені конкретні підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок в судовому порядку.

За змістом ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Позивачем не доведено наявність передбачених законодавством підстав для дострокового розірвання договорів оренди землі, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

29липня 2024року відпредставника позивачанадійшла заявапро залишеннябез розглядупозовних вимогщодо стягненняз ТОВ«Краєвид Агро»заборгованості закредитним договоромта відповідьна відзив.Представник позивача погоджується з доводами, викладеними у відзиві щодо виплати орендної плати за 2022 та за 2023 рік. Виплата орендної плати відповідачем здійснена за 2022 рік 15 березня 2023 року в сумі 18000,00 гривень та за 2023 рік 10.05.2024 року в сумі 18000,00 гривень. Виплата орендної плати за 2023 рік відповідачем проведена 10.05.2024 року о 23 годині 48 хвилин, при цьому повідомлення про виконання зобов`язання з простроченням терміну на адресу позивача по справі направлено не було. На даний час була підготовлена позовна заява з зазначенням в тому числі і позовної вимоги про стягнення орендної плати за 2023 рік. Зазначені виплати здійснені поза межами строку, передбаченого п.4.2 Договору оренди, в якому зазначений строк виплати орендної плати до 31 грудня поточного року. Вказане свідчить про наявні порушення відповідачем умов договору та систематичну несплату орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Доводи відзиву на позовну заяву в цій частині є безпідставними.

Що стосується додаткової угоди від 22 березня 2019 року до Договору оренди землі від 01.08.2007 року № 211, відповідно до якої був збільшений розмір орендної плати до 9 відсотків на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то додаткова угода була дійсно підписана сторонами, однак примірник угоди Орендодавцю наданий не був. Державна реєстрація додаткової угоди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права здійснена не була. З зазначених підстав при визначенні розміру стягнення орендної плати за договором оренди землі за відсутності можливості надання належних доказів цій частині були враховані договір та додаткові угоди, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Викладені у відзиві на позов посилання на обставини, якими обґрунтовані заперечення проти позову в іншій частині , не підтверджені жодними належними та допустимими доказами , тому не можуть бути прийняті судом як законні та обґрунтовані, які спростовують правомірність позовних вимог.

Доказів, які б спростовували правомірність позовних вимог щодо не виплати орендної плати та не сплату податку до бюджету у визначені пунктом 4.2 Договору строки до 31 грудня кожного року , за 2022 рік та за 2023 рік відповідачем до відзиву не долучено. Представник відповідача у відзиві зазначила, що питання нарахування та сплати податків та зборів з орендної плати не впливає на договірні взаємовідносини позивача та відповідача. Зазначене не узгоджується з умовами договору оренди, оскільки договором передбачено проведення повного розрахунку з орендарем за оренду землі до 31 грудня поточного року, договором оренди визначена загальна сума з урахуванням податків та зборів, які відповідач зобов`язаний сплатити до бюджету в термін до 31 грудня поточного року.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» належним чином не виконало своїх зобов`язань за договором оренди від 01 серпня 2007 року, не здійснило виплату орендної плати за 2022-2023 роки у визначені договорами терміни, не здійснило перерахування податкових зобов`язань за договором оренди до бюджету за 2022,2023 роки, допускає систематичне порушення умов договору, позивач має право на захист порушених прав шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2024 року клопотання представника позивача МякотиТ. М. про залишення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Краєвид Агро заборгованості без розгляду задоволено. Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ТОВ «Краєвид Агро» заборгованості залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача Мякота Т.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в частині розірвання договору оренди, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Оріщенко Н.С. в судовому засіданні вказала, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другої статті 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що 01.08.2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «КРАЄВИД АГРО» був укладений договір оренди землі щодо належної їй земельної ділянки кад.№6320480500:04:000:0940 площею 6,7209 га, який зареєстровано в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗ при ДКУ по ЗР» в Барвінківському районному відділі, про що у Державному реєстрі вчинено запис №0040768400188 від 29.11.2007 року.

На підставі вищезазначеного договору та додаткових угод до нього було зареєстровано право оренди ТОВ «КРАЄВИД АГРО» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: дата реєстрації 24.11.2015, номер запису про право 11472700 від 02.10.2015

Додатковою угодою №2 до зазначеного Договору оренди землі від 01 січня 2014 року сторони ОСОБА_3 та ТОВ «КРАЄВИД АГРО», погодили розмір орендної плати в сумі 5788,86 грн. , що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додатковою угодою до зазначеного Договору оренди землі від 30 вересня 2015 року сторонами були погоджені зміна орендодавця з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , та розмір орендної плати в сумі 7 230,28 грн, що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.3.1 Договору Земельна ділянка надається в оренду на 25 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки у користування Орендарю згідно з цим Договором, з правом сторін на дострокове розторгнення договору оренди за взаємною згодою, або за рішенням суду.

Відповідно до п.п.4.1 - 4.8 Договору оренди та Додаткової угоди передбачені розмір, умови та строки виплати орендної плати.

Додатковою угодою від 30 вересня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2007 року внесені зміни в п. п. 4.1, 4.2, 4.6. Розмір орендної плати встановлений чотири відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Умовами п. 4.6 Договору оренди передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п.4.6 Додаткової угоди Обчислення розміру орендної плати за Земельну Ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Індексація здійснюється шляхом множення розміру орендної плати за поточний рік на величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель розрахованого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності з положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до цього Договору жодні інші види індексації та формули індексів для обчислення розміру орендної плати не визначаються та не застосовуються.

Додатковою угодою внесені зміни в пункт 4.2 Договору та зазначено, що Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди.

Додатковою угодою до зазначеного Договору оренди землі від 22 березня 2019 року сторонами були погоджені зміна орендодавця з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , та розмір орендної плати в сумі 19 521,76 грн , що становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 3.2. Додаткової угоди до Договору оренди землі №211 від 01.08.2007 року, укладеної 22.03.2019 року між ТОВ «КРАЄВИД АГРО» та ОСОБА_1 , визначено розмір орендної плати за земельну ділянку, в розмірі 9% від нормативно-грошової оцінки, що на момент укладання додаткової угоди становило 19 521,76 грн.

15 березня 2023 року позивачем було отримано особисто орендну плату в готівковому вигляді в розмірі 18 000,00 грн. 10.05.2024 року за дорученням ТОВ «КРАЄВИД АГРО» було перераховано на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №06АК-Е209-50К0-0Н2А (а.с.70-72).

Отже суд погоджується з твердженнями представника відповідача в тій частині що в орендаря ТОВ «КРАЄВИД АГРО» на день пред`явлення позову відсутня прострочена заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками за спірними договорами оренди. Крім того, суд приймає до уваги, що зазначені обставини представник позивача не заперечує.

За змістом ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, з вищевказаного вбачається, що законодавство передбачає, як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичне невиконання умов договору щодо сплати орендної плати.

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Отже, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч. 2 ст. 22 ЦК України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Відтак, суду належить встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 та у постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі № 551/542/20.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено, що ТОВ «Краєвид Агро» допустило незначне порушення строку сплати орендної плати за 2022 рік та 2023 рік, яке, на думку суму, не позбавило орендодавця «значною мірою» того, що вона розраховувала отримати при укладенні договору.

Крім того, судом приймається до уваги, що позивачем вказано у позовній заяві, яка подана у травні 2024 року, на систематичну несплату відповідачем орендної плати за 2022 рік та 2023 рік, що не відповідає дійсності, оскільки 15.03.2023 року позивачем було отримано особисто орендну плату в готівковому вигляді в розмірі 18 000,00 грн. та 10.05.2024 року за дорученням ТОВ «КРАЄВИД АГРО» було перераховано на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн

Суд приймає до уваги, що вимоги про розірвання договору оренди землі саме з підстав порушення строків виплати орендної плати позивач не заявляла, а посилалася на те, що орендна плата за 2022 та 2023 роки їй взагалі сплачена не була, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується доказами, долученими представником відповідача, та визнано представником позивача.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами, відповідно до ст.ст.76, 89 ЦК України, не доведено систематичну несплату орендної плати, оскільки в даному випадку має місце порушення строків виплати орендної плати.

Щодо доводів представника позивача в частині допущення ТОВ «КРАЄВИД АГРО» податкових порушень, зазначених як на підставу розірвання договору оренди суд зазначає наступне.

07 березня 2024 року представником позивача надіслано до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області адвокатський запит, з проханням надати інформацію про суму нарахованої та сплаченої орендної плати та нарахованого та перерахованого ТОВ «КРАЄВИД АГРО» до бюджету податку з доходів фізичної особи, орендодавця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2021 року по день звернення з адвокатським запитом , за наявності дату проведення розрахунків по орендній платі з ОСОБА_1 (а.с.18).

Головне управління ДПС у Харківській області на вищевказаний адвокатський запит від 07.03.2024 №27/24 повідомило наступне. Згідно з пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Відповідно до п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно наявних ресурсів, які є у розпорядженні ГУ ДПС, ТОВ «КРАЄВИД АГРО» (код ЄДРПОУ 34174009), за період з 01.01.2021 по день звернення, як податковим агентом поданий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за IV квартал 2021 року 09.02.2022р.

В якому за ознакою 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізінг, оренду або суборенду» по рнокпп НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) нарахований та виплачений дохід в сумі 223 60,24 грн, утримано ПДФО - 4024,84 грн та військового збору - 3 3 5,40 гривень.

З відповіді ГУ ДПС дійсно вбачається, що ТОВ «КРАЄВИД АГРО» було сплачено податок до бюджетну лише за 2021 рік.

Разом з тим, суд зазначає, що положення ст. 141 ЗК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» не містить підстав припинення права користування земельною ділянкою, які б пов`язувались з обов`язком орендаря нараховувати, утримувати та сплачувати податки, передбачені Податковим кодексом України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди і з цих обставин також, приймаючи до уваги заперечення представника відповідача в цій частині.

Інші аргументи та доводи сторін суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і не здатні вплинути на рішення суду.

Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати позивача у справі суд залишає за позивачем.

Відповідач не заявив про наявність у нього будь-яких документально підтверджених судових витрат.

Отже, у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересахякої дієпредставник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» про розірвання договору оренди землі, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 13 грудня 2024 року.

Суддя Ю.А.Коптєв