Рішення

від 30.12.2024 по справі 624/966/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/966/24

№ провадження 2/624/337/24

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 30 грудня 2024 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/966/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради,

представник позивача: Богинська Тетяна Іванівна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача.

Орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради в особі представника Богинської Т.І., звернулось до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , аліменти на користь прийомних батьків, батьків - вихователів, опікунів/піклувальників, в залежності від подальшої форми влаштування дитини, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.

Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Має повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України від 06 лютого 2024 року № 00013420242, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кегичівського районного управління юстиції у Харківській області, відомості про батька в свідоцтві про народження ОСОБА_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно наказу Служби у справах дітей Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 126 від 30 жовтня 2013 року ОСОБА_2 перебувала на обліку, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

Відповідно повідомлення Розсохуватської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 05 листопада 2013 року № 02-19/413 громадянка ОСОБА_1 ніде не працює, в побуті веде себе не задовільно, трапляються випадки зловживання спиртними напоями. До сільської ради надходила скарга від директора Крутоярівського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу щодо не належного догляду за дітьми.

Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 10 січня 2014 року справа № 624/1235/13к ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком - чотири роки. Згідно з ст. 71 КК України призначено обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків і до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2012 року, за яким її засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі і відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням, встановлено один рік шість місяців іспитового строку - два місяці позбавлення волі. Остаточну міру покарання за даним вироком визначено - чотири роки два місяці позбавлення волі.

Розпорядженням Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 14 лютого 2014 року № 29 неповнолітній ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року справа № 624/542/14-ц встановлено опіку над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено опікуном рідну сестру відповідачки, ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Богдан, Рахівського району, Закарпатської області, проживає в селі Крутоярівка, Кегичівського району, Харківської області.

Відповідно довідки про звільнення від 15 квітня 2016 року засудженій ОСОБА_1 , згідно ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 червня 2014 року на підставі ст.6 ЗУ «Про амністію» невідбуту частину скорочено наполовину. Відповідачка відбула покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 12 лютого 2014 року по 15 квітня 2016 року і була звільнена з Качанівської виправної колонії (№54) після відбування строку покарання.

Відповідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 31 січня 2019 року встановлено, що ОСОБА_5 проживає сама в АДРЕСА_2 в найманому будинку. Будинок старий, не газифікований. Санітарно-гігієнічні умови у помешкання підтримуються в не належному стану, в будинку брудно, посуд не митий, одяг не праний, розкиданий по кожному куточку. Ліжко не застелене. Газової чи електричної плитки в будинку немає, дрова для опалення будинку не заготовлені. Зі слів сусідів до ОСОБА_6 часто приїжджають особи чоловічої статі і розпивають спиртні напої. Особистого підсобного господарства не веде, має земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,35 га, але нею не користується. Комісією встановлено, що ОСОБА_5 до кінця не усвідомлює міру відповідальності за свій спосіб життя, не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей, не приділяє уваги дітям, не цікавиться їх навчанням та розвитком, в результаті частого зловживання алкоголем та ведення аморального способу життя.

Але не дивлячись на умови проживання та спосіб життя ОСОБА_6 , їй було надано шанс змінити своє життя, та виховувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 10 квітня 2019 року № 73 з неповнолітньої ОСОБА_2 знято було статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та повернуто матері на виховання.

Постійно проводилися обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 , та надавалися відповідні рекомендації.

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_7 :

- від 10 січня 2021 року встановлено, що ОСОБА_5 не працює, систематично зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, порушує громадський порядок, має прояви агресії, вихованням дітей не займається;

- від 08 липня 2021 року умови проживання родини не задовільні, ОСОБА_8 попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_9 перебувала в незадовільному стані: брудна, голодна, мала педикульоз. Гафію ОСОБА_10 було направлено до Кегичівської центральної лікарні з приводу лікування від алкогольної залежності;

- від 16 серпня 2021 року встановлено, що під час обстеження мати перебуваючи вдома, не відчинила двері та переховувалась;

- 25 серпня 2021 року під час обстеження ОСОБА_5 була з ознаками алкогольного сп`яніння, на зауваження реагувала агресивно, дітей вдома не було, з її слів вони у тітки в селі Крутоярівка. Матір було попереджено про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов`язків, рекомендовано звернутися до лікаря нарколога. Стан приміщення будинку не задовільний;

- від 28 вересня 2021 року - взаємовідносини між членами родини незадовільні. ОСОБА_9 постійно пропускає заняття в КЗ «Слобожанський ліцей» без поважних причин. В будинку антисанітарія, відсутні продукти харчування, ОСОБА_8 попереджено про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно інформації від 27 травня 2021 року № 03-78/14/67 старости селища Слобожанське, с. Козацького, села Олександрівське, с. Антонівка на території АДРЕСА_3 , мешкає ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_11 , не працюють, раніше судимі. 26 травня 2021 року надійшло колективне звернення від мешканців вул. Дружби, про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ведуть аморальний спосіб життя, систематично зловживають спиртними напоями, займаються крадіжками. На зауваження сусідів реагують агресивно, висловлюються нецензурною бранню. Завдають шкоди майну мешканців, дитячому майданчику, який розташований по АДРЕСА_3 . Всі ці обставини загрожують здоров`ю та життю громадян та їх дітей.

22 червня 2021 року Службою у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради було здійснено обстеження умов проживання родини ОСОБА_7 , з`ясовано, що мати не виконує свої батьківські обов`язки, постійної роботи не має. На момент відвідування вдома з матір`ю знаходилась її донька ОСОБА_9 , яка була одягнена в брудний одяг і мала наявний педикульоз, приготованої їжі та продуктів харчування не було. З матір`ю було проведено роз`яснювальну бесіду щодо належного виховання дитини.

20 липня 2021 року родину ОСОБА_7 було поставлено на облік Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради як таку, яка перебуває в складних життєвих обставинах та взято під соціальний супровід.

В ході супроводу з`ясовано, що ОСОБА_9 не відвідує Комунальний заклад «Слобожанський ліцей» Кегичівської селищної ради, має значну кількість пропусків та заборгованості з навчальних дисциплін. За заявою матері ОСОБА_1 було влаштовано ОСОБА_9 до групи пришкільного інтернату Комунального закладу «Бесарабівська гімназія» Кегичівської селищної ради.

Відповідно інформації КЗ «Бесарабівська гімназія» Кегичівської селищної ради від 15 травня 2024 року № 01-24/50, встановлено, що за час навчання ОСОБА_13 в закладі мати взагалі не приділяла належної уваги утриманню, навчанню та вихованню дитини, погано впливала на неї (маючи шкідливі звички - вживання алкоголю, часто по декілька днів не перебувала вдома). На зауваження адміністрації закладу, класного керівника, вчителів мати не реагувала. На час перебування в групі пришкільного інтернату ОСОБА_9 нерідко залишалася одна на вихідні, бо мати її не забирала додому, а якщо й забирала, то після вихідних приходилося розшукувати дитину, бо вчасно не поверталася. Мати тижнями не проявляла інтересу до доньки. Після проведених бесід представниками поліції, адміністрації закладу та Служби у справах дітей, мати обіцяла виконувати свої батьківські обов`язки, але ситуація не змінювалася. Дитина залишалася без контролю та материнської уваги.

Після закінчення ОСОБА_14 не виявила бажання забрати документи про освіту з КЗ «Бесарабівська гімназія», а також не вирішила питання подальшого навчання доньки. Дівчина залишилась не охоплена навчанням станом на 01 вересня 2023 року.

Служба у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради особисто забрала документи про освіту з закладу, та поспілкувавшись з ОСОБА_9 , було вирішено продовжити навчання в 10 класі КЗ «Слобожанський ліцей» Кегичівської селищної ради.

Але з вересня по листопад 2023 року ситуація в родині ОСОБА_7 стала погіршуватись, мати взагалі перестала цікавитись життям, навчанням, здоров`ям доньки. ОСОБА_9 все частіше ночувала в подруг, сусідів, знайомих, так як матері не було інтересу до життя доньки.

Відповідно наказу Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради від 23 листопада 2023 року № 172 «Про влаштування на виховання в сім`ю патронатного вихователя неповнолітня дитину», ОСОБА_2 тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_15 за заявою матері ОСОБА_1 , де вона на даний час і перебуває.

Відповідно рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 28 листопада 2023 року № 549 влаштовано неповнолітню дитину ОСОБА_2 до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідно характеристики Комунального Закладу «Слобожанський ліцей» Кегичівської селищної ради від 16 травня 2024 року ОСОБА_1 з дитиною не проживає, і не цікавиться навчанням своєї доньки. У вихованні участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходить, батьківські збори не відвідує.

Виходячи з наведеного, мати не забезпечувала в повному обсязі здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, виконанню дитиною освітньої програми та досягненню передбачених нею результатів навчання.

Відповідно інформації філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Красноградського районного сектору № 2 від 03 вересня 2024 року № 24/16/678-24 ОСОБА_1 перебуває на обліку пробації з вересня 2017 року по теперішній час. Засуджена вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області за ст. 185 ч.3 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, відбувала покарання в місцях позбавлення волі, згідно ст.75 Кримінального кодексу України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. За період перебування на обліку зарекомендувала себе з негативного боку: допускала порушення порядку та умов відбування покарання, систематично притягувалась до адміністративної відповідальності. В період іспитового строку вчинила повторний майновий злочин (крадіжка). Справа перебуває на розгляді в Диканському районному суді Полтавської області, рішення станом на 03 вересня 2024 року не прийняте.

Офіційно ніколи працевлаштована не була, від направлення до центру зайнятості відмовлялась, має джерела доходів, законність яких викликає сумніви.

Відповідно довідки-характеристики старости Кегичівської селищної ради Слобожанського старостинського округу від 12 вересня 2024 року № 23-35/10/433 ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку в Кегичівській центральній районній лікарні з приводу хронічного алкоголізму. Веде аморальний, бродячий спосіб життя, підтримує зв`язки з асоціальними особами, які повернулися з місць позбавлення волі, порушує громадський порядок, внаслідок чого надходять постійні скарги від мешканців селища. На зауваження та рекомендації представників старостату, служби у справах дітей та поліції не реагує.

Відповідно інформації Комунального закладу «Центр соціальних служб» Кегичівської селищної ради від 29 серпня 2024 року № 01-18/453 родина ОСОБА_1 отримує послуги соціального супроводу та консультування, спрямовані на профілактику та подолання складних життєвих обставин. Однак, попри надані заходи підтримки взаємодія з матір`ю залишається вкрай проблематичною. Зокрема, під час візитів спеціалісті Центру, ОСОБА_5 часто не йшла на контакт, відмовлялася відповідати на запитання, часто була відсутня за місцем проживання та загалом у селищі Слобожанське.

Гафія ОСОБА_10 фактично самоусунулася від виховання доньки, зникала на довгий час без пояснень, не цікавилася здоров`ям, навчанням та вихованням дитини, а також не підтримувала рівень комунікації, навіть по телефону. Вона свідомо не звертала уваги на розвиток дитини в фізичних та духовних аспектах.

Відповідно листа сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Красноградського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області від 11 вересня 2024 року № Б-11 ОСОБА_1 притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Відповідно постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 26 червня 2023 року справа № 624/467/23 було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року справа № 624/1162/23 було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Наказом служби у справах дітей Кегичівської селищної ради від 08 травня 2024 № 27 ОСОБА_2 поставлено на облік, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах.

Відповідно заяви ОСОБА_1 від 13 травня 2024 року вх. № Ш-166/01-38 вона дає згоду на позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 , так як мати їй взагалі не допомагає, не займається її вихованням, на зв`язок не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає, до неї не приїздить.

Згідно до заяви патронатного вихователя ОСОБА_15 від 18 вересня 2024 року № О-300/01-27, ОСОБА_16 відвідала дитину один раз в перший місяць перебування дитини. З січня 2024 року не приїздила, майже не телефонує, не цікавиться її навчанням. Дівчина постійно цим засмучена та дуже за це ображена на матір, не хоче до неї повертатися.

Відповідно довідки від 03 вересня 2024 року Комунального некомерційного підприємства Кегичівської селищної ради «Кегичівська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 перебуває на обліку, діагноз: синдром алкогольної залежності.

На засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради ОСОБА_1 запросити не вдалося, так як відповідно довідки старости Кегичівської селищної ради, Слобожанського старостинського округу від 24 вересня 2024 року № 23-35/10/493 на території Слобожанського старостинського округу станом на 24 вересня 2024 року ОСОБА_1 не проживає, місце її перебування не відоме.

Відповідно заяви ОСОБА_1 від 10 жовтня 2024 року вона не заперечує проти позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 , позов органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради підтримує повністю.

Службою у справах дітей Кегичівської селищної ради з даною родиною проводилась профілактична робота, з метою покращення житлово-побутових умов проживання, налагодження міжособистісних відносин між членами родини, проводилися профілактичні бесіди щодо ведення здорового способу життя, вміння знаходити спільну мову з сусідами та уникання конфліктних ситуацій.

Слід зазначити, що матері неодноразово був наданий шанс довести свою любов до дитини, але вона ним не скористалась, вживаючи алкоголь, вчиняючи сварки, та крадіжки, порушуючи громадський спокій та порядок.

Дитина копіює у першу чергу своїх батьків, тому що імітація -це показник здатності до навчання та гри, за допомогою якої дитина засвоює норми поведінки у різних обставинах. Дитина копіює те, як батьки справляються зі своїм життям, тому поведінка відповідача є не допустимою для дитини.

Так, матеріалами справи підтверджується факт ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме: асоціальний спосіб життя відповідача; залишання дитини на проживання в подруг, знайомих, що є реальною загрозою для життя та здоров`я дитини; зловживання матір`ю алкогольними напоями; постійне порушення матір`ю правил адміністративного нагляду; порушення права дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, виконанню дитиною освітньої програми; схильність матері до скоєння злочинів та правопорушень.

Тому з урахуванням інтересів дитини, норм чинного законодавства, вважають доведеними обставини ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що дає підстави позбавить її батьківських прав з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

17 жовтня 2024 року позивач в особі представника звернулась до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання на 13 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30 грудня 2024 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість усі надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

представник позивача: - про підтримання позовних вимог;

відповідач: - прийняти рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №04 (а.с.18).

Відомості про батька ОСОБА_2 , 12 квітня 2008 року записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, підтверджується витягом № 00013420242 (копія, а.с.21).

Згідно копії наказу від 30 жовтня 2013 року №126 ОСОБА_2 перебувала на обліку, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.22)

Відповідно повідомлення Розсохуватської сільської ради від 05 листопада 2013 року № 02-19/413 громадянка ОСОБА_1 ніде не працює, в побуті веде себе не задовільно, трапляються випадки зловживання спиртними напоями. До сільської ради надходила скарга від директора Крутоярівського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу щодо не належного догляду за дітьми (а.с.26).

Згідно копії довідки Розсохуватської сільської ради від 05 листопада 2013 року № 258 ОСОБА_1 , 1984 року народження має склад сімї - ОСОБА_3 - 2006 року народження, дочка - ОСОБА_2 , 2008 року народження (а.с.27).

Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 10 січня 2014 року справа № 624/1235/13к ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком - чотири роки. Згідно з ст. 71 КК України призначено обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків і до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2012 року, за яким її засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі і відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням, встановлено один рік шість місяців іспитового строку - два місяці позбавлення волі. Остаточну міру покарання за даним вироком визначити - чотири роки два місяці позбавлення волі (копія, а.с. 29-31).

Згідно копії розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації від 14 лютого 2014 року № 29 ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.32).

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року справа № 624/542/14-ц встановлено опіку над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено опікуном рідну сестру ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Богдан Рахівського району Закарпатської області, проживає в с. Крутоярівка, Кегичівського району, Харківської області (копія, а.с.33).

Відповідно довідки про звільнення від 15 квітня 2016 року засудженій ОСОБА_1 , згідно ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 червня 2014 року на підставі ст.6 ЗУ «Про амністію» невідбуту частину скорочено наполовину. ОСОБА_5 відбула покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 12 лютого 2014 року по 15 квітня 2016 року і була звільнена з Качанівської виправної колонії (№54) після відбування строку покарання (копія, а.с.34).

Відповідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 31 січня 2019 року встановлено, що ОСОБА_5 проживає сама в АДРЕСА_2 в найманому будинку. Будинок старий, не газифікований. Санітарно-гігієнічні умови у помешкання підтримуються в не належному стану, в будинку брудно, посуд не митий, одяг не праний, розкиданий по кожному куточку. Ліжко не застелене. Газової чи електричної плитки в будинку немає, дрова для опалення будинку не заготовлені. Зі слів сусідів до ОСОБА_6 часто приїжджають особи чоловічої статі і розпивають спиртні напої. Особистого підсобного господарства не веде, має земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,35 га, але нею не користується. Комісією встановлено, що ОСОБА_5 до кінця не усвідомлює міру відповідальності за свій спосіб життя, не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей, не приділяє уваги дітям, не цікавиться їх навчанням та розвитком, в результаті частого зловживання алкоголем та ведення аморального способу життя (а.с.45-51).

Відповідно розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 10 квітня 2019 року № 73 з неповнолітньої ОСОБА_2 було знято статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та повернуто матері на виховання (а.с.38).

Відповідно інформації від 27 травня 2021 року № 03-78/14/67 старости АДРЕСА_3 , мешкає ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_11 , не працюють, раніше судимі. 26 травня 2021 року надійшло колективне звернення від мешканців вулиці Дружби, про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ведуть аморальний спосіб життя, систематично зловживають спиртними напоями, займаються крадіжками. На зауваження сусідів реагують агресивно, висловлюються нецензурною бранню. Завдають шкоди майну мешканців, дитячому майданчику, який розташований по АДРЕСА_3 . Всі ці обставини загрожують здоров`ю та життю громадян та їх дітей (а.с. 39-40).

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 - від 10 січня 2021 року встановлено, що ОСОБА_5 не працює, систематично зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, порушує громадський порядок, має прояви агресії, вихованням дітей не займається; - від 08 липня 2021 року умови проживання родини не задовільні, ОСОБА_8 попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_9 перебувала в незадовільному стані: брудна, голодна, мала педикульоз. Відповідачку було направлено до Кегичівської центральної лікарні з приводу лікування від алкогольної залежності; - від 16 серпня 2021 року встановлено, що під час обстеження мати перебуваючи вдома, не відчинила двері та переховувалась; - 25 серпня 2021 року під час обстеження ОСОБА_1 була з ознаками алкогольного сп`яніння, на зауваження реагувала агресивно, дітей вдома не було, з її слів вони у тітки в с. Крутоярівка. Матір було попереджено про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов`язків, рекомендовано звернутися до лікаря нарколога. Стан приміщення будинку не задовільний; - від 28 вересня 2021 року - взаємовідносини між членами родини незадовільні. ОСОБА_9 постійно пропускає заняття в КЗ «Слобожанський ліцей» без поважних причин. В будинку антисанітарія, відсутні продукти харчування, ОСОБА_1 попереджено про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов`язків (копії, а.с. 56-61).

Згідно копії витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради від 20 липня 2021 року № 05 родину ОСОБА_1 було поставлено на облік Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради як таку, яка перебуває в складних життєвих обставинах та взято під соціальний супровід (а.с.42).

Відповідно копії витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради від 22 вересня 2021 року № 07 службі у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради наказано влаштувати ОСОБА_2 до КЗ «Бесарабівська гімназія» Кегичівської селищної ради (а.с.43).

Відповідно копії довідки-характеристики від 14 грудня 2021 року № 03-64/10/1765 ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у ПТУ № 60 та фактично проживає в сім`ї тітки ОСОБА_4 в с. Крутоярівка та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в КЗ «Бесарабівська гімназія». ОСОБА_1 не працює, раніше засуджена, перебувала в місцях позбавлення волі. Зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, вихованням та розвитком дітей не займається (а.с.44).

Постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 26 червня 2023 року справа № 624/467/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (копія, а.с.52).

Постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року. справа №624/1162/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (копія, а.с.53).

Відповідно наказу служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради від 23 листопада 2023 року № 172 «Про влаштування на виховання в сім`ю патронатного вихователя неповнолітня дитину», ОСОБА_2 тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_15 (а.с. 54, 62) за заявою матері ОСОБА_1 від 22 листопада 2023 року № Ш-169/01-38.

Відповідно рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 28 листопада 2023 року № 549 влаштовано неповнолітню дитину ОСОБА_2 до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 (копія, а.с.67).

Рішеннями Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 15 лютого 2024 року № 111, від 22 травня 2024 року № 783, від 05 серпня 2024 року № 1207 продовжувався строк перебування ОСОБА_2 в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_15 (копії, а.с. 73-85).

Відповідно до копії заяви від 13 травня 2024 року № Ш-166/01-38 ОСОБА_2 надала згоду на позбавлення батьківських прав її матері та не заперечує надалі проживати в сім`ї патронантоного вихователя ОСОБА_15 (а.с.85).

Згідно копії характеристики КЗ «Бесарабівська гімназія» від 15 травня 2024 року № 01-24/50 встановлено, що за час навчання ОСОБА_13 в закладі мати взагалі не приділяла належної уваги утриманню, навчанню та вихованню дитини, погано впливала на неї (маючи шкідливі звички - вживання алкоголю, часто по декілька днів не перебувала вдома). На зауваження адміністрації закладу, класного керівника, вчителів мати не реагувала. На час перебування в групі пришкільного інтернату ОСОБА_9 нерідко залишалася одна на вихідні, бо мати її не забирала додому, а якщо й забирала, то після вихідних приходилося розшукувати дитину, бо вчасно не поверталася. Мати тижнями не проявляла інтересу до доньки. Після проведених бесід представниками поліції, адміністрації закладу та Служби у справах дітей, мати обіцяла виконувати свої батьківські обов`язки, але ситуація не змінювалася. Дитина залишалася без контролю та материнської уваги (а.с.87).

Згідно характеристики КЗ «Слобожанський ліцей» від 16 травня 2024 року мати ОСОБА_1 з дитиною не проживає і не цікавиться навчанням своєї доньки. У вихованні участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходить, батьківські збори не відвідує (а.с.87).

Відповідно інформації КЗ «Центр соціальних служб» Кегичівської селищної ради від 29 серпня 2024 року № 01-18/453 родина ОСОБА_1 отримує послуги соціального супроводу та консультування, спрямовані на профілактику та подолання складних життєвих обставин. Однак, попри надані заходи підтримки взаємодія з матір`ю залишається вкрай проблематичною. Зокрема, під час візитів спеціалісті Центру, відповідачка часто не йшла на контакт, відмовлялася відповідати на запитання, часто була відсутня за місцем проживання та загалом у селищі Слобожанське. ОСОБА_1 фактично самоусунулася від виховання доньки, зникала на довгий час без пояснень, не цікавилася здоров`ям, навчанням та вихованням дитини, а також не підтримувала рівень комунікації, навіть по телефону. Вона свідомо не звертала уваги на розвиток дитини в фізичних та духовних аспектах (а.с.87).

Відповідно інформації філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області Красноградського районного сектору № 2 від 03 вересня 2024 року № 24/16/678-24 ОСОБА_1 перебуває на обліку пробації з вересня 2017 року по теперішній час. Засуджена вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, відбувала покарання в місцях позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. За період перебування на обліку зарекомендувала себе з негативного боку: допускала порушення порядку та умов відбування покарання, систематично притягувалась до адміністративної відповідальності. В період іспитового строку вчинила повторний майновий злочин (крадіжка). Справа перебуває на розгляді в Диканському районному суді Полтавської області, рішення станом на 03 вересня 2024 року не прийняте. Офіційно ніколи працевлаштована не була, від направлення до центру зайнятості відмовлялась, має джерела доходів, законність яких викликає сумніви (копії, а.с.88).

Згідно довідки Кегичівської ЦРЛ ОСОБА_1 перебуває на обліку в КНП КСР «Кегичівської ЦРЛ, діагноз: синдром алкогольної залежності (копія, а.с.89).

Відповідно листа СПД №1 ВП №1 Красноградського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області від 11 вересня 2024 року № Б-11 ОСОБА_1 притягувалася до кримінальної відповідальності, а саме: -14 вересня 2012 року засуджена за ст.185 ч.1 КК України, покарання - позбавлення волі строком на 1 рік; -10 січня 2014 року засуджена за ст.186 ч.2 КК України, покарання - позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; -28 березня 2017 року засуджена за ст. 185 ч.3 КК України, покарання - позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Також, ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності, а саме: -01 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -03 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -07 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -10 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -15 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -16 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -17 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -18 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -19 серпня 2017 року за ч.1 ст.187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) у вигляді штрафу 51 грн. -12 грудня 2023 року за ч.2 ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей) у вигляді штрафу 1700,00 грн. -10 лютого 2024 року за ч.1 ст.178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних напоїв в громадських місцях) у вигляді штрафу 51 грн. -25 квітня 2024 року за ч.2 ст.178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних напоїв в громадських місцях) у вигляді штрафу 85 грн (копія, а.с. 90).

Відповідно довідки-характеристики старости Кегичівської селищної ради Слобожанського старостинського округу від 12 вересня 2024 року № 23-35/10/433 ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку в Кегичівській центральній районній лікарні з приводу хронічного алкоголізму. Веде аморальний, бродячий спосіб життя, підтримує зв`язки з асоціальними особами, які повернулися з місць позбавлення волі, порушує громадський порядок, внаслідок чого надходять постійні скарги від мешканців селища. На зауваження та рекомендації представників старостату, служби у справах дітей та поліції не реагує (копія, а.с.91).

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї старости Кегичівської селищної ради Слобожанського старостинського округу від 12 вересня 2024 року № 23-39/10/599 (оригінал вбачається, що ОСОБА_1 без реєстрації проживає в АДРЕСА_5 та діти з нею не проживають (а.с.92).

Згідно заяви ОСОБА_15 від 18 вересня 2024 року №-300/01-27 повідомлено, що протягом всього строку перебування в її родині ОСОБА_2 мати ОСОБА_1 відвідувала дитину 1 раз в першому місяці перебуванні дитини. З січня 2024 року не приїздила, майже не телефонує, не цікавиться її навчанням. Дівчинка постійно цим засмучена. Дуже за це ображена на матір та не хоче до неї повертатися (копія, а.с.93).

Відповідно копії довідки Слобожанського старостинського округу від 24 вересня 2024 року № 23-35/10/493 ОСОБА_1 на території Слобожанського старостинського округу Кегичівської селищної ради не проживає, станом на 24 вересня 2024 року місце її перебування невідоме (а.с.94).

ОСОБА_2 10 жовня 2024 року написала заяву на начальника служби у справах дітей, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав її матір ОСОБА_1 (копія, а.с.95).

Згідно висновку Органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради від 30 вересня 2024 року №04-30/3001 вважається за доцільне позбавити батькіських прав ОСОБА_1 відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.96-99).

Правові норми законодавства застосовані судом.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розвиту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Згідно з наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку, що відповідачка дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкуються з дитиною, не сприяює засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан її здоров`я, хоча б мали це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , що повністю відповідає інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на неї ст. 150 СК України, відносно неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.

Позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

При вищевикладених обставинах, судом враховується, що відповідачка є особою працездатного віку, законодавчо на останню покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що з відповідачки підлягає стягненню аліменти на дитину ОСОБА_2 у розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою та до досягнення дитиною повноліття, що є законодавчо визначеним мінімумом аліментів на дитину

Одночасно судом враховується, що статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Органом опіки та піклування подання про призначення піклувальника неповнолітній дитині до суду не надано. За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення дитині піклувальника та передає дитину органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Доказів про наявність у відповідача власного житла суду не надано, ці питання підлягають вирішенню у порядку ст. 249 СК, ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства».

Судові витрати.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору, отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Так, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 2422,40 грн за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого їх влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь прийомних батьків, батьків - вихователів, опікунів/піклувальників, в залежності від подальшої форми влаштування дитини, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду або через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Берестинський район, с-ще Кегичівка, вул. Волошина, буд. 50,

представник позивача: Богинська Тетяна Іванівна, адреса для листування: 64003, Харківська область, Берестинський район, с-ще Кегичівка, вул. Волошина, буд. 50,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Богдан Рахівського району Закарпатської області, паспорт № НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя Н.М. Куст