Рішення

від 19.12.2024 по справі 126/2478/24

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2478/24

Провадження № 2-а/126/46/2024

"19" грудня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О.Г.

секретар Кучанська В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить скасувати постанову № 422 від 03.08.2024, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження в справі закрити з тих підстав, що як стверджує 30.09.2024 року він отримав від відповідача копію постанови № 422 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України від 03.08.2024 року. Вважає дії відповідача щодо нього незаконними, а постанову такою, що підлягає скасуванню. Так, з фактичних обставин справи, вбачається, що його піддано адміністративному стягненню через те, що у зв`язку з досягненням ним 25 річного віку у 2009 році він не прибув до РВК за місцем проживання для взяття на військовий облік призовників і військовозобов`язаних та отримання військово-облікового документу. При цьому згідно даних, які містяться у постанові від 03.08.2024 № 422, ним допущені порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, а саме в постанові зазначено: « ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, внаслідок чого ОСОБА_1 з листопада 2009 року та по теперішній час не перебував на військовому обліку..., внаслідок своїх дій ОСОБА_1 вчинив триваючи правопорушення, яке почалося у листопаді 2009 року,..., та яке закінчилося у серпні 2024року,... ».

З фабули справи, зазначеної у постанові, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не міститься чіткого часу (дати) вчинення ймовірного правопорушення. Така ж фабула зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього 02.08.2024 головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що є порушенням ст. 256 КУпАП, відповідно до якої, серед іншого, у протоколі має зазначатися час вчинення правопорушення. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване. Вважає, що його вини в скоєному немає. Немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, за яке його піддано такому стягненню як 17000 грн. штрафу. Вважає, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не маючи у своєму розпорядженні жодних доказів, не правильно оцінив обстановку та прийняв незаконне рішення, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі.

Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення мотивував тим, що постанова т.в.о. начальника Підвашецького В.М. від 03.08.2024 року № 422 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, КУпАП та Законами України. Громадянин ОСОБА_1 в порушення вимог п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2023 року абз. 18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 р., не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_4 ) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, внаслідок чого громадянин ОСОБА_1 , з листопада 2009 року по серпень 2024 не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за зареєстрованим місцем проживання та для оформлення військово-облікового документа до цього часу не з`являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документа, що має ознаки ухилення громадянина ОСОБА_1 , від військового обліку. Внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 , вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у листопаді 2009 року, коли даний громадянин особисто мав з`явитися для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, та яке закінчилося у серпні 2024 року, коли громадянин ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про взяття його на військовий облік, що є порушенням правил військового обліку. ОСОБА_1 , будучи громадянином призовного віку свідомо проігнорував свій обов`язок щодо явки до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_5 , тим самим своєю бездіяльністю створив умови, що в подальшому сприяло початку вчинення ним порушення правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку військовозобов`язаних за своїм зареєстрованим місцем проживання з листопада 2009 року до серпня 2024 року. Відповідно після виявлення вчинення адміністративного правопорушення та виявлення особи правопорушника було складено протокол № 422 від 03.08.2024, відтак строки для притягнення громадянина ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку згідно ст. 38 КУпАП не порушені. Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, виходячи з тривалості вчинення правопорушення та змін внесених до КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

З`ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 03.08.2024 року головним спеціалістом обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 службовцем ЗСУ ОСОБА_4 , яка уповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 822 від 25.12.2023 року був складено протокол № 422 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У подальшому 03.08.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було прийнято постанову № 422, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000,00 гривень. Як зазначено у постанові, що громадянин ОСОБА_1 , порушив вимоги ч.1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 2 пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 року абз.18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою КМУ № 921 від 7 грудня 2016 року, а саме будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії Пр. № 9 від 18.11.2009 з листопада 2009 року по теперішній час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов`язаних в порушення вимог п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу» по теперішній час, не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за задекларованим місцем проживання та для оформлення військово-облікового документу до цього часу не з`являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутності військово-облікового документа що має ознаки ухилення ОСОБА_1 , від військового обліку, внаслідок чого останній вчинив триваюче правопорушення, яке закінчилось у серпні 2024 року, коли ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття його на облік, що є порушенням правил військового обліку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначається посилання на протокол № 422 від 02.08.2024, однак відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність особи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Разом з цим, згідно примітки ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно з оскаржуваною постановою № 422 від 03.08.2024, громадянин ОСОБА_1 , порушив вимоги ч.1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 2 пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 року абз.18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою КМУ № 921 від 7 грудня 2016 року, а саме будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії Пр. № 9 від 18.11.2009 з листопада 2009 року по теперішній час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов`язаних в порушення вимог п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу» по теперішній час, не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за задекларованим місцем проживання та для оформлення військово-облікового документу до цього часу не з`являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутності військово-облікового документа що має ознаки ухилення ОСОБА_1 , від військового обліку, внаслідок чого останній вчинив триваюче правопорушення, яке закінчилось у серпні 2024 року, коли ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття його на облік, що є порушенням правил військового обліку.

При цьому, згідно постанови, яку оскаржує позивач, вчинене ним порушення вищевказаних норм полягає в тому, що починаючи з листопада 2009 року він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання для взяття на військовий облік військовозобов`язаних та отримання військово-облікового документа, що є порушенням правил військового обліку.

Але позивач не міг порушити своїми діями чи бездіяльністю вищевказані норми законодавства, оскільки їх станом на листопад 2009 року не існувало.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, для виконання яких позивач у в серпні 2024 року з`явився до відповідача.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 19.05.2024, внесено зміни до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за змістом яких статтю 210 доповнено частиною 3, якою встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.

Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою від 03.08.2024 за бездіяльність в 2009 році, не існувало.

З урахуванням вищевикладеного, позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП в 2016 році та для виконання встановлених правил військового обліку в передбачений законом строк з`явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх даних.

Таким чином, притягнення позивача 03.08.2024 року до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за викладених в оскаржуваній постанові обставин суперечить закону, оскільки закон, за яким він притягується до адміністративної відповідальності, не має зворотної дії в часі, законодавства, яке згідно оскаржуваної постанови порушив позивач, в період часу, за який він притягується до адміністративної відповідальності, не існувало, а строки накладення адміністративного стягнення за вказаний в оскаржуваній постанові період часу вчинення адміністративного правопорушення також спливли.

Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із вказаної норми, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а тому за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.

За таких обставин у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ч.1 ст. 139 КАС України 605,60 гривень сплачених позивачем слід стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань на його користь.

Керуючись ст.ст. 5, 72, 77, 79, 159, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293 КАС України -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 422 від 03.08.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. Г. Рудь