Рішення

від 27.12.2024 по справі 128/2742/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2742/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про стягнення пені за несплачені аліменти та позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами було розірвано заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.10.2023. Оскільки відповідач ще під час перебування в офіційному шлюбі перестав утримувати сина, позивач звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів. Незважаючи на рішення суду про стягнення аліментів, відповідач їх ніколи не сплачував. Позивач вважає, що її колишній чоловік навмисно та свідомо ухиляється від свого обов`язку утримувати дитину.

22.07.2023 фактичні шлюбні відносини у подружжя припинилися і відповідач припинив проживати з своїм сином та позивачем, після цього син залишився проживати з матір`ю, і виключно мати наразі займається його вихованням та утриманням, а батько дитини взагалі припинив брати участь у вихованні свого сина та цікавитись його життям і здоров`ям. ОСОБА_1 має постійне місце працевлаштування, робить все необхідне, щоб виховати сина у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, надати дитині повний та всебічний розвиток. Дитина відвідує дитячий садочок, його мати приймає активну участь у життєдіяльності групи і садочка, регулярно відвідує батьківські збори та несе повну опіку над ОСОБА_3 , який не згадує свого батька та не прагне з ним спілкування.

За вказаних обставин позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_2 пеню за несплачені аліменти за період з серпня 2023 року по березень 2024 року включно в розмірі 8 887, 11 грн (а.с. 1 - 5).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, зобов`язано Службу у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в частині позбавлення батьківських прав(а.с. 26).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.11.2024 закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 57).

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак її представник, адвокат Власюк І.Т. подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з`явився, хоча вважається належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 до суду не надходив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради до суду також не з`явилася, попередньо надіслала до суду заяву, згідно якої просила розглядати справу без участі представника третьої особи, позов просить задовольнити.

Положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судовий розгляд справи можливо провести без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.10.2023, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25.03.2023 в відділі РАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 632, розірвано (а.с. 9).

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади № 2023/005677776 від 26.07.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно копій довідок Жмеринського відділу ДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.03.2024 № 12988 та від 20.05.2024 № 22338, з розрахунками заборгованості, на виконанні у Жмеринському відділі ДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження АСВП № НОМЕР_3 з виконання судового наказу № 128/2877/23, виданого 25.10.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 18.03.2024 заборгованість становить 29 138 грн, а станом на 20.05.2023 заборгованість становить 36 420 грн (а.с. 11, 12).

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 05.03.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрований та не проживає з 22.07.2023, згідно акта обстеження фактичного місця не проживання № 56 від 05.03.2024 (а.с. 13).

Згідно копії довідки КЗДО «Веселка» Лука-Мелешківської сільської ради від 06.03.2024, ОСОБА_3 , 2019 року народження, виховується в КЗДО «Веселка» Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Під час перебування дитини в дошкільному закладі мама займається вихованням сина, відвідує батьківські збори, цікавиться життям групи. Батько не відвідував батьківські збори, менше приділяв увагу вихованню сина (а.с. 14)

Відповідно до копії інформації про вихованця закладу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої КЗДО «Веселка» Лука-Мелешківської сільської ради від 13.03.2024, дитина перебуває на обліку в закладі та відвідує заклад дошкільної освіти з 2021 року, під час перебування дитини в групі молодшого віку батько приводив дитину та забирав його з садочка разом з мамою дитини. На даний час дитина перебуває в групі « Барвінок », мама займається вихованням сина, відвідує батьківські збори, цікавиться життям групи, приводить та забирає дитину з садочка (а.с. 15).

Лікар загальної практики сімейної медицини КНП «ЦПМСД» Лука-Мелешківської сільської ради ОСОБА_8 , на адвокатський запит повідомив, що явку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до сімейного лікаря перші два роки від народження (приблизно 2019 - 2021 роки) забезпечувала мати ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 . Останні два роки (приблизно 2022-2024 роки) явку дитини забезпечувала мати ОСОБА_1 . Чи приводив ОСОБА_2 без матері дитину та чи цікавився батько здоров`ям свого сина, не пам`ятає (а.с. 16).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області повідомила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 18.03.2024 службою у справах дітей разом із комісією було проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 . Під час обстеження встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю. Інформацією чи навідує батько дитини свого сина за місцем проживання останнього, чи проводить з ним час в іншому місці служба у справах дітей не володіє (а.с. 17).

З висновку служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради № 155 від 23.10.2024, встановлено, що батько ОСОБА_2 не бере участь у вихованні та утриманні свого сина ОСОБА_3 , якому він являється біологічним батьком, не сплачує аліменти призначені на дитину Вінницьким районним судом. ОСОБА_2 свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, взагалі не спілкується з дитиною і не бажає цього робити. Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради вважає доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 52 - 53).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім враховані права батьків.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Положеннями ст. 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «С.С. проти Словенії» дійшов висновку, що оскільки розуміння потреб дитини було обмеженим, а також не існувало емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, позбавлення батьківських прав у такому випадку відповідало конвенційним гарантіям, оскільки інтерес дитини до забезпечення постійного догляду та емоційної стабільності перевищив інтерес матері у збереженні правових зв`язків з дитиною.

В справі «Суур проти Естонії» Європейський суд з прав людини також дійшов висновку про відповідність інтересам дитини позбавлення батька батьківських прав щодо неї в зв`язку з втратою контакту з дитиною, а примушування дитини до спілкування могло б бути контрпродуктивним.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, зокрема не бере участі у вихованні та утриманні дитини, її лікуванні, не цікавився життям сина, не підтримує зв`язку з ним, жодним чином не цікавиться його розвитком та досягненнями, не приділяє йому батьківської любові та уваги. При цьому докази наявності будь-яких перешкод для виконання батьківських обов`язків відповідачем в матеріалах справи відсутні.

В даній справі відповідач до судового засідання взагалі не з`явився, проти позову не заперечував, обставин, викладених у позовній заяві, не спростував.

Суд також бере до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, а також враховує вік дитини, якій лише нещодавно виповнилося 5 років та за наданими доказами він не спілкується з батьком з 2023 року, тому вважає недоцільним з`ясовувати в судовому засіданні думку дитини щодо заявлених вимог про позбавлення батька батьківських прав щодо нього, оскільки в силу віку та відсутності емоційного зв`язку з батьком не може мати усвідомленого ставлення до батька та це може завдати шкоди його психо-емоційному стану.

Тому суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 та такий захід відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Також суд звертає увагу, що згідно з ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, внаслідок чого суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Так, позивачем в позовній заяві викладено розрахунок пені зі сплати аліментів, враховуючи нараховані аліменти за період з серпня 2023 року до березня 2024 року включно, які не були сплачені відповідачем, та яку просить стягнути з відповідача, а саме в сумі 8 887, 11 грн, і такий розрахунок відповідачем не спростовано.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) викладено висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання судового рішення, яким з нього стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також матеріали справи не містять доказів на спростування відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.

У ході судового розгляду судом не встановлено поважних причин щодо несплати аліментів, таким чином суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Суд погоджується із наведеним позивачем розрахунком суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину за період з серпня 2023 року по березень 2024 року, відповідно до якого загальна сума пені за прострочення сплати аліментів складає 8 887, 11 грн.

При цьому суд звертає увагу, що при обчисленні пені потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується, а тому наданий суду розрахунок відповідає ст. 196 СК України.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позовні вимоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав, від якого позивач не звільнена в силу закону та який був сплачений позивачем в сумі 1211, 20 грн гривень (а.с. 21 зі звороту).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Доказів понесення позивачем інших витрат, їх обгрунтованого розрахунку, суду не надано, тому суд не вирішує питання їх розподілу.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164 - 166, 169, 171, 196 СК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 13, 81, 141, 211, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несплачені аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з серпня 2023 року по березень 2024 року включно в розмірі 8 887, 11 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211, 20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, місце знаходження: вул. Центральна, 2, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, поштовий індекс: 23234, код ЄДРПОУ 44108676.

Повний текст рішення складено 27.12.2024.

Суддя: