Постанова

від 27.12.2024 по справі 727/13206/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/13206/24

Провадження № 3/727/3516/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184-3 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.184-3 ч.1 КпАП України.

Так, 10.11.2024 року близько 09 год. 05 хв. в м.Чернівці по вул.Горького, 19 ОСОБА_1 використовував емблему Національної поліції України, яка затверджена Указом Президента України від 09.12.2015 року №692/215, шляхом носіння головного убору з надписом «Поліція», чим незаконно використовував ознаки належності до Національної поліції України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано уповноваженим органом за ч.1 ст.184-3 КпАП України

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи.

Крім того, на офіційному сайті Шевченківського районного суду м.Чернівці (https://court.gov/ua/sud2414) в розділі «Громадянам» вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані по своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 , належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КпАП України).

Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КпАП України).

Дослідивши матеріали справи та переглянувши відео з бодікамер поліцейського, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.184-3 ч.1 КпАП України і його вина в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Статтею 280 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується вст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно дост. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, частиною 1ст. 184-3 КУпАПпередбачена відповідальність за незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченогоКримінальним кодексом України, або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою.

Відповідно до ч. 1ст. 5-1 Закону України «Про національну поліцію»ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.

Частиною 3ст. 5-1 Закону України «Про національну поліцію»передбачено використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами підприємцями та громадськими об`єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі, викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 1 Закону України «Про Національну поліцію»(надалі по текстуЗакон) Національну поліцію України визначено центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Цією ж нормою Закону встановлено скорочене найменування Національної поліції України - «поліція».

Метою запровадження означених вище змін до Закону було нормативне врегулювання питань використання найменування та ознак належності до Національної поліції.

Зазначена мета досягнута шляхом внесення змін до статті 1 Закону щодо уточнення частини 1 статті 1, якою визначено, що термін «поліція» є скороченим найменуванням Національної поліції України, доповнення Закону статтею 5-1, якою визначені ознаки належності до Національної поліції України та порядок використання найменування та ознак належності до Національної поліції України, а також запровадження адміністративної відповідальності за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України шляхом доповнення глави 15 (Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління)Кодексу України про адміністративні правопорушенняновою статтею 184-3 (Незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, служби безпеки України).

Причиною обговорення внесення означених змін до законодавства слугувала негативна тенденція погіршення стану публічної безпеки і порядку в державі та зниження довіри до поліції, зокрема, через вчинення певних дій юридичними особами, громадськими формуваннями та фізичними особами, які використовують символіку та/або її елементи, повне чи скорочене найменування Національної поліції України та їх похідні.

Тож, у даному випадку, введення заборони використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особамипідприємцями та громадськими об`єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів тощо, має слугувати певним запобіжником цій негативній тенденції.

Таким чином, з сукупного аналізу наведених вище норм закону слідує, що скорочене найменування Національної поліції України є «поліція», незаконне використання якого фізичною особою на головному уборі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184-3 КУпАП.

Також, з наданого відеозапису з бодікамери поліцейського №476892, видно, як працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 та пропонують проїхати на вул.Миколаївську, для проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, на голові у ОСОБА_1 є головний убір (кепка) на якому наявна символіка Національної поліції України.

О 09 год. 55 хв. поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що за носіння кепки з емблемою поліції настає відповідальність.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184-3 КУпАП, в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №847312 від 10.11.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 10.11.2024 року носив головний убір, на якому було незаконно нанесено найменування Національної поліції України - «Поліція», відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, що на головному уборі ОСОБА_1 нанесено напис Поліція.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що вони зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий та сімейний стан.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.22,33,35, 184-3,280,283-285,287,294 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184-3 ч.1 КпАП України і за його вчинення накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави (Отримувач: Чернівецьке УК/м.Чернівці/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA718999980313050106000024405, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування кодукласифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. . (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування кодукласифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівці).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

Суддя Одовічен Я.В.