Рішення

від 26.12.2024 по справі 481/2016/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/2016/24

Провадж.№ 2-о/481/133/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.2024 Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М.,

представника заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Софіївська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

06.12.2024 року ОСОБА_2 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши заінтересованою особою: Софіївську сільську раду Баштанського району Миколаївської області, у якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, в період часу з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Надбузьке, Миколаївського району, Миколаївської області у віці 46 років, актовий запис про смерть № 3067 від 14.06.2005 року, зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

В обґрунтування заяви зазначає, що з червня 1999 року вона проживала однією сім`ю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , у належному їй житловому будинку. Весь час з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона та її чоловік ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, взаємні права та обов`язки, надавали допомогу один одному, купували майно та спільно ним користувалися, були пов`язані спільним побутом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 , вона, як єдиний спадкоємець, поховала свого чоловіка та фактично успадкувала все майно, яке належало чоловіку на момент відкриття спадщини. В листопаді 2024 року вона звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Савченко А.В. Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із необхідністю в судовому порядку встановити факт спільного проживання з померлим однією сім`єю. Заявниця стверджує, що за життя ОСОБА_3 заповіту не складав, інших спадкоємців немає, спір про право відсутній. Тому вона просить встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки без шлюбу з червня 1999 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це є необхідним для підтвердження її права на спадщину та належного оформлення спадкових прав.

В силу вимог ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду 06.12.2024 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 06.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку окремого провадження у судовому засіданні на 26.12.2024 року о 09:30 год.

Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи в її відсутність, заяву підтримала.

Представник заявниці, адвокат Судариков Г.В. під час розгляду справи заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у заяві.

Заінтересована особа - Софіївська сільська рада Баштанського району Миколаївської області у судове засідання явку свого представника не забезпечила, втім сільський голова Римчук В. надіслав на електронну адресу суду заяву про можливість розгляду справи без участі представника Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, заперечень проти задоволення вимог ОСОБА_2 не має, заявлені вимоги визнає у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника заявниці ОСОБА_1 , покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходе такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (ч.1 ст.294 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зі змісту роз`яснень, наданих судам у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Відповідно до ч.5 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, має бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують цей факт.

За змістом ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 14.06.2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції (а.с.09).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №026196, який видано Новобузькою районною державною адміністрацією 08.11.2002 року (а.с.10).

В судовому засіданні установлено те, що ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей та близьких родичів не мав, на випадок смерті заповіту не залишав.

Згідно довідки № 1510/02.01.04 виданої виконкомом Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 02.12.2024 року, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою також була зареєстрована та постійно проживала його співмешканка - ОСОБА_2 . Разом вели спільне господарство. Згідно інформації з реєстрів нотаріальних дій, від імені спадкодавця сільською радою посвідчених заповітів не було (а.с.11).

Судом також встановлено, що листом приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Савченко А.В. за №201/02-14 від 13.11.2024 заявниці ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки для прийняття нею спадщини у відповідності до ч.4 ст. 1264 ЦК України їй необхідно в судовому порядку встановити факт спільного проживання з померлим однією сім`єю (а.с.20,21).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили факт спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, наведених у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру, тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

За положенням ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на досліджені в судовому засіданні докази та показання свідків, суд вважає, що заявницею доведений факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 1999 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд приймає до уваги те, що встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чинним законодавством не передбачено іншого порядку для його встановлення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявниця, породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне ОСОБА_2 для оформлення її спадкових прав після смерті ОСОБА_3 та вчинення необхідних процесуальних дій відповідно до чинного законодавства, як законного члена сім`ї, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне цю заяву задовольнити та встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Софіївська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Надбузьке, Миколаївського району, Миколаївської області у віці 46 років, однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстраці шлюбу, в період часу з червня 1999 року по 05.06.2005 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Софіївська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55632, Миколаївська область, Баштанський район, с. Софіївка, вул. Софіївська, 24/1, код ЄДРПОУ 04376788.

Повний текст рішення виготовлений 30.12.2024 року.

Суддя С.І. Вжещ