Ухвала

від 27.12.2024 по справі 481/1399/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1399/24

Провадж.№ 2/481/405/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2024 р. Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю: представника відповідача Павлова Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Данилюк Наталі Василівни про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненко Світлана Василівна, Приватно-орендне підприємство «Вікторія» про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третіми особами: приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненко Світлану Василівну та Приватно-орендне підприємство «Вікторія», про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, в якому просила: 1. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 09.05.2024 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненко С.В. (р.№ 383) на ім`я відповідача після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4824585000:02:000:0219, розміром 5,46 га; Визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Савченко А.В. 02.08.2011 року (р.№566), яким за нею визнано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, площею 5,46 га після смерті ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3. Витребувати земельну ділянку у відповідача.

В силу вимог ст.14 ЦПК Україниавтоматизованою системою документообігу суду 19.08.2024 року визначено головуючу по цій справі суддю Васильченко-Дригу Н.О.

Ухвалою судді Васильченко-Дриги Н.О. від 20.08.2024 року задоволено самовідвід судді Васильченко-Дризі Н.О. та справу передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 27.08.2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

02.09.2024 року позивачкою недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою судді від 03.09.2024 відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання на 18.09.2024 о 10:00, які відкладались.

11.12.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Данилюк Н.В. до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому остання просила витребувати у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненко Світлани Василівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Данилюк Н.В. в підготовче судове засідання не зявилась, подала заяву про проведення такого та розгляд клопотання у її відсутність. Клопотання підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у ньому.

Позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , треті особи в судове засідання не зявились, належним чином повідомлялись про час і місце його проведення.

Представник відповідача, адвокат Павлов Ю.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи пропуском строку на його подання та відсутністю клопотання про поновлення такого строку.

Заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 4 ч.2 ст.43 ЦПК Українивизначено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п.4 ч. 2 ст.84 ЦПК України).

Тобто, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об`єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.

У клопотанні про витребування доказів представником позивача не зазначено про вжиті ним заходи для отримання доказу, а саме копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно, докази вжиття таких заходів, а також обгрунтувань необхідності витребування таких доказів, з урахуванням надання третьою особою частини документів з цієї спадкової справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4ст.83 ЦПК України).

Частиною 5 ст.83 ЦПК Українивизначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно ч.8 ст.83 ЦПК Українидокази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Частиною 1 ст.127 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.ч.3-6 ст.127 ЦПК України).

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, представник позивача, заявляючи про витребування доказів, не ставить перед судом питання про поновлення процесуального строку на звернення з такою заявою.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів слід відмовити, оскільки його подано з порушенням строків, визначених ч.2 ст.83 ЦПК України, не порушене питання щодо поновлення строків для такого подання, таке клопотання не відповідає вимогам, передбаченим ч.2 ст.84 ЦПК України.

Керуючись ст. 84, 198, 258-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Данилюк Наталі Василівни про витребування доказів .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала в повному обсязі складена 30.12.2024 року.

Суддя С.І. Вжещ