Рішення

від 30.12.2024 по справі 482/2096/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.12.2024

Справа № 482/2096/24

Номер провадження 2/482/832/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У позові посилався на те, що з 12квітня 2016року по07.12.2023р ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023р. №482/2394/23, яке набрало законної сили 07.12.2023р., шлюб було розірвано. Від шлюбу в подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, Новоодеським районним судом Миколаївської області по справі №482/2395/23, провадження №2-н/482/646/2023 винесено судовий наказ від 30 жовтня 2023р. , відповідно до якого ухвалено рішення стягнути з Позивача на користь Відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі ? частини всіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26.10.2023р. і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вважає, що має три підстави для зменшення розміру аліментів:

1. Народження дитини у другому шлюбі, що призвело до зміни сімейного та матеріального стану.

Так, після розірвання шлюбу з Відповідачкою, Позивач створив нову сім`ю. Наразі, він уклав шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 20 квітня 2024р. , копія якого долучається. У Позивача та ОСОБА_5 народилася спільна дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 про що 04 вересня 2024р. складено відповідний актовий запис№255 та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 05 вересня 2024р ., копія якого долучається. З викладеного видно, що народження у Позивача у другому шлюбі дитини призвело як до зміни сімейного так і до зміни матеріального стану, що очевидно потребує додаткових матеріальних витрат.

2. Зміни стану здоров`я Позивача та понесені витрати на лікування.

Так, 08.03.2024р. Позивач у побуті отримав закритий відрив сухожилки зліва, але лікувався вдома консервативно без позитивного ефекту у зв`язку з чим 27.05.2024р. звернувся для продовження лікування до відділення спортивної та балетної травми ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії Медичних Наук України», де 29.05.2024р. р. був прооперований: « Шов зв`язки, фасції або сухожилка. Рефіксація m.pectoralis magor зліва». Відповідно до цього Позивачу були надані лікувальні та трудові рекомендації: 1.Нагляд травматолога-ортопеда за місцем проживання; 2.Зняття швів через 14 днів після операції; 3.Іммобілізація пов`язкою дезо правої верхньої кінцівки 4 тижня; 4.Повні фізичні навантаження через 3 місяці з моменту операції; 5.Контроль в ІТО НАМНУ через 1,3 та 6 місяців; 6. Призначені ліки.

Вказані обставини підтверджуються довідкою випискою із історії хвороби стаціонарного хворого медичної картки 604217 ДУ « Інституту травматології та ортопедії НАМН України» виданою на імя позивача, а також медичним висновком від 30.05.2024 р. про тимчасову не працездатність у період часу з 27.05.2024р. по 30.05.2024р.

З приводу вказаного захворювання, на виконання рекомендації Зазначених у медичній картці стаціонарного хворого , Позивач 03.07.2024р. знову звертався до ДУ « Інституту травматології та ортопедії НАМН України» з приводу: «розриву сухожилля великого грудного м`яза, часткового пошкодження довгої головки двоголового м`яза плеча, часткового пошкодження сухожилля підлопаткового м`яза зліва, синовіту лівого плечового суглоба, підлопаткового бурситу, остеоартрозу лівого акроміально-ключичного суглоба, що підтверджується довідкою від 03.07.2024р. , виданою ДУ « Інститут травматології та ортопедії НАМН України».

Також варто зазначити, що Позивачем для проведення вказаної операції були придбані за власні кошти відповідне медичне приладдя на суму 41 000 грн., що підтверджується наступними документами: рахунком на оплату №Б-0759 від 29 травня 2024р. ФОП ОСОБА_7 , сертифікатом відповідності, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ФОП « ОСОБА_7 та квитанцією до прибуткового ордеру №59 від 29 травня 2024р. ФОП « ОСОБА_7 » на суму 41 000грн, а також ліки на суму 6600 грн., що підтверджується товарним чеком ТОВ «Азимут» від 29.05.2024р. та фіскальним чеком на вказану від 29.05.2024р., випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на право товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут» здійснювати вид економічної діяльності 47.73 «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах ( основний), свідоцтвом №136622918 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Азимут». З викладеного видно, що отримання Позивачем вказаної побутової травми спричинило значну шкоду для його здоров`я та понесення ним у зв`язку з цим значних матеріальних витрат

3. Наявність у Позивача інших утриманців.

Позивач має батьків: батька- ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 та матір ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується наступними документами: - свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 16 вересня 1989 р.н. Підліненською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області; паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та паспортом громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та фотокопією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України №00043410810 від 02.02.2024р; Батько Позивача ОСОБА_8 є непрацездатною особою через досягнення пенсійного віку більше 60 років, що підтверджується копією пенсійного

посвідчення № НОМЕР_5 , виданого 10.04.2019р. та наявності 2-ї групи інвалідності загального захворювання , що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №652295 , виданою 27.03.2023р. безстроково. Мати Позивача- ОСОБА_9 , є непрацездатною особою, через досягнення пенсійного віку та наявності 3-ї групи інвалідності, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісію серії 12 ААВ №411836, виданою 07.04.2021р.безстроково.

Відповідно додовідки ,виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 за вих.1514від 04вересня 2024р.,Позивачу надана відстрочкавід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливий період напідставі пункту13частини першоїстатті 23Закону України«Про мобілізаційну підготовкута мобілізацію»строком до09.11.2024р.,оскільки останній має наутриманні батька,який має2групу інвалідності. З викладеноговидно,що Позивачмає наутриманні двохнепрацездатних батьків,які мають групиінвалідності черезнаявні невиліковніхвороби (групи інвалідності встановлені безстроково),є пенсіонерами,мають невеликепенсійне забезпечення,хворіють щоє додатковимтягарем нафінансові можливості останнього.

Посилаючись на вищевикладену просив змінити розмірі аліментів які стягуються з нього на користь відповідача до 1/6 частини всіх видів доходу позивача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідача подала відзив у якому просила у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що 30 жовтня 2023 року Новоодеський районний суд Миколаївської області видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 у розмірі 1А частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26.10.2023 року до повноліття дитини.

Починаючі з цього часу позивач сплачував аліменти зі свого заробітку, аліменти відраховуються з заробітної плати за місцем роботи - Представництва іноземної неурядової організації Мерсі Корпс (Mercy Corps).

Судячи із суми аліментів, яка надходила щомісяця, на теперішній час заробіток позивача складає більше 75 000,0 грн.

Позивач зазначає, що змінився його стан здоров`я у зв`язку з отриманням побутової травми. Отримана побутова травма потребувала операційного втручання з використанням медичного приладу. Він надає документи, що витратив власні кошти на отримання медичного приладдя в сумі 41 000,0 грн.

Позивач застрахований у ПрАТ СК «Уніка» та мав отримати виплати за придбання медичних приладів та ліків, тому страхова компанія мала повернути витрачені позивачем кошти.

Відповідач звернулась до ПрАТ «СК «Уніка» за отриманням інформації, але відповідь не отримала. При отриманні інформації направить документи до матеріалів справ.

Відповідно до статті 16 ЗУ « Про страхування», Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вважає, що позивач не несе витрати у зв`язку з отриманням побутової травми, так як відповідно до законодавства мав отримати страхове відшкодування на лікування.

Рекомендації лікаря, на які посилається позивач, щодо поводження лікування пацієнта у зв`язку з отриманою побутовою травмою не перешкоджають позивачу працювати повний робочий день (відповідно отримувати заробітну плату) та не передбачають додаткових матеріальних витрат з боку позивача.

На теперішній час побутова травма у позивача має тимчасовий характер, а не постійного захворювання, тому не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

У своєму позові позивач вказує, що у нього є інші утриманці та надає документи щодо своїх батьків.

Позивач зазначає, що Батько ОСОБА_8 є пенсіонером і інвалідом 2 групи, а матір ОСОБА_9 пенсіонерка та інвалід 3 групи.

У позові позивач вказує, що він отримав відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації на особовий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 09.11.2024 року. Цей факт не оспорюється сторонами, але надана відстрочка не підтверджує утримання батьків.

Відповідно до даних Департаменту праці та соціального захисту населення Новоодеської міської ради ОСОБА_1 не перебуває на обліку як особа яка здійснює постійний догляд за батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

У позові зазначено, що позивач утримує своїх батьків, але з цим не можна погодитись бо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримують пенсію та мають доход зі своєї власності.

Так, ОСОБА_9 має у власності земельні ділянки для ведення фермерського господарства, а саме:

кадастровий № 4824884600:01:000:0015 площею 16.0407 га; кадастровий № 4824884600:02:000:0021 площею 8.4249 га; кадастровий № 4824884600:02:000:0022 площею 8.4907 га; кадастровий № 4824884600:05:000:0050 площею 1.4394 га; кадастровий № 4824884600:05:000:0052 площею 1.4363 га

та земельні ділянки для обслуговування будинку та ведення особистого власного господарства, а саме: кадастровий № 4824884601:22:070:0006 площею 06 га, кадастровий № 4824884601:22:070:0007.

ОСОБА_8 має у власності земельні ділянки для ведення фермерського господарства, а саме:

кадастровий № 4824884600:04:000:00 площею 1.5694 га; кадастровий № 4824884600:15:000:0040 площею 9.0042 га.

Батьки мають у власності дві квартири та житловий будинок.

ОСОБА_9 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_8 власник будинку АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 . ( яку він купив будучи інвалідом 2 групи)

Також у ОСОБА_1 є старша сестра ОСОБА_10 , яка зобов`язана допомагати батькам та піклуватись про них.

При призначенні аліментів на утримання ОСОБА_3 батьки ОСОБА_1 мали інвалідність, отримували пенсії та дохід з використання земельних ділянок.

До позову позивач не надав жодного документу про розмір своїх доходів, бо його доходи за останній рік значно зросли.

Відповідач вказує, що її спільна з позивачем дитина перебуває на обліку як часто хворіюча дитина, відповідач витрачає кошти на лікування дитини та не стягує з позивача додаткові кошти на лікування доньки. Тільки придбання окулярів для корекції та підтримання зору дитині коштує більше 5000,0 грн.

ОСОБА_11 має статус дитини, яка постраждала від Російської агресії, вона потребує постійної психологічної підтримки, їй надається психологічна допомога, але відповідач теж не стягує витрати на цю підтримку з позивача.

Батьки зобов`язанні приймати участь у утриманні дитини для достатнього та гармонічного розвитку дитини, але позивач вважає, що обов`язок утримувати дитину є тільки моїм обов`язком.

Відповідач самостійно займається вихованням дитини , її здоров`ям, фізичним, духовним і моральним розвитком. Донька ОСОБА_12 відвідує гуртки, де показує гарні результати. Відповідач одягає дитину, купує книги, іграшки, необхідні гаджети, канцелярські товари. Повністю несе витрати щодо підготовки дитини до школи.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану.

Представник позивача подав відповідь на відзив у якому вказав що доводи Відповідача , викладені ним у відзиві на позовну заяву про зменшення розміру аліментів такими не є обґрунтованими.

Так, Відповідач вважає, що Позивач отримує заробітну плату більше 75 000грн., виходячи із суми аліментів, які сплачувалися щомісяця та надав до суду в якості доказу довідку про розмір отриманих аліментів Відповідача за період з 26.10.2023р. по 18.10. 2024р. , видану Новоодеським відділом ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області від 18.10.2024р., свідомо оперуючи лише даними про найбільші суми аліментів сплачених у вересні та жовтні 2024р. у розмірові 18000 грн., не звертаючи , уваги на суми виплачені у липні 2024р - у розмірові 454,97 грн. та у вересні 2024р. у розмірові 9369,55 грн. , а також на середній розмір аліментів сплачений Позивачем за період часу з 25 грудня 2023р. по червень 2024р. , який становить близько 13 000 грн.

Позивач отримує заробітну плату близько 50 000-52 000 грн. у місяць в залежності від курсу долара до національної валюти, а сума сплачених аліментів у розмірі 18000 грн. виникла через погашення заборгованості за липень 2024р. , в якому роботодавець не здійснив відрахування суми аліментів із заробітної плати платника. А тому доводи Відповідача про заробітну плату Позивача у розмірові більше 75000 грн. є його особистим припущенням, як і отримання Позивачем доходу з його земельної ділянки , кадастровий номер №4823355700:01:000:0702, площею 1,9817 га, яка перебуває у його приватній власності, оскільки вказані обставини не підтверджується будь-якими доказами та не відповідають дійсності.

Відповідач є фізично здоровою особою, офіційно працевлаштована в комунальному некомерційному підприємстві «Новоодеське ПЦМСД» Новоодеської міської ради сімейним лікарем , де отримує відповідну заробітну плату. При цьому Відповідач проживає разом з своїми батьками, та не має жодних інших утриманців.

З приводуаргументів Відповідача,що батькота матиПозивача ,окрім житловогобудинку ,що розташованийв АДРЕСА_2 (який належитьйому направі приватноївласності ),де вонипроживають маютьіншу нерухомість,а самеквартиру вм.Вознесенську (оформлену наматір Позивача)та квартинув АДРЕСА_4 (оформлену набатька Позивача)хочу зазначити,що 27грудня 2021року ОСОБА_9 продала належнуїї квартирузагальною площею21,2м.кв.,що розташована: АДРЕСА_5 ,щопідтверджується договоромкупівлі продажувід 27грудня 2021року,посвідченого приватнимнотаріусом Вознесенськогоміського нотаріальногоокругу Миколаївськоїобласті ЕльдаровоюО.М.На отриманнікошти,подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_13 ),10.02.2022р.придбали квартиру АДРЕСА_6 .

Мати Позивача часто хворіє у зв`язку з цим перебуває на стаціонарному лікуванні у медичних закладах , що підтверджується її медичними документами:

З викладеного очевидно вбачається , що для продовженого стаціонарного лікування ОСОБА_9 необхідні грошові кошти для придбання відповідних медикаментів, а розмір її пенсії не та наявність земельних ділянок не покриває вказаних витрат, що є додаткових тягарем для Позивача.

У зв`язку з погіршенням наприкінці грудня 2023р. стану здоров`я матері Позивача останній був вимушений здійснювати догляд як за нею так і за своїм батьком, що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду , складеного відповідною комісією від 25 січня 2024р., копія якого долучається до вказаної відповіді на відзив.

Також необхідно зазначити, що у ОСОБА_1 є дійсно старша сестра ОСОБА_10 , яка зобов`язана допомагати батькам та піклуватись про них, але остання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації рятуючи життя та здоров`я свої дітей була вимушена покинути своє місце проживання та виїхала за межі держави , де має тимчасовий прихисток до моменту закінчення військових дій на території України. Факт виїзду за межі території держави ОСОБА_10 підтверджується відомостями наданими Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 17.01.2024р. у листі від 19.01.2024р. на запит представника Позивача- адвоката Бойченко Г.А.

Крім цього Відповідач посилається, що їх спільна донька потребує лікування з приводу корекції зору та має статус дитини , яка постраждала від Російської агресії у зв`язку з чим потребує психологічної допомоги та зазначає , що несе додаткові витрати на підтримання стану здоров`я доньки при цьому не стягуючи з Позивача відповідні кошти. Також Відповідач зазначає та надає відповідні докази їх спільна донька навчається в КЗ «Новоодеська дитяча музична школа» з 01 вересня 2023р. по теперішній час на платній основі та фінансові внески по батьківській платі становлять за 2023-2024 навчальний рік- 1980 грн. тау 2024-2025р. навчальному році становитимуть -2520 грн.

Заперечував протидоводів Відповідачащо стосуютьсядодаткових витратна дитину,вказуючи щовони єокремим підвидомаліментних зобов`язаньбатьків ,а томуне можутьвраховуватися судомпід часвизначення розміру аліментівна утриманнянеповнолітніх дітей.

06 листопада 2024 року відповідачем подано заяву про долучення документів у порядку ст. 83 ЦПК України, у якій вказувала вона не погоджується з позовом .У позові ОСОБА_1 заявляє, що у зв`язку з отриманою побутовою травмою він за власні кошти придбав відповідне медичне приладдя на суму 41 000,0 грн. та ліків на суму 6600,0 грн., що підтверджено відповідними документами.

Крім того позивач стверджує що у нього на утриманні батьки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є інвалідами, мають невелике пенсійне забезпечення.

З метою перевірки твердження позивача було зроблено адвокатський запит до ПрАТ СК «Уніка» з питанням : Чи отримував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страхове відшкодування у зв`язку з отриманою травмою, а також до Департаменту праці та соціального захисту населення Новоодеської міської ради з питання отримання догляду за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

На надісланий адвокатський запит отримано Лист ПрАТ «СК «Уніка» вих. № 1910 від 31.10.2024 року, де зазначено що ОСОБА_1 отримав страхове відшкодування самостійно сплачених послуг з приводу оперативного втручання внаслідок побутової травми від 08.03.2024 року.

Виходячи з отриманої відповіді вважається, що усі витрати понесені позивачем у зв`язку з отриманою побутовою травмою, страхова компанія відшкодувала.

Також Листом від 30.10.2024 року вих 508/01-11, Департамент праці та соціального захисту населення Новоодеської міської ради, повідомив, що 24.08.2024 року прийнято рішення про відмову в призначенні компенсації в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує прожитковий мінімум для сім`ї.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», аптеки проводять відпуск лікарських засобів групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1і2, які зареєстровані в Україні за рецептами лікарів за місцем проживання вказаних груп населення.

Витрати, пов`язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров`я.

Комунальне некомерційне підприємство «Новоодеський центр первинної медико- санітарної допомоги» Новоодеської міської ради ( де обслуговуються батьки позивача) має договори з аптеками м. Нова Одеса та м. Миколаєва, щодо відпуску безоплатних лікарських засобів за рецептами сімейних лікарів закладу. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають право на отримання безоплатних ліків за рецептами сімейного лікаря.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З 12 квітня 2016 року по 07.12.2023р ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023р. №482/2394/23, яке набрало законної сили 07.12.2023р., шлюб було розірвано. Від шлюбу в подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані обставини підтверджуються: рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 06.11.2023р. по справі №482/2394/23, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим повторно 04 жовтня 2024р. Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).

30 жовтня 2023р. Новоодеським районним судом Миколаївської області по справі №482/2395/23, провадження №2-н/482/646/2023 винесено судовий наказ відповідно до якого ухвалено рішення стягнути з Позивача на користь Відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26.10.2023р. і до досягнення дитиною повноліття.

Після розірвання шлюбу з Відповідачем, Позивач створив нову сім`ю, уклав шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 20 квітня 2024р.

У Позивача та ОСОБА_14 народилася спільна дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 про що 04 вересня 2024р. складено відповідний актовий запис №255 та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 05 вересня 2024р.

На вищевикладену обставину позивач посилається як на підтвердження зміни його сімейного і матеріального стану, що очевидно потребує додаткових матеріальних витрат.

Також позивач посилався на зміни його стану здоров`я та понесені витрати на лікування та перебування у нього на утриманні його батьків.

Надаючи оцінку доводам на обґрунтування позову про зміну розміру аліментів , доводам відповідача на їх спростування та наданим сторонами доказів суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі стст.18, 27 конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 15 Цивільного кодексу закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст..ст.150, 180 СК батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст.181 СК способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ч.3 ст.181 СК визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182СК України судом привизначенні розміруаліментів враховуються: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьна правівласності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

У ч.1 ст.192 СК встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п.23 постанови Пленуму ВС «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. За наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

У постанові ВСУ від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Як видно із вищенаведених норм СК України та практики Верховного суду, підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.

Проте, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 № 565/2071/19 сама по собі зміна сімейного стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Разом з тим погіршення матеріального стану позивача під час судового розгляду свого підтвердження належними і допустимими доказами не знайшло.

Суд звертає увагу на те, що при визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди , доходи від підприємницької діяльності та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.

Позивачем не надано жодних доказів що підтверджували б його доходи, що не дає змоги оцінити матеріальний стан позивача, встановити чи покладає стягнення аліментів у теперішньому розмірі на нього надмірний тягар.

Проте, як видно із довідки ВДВС рішення про розмір отриманих аліментів на утримання доньки ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 виконується, за період з жовтня 2023 року по жовтень 2024року середній розмір стягнутих з позивача аліментів становить ?10495,14 грн. на місяць, та зокрема 25.12.2023р. в сумі 12816.28грн., 10.01.2024р. в сумі-12909.87грн., 06.02.2024р. в сумі - 12873,40грн., 06.03.2024р. в сумі - 12986,09грн., 10.04.2024р. в сумі - 13329,03грн., 10.05.2024р. в сумі - 13480,38грн., 11.06.2024р. в сумі - 12217,30грн., 12.07.2024р. в сумі - 454,97грн, 08.08.2024р. в сумі - 9369,55грн., 13.09.2024р. в сумі - 18000.00грн., 08.10.2024р. в сумі - 18000,00грн., що із урахуванням того з нього стягується частина його доходу свідчить про те що його доходи дозволяють у повному обсязі виконувати рішення про стягнення аліментів залишаючи достатньо коштів для утримання дитини від іншого шлюбу.

Судом враховується факт перебування на утриманні позивача окрім доньки ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 ще однієї дитини ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13 , однак на думку суду без належного обґрунтування зміни матеріального становища позивача, яке не дозволяло б позивачу у подальшому виконувати рішення суду про стягнення аліментів, або покладало б на нього надмірний тягар, зазначені ним обставини зміни сімейного стану не є визначальними і не можуть самі по собі стати підставою для зміни розміру аліментів.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не доведено те що змінився його стан здоров`я у зв`язку з отриманням побутової травми.

Такого висновку суд дійшов враховуючи надані відповідачем докази того, що позивач застрахований у ПрАТ СК «Уніка» та отримав страхове відшкодування самостійно сплачених послуг з приводу оперативного втручання внаслідок побутової травми від 08.03.2024 року.

Доказів на спростування вищевикладених обставин позивачем не подано.

Крім того як видно із вище дослідженої довідки ВДВС побутова травма не мала негативного впливу на розмір доходу позивача.

Також суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем не доведено, що його батьки потребують його утримання і отримують його.

Такого висновку суд дійшов дослідивши докази що свідчать про майновий стан батьків позивача, а також враховуючи лист від 30.10.2024 року вих 508/01-11, Департаменту праці та соціального захисту населення Новоодеської міської ради, згідно якого:

30.07.2024 року до Управління соціального захисту населення Новоодеської міської ради надійшла заява від ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_8 (батькові). Також надано заяву від ОСОБА_8 про згоду отримувати соціальні послуги від ОСОБА_8 . Надано Висновок ЛКІ-С №69 від 16.07.2024 року, згідно якого у ОСОБА_8 наявні порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Висновок дійсний до 16.07.2025 року.

30.07.2024 року складено Акт проведення обстеження сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 проживають разом та послуги з догляду надаються щоденно. Також вказано, що доглядає і за матір`ю, ОСОБА_18 . Звернення про призначення компенсації надійшло тільки за наданням соціальних послуг батькові, оскільки відповідно до п.4 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, який затверджено 23.09.2020р., фізична особа, яка надає соціальні послуги, отримує тільки одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими вона доглядає.

24.08.2024 року прийнято рішення про відмову в призначенні компенсації в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує прожитковий мінімум для сім`ї.

Суд звертає увагу що необхідність у соціальній послузі з догляду не тотожна необхідності матеріального утримання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

У ч.1 ст.89 ЦПК визначено: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевказані висновки, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність обставин які можуть вплинути на розмір аліментів які підлягають стягненню.

У разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивачів (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2024 року.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко