Рішення

від 30.12.2024 по справі 766/26577/21

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/26577/21

Провадження №2/485/560/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 грудня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої суддіБодрової О.П.

за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа Херсонська міська рада про відшкодування шкоди,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28 грудня 2021 року керівник Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа Херсонська міська рада про відшкодування шкоди.

11 жовтня 2024 року вказана справа надійшла до Снігурівського районного суду Миколаївської області.

Позовна заява мотивована тим, що 19.03.2021 близько 11:40 в м.Херсоні, Корабельний район, в районі дачного причалу №1, територія НПП «Нижньодніпровський», р.Кошова, ОСОБА_1 здійснював вилов риби дозволеним знаряддям лову вудкою поплавчанкою з берегу, при цьому виловив тарань 51 од. ОСОБА_1 своїми діями заподіяв шкоду у розмірі 7650,00 грн. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області по справі №766/6355/21 від 01.06.2021 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Заподіяна відповідачем шкода не відшкодована.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області своєю ухвалою від 20 лютого 2024 року постановив матеріали вказаної позовної заяви передати для розгляду за підсудністю до Снігурівського районного суду Миколаївської області.

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 14 жовтня 2024 року відкрила провадження у справі, постановила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 11 листопада 2024 року змінив назву Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області (Херсонський рибоохоронний патруль) на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області.

Позиції учасників справи

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, надав суду заяву, у якій просив суд про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, не заперечують щодо їх задоволення.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що згідно протоколу №027162/0758 про адміністративне правопорушення від 19.03.2021, 19 березня 2021 року близько 11:40, у м.Херсон, Корабельний район, в районі дачного причалу №1, територія НПП «Нижньодніпровський», р.Кошова, ОСОБА_1 , здійснював лов риби дозволеним знаряддям лову- вудкою поплавчанкою з берега. Виявлений під час лову. При проведенні огляду було виявлено: 1) вудка поплавчанка темного кольору без маркування 1 од.; 2) риба тараня 51 од., чим перевищив добову норму вилову, яка становить 3 кг на одну особу, на водоймі загального користування і заподіяв збиток рибному господарству України на суму 7650 грн. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 3.13, 4,6 Правил любительського і спортивного рибальства /а.с.16/.

За даними довідки-розрахунку шкоди, заподіяної громадянином ОСОБА_1 , встановлено, що розмір шкоди за 1 екземпляр тарані становить 150,00 грн. Так, розмір шкоди за 51 екземпляр тарані 7650,00 грн /а.с.17/.

Згідно розписки від 19.03.2021, у ОСОБА_1 вилучено 51 одиницю тарані /а.с.18/. Наведене узгоджується з актом вилучення водних біоресурсів до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2021 №027162 /а.с.19/.

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області своєю постановою від 01.06.2021 у справі №766/6355/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн; постановлено стягнути з ОСОБА_1 вартість водних біоресурсів у сумі 220,00 грн /а.с.15/.

02.11.2021 Херсонська окружна прокуратура звернулася до Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області з листом №55-8214вих-21 від 02.11.2021 щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування представницького характеру за результатами виявлених органом контролю фактів грубого порушення правил рибальства на території підвідомчій окружній прокуратурі /а.с.20-22/.

Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області (Херсонський рибоохоронний патруль) своїм листом №12-17/1645-21 від 15.11.2021 повідомило, що вважає за можливе вжиття Херсонською окружною прокуратурою заходів прокурорського реагування з питань відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору /а.с.23-24/.

02.12.2021 Херсонська окружна прокуратура звернулася до Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області з листом №55-9372вих-21 від 02.12.2021, у якому повідомлено, що на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» буде пред`явлено до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів у сумі 7650,00 грн /а.с.25-26/.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки для представництва інтересів держави прокуратурою встановлені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; порушення/загроза порушення зазначених інтересів; наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області (Херсонський рибоохоронний патруль) вбачається, що управлінням не вживалися належні та необхідні заходи для відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору, тому суд дійшов висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, законно звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п. «а», «б» абз. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до довідки-розрахунку шкоди, заподіяної громадянином ОСОБА_1 , встановлено, що розмір шкоди за 51 екземпляр тарані складає 7650,00 грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.

Таким чином, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення встановлено винуватість ОСОБА_1 у тому, що він порушив правила рибальства.

Враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної рибному господарству України в розмірі 7650,00 грн є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь Херсонської обласної прокуратури 2270,00 грн у рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 1166 ЦК України, ст.12, 13, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-284, 288, 353-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа Херсонська міська рада про відшкодування шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у дохід держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів у розмірі 7650,00 грн (сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) за реквізитами: одержувач ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/21080600, код ЄДРПОУ 37959517, номер рахунку UA188999980313030102000021451, Банк одержувача: Казначейство України, код класифікації бюджету - 21080600.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (номер рахунку UA568201720343100001000002291, ЄДРПОУ 04851120, МФО 820172, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 30 грудня 2024 року.

Суддя О.П.Бодрова