Ухвала

від 03.12.2024 по справі 496/1329/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1329/22

Провадження № 1-в/496/197/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка подання начальника Одеського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 02.05.2022 р. Біляївським районним судом Одеської область за ч.4 ст. 358 КК України покарання у вигляді штрафу 850,00 грн.

про звільнення від призначеного судом покарання,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 засуджений 02.05.2022 р. Біляївським районним судом Одеської область за ч.4 ст. 358 КК України покарання у вигляді штрафу 850,00 грн.

До суду надійшло подання начальника Одеського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 в якому вона просить звільнити від відбування покарання гр. ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, пояснила, що ОСОБА_4 перебуває на обліку Одеського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області з 13.06.2022 року за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 02.05.2022 року, який набрав законної сили 01.06.2022 року та строк його виконання у відповідності п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України сплив понад 2 роки, а саме 02.05.2024 року.

13.06.2022 року засудженому направлено за адресою, вказаної у вироку суду повідомлення з роз`ясненням щодо сплати штрафу надання до органу пробації документ про сплату штрафу. 01.07.2022 року проведена телефонна бесіда (0678589761) із гр. ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої вона повідомила, що мешкає у багатоквартирному будинку за вище вказаною адресою, однак гр. ОСОБА_4 їй невідомий. 01.07.2022 року до Біляївського районного суду направлено подання стосовно гр. ОСОБА_4 щодо вирішення питання про розстрочку несплаченої суми штрафу відповідно до закону. 01.09.2022 року до органу пробації повернуто виклик, який засуджений не отримав. 10.11.2022 року отримано ухвалу Біляївського районного суду від 26.10.2022 року, згідно якої подання про розстрочку несплаченої суми штрафу було задоволено, а саме розстрочено засудженому на 10 місяців рівними частинами, починаючи з листопада 2022 року по серпень 2023 рік по 85,00 грн. щомісяця. 22.12.2022 року були направлені листи на замовлення за адресами, які були встановлені під час перевірок Армор, отриманих з ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області: м. Бориспіль, вул. Київське шосе, 24, кв. 10 та м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 13. кв. 24. Однак 30.01.2024 року та 04.02.2023 року були повернуті до органу пробації у зв`язку з тим, що адресат листи не отримав. 08.02.2024 року під час перевірки Армор було встановлено, що гр. ОСОБА_4 знаходиться у розшуку, як особа зникла безвісті та рахується за Краматорським РУП в Донецькій області. 11.07.2023 року направлено запит до вище зазначеного відділу поліції щодо надання інформації щодо розшуку засудженого. Однак уповноважений орган з питань пробації відповіді не отримав. Також 06.05.2024 року направлено запит до ГУНП в Кіровоградській області, з метою отримання матеріалів щодо розшуку гр. ОСОБА_4 11.06.2024 року отримано з ГУНП в Кіровоградській області постанови про заведення оперативно-розшукової справи на засудженого. Під час перевірки (Армор), отриманою з ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області від 01.11.2024 року, встановлено що гр. ОСОБА_4 є особою, яка знаходиться у розшуку, як безвісті зниклий з 04.05.2022 року по теперішній час.

До судового засідання представник Одеського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області не з`явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, подання підтримує.

Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріалиособової справи ОСОБА_4 суд дійшов висновку про обґрунтованість подання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно з ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов`язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Біляївського районного суду Одеської області від 02.05.2022 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що дане подання начальника Одеського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальникаБіляївського МРВфілії ДУ«Центр пробації»в Одеськійобласті ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Біляївського районногосуду Одеськоїобласті від02.05.2022року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4ст. 358 КК України, у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень, у зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1