Рішення

від 18.12.2024 по справі 947/11978/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/11978/24

Провадження № 2/947/3149/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого суддіЛуняченка В.О.,

за участі секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (код юридичної особи 20953647) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бом» (код ЄДРПОУ 35303917) про стягнення заборгованості за Кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заходами електронного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бом» в солідарному порядку заборгованості за Кредитним договором №В175 від 17.04.2006 у розмірі 226363,98 дол. США та 24293,94 гривень-заборгованості по оплаті комісії, до суду звернувся АБ «Південий».

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді від 06.05.2024 у справі відкрито провадження у праві за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

З боку позивача до судового засідання надано заяву про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача, в якій позовні вимоги підтримано та позивач просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з 'явився, повідомлений належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Адвокатом Зачепіло З.Я.. яка діє як представник в інтересах ОСОБА_2 , заходами поштового зв`язку надано відзив на позов, одночасно в якому вона просить поновити строк на його подання.

Представник відповідача ТОВ «Бом» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Скориставшись своїм право представник позивача, заходами електронного суду надав відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позову.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ АБ «Південний» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що "17" квітня 2006 року між Акціонерним банком «ПІВДЕННИЙ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № В 175. До Кредитного договору неодноразово вносились зміни згідно додаткових угод. Відповідно до умов Кредитного договору, з урахуванням всіх внесених змін. Банк згідно умов Кредитного договору зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 500 000,00 Доларів США, а Позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів за кредитним договором, що є невід`ємною частиною Кредитного договору, не пізніше "30" грудня 2022 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 8% процентів річних.

Договір вважається укладеним з моменту надання кредиту та діє до повного погашення кредиту та відсотків по ньому.

Банком зобов`язання щодо надання кредитних коштів за Кредитним договором виконані у повному обсязі. Позичальнику, згідно поданих заявок видано кредит в розмірі 500 000,00 Доларів США та 100 000,00 Євро, що підтверджується заявками на отримання грошових коштів від: 19.04.2006 р., 13.11.2006р., 26.12.2006р.,05.03.2007р., 21.08.2007р., 26.03.2008р., 14.04.2008р, копії яких додаються до цієї заяви.

В той же час, Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав належним чином та неодноразово допускав порушення умов кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути Банку отриманий кредит у відповідності до п.п. 1.1., 2.З., 2.4., 2.8. Кредитного договору. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язувався повернути кредит не пізніше "30" грудня 2022 року. В порушення вказаних умов Кредитного договору. Позичальник не проводив погашення кредиту по Кредитному договору у відповідності із затвердженим графіком. Строк повернення заборгованості за кредитом - 30.12.22 року - настав, однак і досі заборгованість залишається несплаченою. (Зазначене підтверджується Кредитним договором та випискою за рахунком обліку заборгованості за кредитом №№22339020502784 яка додається до цієї заяви).

Окрім повернення заборгованості власне за кредитом, відповідно до п. 3.2.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язався сплатити Банку проценти за кредитом згідно п.п. 1.1., 2.З., 2.4., 2.8 Кредитного договору, а також плату за розрахункове обслуговування відповідно до п.3.2.4. Кредитного договору. В порушення цієї умови Кредитного договору Позичальником не сплачені проценти за користування кредитом та комісія, відповідно Кредитного договору. Станом на дату підписання даного листа заборгованість за процентами та комісією залишається несплаченою (Вказане підтверджується

Кредитним договором, та виписки за рахунком обліку прострочених процентів № НОМЕР_3 випискою за рахунком обліку нарахованих процентів № НОМЕР_4 , випискою за рахунком обліку комісій № НОМЕР_3 .

Так, станом на 04 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед Акціонерним банком „Південний" за Кредитним договором № В 175 від 17.04.2006р.. складає 226 363.98 долари США та 24 293.94 гривень, в тому числі: заборгованість власне за кредитом у сумі 190 133,30 (сто дев`яносто тисяч сто тридцять три) долари США 30 центів США - прострочена заборгованість власне за кредитом; 36 230,68 (тридцять шість тисяч двісті тридцять) доларів США 68 центів США - заборгованість за процентами; 24 293,94 (двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто три) гривні 94 копійки) - заборгованість по оплаті комісій. Про що свідчить детальний розрахунок, який міститься в матеріалах справи.

Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 не спростовувалось підписання вищевказаного кредитного договору №В175 від 17.04.2006 року, з урахуванням усіх укладених до нього додаткових угод та внесених змін.

Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно умов вказаного Кредитного договору, Позичальник зобов`язався у строки, та на умовах, обумовлених договором, сплатити кредит та відсотки за його користування.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед Банком за Кредитним договором 23.10.2020 року було укладено два договори поруки, а саме: 23.10.2020 року Банк уклав з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 договір поруки б/н від 23.10.2020 року; 23.10.2020 року Банк уклав з ТОВ «БОМ» код ЄДРПОУ 35303917 договір поруки б/н від 23.10.2020 року.

Відповідно до умов вказаних договорів поруки, поручителі зобов`язалися відповідати перед Кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов`язань позичальника - ОСОБА_1 , що виникли із кредитного договору №В 175 від 17.04.2006 року та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким розмір зобов`язання на дату підписання становить 292 361,00 дол.США строком повернення згідно графіку платежів за кредитним договором, що з невід`ємною частиною Кредитного договору, не пізніше "30" грудня 2022 року.

Згідно із п.п. 1.4., вказаних договорів поруки, поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє всі умови, викладені в договорі поруки та кредитному договорі і погоджується з ними.

П.2.1. договорів, поруки передбачає, що у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором у терміни, зазначені в Кредитному договорі, або неповерненні Клієнтом грошових коштів у разі визнання Кредитного договору недійсним, не пізніше наступного робочого дня з моменту настання зазначених обставин. Поручитель зобов`язується сплатити на користь кредитора несплачену Клієнтом суму заборгованості за Кредитним договором, а також обраховану Кредитором неустойку у вигляді пені, штрафів передбачених Кредитним договором, комісійну винагороду та інші суми, які Клієнт повинен сплатити відповідно до кредитного договору, які згідно вимог чинного законодавства клієнт повинен повернути Кредитору у разі визнання Кредитного договору недійсним.

Вказане підтверджується Договорами поруки: б/н від 23.10.2023 року укладених з ОСОБА_2 , ТОВ «БОМ».

Однак, вказані зобов`язання з погашення заборгованості за Кредитним договором відповідно до умов Кредитного договору та договору поруки, ні Позичальник ні Поручителі не виконали.

Згідно з приписами статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою їможе забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки і їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З положень зазначених статей вбачається, що договір поруки є двостороннім правочином, на підставі якого між кредитором та поручителем виникає забезпечувальне зобов`язання. Зміст зазначеного забезпечувального зобов`язання становить право кредитора вимагати від поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, якому відповідає обов`язок поручителя здійснити і таке виконання.

Відповідно до частини першої статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Кредитор відповідно до приписів статей 554, 543 ЦК України наділений правом на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

Оскільки ні позичальник, ні поручителі не здійснили виконання умов Кредитного договору та не здійснили погашення заборгованості в порядку передбаченому умовами кредитного договору та договорами поруки, у Банка виникло правої вимагати виконання умов Кредитного договору з повернення грошових коштів в повному обсязі в судовому порядку від Позичальника та Поручителів, які поручилися за виконання зобов`язань по вказаному договору кредиту.

Розмір невиконаних Позичальником зобов`язань, заявлених Банком до стягнення, не виходить за межі відповідальності поручителів згідно договорів поруки, а отже поручителі, зобов`язані здійснити таке ж виконання, до якого зобов`язаний позичальник за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Під час розгляду справи відповідачами не спростовувалось підписання вищевказаних договорів поруки.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача у відзиві на позов щодо недостатності та неналежності як доказу наданого позивачем роздрукованого розрахунку заборгованості, які мотивовані тим, що вони не є первинними документами.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості підтверджується, в тому числі випискою по рахунку, яка відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, підтверджує виконані операції по картковому рахунку відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст. 207 ЦК України, в редакції станом на момент укладення договору, правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі,якщойогозміст зафіксований в одному або кількох документах,у листах,телеграмах,якими обмінялися сторони. Правочин вважаєтьсятаким,щовчиненийу письмовій формі,якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами,уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно положеньст.626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст.1047ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками,а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно доч.1ст.1048,ч.1ст.1049ЦКУкраїнипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1, 2ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного суд доходить до висновку, що між АБ «Південний» та ОСОБА_1 належним чином укладено кредитний договір №В175 від 17.04.2006 року, умови якого банком належним чином виконані, в забезпечення якого банком належним чином укладені договори поруки від б/н від 23.10.2023 року укладених з ОСОБА_2 , ТОВ «БОМ».

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умоввідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст. 612 ЦК Українивстановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Кредитний договір повністю або у частині недійсним не визнавався, отже вказаний договір є чинним, таким, що породжує права та обов`язки сторін, зокрема - обов`язок позичальника повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування такими коштами.

Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2глави 71ЦК України «Кредит».

Як вбачається, у відповідності до п.1.2 договорів поруки, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого встановленою договором поруки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином, суд зазначає, що позичальник ОСОБА_1 та поручителі ОСОБА_2 та ТОВ «БОМ», є відповідальними перед кредиторомПАТ АБ «Південний», як солідарні боржники.

Відповідачами в порушення вимог ч.1ст. 81 ЦПК Українине надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, зокрема сплату наявної заборгованості за договором, на що посилається позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, стягненню солідарно з відповідачів, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору №В175 від 17.04.2006 року та договорів поруки, підлягає на користь ПАТ АБ «Південний» заборгованість, у загальному розмірі 226363,98 ( двісті двадцять шість тисяч триста шістдесят три дол. 98 центів) доларів США та 24293,94 ( двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто три грн. 94 коп.) гривень, в тому числі : заборгованість власне за кредитом у сумі 190133,30 дол. США- прострочена заборгованість власне за кредитом, 36230,68 дол. США заборгованість за процентами, 24293,94 гривень заборгованість по оплаті комісії.

Одночасно, судом враховано, що відповідно дост. 524 ЦК України,зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 533 ЦК України,грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Разом з тим, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч.1ст. 1046 ЦК України, а також ч.1ст.1049 ЦК Україниналежним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Відповідно достатті 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею193, частиною четвертою статті524 ЦК України,Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»,Законом України «Про валюту і валютні операції».

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання окремих договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Враховуючи те, що в укладеному кредитному договорі прямо зазначено про отримання відповідачем грошових коштів від позивача в іноземній валюті, як і зобов`язання з повернення коштів у визначеній валютідолари США, тому суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості в іноземній валюті - долари США, як обумовлено сторонами в укладеному правочині. Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування сплаченого останнім судового збору у загальному розмірі 107088,95 грн. в рівних частках, а саме з кожного з відповідачів.

У статті 137 ЦПК України визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст.2,76-83,141,263-265,273,354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (код юридичної особи 20953647) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бом» (код ЄДРПОУ 35303917) про стягнення заборгованості за Кредитним договором- задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бом» (код ЄДРПОУ 35303917 м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 32) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059 м.Одеса, вул. Краснова, 6/1 код ЄДРПОУ 20953647 МФО 328209) заборгованість за Кредитним договром №В175 від 17.04.2006 у розмірі 226363,98 ( двісті двадцять шість тисяч триста шістдесят три дол. 98 центів) доларів США та 24293,94 ( двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто три грн. 94 коп.) гривень, в тому числі : заборгованість власне за кредитом у сумі 190133,30 дол. США- прострочена заборгованість власне за кредитом, 36230,68 дол. США заборгованість за процентами, 24293,94 гривень заборгованість по оплаті комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бом» (код ЄДРПОУ 35303917 м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 32) в рівних частках з кожного на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059 м.Одеса, вул. Краснова, 6/1 код ЄДРПОУ 20953647) витрати по сплаті судового збору в розмірі 107088,95 ( сто сім тисяч вісімдесят вісім грн. 95 коп.) гривень.

Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 30.12.24.

Суддя В. О. Луняченко