Рішення

від 18.12.2024 по справі 903/871/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2024 року Справа № 903/871/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Сільськогосподарського приватного підприємства «Несвіч»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 4 769 040 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тертичний Юрій Вікторович, адвокат, ордер серія АС№1115500 від 14.11.2024;

від відповідача: Корнілов Лев Олександрович, адвокат, ордер серія АА№1506140 від 11.11.2024 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів)

Встановив: 16.10.2024 Сільськогосподарське приватне підприємство «Несвіч» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 4 769 040 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок виникнення страхового випадку (пожежі) комбайна, який належить останньому на праві власності звернувся до відповідача із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №3111/203/001478 від 28.11.2022. Між тим, відповідач страхового відшкодування не здійснив, посилаючись на невиконання позивачем умов договору.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву Сільськогосподарського приватного підприємства «Несвіч» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 4 769 040 грн. за вх.№ 01-52/950/24 від 16.10.2024 залишено без руху. Постановлено позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі доказів сплати судового збору в розмірі 57 228, 48 грн.

30.10.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшло клопотання за вх.№01-75/7168/24 від 30.10.2024 до якого останній долучив докази сплати судового збору у розмірі 57 228, 48 грн.

Відтак, позивач на виконання ухвали суду від 21.10.2024 усунув недоліки подачі позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.11.2024. Запропоновано відповідачу у строк до п`ятнадцяти днів подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів учасникам по справі, а позивачу у строк до п`яти днів подати суду письмову відповідь на відзив із відповідними доказами про відправку її сторонам по справі.

Ухвалою суду від 15.11.2024 відкладено підготовче засідання на 02.12.2024.

Ухвалою суду від 19.11.2024 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" , від 19.11.2024 за вх. №01-75/7630/24 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та з посиланням на обставини, що викладені у позовній заяві просив суд задоволити позов у повному об`ємі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та з посилання на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у позові.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи сторін та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Позивач зазначає, що 21.10.2023 виникла пожежа застрахованого у відповідача комбайна John Deere S680, д.н. НОМЕР_1 за адресою: Луцький р-н., Городищенська сільська рада, за межами населеного пункту села Бережанка.

Комбайн John Deere S680, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності сільськогосподарському приватному підприємству «Несвіч» (а.с. 30).

Позивач зазначає, що водієм комбайна у момент виникнення пожежі була фізична особа Косаковський В.О. При цьому, в останнього наявний сертифікат виданий Волинською Фондовою Компанією від 11.08.2023р., про те що він пройшов курс навчання по зернозбиральному комбайну та є допущеним до його експлуатації (а.с.34).

За змістом довідки Луцького районного управління ДСНС України від 25.10.2023 згідно Звіту про причину виникнення пожежі від 23.10.2023 року, ймовірною причиною пожежі є несправність електричної системи, а саме: коротке замикання електропроводки поблизу розташування відсіку двигуна (а.с. 26).

Згідно довідки Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 31.10.2023 версію виникнення пожежі комбайна John Deere S680, д.н. НОМЕР_1 , яка сталась 21.10.2023 за межами населеного пункту с. Бережанка є несправність електричної системи комбайна слід прийняти як ймовірну (а.с. 28).

В подальшому, позивач - СГПП «Несвіч» на адресу відповідача - ПРАТ «СК «Універсальна» направив заяву у якій просив сплатити страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 33). Між тим, позивач зазначає, що у відповіді на дану заяву відповідач повідомив, що СГПП «Несвіч» невиконано обов`язку за договором без поважних на це причин, а відтак не сплатив останньому страхове відшкодування.

Враховуючи вище зазначене, звертаючись до суду із позовом позивач доводить, що внаслідок виникнення страхового випадку (пожежі) комбайна, який належить останньому на праві власності звернувся до відповідача із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №3111/203/001478 від 28.11.2022. Разом з тим, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на невиконання позивачем умов договору.

Відповідач не погоджуючись із доводами позивача, що викладені у позовній заяві подав відзив на позовну заяву за вх.№ 01-75/7733/24 від 22.11.2024 у якому зокрема зазначає, що на момент настання події, внаслідок якої було пошкодження комбайн, водій тракторист-машиніст Косаковський В.О. не мав права керування/експлуатації застрахованого транспортного засобу. Відповідач також доводить, що позивачем було створено перешкоди страховику, в отриманні результатів (висновків) розслідувань компетентними органами, оскільки відповідач отримав довідку про результати розгляду звернення з ДСНС України у Волинській області, в якій було зазначено, що 21.10.2023 до Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшла заява від інженера СГПП «Несвіч» - Семенюка Вадима Володимировича, який повідомив, що він являється матеріально-відповідальною особою, тому просить подальшу перевірку по факту пожежі, а саме займання моторного відсіку комбайна JOHN DEERE S680, що мало місце 21.10.2023 в с. Бережанка Луцького району, припинити, кримінальне провадження не порушувати, оскільки потерпілі відсутні, факт підпалу виключається та претензій із даного приводу не має. Крім того відповідач доводить, що сума страхового ймовірного відшкодування (за відсутності порушень умов договору зі сторони позивача) склала б не 4 769 040 грн., як заявлено до стягнення позивачем, а 1 283 172, 05 грн. Відповідач обґрунтовуючи власний розрахунок страхового відшкодування зазначає, що у випадку відсутності порушень з боку позивача, розрахунок відшкодування здійснювався б з урахуванням визначення вартості усунення пошкоджень застрахованого ТЗ страховиком.

У зв`язку з цим, долучив до відзиву на позовну заяву висновок судового експерта Петрушанко В.Ф. №22 від 13.02.2024 №22 (а.с.110-128) по дослідженню з визначення ринкової вартості комбайну за яким встановлено, що:

- Дійсна ринкова вартість транспортного засобу на 28.11.2022 р. - 7 021 980 грн.;

- Дійсна ринкова вартість транспортного засобу на 21.10.2023 р. - 7 210 570 грн;

- Вартість відновлювального ремонту:- 10 510 656, 84 грн. ( з ПДВ).

Із Додатку №1 до Договору страхування вбачається, що страхова сума становить 4 769 040 грн. (а.с. 10-11).

Відповідач доводить, що зважаючи на умови пункту 9.6. договору, відношення страхової суми до дійсної вартості ТЗ на момент укладення Договору (далі Кп) складає: Кп 4 769 040/7 021 980 = 0, 6791, а відтак по заявленому випадку сума страхового відшкодування має розраховуватись наступним чином: Сума страхового відшкодування = Врем (без ПДВ) * Кп-Ф, де: Врем (без ПДВ) - вартість відновлювального ремонту за умовами договору без ПДВ; Ф- франшиза відповідно до умов Додатку №1 до договору, що становить 47 690, 40 грн. На думку відповідача у такому випадку розраховувалась за наступною формулою: Врем (без ПДВ) * Кп-Ф = 1959 574, 57 * (4769/021 980) - 47 690, 40 = 1 283 172, 05 грн.

Відповідач також доводить, що у договорі страхування вигодонабувачем є АТ «Державний експортно-імпортний банк України», а позивач добровільно і свідомо зменшує обсяг своїх прав за вказаним договором, у тому числі і право вимоги виконання страховиком договору щодо виплати страхового відшкодування. Жодних доказів того, що вигодонабувач за договором відмовився від пред`явлення позову до страховика або ж уповноважив/наділив позивача на отримання страхового відшкодування немає, а відтак СГПП «Несвіч» не являється належним позивачем у даній справі і для задоволення останнього відсутні будь-які правові підстави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

28.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (страховик) та Сільськогосподарським приватним підприємством «Несвіч» укладений договір №3111/203/001478 добровільного страхування наземного транспорту (спеціальна та сільськогосподарська техніка) (а.с. 5-9).

Предметом даного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, а саме комбайном JOHN DEERE S680 із реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Вигодонабувачем за даним договором є Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».

Згідно умов п.2.1., 2.2. договору страхування, страховим випадком за Договором є факт понесення збитків Страхувальником (Вигодонабувачем) внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого ТЗ, складових частин, деталей або додаткового обладнання в результаті дії страхових ризиків, які відбулися протягом строку та на території дії Договору. Страховими ризиками за цим Договором є події, зазначені в Додатку №1 по кожному конкретному ТЗ як застраховані, де: А.3. Вибух, пожежа - вибух, пожежа (у т.ч.самозаймання, зумовлена замиканням електропроводки, попаданням блискавки), пошкодження димом (не пов`язані з протиправними діями третіх осіб). При цьому під пожежею розуміється виникнення вогню, внаслідок зовнішнього впливу; під вибухом розуміється викид великої кількості енергії, що викликани сильною дією газів чи парів (за винятком вибухів робочого процесу двигуна внутрішнього згорання).

У відповідності до п.3.1.3 договору не визнаються страховими випадками і відповідно не підлягають страховому відшкодуванню збитки у разі вчинення страхувальником, його представником, водієм, особою допущеною до керування ТЗ або іншими транспортними засобами за їх вказівкою перелічених нижче дій: керування ТЗ при відсутності (вилученні) посвідчення (дозволу) на право управління ТЗ відповідної категорії та/або при відсутності законних підстав для керування цим ТЗ.

Відповідно до п.6.1.3 договору, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у строк, передбачений п.9.5. цього Договору. За несвоєчасну сплату страхового відшкодування Страховик сплачує пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі 0,05% від належної до виплати суми, але не більше 10% від розміру страхового відшкодування.

Згідно п.п.6.2.13. договору, страхувальник зобов`язаний у разі настання страхового випадку надати можливість уповноваженим представникам Страховика та інших компетентних органів провести огляд та необхідні експертизи ТЗ для визначення обставин та наслідків страхового випадку.

У відповідності до п.6.3.2. договору, страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку, в тому числі запитувати та отримувати інформацію від медичних установ, де проводилось лікування страхувальника або інших осіб допущених до керування ТЗ.

Відповідно до п.7.1.10 договору, у разі настання подій, що мають ознаки страхового випадку із ТЗ страхувальник зобов`язаний надати страховику документи, необхідні для доказу факту настання страхового випадку та визначення розміру збитку, а також всю відому інформацію стосовно події, яка має ознаки страхового випадку; вжити всіх необхідних заходів для реалізації страховиком права вимоги до осіб, винних у заподіянні збитку.

Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування протягом 12 (дванадцяти) календарних днів з дня отримання останнього необхідного документу, що підтверджує настання страхового випадку та розмір збитків, та складає страховий акт (п.9.4.Договору).

Страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 12 (дванадцяти календарних днів) з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (п.9.5. Договору).

Згідно з п.9.6. договору, страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної в договорі, з вирахуванням франшизи, зазначеної в Додатку №1 до договору. Страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості ТЗ на момент укладення договору.

У відповідності до п.9.6.1. договору, якщо ТЗ був застрахований на страхову суму, що є нижчою, ніж дійсна вартість ТЗ на момент укладення договору, відповідальність страховика по відшкодуванню збитку зменшується пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на момент укладення договору.

Згідно п. 9.8. договору, страхове відшкодування, яке має бути сплачене за договором страхування, сплачується вигодонабувачу в рахунок сплачення існуючої заборгованості страхувальника або позичальника, якщо останній не є страхувальником, за кредитним договором, що укладений між страхувальником (або позичальником, якщо останній не є страховальником) як клієнтом банку (вигодонабувача) та банком (вигодонабувачем), якщо іншн не було письмово погоджено між страховиком, страхувальником та вигодонабувачем. Виплати по цьому договору не залежать від виплат по кредитному договору. Страхове відшкодування здійснюється страховиком за письмовим погодженням з вигодонабувачем (якщо вигодонабувач призначений за договором).

Розрахунок суми страхового відшкодування при настанні страхових випадків за ризиками «ДТП», «Стихійне лихо», «Вибух, пожежа», «Попадання предметів», «Протиправні дії третіх осіб» здійснюються на основі: аварійного сертифікату підготовленого уповноваженою Страховиком особою, звіту (дослідження) судового експерта або оцінювача; калькуляції вартості відновлювального ремонту на СТО, відповідно до зазначеного в Додатку №1 до цього Договору варіанту: 10.1.1. Варіант 1. Розрахунок страхового відшкодування здійснюється за вибором Страховика на підставі звіту (дослідження) судового експерта або оцінювача, або на підставі аварійного сертифікату підготовленого уповноваженою Страховиком особою, із застосуванням при розрахунку розміру збитків рекомендованих розцінок на ремонтні роботи в регіоні реєстрації ТЗ (відповідно до інформації офіційного періодичного видання «Бюлетень автотоварознавця») та рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт.

Згідно п.10.3. договору, у випадку, коли виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо Страхувальнику, незалежно від обраного ним варіанту розрахунку суми страхового відшкодування, зазначеного в Додатку №1 до Договору, розрахунок суми страхового відшкодування здійснюється згідно п.10.1.1.Договору.

У відповідності до п.10.7. договору, в залежності від характеру страхового випадку, розмір страхового відшкодування обчислюється з врахуванням наступного:

П.10.7.1.при конструктивній загибелі ТЗ (коли вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) згідно з умовами Договору перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку) страхове відшкодування визначається за рішенням Страховика як:

П.10.7.1.1. дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи та вартості залишків ТЗ, визначеної шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема, онлайн-аукціон з продажу автомобілів чи аналогічні аукціони)або шляхом здійснення оцінки майна/експертного дослідження (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку). При цьому залишки ТЗ залишаються у Страхувальника;

П.10.7.1.2. дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи. При цьому Страхувальник зобов`яаний зняти ТЗ з реєстрації з метою його передачі Страховику, передати Страховику майнові права на ТЗ, технічний паспорт (свідоцтво про рестрацію) та повний комплект ключів від ТЗ, повний комплект карток активних і пасивних активаторів всіх електронних та електронно механічних засобів (пристроїв) проти викрадення, усіх ключів від механічних пристроїв проти викрадення та пультів управління охоронною сигналізацією, що застосовуються в застрахованому ТЗ.

П.10.7.2. при частковому пошкодженні ТЗ (вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) згідно з умовами Договору не перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент страхового випадку) - в межах страхової суми (з врахуванням п.9.6.Договору) в розмірі вартості відновлювального ремонту за вирахуванням франшизи та відповідно до п.10.11 Договору.

Пунктом 11.1.6. договору визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є невиконання страхувальником будь-яких обов`язків за договором без поважних на це причин.

Відповідно до п.11.7.11. договору, підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є створення страховику перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків.

Згідно п.11.1.11. договору підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є відмова страхувальника (вигодонабувача) від права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або коли здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (вигодонабувача).

У п. 14.3. договору, сторони погодили, що довідка Поліції/МВС не є обов`язковою (з урахуванням п.14.6.Договору) при пошкодженні виключно скляних деталей, а саме: скла ТЗ, або приладів зовнішнього освітлення, або скляних елементів дзеркал застрахованого ТЗ.

Згідно Додатку №1 до Договору страхування страхова сума становить 4 769 040 грн. (а.с. 10-11).

Договір №3111/203/001478 добровільного страхування наземного транспорту від 28.11.2022 та додатки №1,№2 підписані уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорені, не розірвані та не визнані недійсними, а отже є дійсними, укладеними належним чином та є обов`язковими для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором страхування.

Суд встановив, що погоджені сторонами умови договору на момент укладення останнього не суперечили приписам Цивільного кодексу України.

Слід врахувати, що станом на час розгляду справи судом, окремі статті Цивільного кодексу України, що визначають правове регулювання договору страхування, зокрема статті 987-991 були виключені на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021 (ЗУ «Про страхування).

За наведених обставин, суд при вирішенні даного спору застосовує Закон України «Про страхування» чинний станом на прийняття судом рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

У відповідності до ст. 982 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Враховуючи, що спір у даній справі стосується, насамперед, наявності правових підстав для виплати страхового відшкодування внаслідок пожежі, яка відбулась 21.10.2023, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо:

1) настання страхового випадку;

2) наявності підстав для страхового відшкодування;

3) визначення розміру страхового відшкодування.

У відповідності до п.59 ч.1 ст.1 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Суд встановив, що 21.10.2023 виникла пожежа застрахованого у відповідача комбайна Jone Deere S680, д.н. НОМЕР_1 за адресою: Луцький р-н., Городищенська сільська рада, за межами населеного пункту села Бережанка.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, довідкою Луцького районного управління ДСНС України від 25.10.2023 де зазначено, що відповідно до Звіту про причину виникнення пожежі від 23.10.2023 року, ймовірною причиною пожежі є несправність електричної системи, а саме: коротке замикання електропроводки поблизу розташування відсіку двигуна (а.с. 26).

Згідно довідки Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 31.10.2023 версію виникнення пожежі комбайна John Deere S680, д.н. НОМЕР_1 , яка сталась 21.10.2023 за межами населеного пункту с. Бережанка є несправність електричної системи комбайна слід прийняти як ймовірну (а.с. 28).

Факт виникнення пожежі підтверджується також долученим відповідачем до відзиву на позовну заяву висновком судового експерта Лиценка Михайла Володимировича за результатами проведення експертного пожежно-технічного дослідження від 28.02.2024 №367/02.24 відповідно до якого встановлено, що причиною виникнення пожежі, що трапилась 21.10.2023 в комбайні зернозбиральному John Deere S680 р.н. НОМЕР_1 за адресою: Волинська область, Горохівський р-н, с. Бережанка, вул. Широка 2а, являється займання ізоляції плюсових проводів, що були підключені до стартера двигуна внутрішнього згорання, безпосередньо на поверхні ізоляції зазначених проводів, в передній частині моторного відсіку, у місці наявного контакту клем, де був значний перехідний опір, який створював умови для виділення тепла, достатньої потужності для запалення вказаної ізоляції (а.с.129-141).

У судовому засіданні відповідач не заперечив факт пошкодження застрахованого майна внаслідок виникнення пожежі та не заперечив чи не підтвердив наявність страхового випадку. Водночас, із посиланням на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву зазначив, що на момент настання вище зазначеної події, внаслідок якої було пошкоджено комбайн John Deere S680, тракторист-машиніст ОСОБА_1 не мав права керування/експлуатації застрахованого транспортного засобу, оскільки в його посвідченні не було відкрито відповідну категорію В1, а відтак доводить, що дані обставини вплинули на настання події та її наслідків.

У відповідності до п.3.1.3 договору не визнаються страховими випадками і відповідно не підлягають страховому відшкодуванню збитки у разі вчинення страхувальником, його представником, водієм, особою допущеною до керування ТЗ або іншими транспортними засобами за їх вказівкою перелічених нижче дій: керування ТЗ при відсутності (вилученні) посвідчення (дозволу) на право управління ТЗ відповідної категорії та/або при відсутності законних підстав для керування цим ТЗ.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази встановив, що у водія комбайна ОСОБА_1 наявний сертифікат від 11.08.2023 виданий Волинською Фондовою Компанією про те, що останній пройшов курс навчання по зернозбиральному комбайну та є допущеним до його експлуатації (а.с. 34).

Крім того, умовами договору сторони не визначили, які саме документи є належними для підтвердження факту права керування зернозбиральним комбайном.

Також слід врахувати, що у матеріалах справи відсутні докази щодо притягнення особи водія, який керував наземним транспортом у момент виникнення пожежі до адміністративної або іншого виду відповідальності, яка б підтверджувала наявність підстав щодо відсутності права в останнього керувати застрахованим транспортним засобом або бути допущеним до його експлуатації.

Разом з тим, зазначений сертифікат виданий юридичною особою, що має право на проведення навчання та в сукупності із посвідченням тракториста - машиніста серія ЕА№021925 (а.с.102) є належними доказами, що підтверджують наявність у водія законних підстав для експлуатації застрахованого наземного транспорту.

За наведених обставин та враховуючи вище зазначені докази, суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між настанням страхової події (пожежі) та належної кваліфікації особи (водія), що керувала комбайном у момент виникнення пожежі, оскільки остання виникла виключно у зв`язку з несправністю електричної системи комбайна.

Як вже зазначено вище, позивач - СГПП «Несвіч» звернувся до відповідача - ПРАТ «СК «Універсальна» із заявою у якій просив сплатити страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 33).

У відповідності до ч.1-4 ст. 102 Закону України "Про страхування", договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов`язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.

Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Разом з тим, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування посилаючись на порушення позивачем умов договору.

Нормами ч.2,3 ст. 104 Закону України "Про страхування" передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвело до настання страхового випадку; 3) подання страхувальником неправдивих відомостей про об`єкт страхування, обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов`язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків); 6) наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування; 7) наявність інших підстав, встановлених законодавством, у тому числі для договорів страхування, обов`язковість укладення яких визначена законом.

Умовами договору можуть передбачатися також інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

Відповідно до п.11.7.11. договору, підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є створення страховику перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків.

Додатково як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування відповідач зазначає, що позивачем було створено перешкоди страховику, в отриманні результатів (висновків) розслідувань компетентними органами, оскільки відповідач отримав довідку про результати розгляду звернення з ДСНС України у Волинській області, в якій було зазначено, що 21.10.2023 до Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшла заява від інженера СГПП «Несвіч» - Семенюка Вадима Володимировича, який повідомив, що він являється матеріально-відповідальною особою, тому просить подальшу перевірку по факту пожежі, а саме займання моторного відсіку комбайна JOHN DEERE S680, що мало місце 21.10.2023 в с. Бережанка Луцького району, припинити, кримінальне провадження не порушувати, оскільки потерпілі відсутні, факт підпалу виключається та претензій із даного приводу немає.

У відповідності до п.6.3.2. договору, страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку, в тому числі запитувати та отримувати інформацію від медичних установ, де проводились лікування страхувальника або інших осіб допущених до керування ТЗ.

Розглянувши подані сторонами докази, суд вважає, що відповідачем не доведено, обставини, які підтверджують факт створення перешкод страховику, в отриманні результатів (висновків) розслідувань компетентними органами.

Разом з тим, відповідач реалізував право передбачене п.6.3.2. договору щодо самостійного з`ясовування причин, обставин страхового випадку та долучив до відзиву на позовну заяву зокрема, висновок судового експерта Лиценка Михайла Володимировича за результатами проведення експертного пожежно-технічного дослідження від 28.02.2024 №367/02.24 та висновок судового експерта Петрушанко В.Ф. №22 від 13.02.2024 №22 по дослідженню з визначення ринкової вартості комбайну.

Дані докази, підтверджують факт настання страхового випадку (пожежі) та спростовують відповідні доводи відповідача про створення перешкод страховику.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для страхового відшкодування коштів внаслідок страхового випадку (пожежі) комбайна JOHN DEERE S680.

Приписами ч.4 ст. 102 Закону України «Про страхування» визначено, що у разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

За умовами договору №3111/203/001478 добровільного страхування наземного транспорту від 28.11.2022 вигодонабувачем є АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Про дану обставину зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву та судовому засіданні.

Суд дослідив обставини щодо права позивача на отримання страхового відшкодування за договором №3111/203/001478 добровільного страхування наземного транспорту від 28.11.2022.

Комбайн John Deere S680, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності сільськогосподарському приватному підприємству «Несвіч» (а.с. 30).

Згідно п. 9.8. договору страхування, страхове відшкодування, яке має бути сплачене за договором страхування, сплачується вигодонабувачу в рахунок сплачення існуючої заборгованості страхувальника або позичальника, якщо останній не є страхувальником, за кредитним договором, що укладений між страхувальником (або позичальником, якщо останній не є страховальником) як клієнтом банку (вигодонабувача) та банком (вигодонабувачем), якщо іншн не було письмово погоджено між страховиком, страхувальником та вигодонабувачем. Виплати по цьому договору не залежать від виплат по кредитному договору. Страхове відшкодування здійснюється страховиком за письмовим погодженням з вигодонабувачем (якщо вигодонабувач призначений за договором).

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про страхування», вигодонабувач - особа, яка має право на отримання страхової виплати згідно з умовами договору страхування та/або відповідно до законодавства.

Суд встановив, що між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») (заставодержатель) та Сільськогосподарським приватним підприємством «Несвіч» (заставодавець) укладений договір застави №22-30ZZ0021 від 28.11.2022 (а.с. 15-22) у відповідності до п.1.2. якого заставодавець, з метою забезпечення кредитних зобов`язань заставив сільськогосподарську техніку (в тому числі комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S680, реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

У зв`язку з тим, що даний зернозбиральний комбайн був знищений внаслідок пожежі, то Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» уклали договір про внесення змін №22-30ZZ0021-0003 від 03.07.2024 до договору застави від 28.11.2022 №22-30ZZ0021 згідно умов якого, комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S680 виведений з-під застави Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (а.с. 23-25).

За таких обставин, комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S680 із реєстраційним номером НОМЕР_1 , щодо якого заявлений позов та який застрахований за договором №3111/203/001478 добровільного страхування наземного транспорту від 28.11.2022 є власністю Сільськогосподарського приватного підприємства «Несвіч», а відтак останнє має право на отримання страхового відшкодування на підставі ч.4 ст. 102 Закону України «Про страхування» як страхувальник.

Відповідно до умов договору, розрахунок суми страхового відшкодування при настанні страхових випадків за ризиками «ДТП», «Стихійне лихо», «Вибух, пожежа», «Попадання предметів», «Протиправні дії третіх осіб» здійснюються на основі: аварійного сертифікату підготовленого уповноваженою Страховиком особою, звіту (дослідження) судового експерта або оцінювача; калькуляції вартості відновлювального ремонту на СТО, відповідно до зазначеного в Додатку №1 до цього Договору варіанту: 10.1.1. Варіант 1. Розрахунок страхового відшкодування здійснюється за вибором Страховика на підставі звіту (дослідження) судового експерта або оцінювача, або на підставі аварійного сертифікату підготовленого уповноваженою Страховиком особою, із застосуванням при розрахунку розміру збитків рекомендованих розцінок на ремонтні роботи в регіоні реєстрації ТЗ (відповідно до інформації офіційного періодичного видання «Бюлетень автотоварознавця») та рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт.

Згідно п.10.3. договору страхування: у випадку, коли виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо страхувальнику, незалежно від обраного ним варіанту розрахунку суми страхового відшкодування, зазначеного в Додатку №1 до Договору, розрахунок суми страхового відшкодування здійснюється згідно п.10.1.1.Договору.

У п.10.7.Договору страхування зазначено, що в залежності від характеру страхового випадку, розмір страхового відшкодування обчислюється з врахуванням наступного:

Пункт 10.7.1.при конструктивній загибелі ТЗ (коли вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) згідно з умовами Договору перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку) страхове відшкодування визначається за рішенням Страховика як:

Пункт 10.7.1.1. дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи та вартості залишків ТЗ, визначеної шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема, онлайн-аукціон з продажу автомобілів чи аналогічні аукціони) або шляхом здійснення оцінки майна/експертного дослідження (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку). При цьому залишки ТЗ залишаються у Страхувальника.

Пункт 10.7.1.2. дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи. При цьому Страхувальник зобов`язаний зняти ТЗ з реєстрації з метою його передачі Страховику, передати Страховику майнові права на ТЗ, технічний паспорт (свідоцтво про рестрацію) та повний комплект ключів від ТЗ, повний комплект карток активних і пасивних активаторів всіх електронних та електронно механічних засобів (пристроїв) проти викрадення, усіх ключів від механічних пристроїв проти викрадення та пультів управління охоронною сигналізацією, що застосовуються в застрахованому ТЗ.

Пункт 10.7.2. при частковому пошкодженні ТЗ (вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) згідно з умовами Договору не перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент страхового випадку) - в межах страхової суми (з врахуванням п.9.6.Договору) в розмірі вартості відновлювального ремонту за вирахуванням франшизи та відповідно до п.10.11 Договору.

У відповідності до приписів ч.8 ст. 102 Закону України «Про страхування», розмір страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов`язань страховика, визначених договором страхування або відповідно до законодавства. Розмір страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов`язань страховика, визначених договором страхування або відповідно до законодавства.

Суд перевіривши розрахунок страхового відшкодування, дійшов висновку, що у випадку застосування останнього, сума відшкодування за договором на яку посилається відповідач буде більшою, ніж страхова сума на яку застрахований транспортний засіб (4 769 040 грн.) в порушення п.10.7.1.1. договору, оскільки ринкова вартість застрахованого наземного транспорту станом на 28.11.2022 (із врахуванням франшизи) становить - 7 021 980 грн. (7 021 980 - 47 690, 40 = 6 974 289, 60 грн.).

Дані обставини підтверджуються висновком судового експерта Петрушанко В.Ф. №22 від 13.02.2024 №22 (а.с.110-128) по дослідженню з визначення ринкової вартості комбайну за яким встановлено, що дійсна ринкова вартість транспортного засобу на 28.11.2022 - 7 021 980 грн.; дійсна ринкова вартість транспортного засобу на 21.10.2023 - 7 210 570 грн; вартість відновлювального ремонту: - 10 510 656, 84 грн. ( з ПДВ).

Разом з тим, позивач звертаючись до суду із позовом визначив розмір страхового відшкодування як погоджену між сторонами у договорі та додатком №1 до договору страхову суму.

За наведених обставин, суд погоджується із доводами позивача щодо стягнення із відповідача розміру суми страхового відшкодування, що і становить ціну позову у розмірі 4 769 040 грн.

Доводи відповідача про те, що визначаючи у договорі страхування вигодонабувачем АТ «Державний експортно-імпортний банк України», а позивач добровільно і свідомо зменшує обсяг своїх прав за вказаним договором, у тому числі і право вимоги виконання страховиком договору щодо виплати страхового відшкодування, а жодних доказів того, що вигодонабувач за договором відмовився від пред`явлення позову до страховика або ж уповноважив/наділив позивача на отримання страхового відшкодування немає, а відтак СГПП «Несвіч» не являється належним позивачем у даній справі і для задоволення останнього відсутні будь-які правові підстави не взято до уваги суду із посиланням на вище зазначені обставини.

З огляду на викладене, судом досліджено та встановлено, що внаслідок страхового випадку (пожежі) транспортного засобу позивачу завдано майнової шкоди, доведено наявність страхового випадку та підстави для виплати страхової суми, а відтак позовна вимога про стягнення із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 4 769 040 грн. страхового відшкодування є підставною, обґрунтованою та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно з приписами ст.129 ГПК, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства «Несвіч» (45652, Волинська область, Луцький район, село Несвіч, вулиця Центральна, будинок 30, код ЄДРПОУ 03737327) страхове відшкодування у розмірі 4 769 040 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства «Несвіч» (45652, Волинська область, Луцький район, село Несвіч, вулиця Центральна, будинок 30, код ЄДРПОУ 03737327) 57 228, 48 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 30.12.2024

Суддя В. М. Дем`як