Ухвала

від 30.12.2024 по справі 904/5683/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30.12.2024м. ДніпроСправа № 904/5683/24

за позовом Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради, м. Самар, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.», м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел-Сервіс-Центр», м. Павлоград, Дніпропетровська область

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою

Суддя Золотарьова Я.С.

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Д.Б.С., відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Ріел-Сервіс-Центр, в якому просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Д.Б.С (вул. Базова, 8, м. Дніпро, ЄДРПОУ 44367714) та Товариство з обмеженою відповідальністю РіелСервіс-Центр (вул. Соборна, 103, м. Павлоград, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 35527560) усунути перешкоди Новомосковській міській раді (вул. Гетьманська, 14, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 34359199) у користуванні самовільно зайнятими земельними ділянками, загальною площею 118 кв.м., в межах частини земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038 0.0114 га та в межах сусідньої несформованої земельної ділянки 0.0004 га, розташованих за адресою: вул. Дмитра Яворницького, 1а, м. Самар, Дніпропетровської області, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, автомобільної мийки самообслуговування.

Позовна заява обґрунтована тим, що земельна ділянка комунальної форми власності з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, площею 0,6030 га, розташована за адресою: вул. Дмитра Яворницького (вул. 195-ї Стрілкової Дивізії), 1а, м. Самар (Новомосковськ),Дніпропетровської області, перебуває у постійному користуванні ПРАТ ДОПАС на підставі державного акту постійного користування землею ІІ-ДП №003401 від 04.09.1996. Вказана земельна ділянка виділена під розміщення автовокзалу.

При цьому встановлено, що ПРАТ ДОПАС з ТОВ Ріел-Сервіс-Центр уклало договір оренди № НОВ-01.01.04.23 від 01.04.2023, на частину майданчика №091, загальною площею 106,8 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, за адресою: вул. Дмитра Яворницького (вул. 195-ї Стрілкової Дивізії), 1а, м. Самар (Новомосковськ), Дніпропетровської області, на строк до 3 років.

В подальшому ТОВ Ріел-Сервіс-Центр вказану земельну ділянку передало ТОВ Д.Б.С. за договором оренди (найму) № НОВ.091.170423-АИ від 17.04.2023, під організацію мийки самообслуговування, майже на 11 місяців. При цьому встановлено, що зазначені договори не пройшли державну реєстрацію.

Крім того, землекористувач не наділений правом розпоряджатися земельною ділянкою передаючи її в оренду чи суборенду, а повинен самостійно господарювати на землі та забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

У подальшому, ТОВ Д.Б.С., на підставі договору оренди №НОВ.091.170423-АИ від 17.04.2023, замовило роботи із підготовки та встановлення мийки-МАФу (автомобільної мийки самообслуговування) на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, яка розташована на території автовокзалу за адресою: вул. Дмитра Яворницького (вул. 195-ї Стрілкової Дивізії), 1а, м. Самар (Новомосковськ), Дніпропетровської області.

Відповідно до науково-технічного звіту інженерно-геодезичних вишукувань земельної ділянки за адресою: м. Новомосковськ, вул. 195-ї Стрілкової Дивізії в районі буд.1-а (територія Автостанції), проведеного за результатом огляду земельної ділянки в межах кримінального провадження №12023041350000651 від 09.05.2023, за ч. 3 ст. 197-1 КК України, загальна площа автомобільної мийки самообслуговування становить 0.0118 га, з яких: в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038 0.0114 га, в межах сусідньої несформованої земельної ділянки, яка також належить Новомосковській міській територіальній громаді 0.0004 га.

Згідно інформації, виконавчого комітету Новомосковської міської ради №2372/0/2-23 від 27.10.2023, №2953/0/2-24 від 18.12.2024, за вказаною адресою жодних дозвільних документів на передання земельної ділянки в оренду та розміщення на ній тимчасових споруд не надавалося.

Таким чином, ТОВ Д.Б.С та ТОВ Ріел-Сервіс-Центр самовільно зайняли земельні ділянки комунальної власності загальною площею 118 кв.м., в межах частини земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038 0.0114 га, в межах сусідньої несформованої земельної ділянки 0.0004 га, які розташовані за адресою: вул. Дмитра Яворницького (вул. 195-ї Стрілкової Дивізії), 1а, м. Самар (Новомосковськ), Дніпропетровської області та самовільно встановили на ній автомобільну мийку самообслуговування.

Разом із позовом прокурором подана заява про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Д.Б.С (ЄДРПОУ 44367714) та Товариству з обмеженою відповідальністю Ріел-Сервіс-Центр (ЄДРПОУ 35527560) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії пов`язані з використанням та відчуженням земельних ділянок, площею 118 кв.м., в межах частини земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038 0.0114 га та в межах сусідньої несформованої земельної ділянки 0.0004 га та розташованої на них тимчасової споруди автомобільної мийки самообслуговування за адресою: вул. Дмитра Яворницького, 1а, м. Самар, Дніпропетровської області на території автовокзалу.

Заява обґрунтована таким, що незаконно встановлена автомобільна мийка самообслуговування розміщена на самовільно зайнятих земельних ділянках, площею 118 кв.м., без жодних дозвільних документів під`єднана до водопроводної мережі міста, розпочала свою роботу у листопаді 2024 року, що в свою чергу зумовило надходження колективних скарг мешканців міста до Новомосковської окружної прокуратури та Новомосковської міської ради.

Порушення прав громадян територіальної громади безпосередньо зумовлює суспільний резонанс, враховуючи той факт, що розташування незаконної автомобільної мийки наносить велику шкоду мешканцям територіальної громади міста Самар, шляхом забруднення прилеглої території хімічними сполуками та реагентами, що потрапляють в атмосферу.

Крім того, брудна вода з автомобільної мийки потрапляє на територію домогосподарств, затоплюючи їх, та руйнує їх житлові будинки.

Таким чином, продовження функціонування зазначеної автомобільної мийки істотно ускладнює поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Новомосковської міської ради в особі її мешканців, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора.

Разом з тим, відчуження зазначеної автомобільної мийки під час розгляду справи може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу також свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора.

Розглянувши заяву прокурора, суд зазначає таке.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21 тощо.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Суд вказує, що мета позову прокурора у цій справі усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою шляхом зобов?язання відповідача знести самовільно побудоване майно.

При цьому заходи забезпечення позову спрямовані на заборону відповідачам використовувати та відчужувати земельні ділянки, які, як зазначає прокурор, належать позивачу органу місцевого самоврядування.

Водночас, суд зазначає, що прокурором не доведено, що наразі у відповідачів або третіх осіб (крім позивача) є повноваження вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до відчуження земельних ділянок. Таке право належить лише власнику Новомосковській міській раді, в інтересах якої прокурор й подав позовну заяву.

Задоволення заяви прокурора в цій частині необґрунтовано обмежить права позивача (власника земельних ділянок) на розпорядження ними.

При цьому суд зазначає, що у відповідачів право на розпорядження земельними ділянками відсутнє. Як зазначає прокурор, договори оренди, які відповідачі уклали не пройшли державну реєстрацію. Очевидним є те, що вказані договори не породжують жодних юридичних наслідків, з огляду на те, що орендодавець не є власником земельної ділянки.

Відтак, прокурором не доведено, що вжиття заходів забезпечення позову в цій частині є необхідним для ефективного захисту порушених прав, а невжиття таких заходів може призвести до неможливості або утруднення виконання судового рішення.

Щодо заборони використання відповідачами земельних ділянок суд зазначає таке.

Заява про забезпечення позову в цій частині мотивована тим, що незаконно встановлена автомобільна мийка самообслуговування розміщена на самовільно зайнятих земельних ділянках, без жодних дозвільних документів під`єднана до водопроводної мережі міста. На роботу цієї мийки надходять колективні скарги мешканців міста до Новомосковської окружної прокуратури та Новомосковської міської ради.

Порушення прав громадян територіальної громади безпосередньо зумовлює суспільний резонанс, враховуючи той факт, що розташування незаконної автомобільної мийки наносить велику шкоду мешканцям територіальної громади міста Самар, шляхом забруднення прилеглої території хімічними сполуками та реагентами, що потрапляють в атмосферу.

Крім того, брудна вода з автомобільної мийки потрапляє на територію домогосподарств, затоплюючи їх, та руйнує їх житлові будинки.

Таким чином, продовження функціонування зазначеної автомобільної мийки істотно ускладнює поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Новомосковської міської ради в особі її мешканців, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора.

Як вже зазначалось вище, заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов?язані з предметом спору та бути співмірними з ним.

Водночас, усі ті обставини, на які посилається прокурор, фактично зводяться до того, що відповідачами під час здійснення господарської діяльності, на думку прокурора, не дотримуються екологічні, санітарні та інші норми.

Водночас, такі порушення не є предметом розгляду у цій справі. Реагування держави на порушення в сфері екології та санітарного, пожежного та іншого контролю, мають бути реалізовані в порядку встановленому законом шляхом проведення планових та позапланових перевірок органів, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства у відповідній сфері; складання за наслідками таких заходів Актів, видання приписів, обов?язкових для виконання, прийняття рішень про тимчасову заборону здійснювати господарську діяльність, притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності тощо. Чинне законодавство надає прокурору повноваження ініціювати такі заходи.

В той же час, у цій справі такі заходи забезпечення позову призводять до необґрунтованого втручання у господарську діяльність відповідачів.

Доводи прокурора про те, що відчуження зазначеної автомобільної мийки під час розгляду справи може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення судом відхиляються, оскільки обмеження у використанні та розпорядженні земельними ділянками не пов?язані з користуванням та розпорядженням майном, яке розташоване на цих земельних ділянках. Водночас, прокурором не заявлено заходів забезпечення позову, спрямованих на обмеження розпорядження майном, розташованим на земельних ділянках.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Новомосковської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Судові витрати, пов`язані з поданням заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, віднести на Новомосковську окружну прокуратуру.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова