Рішення

від 19.12.2024 по справі 905/1176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.2024 Справа №905/1176/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт Козин, Київська область,

до відповідача Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове, Донецька область,

про стягнення 1819952,69 грн,

За участю:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Центренерго», смт Козин, Київська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове, Донецька область, про стягнення грошових коштів у сумі 1819952,69грн як понесених позивачем збитків на підставі п.10.4.3 договору №114/14 від 12.08.2021.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.10.4.3 договору №114/14 від 12.08.2021 не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1819952,69грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт порушення свого обов`язку з реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1819952,69грн визнав, вказавши що не мав можливості зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних через наявність заборгованості зі сплати ПДВ та внаслідок військової агресії проти України.

Рух справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Донецької області від 06.09.2024 для розгляду справи №905/1176/24 обрано суддю Аксьонову К.І.

Ухвалою від 11.09.2024 суд залишив без позовну заяву руху. Після виправлення недоліків первісно поданого позову ухвалою від 16.09.2024 суд відкрив провадження у справі; розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Підготовчі засідання проведені 01.10.2024, 24.10.2024, 07.11.2024 та 12.12.2024; строк підготовчого провадження продовжено ухвалою суду від 07.11.2024 на 30 днів.

Ухвалою від 12.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.12.2024.

У судове засідання 19.12.2024 сторони представників не направили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином; розгляд справи просили здійснити без участі представників сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

12.08.2021 між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець), та відповідачем, Державним підприємством «Селидіввугілля» (постачальник), був укладений договір поставки вугілля №111/14 (з додатковими угодами №1 від 10.09.2021, №2 від 12.11.2021, №3 від 22.12.2021, №4 від 28.06.2022), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю вугільну продукцію, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити цю продукцію на зазначених у договорі умовах.

Відповідно до п.1.2 договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору. В специфікаціях вказуються (в тому числі, але не виключно) назва виробників вантажовідправників, відокремлених підрозділів покупця (ТЕС) вантажоотримувачів, залізничні станції відправлення, залізничні станції вантажоотримувачів, а також кількість, асортимент і строки (терміни) поставки вугілля на кожну залізничну станцію призначення в залежності від потреби покупця в межах загальної суми договору і терміну його дії.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі».

Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору (п.2.5 договору).

Відповідно до п.6.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 22.12.2021 загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України у випадку її оплати постачальником і відшкодування покупцем ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 70000000,00грн.

Відповідно до п. 7.1 договору оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідних актів. Покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля.

Пунктом 10.4 договору встановлений обов`язок постачальника своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Згідно з п. 10.4.2 договору якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, покупець має право призупинити виконання своїх зобов`язань з оплати вартості вугілля та/або відшкодуванню витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов`язані з таким порушенням збитки (п. 10.4.3 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п.11.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.06.2022).

У виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №111/14 від 12.08.2021 відповідач поставив позивачу, а позивач прийняв товар на загальну суму 13657335,58грн, у тому числі ПДВ 2178733,53грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі партії вугільної продукції: №1-СВ від 12.01.2022 на суму 650838,30грн без ПДВ, №6-СВ від 21.04.2022 на суму 439360,46грн, з них ПДВ 73226,74грн, №2-СВ від 31.01.2022 на суму 1007932,46грн, з них ПДВ 167988,74грн, №3-СВ від 31.01.2022 на суму 962983,73грн, з них ПДВ 160497,29грн, №4-СВ від 16.02.2022 на суму 1004598,00грн, з них ПДВ 167433,00грн, №5-СВ від 16.02.2022 на суму 1894164,43, з них ПДВ 315694,07грн, №1-С/14 від 29.03.2022 на суму 2036175,54грн, з них ПДВ 339362,59грн, №2-С/14 від 31.03.2022 на суму 628805,18грн, з них ПДВ 104800,86грн, №3-С/14 від 31.03.2022 на суму 521894,94грн, з них ПДВ 86982,49грн, №4-С/14 від 11.04.2022 на суму 339937,08грн, з них ПДВ 56656,18грн, №5-С/14 від 13.04.2022 на суму 650884,62грн, з них ПДВ 108480,77грн, №6-С/14 від 15.04.2022 на суму 1201847,11грн, з них ПДВ 200307,85грн, №7-С/14 від 18.04.2022 на суму 992792,35грн, з них ПДВ 165465,39грн, №8-С/14 від 26.04.2022 на суму 1244865,38грн, з них ПДВ 207477,56грн, №9-С/14 від 28.04.2022 на суму 146160,00грн, з них ПДВ 24360,00грн.

Позивач своєю чергою у виконання умов договору №111/14 від 12.08.2021 здійснив оплату товару на загальну суму 10919716,19грн, у тому числі ПДВ 1819952,69грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 407 від 03.02.2022 на суму 1970916,19грн, в т.ч. ПДВ 328486,03грн; призначення платежу «Оплата за вугілля, згідно дог.№ 111/14 від 12.08.21 у т.ч. ПДВ 328486,03 грн. Тендеру не потребує»; №839 від 25.03.2022 на суму 2798800,00грн, в т.ч. ПДВ 466466,67грн; призначення платежу «Оплата за вугілля, згідно дог.№ 111/14 від 12.08.21 у т.ч. ПДВ 466466,67грн. Тендеру не потребує»; № 840 від 25.03.2022 на суму 50000,00грн, в т.ч. ПДВ 8333,33грн; призначення платежу «Передплата за вугілля, згідно дог.№ 111/14 від 12.08.21 у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. Тендеру не потребує»; №1522 від 29.06.2022 на суму 6000000,00грн, в т.ч. ПДВ 1000000,00грн; призначення платежу «Оплата за вугілля, згідно дог.№ 111/14 від 12.08.21 у т.ч. ПДВ 1000 000,00 грн. Тендеру не потребує», №750 від 11.03.2022 на суму 50000,00грн, в т.ч. ПДВ 8333,33грн; призначення платежу «Оплата за вугілля, згідно дог.№ 111/14 від 12.08.21 у т.ч. ПДВ 8333,33грн. Тендеру не потребує», №779 від 17.03.2022 на суму 50000,00грн, в т.ч. ПДВ 8333,33грн; призначення платежу «Оплата за вугілля, згідно дог.№ 111/14 від 12.08.21 у т.ч. ПДВ 8333,33грн. Тендеру не потребує», та реєстру перерахувань/надходжень за період 11.03.2022 17.03.2022, наданого АТ «Державний ощадний банк України».

Сторони договору, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (ІПН 229270426656) та Державне підприємство «Селидіввугілля» (ІПН 334262505219), під час здійснення господарських операцій за договором №111/14 від 12.08.2021 були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Враховуючи приписи п.44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту у вказаних відносинах сторони визначають за касовим методом, згідно з яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків.

За наслідком здійснення господарських операцій з придбання позивачем вугільної продукції за договором відповідачем податкові накладні складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних не було, що відповідач не заперечує.

Вказане зумовило те, що позивач не включив ПДВ в ціні придбаної за договором поставленої відповідачем вугільної продукції до складу податкового кредиту з ПДВ.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №06/1375 від 10.04.2023 про сплату протягом 5 робочих днів відповідно до умов п.10.4.3 договору №111/14 від 12.08.2021 грошових коштів у розмірі 1819952,70грн з огляду на те, що відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму сплаченого ПДВ.

Вказана вимога направлена відповідачу засобами поштового відправлення 13.04.2023, на підтвердження чого позивачем надано опис вкладення у цінний лист та реєстр відправлень.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача коштів в розмірі 1819952,70грн, що дорівнює сумі ПДВ за операціями із зарахування оплати за вугільну продукцію за договором №111/14 від 12.08.2021 за періоди лютий, березень, червень 2022 матеріали справи не містять.

Оцінка судом аргументів учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Укладений сторонами договір №111/14 від 12.08.2021 є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи відповідач у виконання своїх господарських зобов`язань за договором №111/14 від 12.08.2021 поставив позивачу товар на загальну суму 13657335,58грн, у тому числі ПДВ 2178733,53грн. В свою чергу позивач у виконання умов договору №111/14 від 12.08.2021 здійснив оплату товару на загальну суму 10919716,19грн, у тому числі ПДВ 1819952,69грн.

Пунктом 10.4 договору встановлений обов`язок постачальника своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Згідно з п. 10.4.2 договору якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, покупець має право призупинити виконання своїх зобов`язань з оплати вартості вугілля та/або відшкодуванню витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (абз.4). Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування

За загальним правилом датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, як передбачено п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Разом з тим відповідно до п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом. У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям платникам податку можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

За приписами пп. 14.1.266 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків.

Тобто, для операцій, що оподатковуються за касовим методом, факт постачання/ отримання товарів (послуг) не приводить до виникнення податкових зобов`язань/прав на податковий кредит. Вони виникають тільки на дату отримання/передання грошових коштів або інших видів компенсації.

За змістом п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок ко

Отже чинне законодавство не передбачає права реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем послуг за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо останній за законом мав її зареєструвати.

З викладеного вбачається, що на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну за результатом відповідної господарської операції та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання покупця таких товарів/послуг на те, що це зобов`язання буде виконане. Продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Разом з цим, як зазначалось, договором №111/14 від 12.08.2021 також встановлений обов`язок відповідача, як постачальника своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Між тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач видав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у періоди лютий, березень, червень 2022 виникнення податкових зобов`язань за фактом отримання позивачем послуг/робіт за договором №111/14 від 12.08.2021.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних через нездійснення відповідачем відповідних дій є достатнім доказом вчинення останнім як податкового, так і договірного зобов`язання, визначеного п.10.4 договору №111/14 від 12.08.2021.

Як зазначалось, у випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов`язані з таким порушенням збитки (п. 10.4.3 договору).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №06/1375 від 10.04.2023 про сплату протягом 5 робочих днів відповідно до умов п.10.4.3 договору №111/14 від 12.08.2021 грошових коштів у розмірі 1819952,70грн з огляду на те, що відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму сплаченого ПДВ.

Вказана вимога направлена відповідачу засобами поштового відправлення 13.04.2023, на підтвердження чого позивачем надано опис вкладення у цінний лист та реєстр відправлень, з якого вбачається, що вказана вимога вручена відповідачу 13.04.2023. Відповідач не заперечує її отримання.

Між тим, відповідач грошові кошти у розмірі 1819952,70грн протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем вимоги позивачу не сплатив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вказані обставини зумовлюють висновок суду щодо невиконання відповідачем свого зобов`язання, строк виконання якого настав, в частині сплати позивачу грошових коштів в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ 1819952,69грн

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання зі сплати грошових коштів є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Як зазначалось, позивач в обґрунтування позову посилався на понесення ним збитків внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку з оформлення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Як вже зазначалось, сторони в договорі №111/14 від 12.08.2021 передбачили у п.10.4.3 обов`язок відповідача здійснити позивачу сплату суми втраченого ним податкового кредиту з ПДВ, передбачивши у такий спосіб компенсацію позивачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості у зв`язку із цим включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.

В контексті викладеного суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, відповідно до якої згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи.

Зазначення позивачем конкретних приписів для обґрунтування позову не є визначальним для вирішення судом питання про те, які приписи слід застосувати, вирішуючи спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).

Саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь позивача грошових коштів у сумі 1819952,69грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, з огляду на задоволення позовних вимог, покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами учасниками справи заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85401, Донецька область, м.Селидове, вул. Карла Маркса, б.41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, смт Козин, вул.Рудиківська, б. 49, код ЄДРПОУ 22927045) грошові кошти у сумі 1819952,69грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 21839,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.12.2024 суд склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення суд підписав 30.12.2024.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова