Ухвала

від 30.12.2024 по справі 905/1616/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

30.12.2024 Справа №905/1616/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали судової справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області

до Державної податкової служби України, м.Київ

про стягнення 230587,46грн вартості безпідставно спожитої теплової енергії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової служби, м.Київ, про стягнення 230587,46грн вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставне (без укладення договору) споживання теплової енергії у січнілютому 2022 року відокремленим підрозділом відповідача (Головним управлінням ДПС у Донецькій області) за адресою у м.Краматорську.

Подання позову до Господарського суду Донецької області позивач обґрунтував тим, що Головне управління ДПС у Донецькій області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України з адресою місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59; крім того, теплова енергія споживалась на території Донецької області (арк.7 позову).

При цьому позивач:

- у вступній частині позовної заяви не визначив стороною спору у справі №905/1616/24 Головне управління ДПС у Донецькій області;

- у прохальній частині позовної заяви просив стягнути вартість безпідставно спожитої теплової енергії та витрати зі сплати судового збору з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області;

- надав до позову квитанцію №2312887 про доставку 21.12.2024 документів до електронного кабінету користувача ЄСІКС, що підтверджує надіслання позову з додатками лише Державній податковій службі України, в той час як Головне управління ДПС у Донецькій області також має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС (відповідь №6179594 від 27.12.2024 про наявність кабінету суд долучив до матеріалів справи).

З наведеного вбачається, що відповідачем у справі позивач визначив лише Державну податкову службу України.

Під час визначення територіальної юрисдикції спору у справі №905/1616/24 суд виходить з такого.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності): встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст.27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст.28), правила альтернативної підсудності (ст.29) та правила виключної підсудності (ст.30).

Відповідно до ч.3 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

За приписом ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.

За правилом ч.5 ст.30 ГПК України спори, у яких відповідачем є міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України (затв. постановою №227 від 06.03.2019 Кабінету Міністрів України) Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Враховуючи, що відповідач Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, за приписами ч.5 ст.30, п.1 ч.1 ст.31 ГПК України спір у справі №905/1616/24 має бути переданий на розгляд Господарського суду міста Києва.

Встановивши, що спір підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва, керуючись ст.ст.29 (ч.1), 30 (ч.5), 31 (п.1 ч.1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, до Державної податкової служби, м.Київ, про стягнення 230587,46грн вартості безпідставно спожитої теплової енергії передати за виключною підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва.

2. Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів.

Суд враховує, що позивач і відповідач мають кабінети в системі «Електронний суд», до яких ухвала буде доставлена автоматично; крім того, ухвала буде направлена сторонам на зазначені в позові адреси електронної пошти.

Ухвала набирає законної сили 30.12.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 господарського процесуального кодексу України.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).

Суддя О.М. Шилова

надр.2 прим.:

1 Госп. суду Дон. обл.,

1 Госп. суду м.Києва.