Рішення

від 18.12.2024 по справі 906/446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/446/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Закусило В.П., представник Виписка з ЄДР від 23.05.24

від відповідача: Гудемчук А.М., Витяг з ЄДР від 28.05.2024, Довгалюк Р.О., адвокат, ордер серії АМ №1094086 від 16.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Андрушівської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Гудемчука Анатолія Миколайовича

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області (надалі - Суд) ухвалою від 26.04.2024 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Андрушівської міської ради до Фізичної особи - підприємця Гудемчука Анатолія Миколайовича з позовними вимогами про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, підготовче засідання призначено на 28.05.2024.

Суд відкладав підготовче засідання у зв`язку з неявкою відповідача.

23.07.2024 представник відповідача подав до суду відзив.

31.07.2024 позивач надав відповідь на відзив.

07.08.2024 до Суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.09.2024 позивач надав додаткові пояснення у справі.

05.09.2024 представник відповідача подав до суду заперечення проти додаткових пояснень.

Суд ухвалою від 05.09.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

У судових засіданнях 03.10.2024, 26.11.2024, 16.12.2024 Суд заслухав представників сторін, безпосередньо дослідив докази та 18.12.2024 після виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Андрушівська міська рада (надалі - Позивач або Рада) звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Гудемчука Анаталія Миколайовича звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Андрушівської міської територіальної громади в особі Андрушівської міської ради площею 27,3 кв.м. з кадастровим номером 1820310100:01:009:0053 шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди №87 площею 27,3 кв.м. за власний рахунок.

В обґрунтування позову з посиланням на ст. 152, 212 Земельного Кодексу України, ст. 28 Закону України «Про регулювання мiстобудiвної дiяльності» та Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 Позивач зазначає, що за результатами обстеження земельної ділянки в районі автостанції на розі вулиць Корольова-Зазулінського в м. Андрушівка встановлено самовільно без паспорта прив`язки тимчасова споруда №87 площею 27,3 кв.м., власником якої є ФОП Гудемчук А. М.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає про відсутність доказів на підтвердження обставин самозайняття земельної ділянки, оскільки розміщення тимчасової споруди було з дозволу виконавчого комітету Андрушівської міської ради та відповідачу надано паспорт прив`язки. Також відповідач стверджує про відсутність повноважень у виконавчого комітету Ради приймати рішення щодо демонтажу тимчасових споруд та відсутність реальних підстав для прийняття такого рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

За Андрушівською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку по вулиці Корольова у місті Андрушівка площею 0,2866 га з кадастровим номером 182031010100:01:009:0053, що підтверджується витягом з державного рестру речових прав на нерухоме майно. Вказана земельна ділянка розташована в районі автостанції м. Андрушівка.

Рішенням двадцять шостої сесії Андрушівської міської ради восьмого скликання №35 від 29.11.2022 «Про припинення права користування та передачу в постійне користування комунальному підприємству Андрушівської міської ради «КОМСЕРВІС» земельної ділянки в м. Андрушівка по вул. Корольова» припинено право користування ліквідованого комунального підприємства Андрушівської міської ради АНДРУШІВКАБЛАГОУСТРІЙ на вказану вище земельну ділянку та одночасно передано її в постійне користування правонаступнику - комунальному підприємству Андрушівської міської ради «КОМСЕРВІС». Право постійного користування підприємством заресстровано 05.12.2022, що підтверджується витягом з державного рестру речових прав на нерухоме майно.

До Андрушівської міської ради 14.04.2021 звернулася Спілка приватних підприємців Андрушівщини з проханням навести лад на території міста, де розташований стихійний ринок.

Рішенням виконавчого комітету Андрушівської міської ради №115 від 16 квітня 2021 року «Про надання дозволу на інженерно-геодезичні вишукування території земельної ділянки в районі автостанції», Спілці приватних підприємців Андрушівщини надано дозвіл на замовлення робіт з проведення інженерно-геодезичних вишукувань земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Андрушівської міської ради №204 від 18.08.2021 прийнято безоплатно на баланс Андрушівської міської ради технічний звіт інженерно-геодезичних вишукувань.

З метою проведення благоустрою земельної ділянки з кадастровим номером 182031010100:01:009:0053, виконавчим комітетом Андрушівської міської ради 22.10.2021 прийнято рішення за №248, яким затверджено схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в районі автостанції м. Андрушівка, техніко-економічні показники тимчасових споруд, кольорове рішення фасадів тимчасових споруд з використанням сучасних високоякісних матеріалів тощо.

Рішенням виконавчого комітету Андрушівської міської ради №272 від 23.12..2022 «Про демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд та створення комісії для складання акта зовнішнього огляду (акта демонтажу) тимчасових споруд з метою впорядкування території м. Андрушівка, демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності без отримання паспорта прив`язки, виконавчий комітет Ради встановив власникам тимчасових споруд, розміщених на розі вулиць Зазулінського - Корольова (за автостанцією) до 27.01.2023 добровільно провести їх демонтаж з вивезенням із даної території. Також вирішено надати власникам тимчасових споруд, згідно поданих заяв, тимчасові місця для розміщення демонтованих тимчасових споруд.

Рішенням виконавчого комітету Андрушівської міської ради №100 від 17.04.2023 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Андрушівської міської ради від 23 грудня 2022 р. №272 «Про демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд та створення комісії для складання акта зовнішнього огляду (акта демонтажу) тимчасових споруд» встановлено термін до 17.05.2023 для добровільного демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності їх власниками.

Рішенням виконавчого комітету Андрушівської міської ради від 23.06.2023 № 136 внесено зміни до пункту 1 рішення виконавчого комітету від 22.10.2021 № 248 «Про затвердження схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (кіосків) в районі автостанції м. Андрушівка», а саме збільшено площу забудови тимчасових споруд, зокрема тимчасової споруди № 1, розмірами 5х5 м., площею забудови - 25,0 м2.

ФОП Гудемчук Анатолій Миколайович 30.06.2023 звернувся до Андрушівської міської ради із заявою про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для торгівельної діяльності площею 21,3 м2 за № 1 згідно схеми прив?язки тимчасових споруд в районі автостанції м. Андрушівка.

Листом від 04.07.2023 № Г-05-40/450 відповідача повідомлено про те, що для отримання паспорта прив?язки необхідно звернутись із заявою до Центру надання адміністративних послуг та пакетом документів який включає схему розміщення тимчасової споруди, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, ескізи фасадів тимчасової споруди в кольорі М 1:50, які виготовляє суб?єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, технічні умови щодо інженерного забезпечення, отримані замовником у балансоутримувача інженерних мереж.

Відповідач 06.09.2023 звернувся до відділу комунальної власності, містобудування та архітектури Андрушівської міської ради із заявою про видачу паспорта прив?язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за № 1 з необхідним пакетом документів.

За результатом розгляду заяви Відповідачу 11.09.2023 надано паспорт прив?язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності позиція № 1, площа забудови 21,3 м2 згідно план-схеми затвердженої рішенням виконавчого комітету Андрушівської міської ради від 23.06.2023 № 136. Указаний паспорт прив`язки ТС дійсний до 31.12.2024 року.

Відповідно до тверджень Позивача, зазначених у позовній заяві, Відповідач розпочав будівництво тимчасової споруди № 1, однак тимчасову споруду № 87, площею 27,3 м2 не демонтував, а самовільно змістив на інше місце в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1820310100:01:009:0053.

Комунальне підприємство Андрушівської міської ради «КОМСЕРВІС» зверталось до Відповідача з листом від 12.03.2024 № 123, з проханням провести демонтаж та вивезення тимчасової споруди № 87 площею 27,3 м2, що розташована на розі вулиць Зазулінського - Корольова (в районі автостанції) м. Андрушівка протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа. Згідно трекінгу поштового відправлення 1340102298941 відправлення вручено особисто 26.03.2024.

Листом від 08.04.2024 № 155 КП «КОМСЕРВІС» проінформувало Андрушівську міську раду про те, що Гудемчук А.М. тимчасову споруду № 87 не демонтов, а переніс на інше місце в межах земельної ділянки 1820310100:01:009:0053 з метою будівництва нової тимчасової споруди згідно отриманого паспорту прив`язки. КП «КОМСЕРВІС» повідомило про те, що є неможливим виконання рішення виконавчого комітету Ради №272 (зі змінами), оскільки тимчасова споруда №87 приєднана до електричних мереж.

Розпорядженням Андрушівського міського голови від 09.04.2024 №72-ОД створено комісію з обстеження земельної ділянки в районі автостанції на розі вулиць Корольова-Зазулінського в м. Андрушівка.

За результатами обстеження земельної ділянки комісією складено Акт від 12.04.2024, до якого додано фотоматеріали, та встановлено, що демонтаж тимчасової споруди № 87 площею 27,3 кв.м., власником якої є ФОП Гудемчук А.М., не здійснено, тимчасова споруда встановлена самовільно без паспорта прив?язки, що є порушенням вимог п. 2.1, п. 2.30 Порядку розміщення тимчасових, споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 244. За висновком комісії вбачається самовільне зайняття частини земельної ділянки 1820310100:01:009:0053 орієнтовною площею 27,3 кв.м.

Крім того в листі Попільнянського УЕГГ Житомирської філії ТОВ «Газмережі» № ЖФ/116/1-629-0424 зазначено, що за результатами перевірки щодо розміщення тимчасової споруди № НОМЕР_1 , в якій здійснює торгівельну діяльність ФОП Гудемчук А.М., було виявлено порушення п.1.12 Правил безпеки систем газопостачання яким передбачено, що з метою забезпечення безпечних умов експлуатації можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони, шириною 2 м. з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. З указаного листа вбачається розміщення тимчасової споруди в межах охоронної зони газопроводу.

Рішенням Ради від 31.08.2023 № 3 затверджено Правил благоустрою території населених пунктів Андрушівської міської ради та визнано такими, що втратили чинність Правила благоустрою міста Андрушівка, затверджені рішенням Ради від 14.11.2012.

Позивач надав до суду відповідні Правила.

На підставі безпосередньо досліджених доказів, поданих Відповідачем в обґрунтовування заперечень, Суд установив таке.

Рішенням виконкому Ради від 31.01.1997 №19 "Про надання земельних ділянок для встановлення торгівельних точок" згідно ст. 21 ЗКУ надано земельну ділянку площею 40 кв.м. в постійне користування Гудемчуку А. М. в районі автостанції із земель запасу для встановлення торгівельного кіоску.

Рішенням виконкому Ради від 31.01.1997 №27 "Про надання дозволу на розміщення об`єкта торгівлі" надано дозвіл Гудемчук А. М. на розміщення об`єкта торгівлі в торговельному кіоску, розміщеному в районі автостанції при наявності відповідних документів на право торгівлі.

Гудемчуку А.М. видано 28.09.2004 дозвіл №6 на розміщення малої архітектурної форми за адресою АДРЕСА_1 - торгівельний павільйон 0,27 кв.м.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково з огляду на таке.

Спірні відносини між сторонами виникли щодо зобов`язання звільнити земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності, шляхом демонтажу тимчасової споруди №87, яка розміщена без паспорта прив`язки в районі автостанції м. Андрушівка.

Так як з метою впорядкування вказаної території затверджено схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, згідно якої Відповідач отримав 11.09.2023 паспорт прив`язки нової тимчасової споруди за №1, будівництво якої розпочав, а тимчасову споруду №87 не демонтував.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, господарський суд виходить з такого.

У статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів визначено як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (підпункти 1, 2 частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 25 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини першої статті 26 цього Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів тощо.

Згідно із частинами другою та третьою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 633/211.

На виконання повноважень, установлених законодавством, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21 жовтня 2011 року № 244 затвердило Порядок.

Отже, механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності регулюється вказаним Порядком.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Порядку ТС - це одноповерхова споруда, що встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС можуть бути пересувними та стаціонарними.

За положеннями пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС, установлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу, розміщення ТС самовільно забороняється.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви перевіряє відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам. У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

Відповідно до пунктів 2.10., 2.12., 2.24., 2.25 Порядку паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, та підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради. Паспорт прив`язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури. Відомості паспорта прив`язки вносяться органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або відповідної районної державної адміністрації в інформаційну базу містобудівного кадастру (для стаціонарних ТС). Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

За нормами пунктів 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку перелік документів для отримання паспорта прив`язки ТС є вичерпним. Зазначеними пунктами не передбачено надання документів про відведення земельних ділянок під розміщення ТС.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Таким чином, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок не містять юридичних приписів щодо обов`язкового попереднього або наступного набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності.

Відтак Суд не погоджується з твердженнями Позивача про те, що розміщення тимчасової споруди за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Отже до спірних правовідносин не підлягає застосування стаття 212 Земельного Кодексу України, приписами якої зокрема передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

За цих обставин Суд вважає помилкову кваліфікацію Позивачем щодо самовільного зайняття земельної ділянки Відповідачем.

У зв`язку з чим позов підлягає задоволенню частково шляхом виключення з вимоги - "самовільно".

Позов спрямований на захист права комунальної власності на землю та усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном з метою благоустрою населеного пункту м. Андрушівка ( подібних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19 червня 2019 у справі № 904/4713/18).

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод, зокрема заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.27 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц виклала висновок про те, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Цей висновок ВПВС підтримала у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 914/1785/22.

Відтак належним способом захисту прав Ради як власника земельної ділянки, на якій розміщена тимчасова споруда без паспорта прив`язки, щодо користування та розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про звільнення земельної ділянки шляхом проведення демонтажу такої тимчасової споруди.

При цьому слід зауважити, що порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо доводів Відповідача про відсутність факту самовільного встановлення ТС.

Суд зауважує, що як убачається з наданих відповідачем доказів тимчасова споруда №87, встановлена в 1997 році з дозволу виконкому Ради, який періодично оновлювався, зокрема у вересні 2004 року. Водночас відповідач не надав жодних доказів щодо отримання паспорту прив`язки на тимчасову споруду №87 відповідно до Порядку № 244.

До того ж спірні правовідносини не стосуються розміщення тимчасової споруди №1, паспорт прив`язки на яку оформив Відповідач 11.09.2023.

З приводу тверджень відповідача про те, що він з 1997 року має право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщена тимчасова споруда №87, Суд вказує на наступне.

Статтею 19 Земельного Кодексу України 1990 року в редакції чинній на момент прийняття рішення виконкому Ради від 31.01.1997 №19 визначено порядок надання земельних ділянок у користування, зокрема Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до статті 22 Земельного Кодексу України 1990 року право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Проте в матеріалах справи відсутні належні докази щодо права відповідача на користування земельною ділянкою, на якій встановлена тимчасова споруда №87.

Окрім того, навіть державний акт не може бути прямим доказом права користування Відповідачем частиною земельної ділянки, на якій розміщено тимчасову споруду, оскільки беззаперечно не ідентифікує спірну земельну ділянку. Відсутні встановлені межі земельної ділянки в натурі із прив`язкою до місцевості, як це передбачено приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр". Відтак відсутні підстави стверджувати про наявність у Відповідача титулу землекористувача.

Також Суд відхиляє твердження Відповідача про відсутність у виконавчого комітету Ради приймати рішення щодо демонтажу тимчасових споруд, оскільки зазначене перебуває поза межами повноважень господарського суду та не має правового значення для вирішення цього спору.

Так як Позивач звернувся до господарського суду за судовим захистом на усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження земельною ділянкою з метою благоустрою відповідної території. Натомість позовні вимоги не стосуються спонукання Відповідача до виконання рішення виконкому Ради, що відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

У свою чергу Позивач - орган місцевого самоврядування аргументує вимогу про звільнення зайнятої земельної ділянки шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди не реалізацією передбачених законом повноважень суб`єкта владних повноважень з державного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що вказує на приватноправовий характер спірних правовідносин (аналогічні позиції Верховного Суду у справах №461/12052/15, №639/6261/13-ц, № 523/11508/18, № 904/4713/18, № 520/9253/17).

Суд враховує, що відносини власності на землю поряд з традиційною тріадою правомочностей власника включає обов`язок щодо охорони земель, використання їх з урахуванням інтересів (екологічних, економічних, соціальних) суспільства взагалі та територіальної громади зокрема. Особливістю суспільних (публічних) інтересів є те, що на відміну від приватних їх майже неможливо захищати в суді безпосереднім носієм (носіями), а тому захист такого інтересу у цій справі здійснює безпосередньо Андрушівська міська рада, що відповідає принципу пропорційності (ст. 15 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статі 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку, що вимога Позивача в частині зобов`язати Відповідача звільнити зайняту частину земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди №87 площею 27,3 кв.м. за власний рахунок, є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судового збору

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Як у п.2 ч.1 ст.129 ГПК, так і у п.3 ч.4 ст.129 ГПК встановлено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, законом встановлений принцип пропорційності розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у cправі № 910/12731/22).

При зверненні з цим позовом до суду, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00грн, який Суд покладає на Відповідача пропорційно у розмірі 50%, що складає 1514,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Фізичній особі-підприємцю Гудемчуку Анатолію Миколайовичу ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 ) звільнити частину земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Андрушівської міської територіальної громади в особі Андрушівської міської ради (13401, Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, пл. Т.Г. Шевченка,1, код ЄДРПОУ 24706710) площею 27,3 кв.м з кадастровим номером 182031010100:01:009:0053 шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди № 87 площею 27,3 кв.м за власний рахунок.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.12.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (через Ел. каб.) , 3- відповідачу (через Ел. каб. адвокату)