Рішення

від 18.12.2024 по справі 906/652/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/652/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивачів: не з`явилися;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Шароварський В.В., довіреність №375/24 від 26.12.2023;

прокурор Бондарчук Л.Г., службове посвідчення №071147 від 01.03.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби

до 1. Комунального некомерційного підприємства "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" Чуднівської міської ради Житомирської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.

Процесуальні дії по справі.

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" Чуднівської міської ради Житомирської області (далі - КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД") та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (далі - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ") про:

- визнання недійсним договору на закупівлю електричної енергії №60В200-3493-23-b від 19.12.2023, укладеного між КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ";

- стягнення з ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на користь КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" коштів у розмірі 78360,00 грн та з КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" одержаних ним за рішенням суду коштів у розмірі 78360,00 грн в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби.

21.06.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-2 надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог від 21.06.2024 (а.с.170-178).

01.07.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 01.07.2024, згідно з яким останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.182-189), а 08.07.2024 - клопотання від 08.07.2024 про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз.абз.1, 2, 3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (а.с.199-206).

05.07.2024 до суду від заступника керівника Чуднівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 05.07.2024 (а.с.190-198).

У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на території м. Житомира та Житомирської області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, 08.07.2024 підготовче засідання у справі №906/652/24 не відбулося (а.с.208). Ухвалою суду від 12.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2024.

У зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Житомирської області, 22.07.2024 судове засідання у справі №906/652/24 не відбулося (а.с.210). Ухвалою суду від 26.07.2024 призначено підготовче засідання на 16.09.2024.

02.08.2024 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшло заперечення від 29.07.2024 №15/2-486вих-24 на клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі (а.с.212-218).

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2024 залишено без розгляду клопотання представника відповідача-2 про зупинення провадження у справі від 08.07.2024 за усним клопотанням останнього.

Ухвалою суду від 16.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 18.11.2024.

Ухвалою суду від 18.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/652/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 18.12.2024.

Представники позивачів та відповідача-1 у засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно та належним чином шляхом направлення і доставлення ухвали суду від 18.11.2024 в електронному вигляді до електронних кабінетів позивачів та направлення належним чином завіреної копії ухвали від 18.11.2024 рекомендованим повідомленням за місцезнаходженням відповідача-1 (а.с.225-227).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19).

Суд вважає за необхідне зауважити, що сторони мали також об`єктивну можливість ознайомитися з ухвалами у справі №906/652/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет", ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, відповідно до ст.6 ГПК України.

Позивач-2 у своїх письмових поясненнях від 21.06.2024, серед іншого, просив розглядати справу без участі його представника за наявними матеріалами (а.с.171 на звороті).

Позивач-1 та відповідач-1 про поважні причини неявки представників у засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності не направили.

Беручи до уваги створення судом в межах наданих йому повноважень усіх належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, зважаючи на те, що явка представників позивачів та відповідача-1, які належним чином повідомлялися про розгляд даної справи, в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви немає, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.202 ГПК України.

У судовому засіданні 18.12.2024 прокурор підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, просив долучити до матеріалів справи вступне слово у письмовій формі (а.с.228-232). Представник відповідача-2 не визнав позов, просив відмовити у його задоволенні повністю.

18.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" в умовах воєнного стану, знаючи про види та дату застосованих до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи ( ОСОБА_1 ) обмежувальних заходів (санкцій), маючи намір на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною та подальшого укладення з ним договору задля одержання прибутку, прийняло участь у відкритих торгах та з метою уникнення введених санкцій надало у складі своєї тендерної пропозиції недостовірну інформацію, що була суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, чим порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель. З огляду на те, що учасник процедури закупівлі - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" підпадав під підстави, встановлені пп.11 п.47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених «Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, (далі - Особливості, Особливості здійснення публічних закупівель), замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у торгах та зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника. Вищенаведені неправомірні дії ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надали йому можливість отримати за вказаним договором кошти місцевого бюджету в сумі 78360,00 грн, які, враховуючи наявність умислу лише в останнього, повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави (а.с.1-26).

Також на підтвердження неможливості прийняття ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» участі у закупівлі з наведених вище підстав прокурор посилається на рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №7193-р/пк-пз від 06.12.2022 про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на рішення замовника про відхилення його тендерної пропозиції у закупівлі UA-2022-11-03-012010-а, а також рішення Колегії №417-р/пк-пз від 12.01.2023, №728-р/пк-пз від 23.01.2023, які містять аналогічне обґрунтування порушення вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та неможливості участі ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у публічних закупівлях на території України, прийнятих як за результатами розгляду скарг ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", так і розгляду скарг, ініціаторами яких були замовники ряду закупівель: UA-2022-12-14-015164-а; UA-2022-12-28-002850-a. Вказаними рішення органу оскарження, які є чинними, встановлено порушення ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що виразилося у поданні недостовірної інформації для участі у процедурі, оскільки ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» є особою, щодо якої застосовані санкції згідно Закону України «Про санкції» (а.с.228-232).

Позивач-2 - Північний офіс Держаудитслужби подав до суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог від 21.06.2024, у яких вказав на те, що заходи державного фінансового контролю, передбачені ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», щодо дотримання замовником законодавства у сфері закупівель в частині укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2023 №60В200-3493-23-Ь Офісом не проводились, з огляду на що заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів держави, не вживалися.

Також позивач-2 зауважив, що законодавцем чітко встановлено та надано право органу державного фінансового контролю суто порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, але разом із тим позбавлено права самостійного звернення з вказаними позовними вимогами, отже навіть у разі проведення заходів державного фінансового контролю Офіс не має повноважень щодо звернення до суду з відповідним предметом позову. Окрім того, органу державного фінансового контролю надано право стягувати кошти, одержані за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства лише в дохід держави. У той же час звернення до суду з позовом щодо стягнення з ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» матеріальної шкоди (збитків) до компетенції органу державного фінансового контролю не відноситься, оскільки стягнення коштів (збитків) в цьому конкретному випадку відбуватиметься не в дохід держави. Відтак в Офісу відсутні законодавчо визначені підстави для звернення до суду (а.с.170-171).

Позивач-1 Чуднівська міська рада зі свого боку жодних пояснень по суті спору не надала.

Відповідач-1 КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" правом подання відзиву на позовну заяву не скористалося.

Відповідач-2 - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подав до суду відзив на позовну заяву від 01.07.2024, згідно з яким вважає позовні вимоги необґрунтованими і протиправними, а викладені у позовній заяві доводи - такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права та їх довільному тлумаченні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю. Відповідач-2 вказав на те, що прокурор не надав будь-яких змістовних та належних доказів (вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо) вини відповідача-2, не довів, яким чином виконаний у повному обсязі сторонами договір порушив публічний порядок. Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, яким накладено обмежувальні заходи (санкції) на фізичну особу, громадянина України, Фірташа Дмитра Васильовича строком на три роки, при цьому жодних санкцій, які забороняли б участь у процедурі публічних закупівель як ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", так і його кінцевому бенефіціарному власнику, в даному рішенні РНБОУ не міститься. Згідно тендерної документації, учасником процедури закупівлі виступає ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", що не є особою, на яку були б покладені відповідні обмежувальні заходи (санкції). Водночас на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" також не було покладено санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг . Отже, на думку відповідача-2, замовник не мав підстав для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника. Також відповідач-2 зазначив, що Особливості здійснення публічних закупівель та Закон України «Про публічні закупівлі» не покладають на ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"» як учасника процедури закупівлі обов`язку подавати інформацію стосовно покладення санкцій на його кінцевого бенефіціарного власника, а тому доводи прокурора щодо нібито неправомірної поведінки відповідача-2, що передувала процедурі закупівлі, є необґрунтованими та безпідставними (а.с.182-184).

Прокурор вважає, що доводи відповідача-2 у відзиві не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, не відповідають фактичним обставинам справи. У відповіді на відзив від 05.07.2024 прокурор зазначив, що замовники при проведенні закупівель повинні дотримуватись приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель. Згідно зі змінами, внесеними постановою КМУ від 17.02.2023 №157 до постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 (набрали чинності 25.02.2023), особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» виступає не лише учасник процедури закупівлі, але й кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі. Прокурор зауважив, що обсяг застосованих до ОСОБА_1 санкцій не є вичерпним і передбачає застосування інших санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції». Станом на 18.06.2021 цей Закон не передбачав такої санкції, як заборона на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг у певного суб`єкта господарювання, а лише обмежував закупівлі у юридичних осіб - резидентів іноземної держави або підконтрольних їй юридичних осіб, або товарів, робіт та послуг за походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції. Наведене, з урахуванням відкритості переліку санкцій, застосованих до ОСОБА_1 , свідчить, що до останнього також підлягають застосуванню обмежувальні заходи, прямо не передбачені Законом України «Про санкції» на час введення санкцій, однак включені до нього пізніше або наведені іншими нормативно-правовими актами. Окрім того, у переліку санкцій, застосованих рішенням РНБОУ від 18.06.2021 до ОСОБА_1 , наявні такі види обмежувальних заходів, як: обмеження торговельних операцій та зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, що виключають можливість укладення правочинів, наслідком яких є виникнення економічних і фінансових зобов`язань. Прокурор вважає, що виконання зобов`язань за оспорюваним договором призводить до отримання прибутку ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", контрольованим особою, до якої застосовані санкції, а відтак і збагачення цієї особи; участь ТОВ "Твій Газзбут" у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу; очевидно, що ОСОБА_1 безпосередньо не має наміру та мети вступати у господарські правовідносин як фізична особа у якості сторони правочину, однак, будучи бенефіціарним власником більше 40 підприємств різних юрисдикцій, у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах та тих, що причетні до постачання сировини на військові підприємства рф, має можливість діяти через такі юридичні особи та у такий спосіб здійснювати економічну діяльність на території України, а тому положення пп.11 п.47 Особливостей розповсюджуються на спірні правовідносини. Прокурор стверджує, що неправомірна поведінка ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", що передувала процедурі закупівлі, мала місце на стадії її проведення, а також розкриття тендерних пропозицій, не може мати правомірного наслідку - укладення договору. Прокурор вважає, що доводи відповідача-2 щодо відсутності порушення оспорюваним договором публічного порядку жодним чином не спростовують правової позиції прокурора, підтвердженої доказами та численною судовою практикою застосування положень ч.3 ст.228 ЦК України щодо правових наслідків укладання недійсного правочину, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, порушення у зв`язку з цим інтересів держави (а.с.190-193).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з викладених у позовній заяві обставин та матеріалів справи, 03.11.2023 КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-11-03-008445-а з особливостями щодо закупівлі електричної енергії (без розподілу) (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) за рахунок коштів місцевого бюджету. Очікувана вартість закупівлі становила 116000,00 грн. Проте, враховуючи відсутність пропозицій, торги не відбулися (а.с.39-42).

Згідно протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника 19.12.2023 №12-2, вирішено здійснювати закупівлю по предмету Електрична енергія (без розподілу) шляхом проведення закупівлі без використання електронної системи у відповідності з вимогами закону (а.с.45).

19.12.2023 КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано інформацію про закупівлю без використання електронної системи електричної енергії (ДК 021:2015:09310000- 5: Електрична енергія) за рахунок коштів місцевого бюджету (ідентифікатор закупівлі UA-2023-12-19-017082-а). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 78360,00 грн.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, участь прийняв один суб`єкт господарювання - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" з пропозицією 78360,00 грн; ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; підстави для відмови, установлені у ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», відсутні (а.с.43-44).

Так, за результатами проведеної закупівлі 19.12.2023 між КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" як споживачем та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" як постачальником укладено договір №60В200-3493-23-b на закупівлю електричної енергії (а.с.46-62).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) (п.1.1 договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та постанови Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії, від 26.06.2020 №1219, а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості) (п.1.2 договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.3.1 договору).

Період постачання електричної енергії за цим договором з 01.12.2023 - 31.12.2023 (п.3.5 договору). Обсяг закупівлі за договором становить 12000 кВт/год (п.3.6 договору).

Ціна цього договору становить 65300,00 грн, крім того ПДВ - 13060,00 грн, разом з ПДВ 78360,00 грн(п.5.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем договірних величин споживання електричної енергії (додаток №2 до договору) та укладається на строк до 31.12.2023 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.15.1 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у період з 19.12.2023 по 31.12.2023 поставив КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" електричну енергію на суму 78360,00 грн, за яку останній розрахувався у повному обсязі, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, що вбачається зі звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-12-19-017082-а, звіту про укладений договір UA-2023-12-19-017082-а та інформації відповідача-1 щодо проведених розрахунків (а.с.63-66, 71-72). Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Поряд із цим, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100, тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ) від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021, ОСОБА_1 включений до переліку фізичних осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), згідно з додатком 1.

Згідно з додатком 1 до вказаного рішення РНБОУ від 18.06.2021, до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бересток Заліщицького р-ну Тернопільської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) (відповідно до Закону України «Про санкції») на 3 роки у виді: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.

Внесення кінцевого бенефіціарного власника до реєстру осіб, щодо яких РНБОУ застосовано санкції, підтверджується також даними офіційних публічних реєстрів: https://opendatabot.ua/p/2BHG179, https://opendatabot.ua/open/rnbo-citizens, https://drs.nsdc.gov.ua.

Відтак прокурор стверджує про неможливість участі у закупівлі, у тому числі без використання електронної системи закупівель, учасника, кінцевий бенефіціарний власник якого є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», та подальше укладання з ним відповідних договорів. Повідомивши недостовірні дані щодо відсутності підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення пропозиції учасника, ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" набуло право на укладення договору про закупівлю, за результатами виконання якого отримало кошти місцевого бюджету.

Оскільки органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не вжили заходів щодо усунення виявлених порушень, прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст.53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.09.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, 06.07.2021 у справі №911/2169/20, 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Разом із цим чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, який обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 03.12.2019 у справі №920/121/19).

Також закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18 та від 13.07.2021 у справі №927/550/20).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Поряд із тим, встановлюючи підстави представництва прокурора, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер. Якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». У такому разі (за умови наявної відповіді уповноваженого органу) дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковою, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19).

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст.17 Конституції України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1). Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби (ч.3). Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ч.5). Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7).

За приписами ч.ч.1, 4 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст.22 БК України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Як зазначалось вище, витрати на оплату за договором на закупівлю електричної енергії №60В200-3493-23-b від 19.12.2023, укладеним між КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету Чуднівської міської ради.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Чуднівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чуднівської міської ради, затвердженого рішенням Чуднівської міської ради Житомирської області, затверджений рішенням 25 сесії 8-го скликання Чуднівської міської ради від 05.05.2023 №2237, (далі - Статут) (а.с.103-119), КНП "Чуднівської ЦПМСД" створене на базі майна Чуднівської міської ради. Засновником, власником та органом управління майном підприємства є Чуднівська міська рада Житомирської області (далі - засновник, власник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику (власнику).

Згідно з п.п.5.1 Статуту, майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником (власником), вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна та коштів підприємства є кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти) (пп.5.3.2 п.5.3 Статуту).

Відповідно до п.7.1, пп.7.2.3 п.7.2 Статуту, управління підприємством здійснюється засновником (власником) - Чуднівською міською радою. До компетенції органу управління належить: здійснення контролю за ефективністю використання майна, що є власністю міської ради, закріпленого за підприємством на праві оперативного управління.

З аналізу викладеного слідує, що КНП "Чуднівський ЦПМСД" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Таким чином КНП "Чуднівський ЦПМСД" розпорядився не власними коштами, а витратив бюджетні кошти, виділені з місцевого бюджету.

Водночас ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів, одержання прибутку відповідно до ч.2 ст.3 ГК України.

Отже у відносинах щодо розрахунків з постачальником за договором комунальна установа, яка є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (аналогічні висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 23.10.2019 у справі №922/3013/18, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладу незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.

Оскільки засновником КНП "Чуднівський ЦПМСД" та власником його майна є Чуднівська міська рада, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Чуднівська міська рада є суб`єктом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Чуднівська окружна прокуратура звернулась до Чуднівської міської ради з листом від 08.05.2024 №55-93-1358вих-24 про виявлені порушення інтересів держави з метою вжиття належних заходів реагування, просила повідомити щодо намірів пред`явлення відповідного позову до суду, у разі невжиття заходів та відсутності намірів до їх вжиття, - повідомити причини (а.с.74-85).

У відповідь окружній прокуратурі Чуднівська міська рада надіслала лист від 10.05.2024 №04-19/626 з проханням здійснити представництво інтересів держави в її особі в суді шляхом пред`явлення позову без зазначення причин, за яких остання не здійснює самостійний захист відповідних прав та інтересів (а.с.86).

Щодо позивача-2 суд приймає до уваги, що контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч.4 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно з п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, (далі - Положення від 03.02.2016 №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.4 Положення від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення перевірки та моніторингу закупівель (пп.3); здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень (пп.4). Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства (пп.9); здійснює інші повноваження, визначені законом (пп.18).

Згідно з п.6 Положення від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади (пп.15); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пп.16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пп.20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (пп.23).

Згадані вище норми узгоджуються з положеннями ст.ст.8, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №921/524/18, від 29.07.2020 у справі 924/316/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

Отже органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Держаудитслужба, повноваження якої на території Житомирської області виконуються Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, а відтак є належним позивачем у даній справі.

Чуднівською окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області лист №55-93-1357вих-24 від 08.05.2024 щодо вжиття належних заходів на захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів та стягнення в дохід держави коштів (а.с.87-100).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у листі окружній прокуратурі від 21.05.2024 №260631-14/1432-2024 повідомило, що заходи державного фінансового контролю стосовно дотримання замовником законодавства у сфері закупівель в частині укладення, зокрема, договору №60В200-3493-23-b від 19.12.2023 Управлінням не здійснювалися, а відтак і не вживалися заходи на поновлення порушених інтересів держави; органи державного фінансового контролю не мають правових підстав звертатись до суду з позовом, спрямованим на те, щоб стягнути з непідконтрольної установи (суб`єкта господарювання), у даному випадку - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", кошти (а.с.101-102).

З наведеного вбачається відсутність наміру органу державного фінансового контролю на здійснення судового захисту порушених інтересів держави, що мотивується відсутністю на це нормативно визначеної компетенції.

Отже органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про порушення, проявили пасивність та не вжили дій задля захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.

За таких обставин, на виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Чуднівська окружна прокуратура повідомила Чуднівську міську раду, Північний офіс Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби (повідомлення від 07.06.2024 №55-93-1670вих-24, від 07.06.2024 №55-93-1671вих-24, від 07.06.2024 №55-93-1672вих-24) про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі уповноважених органів (а.с.124-135, 136-149, 150-163).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурор, дотримавшись вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору №60B200-3493-23-b на закупівлю електричної енергії від 19.12.2023 суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ч.2 ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених ст.203 ЦК України.

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи ст.5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Цей Закон застосовується до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті (п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі").

За визначеннями, наведеними у п.28 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч.15 ст.29 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з п.11 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Пунктом 1 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону.

Відповідно до пп.1 п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, зі змінами (тут і далі - в редакції, яка діяла на момент опублікування інформації про закупівлю, подачі учасниками пропозицій та розкриття пропозиції, укладення оспорюваного договору), замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема: учасник процедури закупівлі: підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.

За змістом пп.11 п.47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги доводи відповідача-2 стосовно відсутності будь-яких підстав для застосування замовником пп.11 п.47 Особливостей, п.11 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки учасник процедури закупівлі - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" не є особою, до якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно з додатком 2 до рішення РНБОУ від 18.06.2021, і вказане рішення не містить жодних санкцій, які забороняли б участь у процедурі закупівель як ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", так і його кінцевому бенефіціарному власнику.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про санкції", спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції) можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності (ч.2 ст.3 Закону України "Про санкції").

У ст.4 Закону України "Про санкції" визначено види санкцій згідно з цим Законом, якими є, зокрема: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона поширення медіа на території України; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Матеріалами справи не спростовується та прокурором не заперечується відсутність у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 до рішення РНБОУ від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), самого учасника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", проте суд зважає на ту обставину, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" є громадянин України ОСОБА_1 , до якого згідно з додатком 1 до цього рішення РНБОУ від 18.06.2021 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

За визначенням, наведеним у п.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника.

Суд констатує, що вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами цього Закону та продовжувати здійснювати торгівельну діяльність, вступати в економічні та фінансові правовідносини, отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України «Про санкції», та надає можливість уникнути виконання указу Президента України від 24.06.2021 №266/2021.

Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021, отже з вказаної дати щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", застосовані обмежувальні заходи, що визначені Законом України «Про санкції».

Закон України «Про санкції» є регулятивним нормативним актом, який встановлює (запроваджує) ряд обмежень на демократичну участь у випадку загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також задля протидії терористичній діяльності.

Перелік санкцій, застосованих рішенням РНБОУ від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" ОСОБА_1 , не є остаточним, може бути розширений або змінений з огляду на політичні чи економічні зміни, наявні та потенційні загрози, ризики або порушення, адже передбачає застосування й інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».

Враховуючи правову та майнову залежність юридичної особи від її власника, про що зазначалось вище, суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що застосування до ОСОБА_1 таких санкцій, як: обмеження торговельних операцій і зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань виключають можливість укладення правочинів, наслідком яких є виникнення економічних та фінансових зобов`язань.

У даному випадку суд вважає за необхідне також відзначити, що Указом Президента України від 24.06.2024 №376/2024 уведено в дію рішення РНБОУ від 24 червня 2024 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким продовжено дію санкцій, зокрема, стосовно ОСОБА_1 терміном на 10 років. Вид обмежувального заходу (відповідно до Закону України "Про санкції"): 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3640, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3735); 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 9) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 10) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 11) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені).

Вищевказане свідчить про поширення на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" ОСОБА_1 , до якого рішенням РНБОУ від 18.06.2021 згідно із Законом України «Про санкції» застосовано відповідні обмежувальні заходи (санкції), такої санкції, як заборона на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначеним у ч.2 ст.3 Закону України «Про санкції».

З огляду на викладене, суд вважає правомірним твердження прокурора про неможливість участі у закупівлі, у тому числі без використання електронної системи закупівель, учасника, кінцевий бенефіціарний власник якого є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», та подальше укладання з ним відповідних договорів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №9901/348/21 з опису у Законі України «Про санкції» підстав, умов, мети застосування санкцій виснувала, що суб`єкт, до якого вони можливо будуть застосовані, не може не розуміти і не передбачити, що ці обмежувальні заходи потенційно (ймовірно) використовуватимуться стосовно нього насамперед через те, що він є «репрезентантом» країни, яка в умовах збройного конфлікту ставить під загрозу національні інтереси, національну безпеку України, втрату української державності, а його діяльність на території України за умов збройного конфлікту може підпадати під ознаки реалізації такої загрози.

У світлі спірних правовідносин участь ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу. Виконання зобов`язань за укладеними договорами з порушенням вимог Закону України «Про санкції» та Особливостей здійснення публічних закупівель неодмінно призводить до економічного збагачення «підсанкційної особи» як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов відповідних договорів, фінансування за якими здійснюється за бюджетні кошти.

Зазначене не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та встановленим ст.5 цього Закону принципам.

Таким чином ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", знаючи про види та дату застосованих до кінцевого бенефіціарного власника обмежувальних заходів (санкцій), маючи намір на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною та подальшого укладення з ним договору задля одержання прибутку, прийняло участь у закупівлі та з метою уникнення введених санкцій надало у складі своєї пропозиції недостовірну інформацію, що була суттєвою під час визначення результатів процедури закупівлі, чим порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель.

З огляду на те, що учасник процедури закупівлі - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" підпадав під підстави, встановлені пп.11 п.47 Особливостей здійснення публічних закупівель, замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі та зобов`язаний був відхилити пропозицію вказаного учасника.

Вищевикладені обставини свідчать про недотримання відповідачами вимог цього Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель.

Суд також звертає увагу, що порушення відповідачами вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні процедури закупівлі, створює загрозу порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди відповідному бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, що також не відповідає принципам, за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, закріпленим у ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 ст.228 ЦК України унормовано, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено також у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 13.01.2022 у справі №908/3736/15, від 06.10.2020 у справі №905/121/19.

Визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог (така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/114/19).

Неправомірна поведінка ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та розкриття пропозицій, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.

Отже оспорюваний договір №60В200-3493-23-b від 19.12.2023 укладений між відповідачами з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові й економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладене, вимога прокурора про визнання договору на закупівлю електричної енергії №60В200-3493-23-b від 19.12.2023 недійсним обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч.1 ст.208 ГК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (такий висновок наведено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 26.05.2023 у справі №905/77/21).

ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" в умовах воєнного стану, достовірно знаючи про застосовані до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи обмежувальні заходи (санкції), маючи намір отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення пропозиції, внаслідок чого отримало кошти місцевого бюджету в сумі 78360,00 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" умислу на укладення договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене та наявність умислу лише у ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти у розмірі 78360,00 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення з ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" коштів у розмірі 78360,00 грн на користь КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД", а з КНП "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦПМСД" одержаних ним за рішенням суду коштів - в дохід держави є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На переконання суду, відповідач не представив більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані прокурором, заявлених до нього вимог не спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").

У рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи досліджена і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір на закупівлю електричної енергії №60В200-3493-23-b від 19.12.2023, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" Чуднівської міської ради Житомирської області (ідентифікаційний код 38500540) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (ідентифікаційний код 43965848).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 43965848) на користь Комунального некомерційного підприємства "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" Чуднівської міської ради Житомирської області (вул. Житомирська, буд. 15, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13200, ідентифікаційний код 38500540) кошти у розмірі 78360,00 грн, а з Комунального некомерційного підприємства "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" Чуднівської міської ради Житомирської області (вул. Житомирська, буд. 15, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13200, ідентифікаційний код 38500540) одержані ним за рішенням суду кошти у розмірі 78360,00 грн стягнути в дохід держави.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 43965848) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, ідентифікаційний код 02909950) 3028,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "ЧУДНІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" Чуднівської міської ради Житомирської області (вул. Житомирська, буд. 15, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13200, ідентифікаційний код 38500540) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, ідентифікаційний код 02909950) 3028,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.12.24

Суддя Прядко О.В.

Друк: 1 - у справу;

- керівнику Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області на ел.пошту: chudniv@zhit.gp.gov.ua;

- Житомирській обласній прокуратурі (до ел.каб.);

- позивачам (до ел.каб.);

2 - відповідачу-1 (рек.) + на ел.пошту: chudnivvpmsd@gmail.com;

- відповідачу-2 (до ел.каб.).