Рішення

від 16.12.2024 по справі 909/874/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/874/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Масловському А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м.Київ, 03680

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Танталіт", вул.Гетьмана Мазепи, буд. 141, прим. 1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 145866,74 грн, з яких: 103114,91 грн - орендна плата, 23504,01 грн - пені, 6164,82 грн - штрафу, 2832,43 грн - відшкодування земельного податку, 10250,56 грн - відшкодування податку за нерухоме майно,

за участі:

від позивача: Войцеховська Н.Я.,

від відповідача: не з`явилися

встановив: Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Танталіт" про стягнення заборгованості в сумі 145866,74 грн 74 коп, з яких: 103114,91 грн - орендна плата, 23504,01 грн - пені, 6164,82 грн - штрафу, 2832,43 грн - відшкодування земельного податку, 10250,56 грн - відшкодування податку за нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідні строки для подачі сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Позиція позивача.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/37-ВУМ від 31.03.2020 в частині сплати орендних платежів, відшкодування земельного податку, відшкодування податку за нерухоме майно, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 103114,91 грн орендної плати, 2832,43 грн відшкодування земельного податку, 10250,56 грн відшкодування податку за нерухоме майно. Також, позивачем на підставі п. 8.2., 8.4. договору оренди, нараховано відповідачу 23504,01 грн пені, 6164,82 грн штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач яку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

31.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття - Танталіт" (як орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна № БМЕС-01/37-ВУМ.

Згідно пункту 1.1. договору оренди, на умовах та в порядку, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 570, 0 кв. м., а саме: частину нежитлового приміщення будівлі критого складу вантажного двору станції Івано-Франківськ, що розташована за адресою: вул. Привокзальна, 1, м. Івано-Франківськ, на першому поверсі одноповерхової нежитлової будівлі критого складу вантажного двору станції Івано-Франківськ, загальною площею 1708, 3 кв. м. (далі - майно), в тому числі відсоток від загальної площі складає 33,4%, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.5. договору оренди, майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням для розміщення оптово-роздрібної торгівлі. Використання майна для цілей, не зазначених у пункті 1.3. цього договору визнається користуванням майном всупереч цільовому призначенню.

Вартість майна відповідно до довідки про балансову вартість від "01" травня 2019 року становить 574585 гривень 92 копійки (п. 1.4. договору оренди).

Згідно з пунктами 2.1. - 2.3. договору оренди, передача орендареві майна в строкове платне користування здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, складеного згідно з формою, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1). Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з дати підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна та скріплення печатками (у разі наявності) в строки, встановлені цим договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Стан майна на дату передачі його орендареві (потребує/не потребує поточного та/або капітального ремонту) визначається в акті приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Передача майна в оренду не тягне за собою передачу права власності на це майно. орендар користується майном протягом строку дії цього договору.

Розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону), який відбувся 06.03.2020 і становить за перший базовий місяць березень 2020 року користування за 1 кв. м. майна 64 грн. 41 коп., крім того ПДВ 12 грн. 88 коп., а всього разом з ПДВ 77 грн. 29 коп. Загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць березень 2020 року користування майном становить 36715 грн. 00 коп., крім того ПДВ 7343 грн. 00 коп., а всього разом з ПДВ 44058 грн. 00 коп. (надалі - орендна плата). У разі підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря у місяці, що не є місяцем проведення аукціону, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць, визначений у п. 3.1 договору, на індекс інфляції за місяць, що передує місяцю підписання та за місяць підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/ (пункти 3.1., 3.2. Договору оренди).

Орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором (пункт 3.3. договору оренди).

Пунктом 3.4. договору оренди сторони передбачили, що орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з майном. Відшкодування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з майном, відшкодування земельного податку здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно на підставі окремого підписаного сторонами договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг. Договір про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг орендарем та орендодавцем укладається протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря.

Згідно пунктів 3.5., 3.6. договору оренди, у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном.

Пунктом 3.9. договору оренди визначено, у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку виконання перед орендодавцем всіх грошових зобов`язань за цим договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов договору.

Пунктом 8.1. договору оренди сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України.

Згідно з пунктом 8.2. договору оренди, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

За пунктом 8.4. договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по їх сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

31.03.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору у будинку м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 1, частини нежитлового приміщення будівлі критого складу вантажного двору станції Івано-Франківськ згідно з планом за поверхами. Загальна площа приміщень, прийнятих в оренду: 570, 0 кв. м.

14.04.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Танталіт" укладено договір № БМЕСД-4-12/СМ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 31.03.2020 № БМЕС-01/37-ВУМ (далі договір про відшкодування витрат).

За умовами розділу 1. договору про відшкодування витрат, Балансоутримувач забезпечує утримання та обслуговування частини нежитлового приміщення будівлі критого складу вантажного двору станції Івано-Франківськ площею 570, 0 кв. м., що розташована за адресою: вул. Привокзальна, 1, м. Івано-Франківськ, на першому поверсі одноповерхової нежитлової будівлі критого складу вантажного двору станції Івано-Франківськ, (надалі - майно), та відповідної прибудинкової території, а орендар бере участь у відшкодуванні витрат балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території. Розмір витрат балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території, що підлягає відшкодуванню орендарем, визначається пропорційно до площі майна, яким орендар користується відповідно до основного договору оренди, від загальної площі об`єкта нерухомості, в якому розташовано таке майно. Орендоване приміщення використовується для розміщення складу оптово-роздрібної торгівлі - площею 570, 0 кв. м.

Відповідно до п. 2.1. договору про відшкодування витрат, ціною договору є розмір щомісячного відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування майна та прибудинкової території, що включає, крім іншого, податок на майно (земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а також здійснені балансоутримувачем витрати по наданню комунальних послуг (надалі - відшкодування витрат на утримання майна).

Розмір щомісячного відшкодування визначається на підставі розрахунку (додаток 1 до цього договору), що є невід`ємною частиною договору. Сума земельного податку буде проводитись 1 раз в рік. Оплата - згідно виставленого рахунку. Розмір витрат балансоутримувача по наданню комунальних послуг має динамічний характер та визначається на підставі показників лічильників води, тепла та електричної енергії (за відсутності лічильників визначається розрахунковим шляхом згідно методики (правил) встановлених уповноваженим органом) та об`єму фактично спожитих послуг (п. 2.2. договору про відшкодування витрат).

Згідно пункту 2.3. договору про відшкодування витрат, орендар не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, вносить плату по відшкодуванню витрат балансоутримувача згідно рахунку, виставленого ним. Розмір постійних величин, що входять до складу витрат балансоутримувача, що підлягають відшкодуванню орендарем, може змінюватися балансоутримувачем в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення останнім орендаря про факт такої зміни не пізніше останнього числа звітного місяця, за який відбуватиметься відшкодування витрат балансоутримувача.

За пунктом 3.1. договору про відшкодування витрат, цей договір діє з 31.03.2020 по 26.03.2023, стосується нерухомого майна, що виступає предметом договору оренди нерухомого майна від 31.03.2020 № БМЕС-01/37-ВУМ (надалі - договір оренди) та діє до моменту закінчення строку дії вказаного договору оренди, але не раніше дня повернення майна за актом приймання-передачі у відповідності до його умов. Наведений пункт договору означає прийняття орендарем шляхом підписання цього договору на себе обов`язку по відшкодуванню балансоутримувачу витрат на утримання майна до дня фактичного повернення майна за актом приймання-передачі у порядку та строки, передбачені договором оренди.

Відповідно до пункту 6.1. договору про відшкодування витрат, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору.

За пунктом 6.2. договору про відшкодування витрат, у разі несвоєчасної оплати рахунків балансоутримувача орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, а також можливі збитки, завдані балансоутримувачу несплатою виставлених ним рахунків.

У разі виникнення у орендаря заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування майна та прибудинкової території та витрат по наданню комунальних послуг у розмірі 50% та більше від сум, виставлених по рахункам за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 6.3. договору про відшкодування витрат).

З долученого до матеріалів справи додатку № 1 до договору про відшкодування витрат (Розрахунку відшкодуванню витрат за місяць на утримання орендованого державного майна на 2020 рік, ТзОВ "Прикарпаття-Танталіт" (570 кв. м.)) вбачається, що у ньому визначено вартість загально-виробничих витрат у сумі 229, 60 гривень, окрім того ПДВ 45, 92 гривень, всього з ПДВ 275, 52 гривень.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки щодо сплати боргу з орендної плати за період з 16 квітня 2024 року по 01 липня 2024 року в розмірі 103114,91 грн в т.ч. ПДВ.

Також, позивачем виставлено рахунки на відшкодування земельного податку в розмірі 2832,43 грн, та відшкодування податку за нерухоме майно в розмірі 10250,56 грн за період з 16 квітня 2024 року по 01 липня 2024 року.

Однак, відповідачем не здійснено оплату орендної плати та відшкодування вказаних витрат.

01.08.2024 позивачем на адресу відповідача направлена претензія на загальну суму заборгованості 145866,74 грн, яка залишена ним без задоволення.

У відповідності до додаткової угоди № 4 від 01.07.2024 договір оренди нерухомого майна № БМЕС-01/37-ВУМ від 31 березня 2020 було достроково розірвано сторонами. Нерухоме майно загальною площею 570 кв.м. повернуто орендодавцю на підставі акта приймання-передачі майна від 01.07.2024.

На підставі п. 8.2., 8.4. договору оренди, нараховано відповідачу 23504,01 грн пені, 6164,82 грн штрафу.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень статті 759 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди, за період з 16 квітня 2024 року по 01 липня 2024 року позивач надав відповідачу послуги з оренди нежитлового приміщення на загальну суму 103114,91 грн.

Також, як встановлено судом, між сторонами 14.04.2020 укладено договір №БМЕСД-4-12/СМ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 31.03.2020 № БМЕС-01/37-ВУМ

Орендодавцем виставлено рахунки на відшкодування земельного податку в розмірі 2832,43 грн, та відшкодування податку за нерухоме майно в розмірі 10250,56 грн, за період з 16 квітня 2024 року по 01 липня 2024 року.

Однак, відповідач зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати, відшкодування земельного податку, відшкодування податку за нерухоме майно не виконав, внаслідок чого, у відповідача утворився борг перед позивачем по орендній платі за період з 16 квітня 2024 року по 01 липня 2024 року в розмірі 103114,91 грн, а також, борг по відшкодуванню земельного податку в розмірі 2832,43 грн, відшкодуванню податку за нерухоме майно в розмірі 10250,56 грн за вказаний період.

Наявність вказаної заборгованості за період з 16 квітня 2024 року по 01 липня 2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не спростував доводів позивача, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В частині 1 статті 216 Господарського кодексу України зазначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 8.2, 8.4 договору оренди сторони визначили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по їх сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

За порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором оренди позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23504,01 грн пені та 6164,82 грн штрафу.

Суд, здійснив перевірку заявлених до стягнення позивачем сум штрафу та пені, та встановив, що надані розрахунки позивача є методологічно та арифметично правильними, отже вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є такими, що підлягають задоволенню.

За правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Танталіт" про стягнення заборгованості в сумі 145866,74 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Танталіт", вул.Гетьмана Мазепи, буд. 141, прим. 1, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 37581388) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м.Київ, 03680 (ідентифікаційний код 40075815) 103114 (сто три тисячі сто чотирнадцять) грн 91 коп. орендної плати, 23504 (двадцять три тисячі п`ятсот чотири) грн 01 коп. пені, 6164 (шість тисяч сто шістдесят чотири) грн 82 коп. штрафу, 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 43 коп. відшкодування земельного податку, 10250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) грн 56 коп. відшкодування податку за нерухоме майно, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2024.

Суддя Неверовська Л. М.