Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/6566/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/6566/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівий Берег 2" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб на стороні позивача: Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., третьої особи на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про скасування наказу, за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - Рєпкіна Н.І., третьої особи-1 - не з`явився, третьої особи-2 - не з`явився, третьої особи-3 - Геращенко В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про скасування наказу Міністерства юстиції України № 76/5 від 13.01.2022 року "Про задоволення скарги" на підставі статей 316, 317 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.

12.06.2023 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.07.2023 року.

У судовому засіданні 26.07.2023 року судом оголошено перерву у справі на 30.08.2023 року.

02.08.2023 року відповідачем до суду подано клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, а саме Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволені позову відмовити.

15.08.2023 року позивачем до суду подано клопотання про залучення третіх осіб на сторони позивача, а саме Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, а також клопотання про витребування доказів у справі.

У судовому засіданні 30.08.2023 року судом оголошено перерву у справі на 20.09.2023 року.

13.09.2023 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити.

19.09.2023 року позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 20.09.2023 року.

20.09.2023 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 20.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року відкладено підготовче засідання на 04.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб на стороні позивача: Комунальне підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віту Володимирівну, також залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, витребувано у Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу": копії статутних документів (копію статуту, положення тощо), які визначають повноваження засновника - Київської міської ради; копії матеріалів реєстраційної справи щодо рішення від 26.11.2018 року № 442544491, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем, та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни копії матеріалів реєстраційної справи щодо рішення від 28.12.2018 року № 44889113, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною, а також відкладено підготовче засідання на 15.11.2023 року.

30.10.2023 року відповідачем до суду подано повідомлення у справі на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року.

15.11.2023 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 15.11.2023 року.

15.11.2023 року третьою особою-3 до суду подано письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 року відкладено підготовче засідання на 04.12.2023 року.

16.11.2023 року позивачем до суду подано заяву про приєднання доказів по справі, яку судом прийнято до розгляду.

04.12.2023 року позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів у третьої особи-3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 року витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради: копії матеріалів реєстраційної справи щодо рішення від 28.12.2018 року № 44889113, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною, що передані 17.04.2019 року за № 1704151680000 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради та відкладено підготовче засідання на 17.01.2024 року.

05.12.2023 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 04.12.2023 року.

У судовому засіданні 17.01.2024 року судом оголошено перерву у справі на 07.02.2024 року.

07.02.2024 року позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 07.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 року зобов`язано Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради виконати вимоги ухвали суду від 04.12.2023 та витребувати: копії матеріалів реєстраційної справи щодо рішення від 28.12.2018 року №44889113, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною, що передані 17.04.2019 року за № 1704151680000 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради та відкладено підготовче засідання на 13.03.2024 року.

01.03.2024 року третьою особою-3 до суду подано документи на виконання вимог ували Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 року.

12.03.2024 року та 13.03.204 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 13.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 року відкладено підготовче засідання на 27.03.2024 року.

27.03.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 27.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року відкладено підготовче засідання на 24.04.2024 року.

24.04.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 24.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 року викликано представників сторін на 24.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 24.04.2024 року не відбулось.

24.07.2024 року та 25.07.2024 року відповідачем до суду подано заяву про долучення доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 року викликано представників сторін на 07.08.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 24.07.2024 року не відбулось.

06.08.2024 року позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 07.08.2024 року.

07.08.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 07.08.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 року відкладено підготовче засідання на 09.09.2024 року.

09.09.2024 року позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 09.09.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 року відкладено підготовче засідання на 25.09.2024 року.

У судовому засіданні 25.09.2024 року судом оголошено перерву у справі на 09.10.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024 року.

04.11.2024 року позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 04.11.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 року відкладено розгляд справи по суті на 25.11.2024 року.

15.11.2024 року третьою особою-2 до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи-2.

25.11.2024 року позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 25.11.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року відкладено розгляд справи по суті на 11.12.2024 року.

10.12.2024 року третьою особою-2 до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи-2.

Судом враховано, що позивач та третя особа-1 були належним чином повідомлені про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи, проте процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористалися.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимоги позивача про скасування наказу Міністерства юстиції України № 76/5 від 13.01.2022 року "Про задоволення скарги" на підставі статей 316, 317 Цивільного кодексу України, оскільки позивач вважає його незаконним через те, що відповідачем порушено цивільне право позивача щодо його права власності на нерухоме майно у зв`язку з чим, наказ виданий відповідачем підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що 26.11.2018 року державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В. прийнято рішення від № 44254491 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме, нежитлову будівлю літ. "Б" загальною площею 25,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , додаткові відомості: навіс літера "Б"; вбиральні літера "Б1", про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 29112665.

У подальшому, згідно з актом приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Лівий берег 2" від 20.12.2018 року ОСОБА_1 передала, а позивач прийняв до статутного капіталу нежитлову будівлю літ. Б загальною площею 25,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищезазначеного акту приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2018 року № 44889113, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 29705100.

29.07.2021 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою № 057031-18584 на вказані вище рішення державного реєстратора від 26.11.2018 року № 44254491 та приватного нотаріуса від 28.12.2018 року № 44889113.

Наказом Міністерства юстиції України № 76/5 від 13.01.2022 року скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено у повному обсязі, зокрема, скасовано рішення від 26.11.2018 року № 44254491, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В., а також від 28.12.2018 року № 44889113, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пропущено строк для подання скарги на рішення від 26.11.2018 року № 44254491 та від 28.12.2018 року № 44889113, а також на порушення відповідачем встановленого законом строку на розгляд такої скарги.

Згідно із положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

01.01.2016 року набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року (Порядок № 1128), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 19 Порядку № 1128).

Як вбачається із матеріалів справи, скарга Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 057031-18584 від 29.07.2021 року мотивована тим, що реєстрація права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. "Б" загальною площею 25,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки Київська міська рада, як повноважний орган розпорядження землями територіальної громади міста Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:90:325:0001, на якій знаходиться таке нерухоме майно, не приймала.

Також Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначав, що внаслідок проведення первісної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 зі встановленими порушеннями, підлягає скасуванню і рішення приватного нотаріуса про реєстрацію за позивачем права власності, як похідне.

Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердила висновок від 05.10.2021 року, яким рекомендувала скаргу задовольнити.

Зокрема, вказаним висновком встановлено, що державному реєстратору Прошкіну О.В. під час реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (Порядок № 1127) визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законам України та Порядком № 1127.

Пунктами 1, 2, 4, 7 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

- виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Частиною 1 статті 18 вказаного Закону також передбачено, що порядком проведення державної реєстрації прав є:

- прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

- виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

- встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

- перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

- відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

- формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

- видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом ті іншими нормативно-правовими актами (стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частиною 1 пункту 41 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Разом із тим, всупереч вказаним вимогам Порядку № 1127 для реєстрації об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. "Б" загальною площею 25,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заявником не було надано державному реєстратору ані документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, ані документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, це підстава для відмови в державній реєстрації прав. Також, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови у державній реєстрації прав. За наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

За таких обставин, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна, проте державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В. прийнято рішення від 26.11.2018 року № 44254491, що суперечить приписам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, вказані дії державного реєстратора призвели до подальшої незаконної перереєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ "Лівий берег 2" внаслідок передання такого майна до статутного капіталу останнього.

Попри це, хоча для реєстрації права власності ТОВ "Лівий берег 2" на спірне нерухоме майно подання документів, передбачених пунктом 41 Порядку № 1127, і не вимагалося, проте первісно здійснена незаконна реєстрація права власності ОСОБА_1 на це майно нівелює твердження позивача про правомірність прийняття приватним нотаріусом рішення від 28.12.2018 року № 44889113.

Щодо строку на подання Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скарги на рішення державного реєстратора та приватного нотаріуса, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент звернення зі скаргою) передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

З пояснень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що до Київської міської ради надійшла заява ТОВ "Лівий берег 2" від 09.07.2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на Дніпровській набережні, будинок 22, у Дарницькому районі міста Києва за результатами розгляду якої із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.07.2021 року Департаменту стало відомо про здійснення оскаржуваних реєстраційних дій.

При цьому, судом встановлено, що 29.07.2021 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою № 057031-18584, тобто в цей же день з моменту отримання витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак, строк для оскарження реєстраційних дій Департаментом не пропущено.

Щодо розгляду відповідачем скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) понад встановлений строк, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (стаття 20 Закону України "Про звернення громадян").

Водночас, суд зазначає, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, суд вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Тобто, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.04.2020 року у справі № 826/15358/17.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами Міністерства юстиції України про те, що незначне перевищення строку розгляду скарги не є суттєвим порушенням і не може впливати на правомірність прийнятого відповідачем рішення.

Крім того, суд зазначає, що строк розгляду скарги впливає лише на права та законні інтереси скаржника, при цьому порушення строку розгляду скарги у сфері державної реєстрації у даному випадку ніяким чином не порушують права та законні інтереси позивача.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського у постанові від 18.07.2023 року у справі № 910/21532/21 в аналогічних спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Отже, позивачем суду не надано доказів того, що відповідачем у зв`язку з виданням наказу Міністерства юстиції України № 76/5 від 13.01.2022 року порушено цивільне право позивача щодо його права власності на нерухоме майно.

Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівий Берег 2" до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України № 76/5 від 13.01.2022 року є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.12.2024.

Суддя С.О. Чебикіна