Рішення

від 26.12.2024 по справі 902/827/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2024Справа № 902/827/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури (вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23600) в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23600) до Споживчого товариства "Ресторан "Святковий" (вул. Марково, буд. 1-К, смт. Кирнасівка, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23652) та до Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21100) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція архітектури та містобудування України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування державної реєстрації права, визнання права власності на самочинно збудоване майно, скасування розпорядження та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

За участю:

від прокурора - Биховцова О.А.;

від відповідача 1 - Довгань О. О. (позв межами суду);

від відповідача 2 - Страшок О. В. (позв межами суду).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Споживчого товариства "Ресторан "Святковий", до Вінницької обласної військової адміністрації з наступними позовними вимогами:

- Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ: 31496575) на об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, а саме будинок відпочинку літ. «А», мансарда літ. «м/А», ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ. «Б», мансарда літ. «м/Б», вхід в підвал в/п, підвал літ. «п/Б», тераса літ. «б», балкон, будинок відпочинку літ. «В», тераса літ. «в», тераса літ. «ві», балкони, альтанка літ. «Г», будинок охорони літ. «Д», господарська будівля літ. «Е», гребля 1, водопропускні споруди 2, 3, свердловина 4 - припинивши право власності Споживчого товариства «Ресторан «Святковий».

- Визнати за Тульчинською міською радою право власності на самочинно побудовані будівлі та споруди - будинок відпочинку з мансардою, ганками, сходами (літ. А, загальна площа приміщення 388,5 кв.м.), будинок відпочинку з підвалом, терасою, балконом (літ. Б, загальна площа приміщення 446,8 кв.м.), будинок відпочинку з терасами, балконами (літ. В., загальна площа приміщення 732,0 кв.м.), альтанка (літ. Г, загальна площа приміщення 28,3 кв.м.), будинок охорони (літ. Д, загальна площа приміщення 4,7 кв.м.), свердловину ( 4), розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

- Скасувати розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 05.03.2019 № 168 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1.»

- Усунути перешкоди у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання СТ «Ресторан «Святковий» (АДРЕСА_6, код ЄДРПОУ: 31496575) повернути в комунальну власність Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради земельну ділянку водного фонду під об`єктами самочинно побудованих будівель та споруд з кадастровим номером: 0524355300:01:003:0342 загальною площею 2,5 га, що розташована на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документи, які підтверджують право власності на нерухомо майно за адресою: АДРЕСА_7, відсутні, як і відсутні будь-які документи щодо права на користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно у СТ «Ресторан Святковий», у зв`язку із чим спірне майно є самочинним, тому визнання права власності Тульчинської міської ради на самочинно збудований об`єкт будівництва є належним та ефективним способом захисту інтересів держави, а належним та ефективним способом захисту прав власності на земельну ділянку водного фонду під самочинним будівництвом, є негаторний позов про повернення даної земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Ухвалою суду від 07.08.2024 відкрито провадження у справі №902/827/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну інспекцію архітектури та містобудування України та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Підготовче засідання у справі призначено на 26 серпня 2024 року.

21.08.2024 в системі «Електронний суд» Вінницькою обласною державною адміністрацією сформовано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у позові до неї щодо скасування розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 05.03.2019 року №168 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», посилаючись на те. що спірне розпорядження не порушує прав позивача.

23.08.2024 в системі «Електронний суд» представник СТ «Ресторан «Святковий» сформував відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

26.08.2024 в системі «Електронний суд» представник СТ «Ресторан «Святковий» сформував клопотання про долучення доказів щодо поважності причин пропуску строку на подання відзиву.

Судове засідання у справі №902/827/24 призначене на 26.08.2024 о 12:00 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Вінницької області, що підтверджується службовою запискою №269/2024 від 26.08.2024 секретаря судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та учасників процесу обставин, ухвалою від 27.08.2024 призначив підготовче судове засідання на 23.09.2024, про що повідомив учасників процесу у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

27.08.2024 Виконувач обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури подав до суду відповідь на відзив Вінницької обласної військової адміністрації.

29.08.2024 в системі «Електронний суд» представник державної інспекції архітектури та містобудування України сформував пояснення третьої особи щодо позову.

04.09.2024 Виконувач обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури подав до суду відповідь на відзив СТ «Ресторан «Святковий».

На визначену судом дату в судове засідання 23.09.2024 з`явились прокурор та представники відповідачів, позивач та треті особи правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.09.2024 справу №902/827/24 за позовом Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Споживчого товариства «Ресторан «Святковий», до Вінницької обласної військової адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції архітектури та містобудування України та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права, визнання права власності на самочинно збудоване майно, скасування розпорядження та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу № 902/827/24 передано 15.10.2024 судді Демидову В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2024 прийнято справу № 902/827/24 до свого провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14.11.2024.

30.10.2024 в системі «Електронний суд» представником Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» сформовано відзив на позовну заяву.

31.10.2024 в системі «Електронний суд» Вінницькою обласною державною адміністрацією сформовано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у позові до неї щодо скасування розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 05.03.2019 року №168 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», посилаючись на те, що спірне розпорядження не порушує прав позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 відзив Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» на позовну заяву повернуто без розгляду.

03.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» сформовано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. Вказував, що СТ «Ресторан «Святковий» у період з 06.09.2012 - 31.12.2022 здійснювало користування водним об`єктом водосховище «Кирнасівка», яке розташоване на земельній ділянці водного фонду 0524355300:01:003, площею 90,5 га. В період такого користування були частково зведені будівлі загальною площею 1600,3 кв. м, які не були завершені будівництвом і не введені в експлуатацію. Проте рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.07.2013 у справі № 148/5220/13-ц визнано за ОСОБА_2 (колишнім членом СТ «Ресторан «Святковий») право власності на будівельні матеріали, які були використані ним в процесі самовільного будівництва будиночків відпочинку та інфраструктури на земельній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_8. В подальшому, внаслідок виходу з складу СТ «Ресторан «Святковий» учасників товариства: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зазначені об`єкти було передано ОСОБА_1 , який внаслідок проведення реконструкції фактично завершив будівництво вказаних вище об`єктів нерухомості. Також вказує, що з 27.05.2021 набули чинності законодавчі зміни, якими фактично дозволено здійснювати реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт існуючих об`єктів у межах прибрежної захисної смуги. Просив застосувати строк позовної давності.

04.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Державної інспекції архітектури та містобудування України сформовано пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

06.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Споживчого товариства "Ресторан "Святковий", надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

07.11.2024 прокурором подано відповідь на відзив Споживчого товариства «Ресторан «Святковий», в якій він зазначав, що права на земельну ділянку, на якій збудовані нежитлові будівлі загальною площею 1600,3 кв. м, не набували ані СТ «Ресторан «Святковий», ані учасники даного товариства, і відповідачем не надано належних доказів щодо законного права власності на спірні об`єкти нерухомості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 заяву представника Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

08.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Вінницької обласної військової адміністрації, надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 заяву представника Вінницької обласної військової адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

13.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» сформовано клопотання про витребування з Тульчинського районного суду Вінницької області, розташованого, за адресою: вул. Перемоги, 16, м. Тульчин Вінницької області, 23600, матеріали цивільної справи № 148/5220/13-ц, для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 відкладено підготовче засідання на 05.12.24 о 09:30 год.

Ухвалою суду від 26.11.2024 відмовлено у клопотання представнику Споживчого товариства "Ресторан "Святковий" про витребування доказів.

05.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Тульчинської міської ради сформовано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2024.

25.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Тульчинської міської ради сформовано клопотання про проведення судового засідання без участі представника.

У судове засідання 26.12.2024 з`явився прокурор, представники від відповідача 1 та відповідача 2 приймали участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, надали пояснення по суті справи.

Представники від Тульчинської міської ради та треті особи у судове засідання 26.12.2024 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 26.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 27.08.2017, виданого виконавчим комітетом Кирнасівської селищної ради на підставі рішення виконавчого комітету Кирнасівської селищної ради № 69 від 27.07.2017, Споживчому товариству «Ресторан «Святковий» на праві власності належить громадський будинок за адресою: АДРЕСА_2.

Загальна площа нерухомого майна становить 1600,3 кв.м. До складу майна входить: будинок відпочинку літ. А, мансарда літ. м/А, ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ. Б, мансарда літ. м/Б, вхід в підвал літ. в/п, підвал літ. п/Б, тераса літ. б, балкон, будинок відпочинку літ. В, тераса літ. в, тераса літ. в1, балкони, альтанка літ. Г, будинок охорони літ. Д, господарська будівля літ. Е, гребля № 1, водопропускні споруди № 2, № 3, свердловина № 4.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2023 встановлено, що 04.11.2020 здійснено реєстрацію виправлення права власності за адресою: АДРЕСА_9, а саме додано вищезазначене Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії та номер: НОМЕР_3, видане 27.08.2017 виконавчим комітетом Кирнасівської селищної ради, видалено декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер: ВН 141172210518, видану 09.08.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, а також додано власника - СТ «Ресторан «Святковий» та видалено власника - ОСОБА_1 .

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності СТ «Ресторан «Святковий» (перехід права власності) було прийняте державним реєстратором Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Кучерявою К.О. на підставі заяви уповноваженої особи СТ «Ресторан «Святковий» - ОСОБА_6.

05.03.2019 Вінницькою обласною державною адміністрацією винесено розпорядження № 168 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» (на якій знаходиться вищезазначений громадський будинок за адресою: АДРЕСА_2 ), а саме відповідно до ст. 17, 19, 79-1, 93, 59, 120, 122, 123,134 Земельного кодексу України, враховуючи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2017, номер запису про право власності 21857574 та клопотання громадянина ОСОБА_1 - надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 2,50 га, під об`єктами нерухомого майна, що належать цій особі на праві власності, за рахунок земель водного фонду, на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району, за межами населеного пункту для рекреаційних цілей.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту вищезазначеного розпорядження встановлено, що метою підготовки розпорядження є регулювання земельних відносин щодо розпорядження землями державної власності та надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,50 га, під об`єктами нерухомого майна, що належать цій особі на праві власності, за рахунок земель державної власності водного фонду, на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району, за межами населеного пункту, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Безпосередньо самим ОСОБА_1 13.02.2019 було подано до Вінницької обласної державної адміністрації заяву щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району за межами населеного пункту, орієнтованою площею 2,5 га, яка надається для рекреаційних потреб, також ОСОБА_1 до заяви було додано викопіювання з чергового кадастрового плану Кирнасівської селищної ради та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 94461820, номер запису про право власності 21857574).

Відповідно до вищезазначеного Витягу від 14.08.2017 встановлено, що за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту, серія та номер: 155-17-ТП, виданого 31.07.2017 фізичною особою-підприємцем Походзей Ю.І. та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ВН141172210518, виданої 09.08.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, зареєстровано право власності на громадський будинок за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа нерухомого майна становить 1600,3 кв.м. та до складу майна входить: будинок відпочинку літ. А, мансарда літ. м/А, ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ Б, мансарда літ. м/Б, вхід в підвал літ. в/п, підвал літ. п/Б, тераса літ б, балкон, будинок відпочинку літ В, тераса літ. в, тераса літ. в1, балкони, альтанка літ. Г, будинок охорони літ. Д, господарська будівля літ. Е, гребля № 1, водопропускні споруди № 2, № 3, свердловина № 4).

У подальшому, 08.11.2023 ОСОБА_1 подано до Тульчинської міської ради заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду площею 2,5 га, кадастровий номер: 0524355300:01:003:0342 для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей (10.08), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 та ним також було надано вищезазначену копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 94461820, номер запису про право власності 21857574), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 0524355300:01:003:0342 (орган, який зареєстрував земельну ділянку: відділ № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, 19.07.2023), Технічний паспорт на громадський будинок за адресою: АДРЕСА_2 (замовник технічної інвентаризації ОСОБА_1.), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1. для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей із земель водного фонду комунальної власності на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області 2023 року до якого долучено акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Водночас, з листа Тульчинської міської ради від 14.12.2023 № 05-02-4220 вбачається, що із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:01:003:0342 та надання її в оренду - ОСОБА_1 та інші особи, що набули права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці до Тульчинської міської ради не звертались, а відповідно земельна ділянка під будівлями використовується без правовстановлюючих документів, без укладення договору оренди.

Відповідно до інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.07.2023 № 7082/05/13-23 щодо надання дозвільних документів на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, вбачається, що у розпорядженні ДІАМ виявлено декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно- будівельної інспекції у Вінницькій області 09.06.2017 за № ВН082171603262, по об`єкту будівництва: «Реконструкція комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_11 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області 09.08.2017 за № ВН14172210518, по об`єкту будівництва: «Реконструкція комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2».

Відповідно до декларації від 09.06.2017 за № ВН082171603262 встановлено, що Декларація про початок виконання будівельних робіт стосується реконструкції комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_12.

Відповідно до декларації від 09.08.2017 за № ВН14172210518 встановлено, що Декларація про готовність до експлуатації об`єкта стосується реконструкції комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_2, загальна площа об`єкта становить 1402,0 кв.м.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор також зазначав, що під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42023020000000123 від 23.03.2023, 25.06.2024, із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій Області, Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг, здійснено огляд місцевості, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:01:003:0342, на якій розміщене нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 та яка розташована вздовж земельної ділянки водного фонду із кадастровим номером: 0524355300:01:003:0318 «Водосховище Кирнасівське». Під час даного огляду встановлена наявність нерухомого майна вздовж прибережної захисної смуги біля вищезазначеного водосховища.

Відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи від 19.07.2024 за № СЕ-19/102-23/22431-ЗТ, об`єктами дослідження, якої були: об`єкти будівництва - комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_5, що розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 0524355300:01:003:0342 площею 2,5000 га; прибережна захисна смуга водного об`єкта (земельної ділянки кадастровий номер 0524355300:01:003:0318), відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб шляхом продажу права оренди через аукціон на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, та встановлено, що частина об`єктів будівництва - комплексу будівель та споруд (№ № 1, 2, 3 4, 8 за результатами виконаних топографо-геодезичних робіт), за адресою: АДРЕСА_5, що розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 0524355300:01:003:0342 площею 2,5000 га знаходиться в межах прибережної захисної смуги навколо водного об`єкта, відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб шляхом продажу права оренди через аукціон на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Згідно з довідкою Кирнасівського старостинського округу Тульчинської міської ради від 10.04.2023 № 63, рішення «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» виконавчим комітетом Кирнасівської селищної ради від 27.07.2017 за № 69 не видавалось, засідання виконавчого комітету 27.07.2017 не відбувалось.

Архівним відділом Тульчинської районної військової адміністрації надано копію рішення виконавчого комітету Кирнасівської селищної ради під № 69, з якої вбачається, що дане рішення приймалось 28.11.2017 та стосувалось надання дозволу гр. Кривому Л.І. на будівництво літньої кухні по АДРЕСА_3 на земельній ділянці 0,1216 га

З листа ДП «Національні інформаційні системи» від 31.10.2023 № 4982/16.3-17 встановлено, що згідно даних Реєстру бланків інформаційної системи, бланк серії САК № 960972 був виданий 06.02.2014 Тиманівській сільській раді Тульчинського району попереднім постачальником бланків, ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, при цьому інформація про використання вказаного бланка (зіпсований, дефектний, відсутній, викрадений, втрачений) відсутня.

Також, з листа КП «Тульчинське МБТІ» від 12.07.2023 № 316 вбачається, що згідно архівних даних, інвентаризаційна справа на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_13 - не заводилась. КП «Тульчинське МБТІ» здійснювало реєстрацію прав власності на нерухоме майно до 2013 року.

Листом від 19.07.2023 № 0-2-0.6-3716/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило, що в управлінні відсутня інформація про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та відсутня інформація про встановлення в натурі (на місцевості) меж вказаної земельної ділянки та наявність відповідних документів.

Відповідно до наданої інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.02.2024 та від 06.03.2024 встановлено, що на виконання Плану проведення заходів щодо ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції України, територіальним підрозділом у Вінницькій області було передано документи до ДІАМ згідно акту приймання-передачі документів (справ) від 06.10.2021 та у ДІАМ, на даний час, у розпорядженні наявні лише вищезазначені декларації № ВН082171603262 та № ВН141172210518, що реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2, інша інформація та запитувані документи щодо початку будівництва відсутні.

Окрім того, з листа Вінницької обласної комунальної установи «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ» від 22.02.2024 встановлено, що висновок від 08.06.2017 № 001-14-00-12, який зазначений у вищевказаних декларація та відповідно до якого було проведено експертизу проекту будівництва за адресою АДРЕСА_2 - відсутній, а також ВОКУ «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ» повідомила, що нумерація експертних звітів не притаманна даній організації.

Також, на уточнюючий лист окружної прокуратури, Вінницька обласна комунальна установа «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ» листом від 19.03.2024 за № 01-11/21 повідомила, що висновок від 08.06.2017 № 001- 14-00-12 - не видавався та проект будівництва «Реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2» - не проходив експертизу у ВОКУ «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ».

Отже, звертаючись до суду з цим позовом, прокурор посилався на відсутність документів, які б підтверджували право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, а також відсутність будь-яких документів щодо права на користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно у СТ «Ресторан Святковий» та інших осіб, оскільки під час проведення досудового розслідування встановлено, що розпорядження № 168 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» ОСОБА_1 . Вінницькою обласною державною адміністрацією прийнято на підставі недійсної інформації щодо права власності ОСОБА_1 , так як за ним право власності (на той час) зареєстровано незаконно, на підставі документів, які таке право не посвідчують, а саме технічного паспорта, серія та номер: 155-17-ТП та на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09.08.2017 № ВН 141172210518, яка безпосередньо є фактично декларацією щодо реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 » та не являється документом, який підтверджує право власності.

Оскільки ані ОСОБА_1 , ані СТ «Ресторан «Святковий», ані інші особи не набули права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомості загальною площею 1600,3 кв.м, прокурор вважає, що наявні правові підстави для задоволення його позову, скасування реєстрації права власності СТ «Ресторан «Святковий» на вказаний об`єкт житлової нерухомості, визнання на нього права власності за Тульчинською міською радою на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України, скасування розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 та усунення перешкод у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання СТ «Ресторан «Святковий» повернути її в комунальну власність.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач СТ «Ресторан «Святковий» зокрема посилався на те, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.07.2013 у справі № 148/5220/13-ц визнано за ОСОБА_2 (колишнім членом СТ «Ресторан «Святковий») право власності на будівельні матеріали, які були використані ним в процесі самовільного будівництва будиночків відпочинку та інфраструктури на земельній ділянці, площею 0,69 га , яка розташована в АДРЕСА_2 .

08.06.2017 відбулися загальні учасників споживчого товариства (протокол 06/2017 від 08.06.2017) під час яких вирішено питання про вступ до споживчого товариства нових членів: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , в той же час; припинено членство учасників товариства: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які залишили у СТ «Ресторан» Святковий» у повному обсязі свої пайові внески та закріплені за ними частки.

Згідно з актом приймання-передачі об`єктів нерухомості від 08.06.2017, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , передали ОСОБА_1 як члену СТ «Ресторан» Святковий» об`єкти житлової нерухомості загальною площею 1600.3 кв.м., а саме: будинок відпочинку літ «А», мансарда літ. «м/А», ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ. «Б», мансарда літ. «м/Б», вхід в підвал в/п, підвал літ. «п/Б», тераса літ. «в», тераса літ. «в 1 », балкони, альтанка літ. «Г», будинок охорони літ. «Д», господарська будівля літ. «Е», гребля №1, водопропускні споруди №2, №3, свердловина №4, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_14, які не є введеними в експлуатацію.

09.06.2017 відбулися загальні збори членів СТ «Ресторан «Святковий» (протокол 07/2017 від 09.06.2017), де учасники споживчого товариства доручили члену товариства ОСОБА_1 забезпечити здійснення реконструкції, завершення будівництвом, виготовлення необхідної технічної документації, завершення і введення в експлуатацію, здійснення реєстрації права масності на об`єкти житлової нерухомості загальною площею 1600.3 кв.м., а саме: будинок відпочинку літ «А», мансарда літ. «м/ А», ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ. «Б», мансарда літ. «м/Б», вхід в підвал в/п, підвал літ. «п/Б», тераса літ. «в», тераса літ. «в 1 », балкони, альтанка літ. «Г», будинок охорони літ. «Д», господарська будівля літ. «Е», гребля №1, водопропускні споруди №2, №3, свердловина №4, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_15.

Згодом, 14.08.2017 року проведено загальні збори членів СТ «Ресторан «Святковий» (протокол № 08/2017 від 14.08.2017 року). де ОСОБА_1 доповів про завершення реконструкції і будівництва, введення в експлуатацію, реєстрацію за ним права власності на будинок відпочинку з мансардою, ганками, сходами (літ. А, всього загальна площа приміщень 388,5 кв.м.), будинок відпочинку з підвалом, терасою, балконом (літ. Б, всього загальна площа приміщень 446,8 кв.м.), будинок відпочинку І терасами, балконами (літ. В., всього загальна площа приміщень 732,0 кв.м.), альтанка (літ. Г, всього загальна площа приміщення 28,3 кв.м.), будинок охорони (літ. Д, всього загальна площа приміщення 4,7 кв.м.), господарська будівля (літ Е), гребля (№ 1), водопропускні споруди (№ 2, 3), свердловина (№ 4), всього по будівлям загальна площа становить 1600,3 кв.м., після чого вказане нерухоме майно з врахуванням зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності було прийнято до статутного капіталу СТ «Ресторан «Святковий».

Посилаючись на те, що в подальшому за СТ «Ресторан «Святковий» зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 27.08.2017, вважає відсутні підстави вважати спірне майно самочинним.

Також вказує, що в подальшому Тульчинською міською радою було прийнято рішення про продаж права оренди земельної ділянки водного фонду, водосховище Кирнасівське, що передається в користування строком на 10 років, площа земельної ділянки - 60,4171 га, в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що розташована на території Тульчинської міської ради за межами населеного пункту смт. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, кадастровий номер 0524355300:01:003:0318, цільове призначення: 10.07 для рибогосподарських потреб.

Земельні торги з продажу права оренди землі в комплексі із розташованим на ній водним об`єктом відбулися 11.09.2023. За результатами торгів переможцем було визнано СТ «Ресторан «Святковий» та 19.09.2023 було укладено договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

25.10.2023 відповідно до Витягу із Державного реєстру речових прав за СТ «Ресторан «Святковий» було зареєстровано право оренди терміном на 10 років.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Руд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», а саме у Додатку до розпорядження про адміністративні центри та території територіальних громад Вінницької області, до Тульчинської територіальної громади увійшла зокрема Кирнасівська територіальна громада.

Отже, органом уповноваженим здійснювати захист порушених прав в даному випадку є Тульчинська міська рада Тульчинського району Вінницької області.

30.11.2023 прокурором на адресу Тульчинської міської ради скеровано лист з повідомленням про порушення інтересів Тульчинської міської ради та надання інформації окружній прокуратурі про заходи, які вживалися або планують вживатися міською радою з метою захисту порушених прав.

Листом від 14.12.2023 Тульчинська міська рада повідомила, що нею законодавчо визначені заходи із захисту інтересів держави не вживалися, окрім того рада не заперечує проти ініціювання прокуратурою представництва держави в особі міської ради в суді з метою захисту порушених прав.

Також листом від 31.05.2024 міська рада повідомила, що прийнятною для громади є вимога визнання права власності на самовільно збудований об`єкт за власником земельної ділянки, тобто за міською радою.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Тульчинської міської ради як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Крім того, 26.07.2024 керівник Тульчинської окружної прокуратури на виконання вимог п.п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо повідомив Тульчинську міську раду про представництво інтересів держави в їх особі при зверненні з позовною заявою до суду.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

Отже, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

З матеріалів цієї справи вбачається, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.07.2013 у справі № 148/5220/13-ц визнано за ОСОБА_2 (колишнім членом СТ «Ресторан «Святковий») право власності на будівельні матеріали, які були використані ним в процесі самовільного будівництва будиночків відпочинку та інфраструктури на земельній ділянці, площею 0,69 га , яка розташована в АДРЕСА_2 .

Отже, вказаним рішення суду встановлено факт самочинно будівництва спірного об`єкта нерухомого майна.

В подальшому, внаслідок виходу з складу СТ «Ресторан «Святковий» учасників товариства: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зазначені об`єкти було передано ОСОБА_1 , який внаслідок проведення реконструкції фактично завершив будівництво вказаних вище об`єктів нерухомості, і в подальшому за СТ «Ресторан «Святковий» зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 27.08.2017.

З вказаного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 27.08.2017 вбачається, що воно видано на підставі рішення виконавчого комітету Кирнасівської селищної ради № 69 від 27.07.2017.

Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що згідно з довідкою Кирнасівського старостинського округу Тульчинської міської ради від 10.04.2023 № 63, рішення «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» виконавчим комітетом Кирнасівської селищної ради від 27.07.2017 за № 69 не видавалось, засідання виконавчого комітету 27.07.2017 не відбувалось.

Архівним відділом Тульчинської районної військової адміністрації надано копію рішення виконавчого комітету Кирнасівської селищної ради під № 69, з якої вбачається, що дане рішення приймалось 28.11.2017 та стосувалось надання дозволу гр. ОСОБА_7 на будівництво літньої кухні по АДРЕСА_3 на земельній ділянці 0,1216 га

З листа ДП «Національні інформаційні системи» від 31.10.2023 № 4982/16.3-17 встановлено, що згідно даних Реєстру бланків інформаційної системи, бланк серії НОМЕР_1 був виданий 06.02.2014 Тиманівській сільській раді Тульчинського району попереднім постачальником бланків, ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, при цьому інформація про використання вказаного бланка (зіпсований, дефектний, відсутній, викрадений, втрачений) відсутня.

При цьому, з листа Тульчинської міської ради від 14.12.2023 № 05-02-4220 вбачається, що із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:01:003:0342 та надання її в оренду - ОСОБА_1 та інші особи, що набули права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці до Тульчинської міської ради не звертались, а відповідно земельна ділянка під будівлями використовується без правовстановлюючих документів, без укладення договору оренди.

Листом від 19.07.2023 № 0-2-0.6-3716/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило, що в управлінні відсутня інформація про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та відсутня інформація про встановлення в натурі (на місцевості) меж вказаної земельної ділянки та наявність відповідних документів.

Відповідно до наданої інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.02.2024 та від 06.03.2024 встановлено, що на виконання Плану проведення заходів щодо ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції України, територіальним підрозділом у Вінницькій області було передано документи до ДІАМ згідно акту приймання-передачі документів (справ) від 06.10.2021 та у ДІАМ, на даний час, у розпорядженні наявні лише вищезазначені декларації № ВН082171603262 та № ВН141172210518, що реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , інша інформація та запитувані документи щодо початку будівництва відсутні.

Окрім того, з листа Вінницької обласної комунальної установи «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ» від 22.02.2024 встановлено, що висновок від 08.06.2017 № 001-14-00-12, який зазначений у вищевказаних декларація та відповідно до якого було проведено експертизу проекту будівництва за адресою АДРЕСА_2 - відсутній, а також ВОКУ «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ» повідомила, що нумерація експертних звітів не притаманна даній організації.

Також, на уточнюючий лист окружної прокуратури, Вінницька обласна комунальна установа «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ» листом від 19.03.2024 за № 01-11/21 повідомила, що висновок від 08.06.2017 № 001- 14-00-12 - не видавався та проект будівництва «Реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2» - не проходив експертизу у ВОКУ «Служба технічного нагляду за об`єктами ЖКГ».

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд погоджується з доводами прокуратури про те, що розпорядження № 168 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» ОСОБА_1 . Вінницькою обласною державною адміністрацією прийнято на підставі недійсної інформації щодо права власності ОСОБА_1 , так як за ним право власності (на той час) зареєстровано незаконно, на підставі документів, які таке право не посвідчують, а саме технічного паспорта, серія та номер: 155-17-ТП та на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09.08.2017 № ВН 141172210518, яка безпосередньо є фактично декларацією щодо реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2» та не являється документом, який підтверджує право власності.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували право власності відповідача-1 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, а також відсутні документи щодо права на користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно у СТ «Ресторан Святковий» та інших осіб.

Вказані обставини відповідачами не спростовані.

Відповідно до частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Тобто відповідно до приписів частин третьої та п`ятої статті 376 ЦК України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті.

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно., або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Вказаний висновок є застосовним до спірних правовідносин з огляду на предмет та підстави позовних вимог та встановлення того, що спірне майно має характер самочинного.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ: 31496575) на об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, а саме будинок відпочинку літ. «А», мансарда літ. «м/А», ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ. «Б», мансарда літ. «м/Б», вхід в підвал в/п, підвал літ. «п/Б», тераса літ. «б», балкон, будинок відпочинку літ. «В», тераса літ. «в», тераса літ. «ві», балкони, альтанка літ. «Г», будинок охорони літ. «Д», господарська будівля літ. «Е», гребля 1, водопропускні споруди 2, 3, свердловина 4 - припинивши право власності Споживчого товариства «Ресторан «Святковий».на

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» на об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, а саме будинок відпочинку літ. «А», мансарда літ. «м/А», ганок, ганок, ганок, сходи, будинок відпочинку літ. «Б», мансарда літ. «м/Б», вхід в підвал в/п, підвал літ. «п/Б», тераса літ. «б», балкон, будинок відпочинку літ. «В», тераса літ. «в», тераса літ. «ві», балкони, альтанка літ. «Г», будинок охорони літ. «Д», господарська будівля літ. «Е», гребля 1, водопропускні споруди 2, 3, свердловина 4 - припинивши право власності Споживчого товариства «Ресторан «Святковий», задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню й вимоги про скасування розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 05.03.2019 № 168 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 », оскільки задоволення цих вимог не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним ним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи від 19.07.2024 за № СЕ-19/102-23/22431-ЗТ, об`єктами дослідження, якої були: об`єкти будівництва - комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_5, що розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 0524355300:01:003:0342 площею 2,5000 га; прибережна захисна смуга водного об`єкта (земельної ділянки кадастровий номер 0524355300:01:003:0318), відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб шляхом продажу права оренди через аукціон на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, та встановлено, що частина об`єктів будівництва - комплексу будівель та споруд (№ № 1, 2, 3 4, 8 за результатами виконаних топографо-геодезичних робіт), за адресою: АДРЕСА_5, що розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 0524355300:01:003:0342 площею 2,5000 га знаходиться в межах прибережної захисної смуги навколо водного об`єкта, відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб шляхом продажу права оренди через аукціон на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор також просив усунути перешкоди у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання СТ «Ресторан «Святковий» повернути в комунальну власність Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради вказану земельну ділянку водного фонду під об`єктами самочинно побудованих будівель та споруд з кадастровим номером: 0524355300:01:003:0342 загальною площею 2,5 га, що розташована на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.

За змістом частини 1 статті 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина 1 статті 58 ЗК України та стаття 4 ВК України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини 1, 2 статті 79 ЗК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування.

Такі землі можуть надаватись в оренду виключно для цілей, визначених у Земельному кодексі України та Водному кодексі України.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть передавати, зокрема, підприємствам із земель водного фонду на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина 4 статті 59 Земельного кодексу України, частина 3 статті 85 Водного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом положень статті 61 Земельного кодексу України, статті 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Враховуючи фактичні обставини цієї справи та положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що будівництво комплексу будівель та споруд на земельній ділянці водного фонду суперечить наведеним нормам права, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позову прокурора в частині визнання за Тульчинською міською радою право власності на вказані вище самочинно побудовані будівлі та споруди.

Вимоги про знесення вказаного комплексу будівель і споруд прокурором не заявлялися.

Поряд з тим, зважаючи на необхідність дотримання принципу правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою, суд установив, що суспільний інтерес у цій справі щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді спрямований на задоволення соціальних потреб, а саме у відновленні законності становища, яке існувало до порушення права комунальної власності на цю ділянку.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову прокурора в частині усунення перешкод у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання СТ «Ресторан «Святковий» (АДРЕСА_6, код ЄДРПОУ: 31496575) повернути в комунальну власність Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради земельну ділянку водного фонду під об`єктами самочинно побудованих будівель та споруд з кадастровим номером: 0524355300:01:003:0342 загальною площею 2,5 га, що розташована на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.

При цьому, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, зазначала, що вимога зобов`язати повернути земельну ділянку водного фонду розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування строку позовної давності до вказаної вимоги.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» (АДРЕСА_6, код ЄДРПОУ: 31496575) повернути в комунальну власність Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради земельну ділянку водного фонду під об`єктами самочинно побудованих будівель та споруд з кадастровим номером: 0524355300:01:003:0342 загальною площею 2,5 га, що розташована на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Споживчого товариства «Ресторан «Святковий» (АДРЕСА_6, код ЄДРПОУ: 31496575) на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA 568201720343110002000003988, в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ