Рішення

від 30.12.2024 по справі 911/2277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2277/23

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 35)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАБСОЛЮТ" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1)

про стягнення 40 895, 97 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №12/04-399 від 21.07.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАБСОЛЮТ" про стягнення збитків у розмірі 40895,97 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовну заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

03.08.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

16.08.2023 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

20.09.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки від 15.09.2023 №19/23-412 про те, що відповідно до даних програми «М.E.Doc IS» ТОВ «Будабсолют» не було складено та зареєстровано податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 40895, 97 грн., яка не була включена до податкового кредиту декларації з ПДВ позивачем.

Ухвалою суду від 10.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отриманнявідзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

17.08.2023 ухвала суду про відкриття провадження у справі №911/2277/23 від 10.08.2023 була надіслана на електронну адресу відповідача - budabsolut_office@ukr.net, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою канцелярії Господарського суду Київської області.

16.08.2023 ухвала суду про відкриття провадження у справі №911/2277/23 від 10.08.2023 була направлена поштою на адресу відповідача за трекінгом №0600039810082.

30.08.2023 на адресу суду надійшло рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення 25.08.2023 представнику відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі №911/2277/23.

Пунктом 3 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №911/2277/23, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач, правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, а також з метою дотримання судом принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, з урахуванням строку на подання відзиву на позов наданого відповідачу ухвалою суду про відкриття провадження у справі - рішення прийнято без йогопроголошення - 30.12.2024.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що між сторонами 10.03.2020 укладено договір №10/03-43, на підставі якого відповідачем було виконано та здано позивачу роботи, а позивачем було сплачено відповідачу вартість виконаних робіт. Однак, останнім в установлені терміни та в порушення ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстровано відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим спричинено позивачу збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту у розмірі40 895, 97 грн.

Так, 10.03.2020 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДАБСОЛЮТ" (далі - Підрядник) було укладено Договір №10/03-43 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Підрядник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик, зобов`язується виконати та здати роботи «Обладнання охоронною сигналізацією об`єктів метрополітену - вестибюль аварійного виходу ст. «Вирлиця» (встановлення систем аварійної сигналізації та антен, код 45312000-7 за ДК 021:2015»), (надалі - Роботи), а Замовник зобов`язується виконані належним чином Роботи прийняти та оплатити.

Роботи, визначені в пункті 1.1. Договору, в себе включають: монтажні та пусконалагоджувальні роботи з обладнання охоронною сигналізацією об`єкту метрополітену - вестибюлю аварійного виходу ст. «Вирлиця» пристроями охоронної сигналізації (надалі - пристрої ОС) з подальшим введенням об`єкту в експлуатацію (п. 1.1.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору договірна ціна (вартість) Робіт та сума Договору становить - 255 000, 00 грн. (двісті п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 42 500, 00грн. (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) та визначається в Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 2 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.2.1. Договору встановлено, що Сторони зобов`язуються протягом 2 (двох) місяців з дати підписання Договору замінити протокол погодження договірної ціни (Додаток 2 до Договору) Договірною ціною, доповнюючи її відповідними кошторисними розрахунками визначення вартості Робіт, та внести відповідні зміни до Договору шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

Датою завершення виконання Робіт Підрядником за цим Договором є дата прийняття цих Робіт Замовником належної якості за Актом №КБ-2в та Довідкою №КБ-3 (п. 5.18. Договору).

Пунктом 6.3.10. Договору передбачено, що Підрядник зобов`язаний надати Замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України та оформляти всі первинні документи передбачені цим Договором, дотримуючись вимог чинного законодавства.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020 року включно (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 11.5.1. Договору Підрядник зобов`язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати її Замовнику за його вимогою, відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України. У разі, якщо Підрядник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її Замовнику за його вимогою, Підрядник зобов`язаний сплатити на користь Замовника штраф у розмірі суми ПДВ, яку Замовник фактично сплатив в складі перерахування коштів Підряднику, але який не було включено до податкового кредиту у зв`язку з порушенням Підрядником своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її Замовнику.

Пунктом 11.5.2. Договору встановлено, що у разі, якщо Підрядник не працює за допомогою програми «M.E.Doc IS», він повідомляє про дату реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та дату/номер виписаних податкових накладних. Повідомлення надсилається на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 в довільній формі.

Відповідальні представники Сторін за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних):

- відповідальна особа за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) від Підрядника:

- Семізорова Світлана Сергійовна НОМЕР_2

- контактна особа для отримання податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) від Замовника:

- Гольдман Ірина Анатоліївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 Телефон: НОМЕР_3;

- Артеменко Людмила Григорівна, ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_1 (п. 11.5.3. Договору).

Між сторонами підписано Додаток 1 до Договору «Технічна специфікація» та Додаток 2 до Договору «Протокол погодження договірної ціни».

Також, між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору від 02.06.2020 з додатками та Додаткову угоду №2 до Договору від 23.12.2020 з додатками.

Позивач зазначає, що ним було прийнято виконані належної якості відповідачем роботи, що підтверджується підписаними обома сторонами:

- довідкою КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року на суму 255 000, 00 грн.;

- Актом КБ-2В вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (Підрядником) №5 від 24.12.2020 на суму 47 927, 83 грн.;

- Актом КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт №6 за грудень 2020 року на суму 207 072, 17 грн.

Позивач вказує, що здійснив розрахунок за виконані відповідачем роботи своєчасно та в повному обсязі, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжне доручення №19 від 04.01.2021 на суму 255 000, 00 грн.

В матеріалах справи також міститься вимога №19/23-260 від 31.05.2021, в якій позивач вимагав від відповідача надати йому зареєстровану в ЄРПН податкову накладну.

В якості доказів направлення відповідачу вказаної вище вимоги позивач долучив до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист та конверту.

Так, позивач наголошує на тому, що відповідачем не було здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 40 895, 97 грн., чим порушено вимоги законодавства України та умови Договору, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, а відтак до понесення позивачем збитків у розмірі 40 895, 97 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами у справі №911/2277/23 був укладений Договір підряду. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, порядок розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 40 895, 97 грн.

В якості підстав поданого позову позивач зазначив п. п. 201.1., 201.10, 2021.11. ст. 201 ПК України, ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У частинах 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (неодержані доходи). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Нормою ч. 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на час стягнення збитків на позивача покладається обов`язок довести суду згідно із ст. 74 ГПК України наступне:

·по-перше, наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки;

·по-друге, факт заподіяння йому збитків;

·по-третє, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань;

·по-третє, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

·по-четверте, вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі №06/113-38.

З урахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку, що відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 40 895, 97 грн.

Так, в спірних правовідносинах, вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов`язань стосовно не реєстрації податкових накладних.

В даному випадку, у спірних правовідносинах є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що відповідно свідчить про обґрунтованість позовної заяви та наявності підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Судом враховано, позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, в якій вказано, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).

За приписами статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно зі статтею 20 ГК України і статтею 16 ЦК України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАБСОЛЮТ" про стягнення 40 895, 97 грн. збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача - Товариство з обмеженоювідповідальністю "БУДАБСОЛЮТ".

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАБСОЛЮТ" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАБСОЛЮТ" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, код ЄДРПОУ 41340574) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) 40 895 (сорок тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 97 коп. збитків та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, видавши наказ.

Повний текст рішення складено 30.12.2024.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.