ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
УХВАЛА
про відкриття провадження
23 грудня 2024 року Справа № 915/1565/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРТОКС», 21-й км Старокиївського шосе, будинок 24/1, кабінет 203, територіальна громада Красносільська, Одеський район, Одеська область, 67560 (код ЄДРПОУ 45267870)
до відповідача ORIS MARITIME B.V., Albert Einsteinweg 4, 8218 NH Lelystad, Netherlands (RSIN 861700417)
переклад: Оpic Мерiтайм Б.В. Адреса вул. Альберта Ейнштейна, 4 Лелiстад, 8218 Нідерланди (код юридичної особи 861700417)
про стягнення коштів в сумі 11 708 120 доларів США
без повідомлення (виклику) учасників
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРТОКС» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ORIS MARITIME B.V. 11 708 120 доларів США.
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 847 840, 00 грн.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
23.08.2024 між ТОВ «НОРТОКС» (покупець) та ORIS MARITIME B.V. (продавець) був укладений Договір № OS 2308-1, яким Сторони підтвердили домовленість про поставку Дизельного палива ULSD 10 ppm EN590 (далі - "ULSD") на базисі CFR Рені, Україна або CFR Ізмаїл, Україна (Інкотермс 2010) в кількості, що оговорюється та фіксується в Специфікаціях до цього Договору та є його невід`ємними частинами.
На виконання умов договору в якості попередньої оплати за поставку товару позивач перерахував на банківський рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 11 708 120, 00 доларів США, проте відповідачем взяті на себе зобов`язання з поставки товару не виконано.
У зв`язку із невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, позивач направив на електрону адресу відповідача повідомлення про відмову від поставки товару, проте відповідачемне повернуто суму попередньої оплати у розмірі 11 708 120, 00 доларів США, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 3, 365 ГПК України, ст. 251, 525, 526, 530, 610, 612, 663, 693, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1, 2, 4, 32, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», судовою практикою та умовами договору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача ORIS MARITIME B.V. (переклад Оpic Мерiтайм Б.В.) є Королівство Нідерланди. Інформація про наявність представництва ORIS MARITIME B.V. (переклад Оpic Мерiтайм Б.В.) на території України у суду відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п. 13.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 до договору № OS 2308-1 від 23.08.2024) у разі виникнення спірних питань, розбіжностей або вимог, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, у тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення умов, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть скласти єдину думку/ досягти згоди, спори підлягають вирішенню в Господарському суді Миколаївської області та у випадку апеляційного та касаційного оскарження розглядаються національними судами України у відповідності до правил, визначених діючим законодавством України.
Відповідно до п. 13.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 до договору № OS 2308-1 від 23.08.2024) під час розгляду спорів пов`язаних з цим Контрактом господарським судом будуть застосовуватись норми матеріального та процесуального права України, мовою розгляду справи є українська.
Відповідно до п. 13.4 договору (в редакції додаткової угоди № 1 до договору № OS 2308-1 від 23.08.2024) місце проведення засідання господарського суду Миколаївської області: Україна, м. Миколаїв, вул. Олексія Вадатурського (вул.Фалєєвська), буд. 14.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підсудність даної справи Господарському суду Миколаївської області.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України. Керуючись ч. 1, 2 ст. 176 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, розгляд даної справи слід проводити в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ГПК України зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 року № 2052-ІІІ Україна приєдналася до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.
Відповідно до Статусу Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (15 листопада 1965 року) Нідерланди 15 листопада 1965 року підписало Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага (дата ратифікації 3.11.1975; дата набрання чинності 02.01.1976).
https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/?cid=17
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага (далі - Конвенція) ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Відповідно до ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.
До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
За приписами ст. 7 Конвенції типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов`язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.
Відповідні пробіли заповнюються або мовою запитуваної Держави, або французькою чи англійською мовами.
Відповідно до ст. 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що
a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,
b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.
Відповідно до п. 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 року № 2052-ІІІ Україна приєдналася до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, з такими застереженнями до статті 15 Конвенції: якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.
Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (з останніми змінами від 06.04.2023) (далі - Інструкція) визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції у разі, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Особливості виконання Конвенції визначено розділом VI вищевказаної Інструкції.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов`язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов`язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов.
Відповідно до п. 6.5. Інструкції заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках.
Відповідно до п. 6.6 Інструкції у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.
Відповідно до абз. 1 п. 6.7 Інструкції суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
На офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net) зазначено, що Центральним органом Нідерландів є De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) (адреса: Arrondissementsparket Den Haag, Afdeling executie, t.a.v. Ms. J. Booister, Postbus 20302, 2500 EH Den Haag, The Netherlands; E-mail: serviceconvention@om.nl) (вебсторінка https://www.hcch.net/index.cfm ?oldlang=enact =authorities.detailsaid=37).
Враховуючи вищевикладене, з метою належного повідомлення відповідача ORIS MARITIME B.V. (переклад Оpic Мерiтайм Б.В.), місцезнаходженням якого є Нідерланди, про дату, час та місце розгляду справи № 915/1565/24 Господарський суд Миколаївської області, керуючись ст. 367, ч. 1 ст. 368 ГПК України, дійшов висновку про необхідність звернення до компетентного органу Нідерландів із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Враховуючи необхідність здійснення перекладу документів на офіційну мову запитуваної держави, суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивача обов`язку зі здійснення перекладу документів на англійську або голландську мови. Витрати, пов`язані з перекладом відповідних документів, покласти на позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
В позовній заяві на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивач повідомив суд про наявність у позивача усіх оригіналів письмових та електронних доказів, які наведені в переліку до цієї заяви та можуть бути надані суду для огляду у випадку необхідності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про витребування у позивача оригіналів документів, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність звернення до компетентного органу Нідерландів із судовим дорученням про вручення відповідачу ORIS MARITIME B.V. судових документів та зупинення провадження у справі № 915/1565/24, у зв`язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Керуючись Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, ст. 176, 177, 181, 182, 228, 229, 233-235, 254-255, 365-368 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання по справі на 02.09.2025 об 11:00 год. (резервна дата 09.09.2025 об 11:00 год.).
Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання по справі.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54614.
4. Витребувати у позивача оригінали всіх документів, копії яких долучено до матеріалів справи (крім документів на підтвердження правого статусу Відповідача).
Витребувані документи подати суду в строк до 10.01.2025.
5. Звернутись із судовим дорученням в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, до компетентного органу Нідерландів з метою вручення документів відповідачу та забезпечення участі його представника в судовому засіданні.
6. Організацію офіційного перекладу документів (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2024, позовної заяви з додатками (крім документів, складених на двох мовах англійській/українській), а також прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та короткого викладу документа, що підлягає врученню) на голландську або англійську мову по даній справі № 915/1565/24 покласти на позивача ТОВ «НОРТОКС».
Зобов`язати позивача ТОВ «НОРТОКС» у строк до 03.02.2025 (включно) для подальшого вручення документів відповідачу через компетентний орган Королівства Нідерланди подати через канцелярію Господарського суду Миколаївської області належним чином (нотаріально) посвідчений переклад на голландську або англійську мови документів відповідно до вимог Конвенції у трьох примірниках
Витрати по здійсненню перекладу документів покласти на позивача.
7. Суд звертає увагу учасників процесу на наступне.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд зазначає про обов`язок осіб, зазначених у ст. 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України).
8. Встановити відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.
Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
9. Встановити позивачу строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.
10. Встановити відповідачу строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).
11. Зупинити провадження у справі № 915/1565/24 у зв`язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
12. Звернути увагу учасників справи на наступне:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);
- учасники справи мають права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;
- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі (ч. 3 ст. 169 ГПК України);
- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 16, 56-61 ГПК України;
- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;
- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
13. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
На вебсторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Ухвалу підписано 23.12.2024
Суддя Е. М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 01.01.2025 |
Номер документу | 124150538 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні