Рішення

від 18.12.2024 по справі 916/3474/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3474/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) до Акціонерного товариства Одеснафтопродукт (65039, Одеська обл., м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, буд. 6, код ЄДРПОУ 03482749)

про стягнення заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів від 22.07.2021 № 494/2/2118 в розмірі 15 876 223,77 грн., з якої 11 870 959,19 грн. сума основного боргу, 1 570 925,43 грн. інфляційні втрати, 2 254 077,88 грн. пеня, 180 261,27 грн. 3 % річних

Представники:

Від позивача Синяк Д.О. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача Петрова А.М. (ордер від 02.09.2024 серія ВН № 1404612).

Суть спору. Зміст остаточних позовних вимог.

Акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства «Одеснафтопродукт» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів від 22.07.2021 № 494/2/2118 в розмірі 15 876 223,77 грн., з якої 11 870 959,19 грн. сума основного боргу, 1 570 925,43 грн. інфляційні втрати, 2 254 077,88 грн. пеня, 180 261,27 грн. 3 % річних.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді.

Акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства «Одеснафтопродукт» про стягнення заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів від 22.07.2021 № 494/2/2118 в розмірі 15 860 285,12 грн., з якої 11 855 020,54 грн. сума основного боргу, 1 570 925,43 грн. інфляційні втрати, 2 254 077,88 грн. пеня, 180 261,27 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.09.2024.

Протокольною ухвалою від 09.09.2024 відкладено підготовче засідання на 30.09.2024.

30.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання Позивача щодо збільшення позовних вимог від 30.09.2024 (вх. № 35470/24) в якому просив суд остаточно стягнути з Відповідача 15 876 223,77 грн.

Протокольною ухвалою від 30.09.2024 відкладено підготовче засідання на 14.10.2024.

Підготовче засідання призначене на 14.10.2024 не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 21.10.2024 призначено підготовче засідання на 01.11.2024.

Протокольною ухвалою від 01.11.2024 задоволено клопотання Позивача щодо збільшення позовних вимог від 30.09.2024 (вх. № 35470/24).

Також протокольною ухвалою від 30.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2024.

Судове засідання призначене на 25.11.2024 не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 28.11.2024 призначено судове засідання на 11.12.2024.

Протокольною ухвалою від 11.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.12.2024.

Заяви по суті. Пояснення та аргументи учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 16, 525, 526, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки нафтопродуктів від 22.07.2021 № 494/2/2118 щодо оплати.

Представник Відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» в повному обсязі.

02.09.2024 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву від 02.09.2024 (вх. 31793/24) в якому просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви АТ «Укртатнафта» до АТ «Одеснафтопродукт» про стягнення грошових коштів.

Також, Відповідач у Відзиві на позовну заяву від 02.09.2024 (вх. 31793/24), із посиланням на статті 256, 258 Цивільного кодексу України, зроблено заяву про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені у сумі 2 254 077,88 грн.

30.09.2024 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла Відповідь на відзив від 29.09.2024 (вх. № 35414/24).

16.12.2024 на адресу суду надійшла заява Відповідача про зменшення суми штрафних санкцій від 16.12.2024 (вх. № 44938/24) в якій просив суд зменшити розмір заявленої АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» пені з 2 254 077,88 грн. до 2 254,08 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

22.07.2021 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та Відповідачем укладено Договір поставки нафтопродуктів № 494/2/2118 (далі Договір від 22.07.2021).

Відповідно до пунктів 1.1, 2,1 Договору від 22.07.2021 постачальник (Позивач) зобов`язався передати покупцю (Відповідачу) у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору. Постачальник поставляє, а покупець приймає товар на умовах FCA станція Кагамлицька Південної залізниці відповідно до «Інкотермс» 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі». У разі розбіжності між положеннями «Інкотермс» і положень цього договору, превалюють положення останнього.

Згідно із пунктами 2.9, 4.1 Договору від 22.07.2021 покупець несе всі додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання, або неналежного виконання своїх обов`язків по прийманню товару та відшкодовує постачальнику усі документально підтверджені витрати (в тому числі штрафні санкції) за замовлений, але невиконаний з його вини (за винятком форс-мажору) план перевезень і витрати, що виникли на замовлення додаткового плану перевезення товару, а також інші витрати, пов`язані з необхідністю переадресації або повернення вантажу. Якщо інше не погоджено сторонами в додатках, покупець здійснює оплату товару після його поставки у розмірі 100 % остаточної вартості поставленого товару протягом 30 календарних днів від дати поставки. Покупець може здійснити оплату товару (або його частини) до настання вищевказаного строку. В такому разі:

- оплати здійснюється виходячи з попередньої ціни товару;

- будь-яка різниця між сумою здійснення оплати і остаточною вартістю поставленого товару, що утворилась на користь постачальника, повинна бути сплачена і покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки.

В подальшому між Позивачем та Відповідачем були укладені Додаткові угоди до Договору поставки нафтопродуктів від 22.07.2021 № 494/2/2118, а саме від 30.07.2021 № 1, від 31.08.2021 № 2, від 30.09.2021 № 3, від 31.10.2021 № 4, від 30.11.2021 № 5, від 31.12.2021 № 6, від 31.01.2022 № 7.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Щодо стягнення суми основного боргу, слід зазначити наступне.

На виконання умов Договору від 22.07.2021 Позивачем було поставлено Відповідачу продукцію, на загальну суму 82 121 326,74 грн., що підтверджується залізничними накладними, а саме: № 43152198, № 43152180; № 43168384; № 43429000, № 43429018; № 43494376; № 43494384; № 43547397; № 43547389; № 43594423; № 43608256; № 43779057; № 43812874; 43812783; № 43812809; № 44051985; № 44446318; № 44524734; № 44537439; № 44584548; № 44583789; № 44583631; № 44611028; № 44622629; № 44649929; № 44649945; № 44754992; № 44920734; № 43206770.

Відповідач частково оплатив за поставлений товар суму в розмірі 70 266 306,20 грн., що підтверджується, платіжними дорученнями, а саме:

9 385 960,64 грн. від 06.10.2021 № 1882;

2 546 665,69 грн. від 06.12.2021 № 2378;

2 081 725,77 грн. від 07.09.2021 № 1655;

1 015 689,89 грн. від 07.12.2021 № 2410;

12 631 015,34 грн. від 08.12.2021 № 2487;

5 132 364,48 грн. від 09.08.2021 № 1443;

4 564 499,81 грн. від 10.09.2021 № 1720;

1 611 312,60 грн. від 12.01.2022 № 35;

7 266 925,85 грн. від 12.11.2021 № 2241;

5 903 076,81 грн. від 15.02.2022 № 251;

2 523 877,77 грн. від 15.12.2021 № 2495;

4 320 629,41 грн. від 17.09.2021 № 1760;

3 939 571,01 грн. від 18.01.2022 № 43;

1 507 802,64 грн. від 22.02.2022 № 289;

3 012 450,85 грн. від 26.11.2021 № 2360;

2 822 737,65 грн. від 27.10.2021 № 2123.

Крім того, як вже зазначалось вище пунктом 2.9 Договору від 22.07.2021 встановлено, що покупець несе всі додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання, або неналежного виконання своїх обов`язків по прийманню товару та відшкодовує постачальнику усі документально підтверджені витрати (в тому числі штрафні санкції) за замовлений, але невиконаний з його вини (за винятком форс-мажору) план перевезень і витрати, що виникли на замовлення додаткового плану перевезення товару, а також інші витрати, пов`язані з необхідністю переадресації або повернення вантажу.

На виконання умов Договору від 22.07.2021 Позивачем також надані Відповідачу послуги на загальну суму 15 938,65 грн., що підтверджується Актами по наданню послуг до договору поставки нафтопродуктів від 22.07.2021 № 494/2/2118, а саме:

6 361,15 грн. від 16.09.2021;

9 577,50 грн. від 31.12.2021.

Отже, заборгованість Відповідача за Договором 22.07.2021 складає 11 870 959,19 грн. (82 121 326,74 70 266 306,20 + 15 938,65 = 11 870 959,19).

Докази оплати Відповідачем заборгованості у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Щодо стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 22.07.2021 за періоди з 18.03.2022 по 18.09.2022 складає суму 180 261,27 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 22.07.2021 за періоди 18.03.2022 по 18.09.2022 складають суму в розмірі 1 570 925,43 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Щодо позовної давності слід зазначити наступне.

Не підлягає задоволенню заява Відповідача викладена у Відзиві на позовну заяву про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені в розмірі 2 254 077,88 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до положень пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який в свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому указами Президента України неодноразово продовжувався та триває станом на даний час.

Таким чином, враховуючи обставини введення в Україні карантину та запровадження правового режиму воєнного стану, позовна давність за вимогою про стягнення пені та неустойки не сплинула.

Щодо стягнення суми пені.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.4 Договору від 22.07.2021 № 494/2/2118 у разі несвоєчасного виконання покупцем пункту 4.1 Договору, покупець сплачує постачальнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 22.07.2021 за періоди з 18.03.2022 по 18.09.2022 складає суму в розмірі 2 254 077,88 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, співвідношення суми пені із основним боргом, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 1 127 038,94 грн.

На підставі викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 11 870 959,19 грн. суми основного боргу, 1 570 925,43 грн. інфляційних втрат, 1 127 038,94 грн. пені, 180 261,27 грн. 3 % річних.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою статті 202, статтею 256, пунктом 1 частини другої статті 258, частиною першою статті 261, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, статтею 549, частиною 551, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 626, частиною першою статті 627, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Одеснафтопродукт (65039, Одеська обл., м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, буд. 6, код ЄДРПОУ 03482749) на користь Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) 11 870 959,19 грн. (одинадцять мільйонів вісімсот сімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 19 коп.) суму основного боргу, 1 570 925,43 грн. (один мільйон п`ятсот сімдесят тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень 43 коп.) інфляційний втрат, 1 127 038,94 грн. (один мільйон сто двадцять сім тисяч тридцять вісім гривень 94 коп.) пені, 180 261,27 грн. (сто вісімдесят тисяч двісті шістдесят одна гривня 27 коп.) 3 % річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 190 323,45 грн. (сто дев`яносто тисяч триста двадцять три гривні 45 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта до Акціонерного товариства Одеснафтопродукт в частині стягнення 1 127 038,94 грн. пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов