Ухвала

від 30.12.2024 по справі 916/5640/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"30" грудня 2024 р. м. Одеса № 916/5640/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 5783/24 від 25.12.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЕНТ» (65055, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 70; код ЄДРПОУ 31519010)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ц.Н.К.» (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Промислова, буд. 5А; код ЄДРПОУ 38869702)

про стягнення 378 101,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЕНТ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ц.Н.К.» про стягнення 378 101,75 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором поставки цементу № ОД_МС_15_2-041 від 02.03.2015, викладеним в новій редакції згідно Додаткової угоди № 8 від 11.01.2021.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вбачає наявність правових підстав для залишення її без руху з наданням позивачу часу для усунення наступних недоліків.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Втім, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЕНТ» таких відомостей не містить.

Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Статтею 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство у судах здійснюється державною мовою.

З аналізу матеріалів позовної заяви суд встановив, що сама заява складена українською мовою, в той час як деякі з поданих позивачем письмових доказів викладені російською мовою, а саме всі додані до позовної заяви документи із назвою «Объединенная детальная выписка по счетам» (мовою оригіналу).

Вказані письмові докази подано без перекладу на державну мову.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, з метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки, зміст яких викладено російською мовою, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до статті 79 "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Крім того, частина перша статті 74 ГПК України передбачає обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ГПК України не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини четвертої статті 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 916/2024/20.

Відповідно до п. 5.26 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач долучив до позовної заяви копії письмових доказів як з поаркушним засвідченням (платіжна інструкція № 00889 від 18.12.2024, акт звіряння розрахунків), так і надав три пакети документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній сторінці посвідчувальних написів.

Однак, додані до позову копії письмових доказів не засвідчено у повній відповідності з п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», оскільки жодна з відміток про засвідчення не містить дати засвідчення копії.

Крім того, відмітка про засвідчення пакету документів з додатками за порядковими №№ 3.1.-3.26. та пакету документів з додатками за порядковими №№ 5.1.-5.4. не містить слів «Згідно з оригіналом».

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Щодо передбаченого частиною 1 ст. 172 ГПК України обов`язку з надіслання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу суд зазначає, що з розумінням ставиться до ситуації, що склалася, та враховує неможливість такого надсилання поштою.

Водночас, на першій сторінці позовної заяви позивач зазначив відому йому адресу електронної пошти відповідача - cnk_nk@ukr.net. Крім того, в процесі розгляду матеріалів позову суд встановив, що в укладеному між сторонами Договорі поставки цементу № ОД_МС_15_2-041 від 02.03.2015 наявна також й інша адреса електронної пошти відповідача, призначена для обміну податковими накладними - cnk2013@ukr.net (підпункт 2.4.4. п. 2.4. Договору).

Так, з метою дотримання основоположних засад господарського судочинства, зокрема верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, суд пропонує позивачу направити відскановані матеріали позовної заяви в електронній формі на вищезазначені адреси електронної пошти відповідача.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Керуючись ст. ст. 10, 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 5783/24 від 25.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЕНТ» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- нотаріально засвідченого перекладу на українську мову письмових доказів, доданих до позовної заяви (з урахуванням вимог, викладених у мотивувальній частині даної ухвали);

- належним чином засвідчених копій письмових доказів, що додані до позовної заяви (з урахуванням вимог, викладених у мотивувальній частині даної ухвали).

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Запропонувати позивачу направити матеріали позовної заяви в електронній формі на відомі адреси електронної пошти відповідача.

Ухвала набирає законної сили 30.12.2024 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Волков