Ухвала

від 27.12.2024 по справі 916/5569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"27" грудня 2024 р. Справа № 916/5569/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н. В., секретар судового засідання Корчевський М.Ю., розглянув заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРОЇЦЬКА-17» (вх.№2-1947/24 від 23.12.2024р.) про забезпечення позову у справі №916/5569/24

За позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРОЇЦЬКА-17» (65012, м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 17, код ЄДРПОУ 40236172, електронна пошта: razum@ukr.net)

До відповідачів: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691, електронна пошта sovet@omr.gov.ua); Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919, електронна пошта legal_department@omr.gov.ua)

про визнання незаконними та скасування свідоцтв та рішень

Представники сторін:

Від позивача: Ростомов Г.А. на підставі ордера серії ВН №1450091 від 22.12.2024р.

Від відповідачів: Асташенкова О.І. в порядку самопредставництва.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) «ТРОЇЦЬКА-17» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради та Виконачого комітету Одеської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нежилі підвальні приміщення № 801, розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності; свідоцтво серія САВ номер 308077 від 15 березня 2007 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08 лютого 2007 року, № 20;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради від 24 квітня 2007 року на нежилі підвальні приміщення № 801, загальною площею 174, кв. м, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17; реєстраційний номер майна 18645636;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлові підвальні приміщення № 502, розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, за територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності; свідоцтво серія САВ номер 817438 від 08 травня 2008 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20 березня 2008 року, № 305;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 29 травня 2008 року на нежитлові підвальні приміщення № 502, загальною площею 125,3 кв. м, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17; реєстраційний номер майна 23445381;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 17, що належить територіальній громаді міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності; приміщення, загальною площею 6,9 кв. м; свідоцтво серія САВ номер 817438 від 07 грудня 2009 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 жовтня 2009 року, № 1080;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 21 грудня 2009 року на нежитлове приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, загальною площею 6,9 кв. м, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17; реєстраційний номер майна 29251047.

Одночасно з позовною заявою ОСББ «ТРОЇЦЬКА-17» звернулось з заявою про забезпечення позову (вх.№2-1947/24 від 23.12.2024р.) шляхом заборони Одеській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни іпотеки, передачи в оренду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо приміщень №801, №502, №503, які розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСББ «ТРОЇЦЬКА-17» зазначає, що на сайті Одеської міської ради (посилання https://omr.gov.ua/ru/acts/council/203738/) розміщено Рішення Одеської міської ради № 2032-VII1 від 24.04.2024 року «Про включення до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2024 році, нежитлового приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 17, та його приватизацію».

Заявник зазначає, що відчуження у будь-який спосіб майна співвласників призведе до унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, а також може поставити у тяжке становище третіх осіб - ймовірних набувачів приміщень.

З огляду на зазначене вище, позивач вважає, що є достатні підстави вважати, що під загрозою відчуження є не тільки приміщення №503, а й №502 та №801.

У якості нормативного обгрунтування заяви ОСББ «ТРОЇЦЬКА-17» послалося на положення ст.ст.136, 137, 138, 139 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСББ «ТРОЇЦЬКМА 17» про забезпечення позову заперечує, посилаючись на його необгрунтованістть та безпідставність, відсутність співмірності між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення.

Крім того, представник відповідачів зауважив, що станом на 27.12.2024р. рішення Одеської міської ради № 2032-VII1 від 24.04.2024 року «Про включення до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2024 році, нежитлового приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 17, та його приватизацію» не виконане.

Розглянув заяву ОСББ «ТРОЇЦЬКА-17» (вх.№2-1947/24 від 23.12.2024р.) про забезпечення позову, Господарський суд Одеської області дійшов наступного висновку.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2018р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019р. у справі № 904/1417/19, від 11.12.2023р. у справі №904/1934/23 тощо.

Згідно з ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі № 753/22860/17.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Однак заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту, постановленого у саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020р. у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 р. у справі № 922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «ТРОЇЦЬКА 17» звернулося до суду з позовом до Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради про - визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нежилі підвальні приміщення № 801, розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності; свідоцтво серія САВ номер 308077 від 15 березня 2007 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08 лютого 2007 року, № 20;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради від 24 квітня 2007 року на нежилі підвальні приміщення № 801, загальною площею 174, кв. м, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17; реєстраційний номер майна 18645636;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлові підвальні приміщення № 502, розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, за територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності; свідоцтво серія САВ номер 817438 від 08 травня 2008 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20 березня 2008 року, № 305;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 29 травня 2008 року на нежитлові підвальні приміщення № 502, загальною площею 125,3 кв. м, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17; реєстраційний номер майна 23445381;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 17, що належить територіальній громаді міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності; приміщення, загальною площею 6,9 кв. м; свідоцтво серія САВ номер 817438 від 07 грудня 2009 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 жовтня 2009 року, № 1080;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 21 грудня 2009 року на нежитлове приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, загальною площею 6,9 кв. м, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17; реєстраційний номер майна 29251047.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018р. у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019р. у справі № 922/599/19).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018р. у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020р. у справі №910/1200/20).

У якості забезпечення позову ОСББ «ТРОЇЦЬКА 17» просить суд заборонити Одеській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни іпотеки, передачи в оренду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо приміщень №801, №502, №503, які розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17.

Господарський суд зазначає, що заборона відповідачу та третім особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову.

Натомість, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не узгоджуються з вимогами, з якими позивач звернувся до суду та виходять за їх межі.

Суд зауважує, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України).

Така стала правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 19.10.2020р. у справі №916/3844/19, від 30.06.2021р. у справі №922/145/21, від 28.07.2021р. у справі №910/3704/21 та від 15.08.2018р. у справі №907/835/17.

При цьому під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи.

Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 25.01.2021р. у справі №902/775/20, від 19.01.2021р. у справі №902/774/20 та від 16.11.2020р. у справі №910/7596/20.

Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості виконання рішення господарського суду та ефективного захисту прав заявника, за яким останній звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСББ «ТРОЇЦЬКА 17» про забезпечення позову.

Згідно з ч.1, ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами ч.4 зазначеної статті, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРОЇЦЬКА-17» (вх.№2-1947/24 від 23.12.2024р.) про забезпечення позову шляхом заборони Одеській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни іпотеки, передачу в оренду тощо, вчиняти будь-які дії що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо приміщень №801, №502, №503, які розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Н.В. Рога