Рішення

від 23.12.2024 по справі 918/1052/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1052/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп"

про стягнення в сумі 60 979 грн. 90 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Деркач Валерій Вікторович (в залі суду);

Від відповідача: Мінько Яна Сергіївна (поза межами приміщення суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

18 листопада 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 60 979 грн. 90 коп.

В обґрунтування позовної заяви Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" посилається на неналежне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" зобов`язань за договорами поставки № 53-122-01-23-14115 від 07 грудня 2023 року, що у свою чергу призвело до нарахування штрафних санкцій в сумі 60 979 грн. 90 коп. (29 697 грн. 29 коп. пеня, 31 282 грн. 61 коп. штраф), яку позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526, 610, 612, 629, 663, 712 ЦК України, ст.ст. 42, 176, 232 ГПК України.

В судовому засіданні 23 грудня 2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та у розмірі зазначеному в позовній заяві.

У свою чергу, відповідач не погоджуючись з позовними вимогами позивача, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає наступні обставини.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що на виконання умов договору останнім доставлено продукцію на суму 739 788 грн. 19 коп. згідно видаткової накладної № 77 від 15 лютого 2024 року у місце поставки зазначене у договорі 19 лютого 2024 року з простроченням на 12 календарних днів. Проте, на видатковій накладній № 77 від 15 лютого 2024 року завідувачем складу Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом" в розділі про отримання зазначено іншу дату - 26 лютого 2024 року.

Продукція на суму 446 894 грн. 45 коп. згідно видаткової накладної № 117 від 05 березня 2024 року поставлена в місце поставки зазначене у договорі 06 березня 2024 року з простроченням на 28 календарних днів. Однак, на видатковій накладній № 117 від 05 березня 2024 року міститься підпис уповноваженої особи Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом" в розділі про отримання зазначено іншу дату - 13 березня 2024 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, на переконання відповідача, позивачем невірно здійснено розрахунок штрафних санкцій, зокрема дата отримання продукції позивачем зазначена у видатковій накладній не відповідає дійсності, тому, у даному позові слід відмовити.

В судовому засіданні 23 грудня 2024 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог позивача.

Заяви та клопотання у справі.

06 грудня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.

13 грудня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій останній спростовує аргументи викладені відповідачем у відзиві та просить суд задоволити позовні вимоги.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1052/24 за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" про стягнення в сумі 60 979 грн. 90 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 09 грудня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненського області від 09 грудня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 23 грудня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" (далі - Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-23-14115 від 07 грудня 2023 року (далі - Договір) на поставку продукції згідно специфікації на суму 1 087 686 грн. 60 коп. без ПДВ.

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (з його філіями) є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства 11 січня 2024 року.

Згідно з пунктом 3.1 договору визначено, що продукція поставляється в період по 30 листопада 2024 року.

Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) строк поставки становить 90 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з інформацією, яка міститься на веб-порталі Уповноваженого органу за номером закупівлі UA-2023-11-06-004195-a договір поставки № 53-122-01-23-14115 від 07 грудня 2023 року оприлюднено 08 грудня 2023 року. Відповідно продукція за договором підлягала поставці по 06 лютого 2024 року включно.

Строк дії договору поставки - по 30 грудня 2024 року (п. 12.1 договору).

Поставку продукції, на загальну суму 109 057 грн. 98 коп., постачальником здійснено в межах строків передбачених договором.

Разом з тим, видатковою накладною № 77 від 15 лютого 2024 року підтверджується, що поставку продукції, на загальну суму 739 788 грн. 19 коп., постачальником здійснено 26 лютого 2024 року, з простроченням на 19 днів. Видатковою накладною № 117 від 05 березня 2024 року підтверджується, що поставку продукції, на загальну суму 446 894 грн. 45 коп., постачальником здійснено 13 березня 2024 року, з простроченням на 35 днів.

Оскільки поставку продукції за вищезазначеними договорами здійснено з порушенням встановлених договором строків, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 60 979 грн. 90 коп. (29 697 грн. 29 коп. пеня, 31 282 грн. 61 коп. штраф).

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 53-122-01-23-14115 від 07 грудня 2023 року.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору поставки № 53-122-01-23-14115 від 07 грудня 2023 року; копію додаткової угоди № 1 від 08 лютого 2024 року до договору поставки № 53-122- 01-23-14115 від 07 грудня 2023 року; копію видаткової накладної № 53 від 01 лютого 2024 року; копію видаткової накладної № 77 від 15 лютого 2024 року; копію видаткової накладної № 117 від 05 березня 2024 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару; факт виникнення зобов`язання відповідача по поставці товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по поставці товару.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Враховуючи прострочення поставки товару за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 9.1 договору 29 697 грн. 29 коп. пені та 31 282 грн. 61 коп. штрафу.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA 360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені та штрафу.

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Оскільки прострочення відповідача по поставці товару має місце, тому позовні вимоги про стягнення 29 697 грн. 29 коп. пені та 31 282 грн. 61 коп. штрафу є підставними.

Щодо оцінки аргументів відповідача, суд зазначає наступне.

Товарно-транспортну накладну складають для обліку матеріальних цінностей, а також для розрахунків з експедитором (перевізником) за перевезення вантажу.

Пунктом 8.4 договору поставки № 53-122-01-23-14115 сторони погодили, що датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено наступне, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.»

Окрім того, пунктом 8.1 договору сторони погодили, що приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК «Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2 даного договору.

Тобто, підписавши договір поставки № 53-122-01-23-14115 сторони погодили процес приймання продукції, а саме: відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021 (далі - Стандарт).

Вказаним Стандартом компанії деталізовано всі процеси приймання продукції нашим підприємством, а саме: Пунктом 5.1 Стандарту передбачено, що вхідний контроль продукції (матеріалів, устаткування, комплектуючих та інших виробів) проводиться з метою недопущення у виробництво (монтаж, експлуатацію) такої продукції, що не відповідає умовам договорів на закупівлю, технічним вимогам замовника до продукції; Пунктом 7.1.1 Стандарту передбачено, що роботи з вхідного контролю продукції повинні виконуватись відповідно до графіку поставок продукції в строк 30 робочих днів від дати надходження на склад; Пунктом 7.1.4 Стандарту передбачено, що у разі надходження продукції на склад, представники зберігача та закупника (тут мається на увазі філія "ВП "Складське господарство" та філія "ВП "Рівненська АЕС" відповідно) здійснюють приймання продукції від постачальника відповідно до вимог, викладених у договорі на закупівлі або в іншому документі, згідно з яким здійснено закупівлю. У цьому випадку перевіряється супровідна документація та проводиться приймання продукції "за кількістю"; Пунктом 7.1.5 Стандарту передбачено, що приймання продукції "за кількістю" проводять за транспортними та супровідними документами (товарно-транспортною накладною, рахунком фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо), постачальника та виробника з урахуванням вимог, вказаних у договорі; Пунктом 7.1.6 Стандарту передбачено, що "Вхідний контроль на етапі ВК-1 проводять для всієї продукції, що надходить для потреб ВП Компанії, після її приймання від постачальника".

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд зазначає, що відповідач ознайомлений із процедурою здійснення приймання продукції позивачем.

Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача за позовом, тому, останній слід задоволити.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у не повній поставці товару та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп. Крім того, слід зазначити, що позивач подав позовну заяву через електронний суд.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 3 028 грн. 00 коп. покладає на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" (02141, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд. 2, оф. 416 код. 37017486) на користь з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, м. Вараш, код. 05425046) 29 697 (двадцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 29 коп. пені, 31 282 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят два) грн. 61 коп. штрафу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30 грудня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.