Рішення

від 30.12.2024 по справі 922/3867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3867/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (місцезнаходження: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; код ЄДРПОУ: 30019801) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (місцезнаходження: 61070, місто Харків, вулиця Академіка Проскури, будинок 1; код ЄДРПОУ: 25468402) про стягнення 28 984,41 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (відповідач) компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період квітень 2017 у сумі 24 655,68 грн., 3% річних у сумі 1 081,06 грн., інфляційні втрати у сумі 3 247,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3867/24, справу № 922/3867/24 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 про відкриття провадження у справі № 922/3867/24 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 13.11.2024.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 татті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітас" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/3867/24 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - Оператор ГТС) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ч.1 ст.1 Законом України «Про ринок природного газу»).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітас" є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі - споживач) (п.37 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, постачати який було зобов`язано ПАТ НАК «Нафтогаз України» відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 (зі змінами та доповненнями).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, ОСББ «Наш дім 20-А».

Таким чином, ТОВ "Вітас" є захищеним споживачем природного газу у розумінні п.10 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 №357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р, №46, ст.1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Відповідно до ст.1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, зважаючи на викладені норми, саме на позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2016 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "Вітас" (споживач) було укладено договір від 08.09.2016 №2349/1617-ТЕ-32 на постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2.Договору).

Згідно п.2.1. Договору (в редакції додаткової угоди до договору №2) постачальник передає споживачу з 01 квітня 2017 р. по 30 вересня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 35 тис. куб. метрів, зокрема, у квітні 2017 року - в обсязі 10,0 тис. куб. метрів.

Відповідно до п.3.2. Договору споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць.

Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору

Згідно п.3.5. Договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта, про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, зі категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

При цьому, відповідно до п.1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України», у спірний період у вказаних обсягах для ТОВ «Вітас».

Водночас, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь- яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 8,315 тис. куб. м у квітні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Вказані обсяги відбору Відповідачем природного газу підтверджуються:

1) звітом про поділ фактичного обсягу (об?єму) природного газу відібраного з точки виходу ПАТ «Харківміськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками), згідно з якими, у графі «Підтверджений обсяг номінацій всього» зазначено «0», водночас, у графі «Фактичний обсяг за місяць всього» зазначено про відбір ТОВ «Вітас» природного газу в наступних обсягах та періодах (копії додаються):

- за квітень 2017 року обсягом 8,315 тис. куб. м.

Таким чином, у спірний період Відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ НАК Нафтогаз України, натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу Відповідачу, внаслідок чого відповідач у квітні 2017 здійснив відбір природного газу з газотранпортної системи, з ресурсу позивача обсягом 8, 315 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послкг транпортуванння.

Отже, як зазначає позивач, станом на 01.10.2024 строк оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким,що настав, а тому, на думку позивача, відповідач зобов`язаний був сплатити 24 655,68 грн.

Разом з цим, як стверджує позивач, відповідач не здійснив оплату вартості відібраних без номінацій обсягі природного газу на користь позивача, чим допустив прострочення строку для оплати, внаслідок чого позивачем нараховану відповідачу 3% річних у розмірі 1 081,06 грн. за період з 01.11.2021 по 01.10.2024, інфляційні втрати у сумі 3 247,67 грн. за період 11.2021-09.2024.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 28 984,41 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу, було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (далі Закон України № 1639), який набрав чинності 29.08.2021.

Законом України № 1639 внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (далі Закон України № 1730), який зокрема доповнено ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України №1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі підприємства ПЕК), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України Про ринок природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню з обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно.

Таким чином, ч. 2. ст. 8 Закону України №1730, держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин, щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Також визначено порядок компенсації оплата протягом 72 місяців починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частини починаючи з 1 жовтня 2021 року вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року. АТ Укртрансгаз до 31.12.2019 року виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП серія АЕ №194511 від 28.02.2013.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Виходячи з такого, враховуючи, що Відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 8,315 тис.м.куб у період квітень 2017, чбез поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується Позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України №1730.

Виходячи з вказаних норм права, в силу вимог Закону України №1730 у Відповідача виникло зобов`язання компенсувати Позивачу вартість відібраних в період квітня 2017 року без номінацій обсягів природного газу.

З урахуванням того що ст. 8 Закону №1730 визначено, що компенсація Позивачу має бути здійснена Відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості Позивачем враховано обсяги споживання природного газу по категоріям, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

У зв`язку із зазначеним, за розрахунком Позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 8,315 тис.куб.м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 49 311,28 грн, яку Відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити Позивачу.

Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 684,88 гривень.

Станом на 01.10.2024 строк оплати (за 10.2021 09.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому Відповідач зобов`язаний був сплатити 24 655,68 гривень вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу. Однак, Відповідач в порушення наведених положень законодавства взагалі не здійснив оплату вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу на користь Позивача, чим допустив прострочення строку для оплати, порушуючи відповідне зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення відтворені в абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до якого суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, викладені позивачем обставини та суму заявлену до стягнення не спростував, доказів належної та своєчасної оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу не надав.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 24 655,68 грн., як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Також, позивачем заявлено до стягнення три проценти річних у розмірі 1 081,06 грн та 3 247,67 грн інфляційних втрат.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.

Водночас всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (місцезнаходження: 61070, місто Харків, вулиця Академіка Проскури, будинок 1; код ЄДРПОУ: 25468402) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (місцезнаходження: 01021, місто Київа, Кловський узвіз, будинок 9/1; код ЄДРПОУ: 30019801) компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період квітень 2017 року у сумі 24 655,68 грн., 3% річних у сумі 1 081,06 грн., інфляційні втрати у сумі 3 247,67 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" грудня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/3867/24