Рішення

від 23.12.2024 по справі 922/3719/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 Справа № 922/3719/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Селянське (фермерське) господарство Луч К (адреса 51232, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, сел. Видвиженець; код ЄДРПОУ: 31824555) до 1) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (адреса: 64501, Харківська обл., Красноградський р.-н, с. Сахновщина, вул. Шмідта, буд. 10; код ЄДРПОУ 04398301); , 2) Зачепилівської селищної ради Красногрдаського району Харківської області (адреса: 64401, Харківська обл., Красноградський р.-н, смт. Зачепилівка, вул. Центральна, буд. 56; код ЄДРПОУ 04397856) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор відділу ЦНАП Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєв Юрій Олексійович (адреса: 64401, Харківська обл., Красноградський р.-н, смт. Зачепилівка, вул. Центральна, буд. 56) про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити за участю представників сторін:

позивача - Ушаков Е. В. (ордер серії АЕ № 1322543 від 03.10.2024);

першого відповідача - Проневич А. В. (довіреність № 190/025-18 від 10.01.2024);

другого відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Луч К (далі позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (далі перший відповідач) та 2) Зачепилівської селищної ради Красногрдаського району Харківської області (далі другий відповідач) з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки;

2) визнати незаконним та скасувати рішення з індексним номером 74149859, винесене державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєвим Ю.О., за яким внесені відомості до Державного реєстру речових прав про припинення іншого речового права права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324881300:01:000:0265, площею 52,2653 га., інше речове право (право оренди) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 02.03.2015, номер запису про інше речове право 8939105, Державним реєстратором Сахновщинського районного управління юстиції Онищенко О.В. на підставі договору оренди землі, укладеного між Сахновщинською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г Луч К, посвідченого приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В., серія та номер 759, виданий 17.03.2004, та додаткової угоди від 22.04.2014 про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеною між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та С(Ф)Г Луч К;

3) поновити договір оренди землі, укладений між Сахновщинською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г Луч К, посвідченого приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В., серія та номер 759, виданий 17.03.2004, з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2014 про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеною між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та С(Ф)Г Луч К.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, вказує на те, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки від 17.03.2004 року (далі Договір оренди), укладеного між Сахновщинською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г «Луч» К, останнє орендувало земельну ділянку кадастровий номер 6324881300:01:000:0265, площею 52,2653 га. Зазначений договір оренди було укладено строком на 10 (десять) років та продовжено додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.04.2014 р. на наступні 10 років. Оскільки державна реєстрація зазначеної додаткової угоди була здійснена 02.03.2015 р., номер запису 8939105, позивач вважає, що договір оренди є діючим до 02.03.2025.

Однак, як зазначає позивач, всупереч тому що термін дії наведеного договору не сплинув, рішенням XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки наведений договір було припинено, а третьою особою 17.07.2024 проведено відповідні реєстраційні дії.

Позивач зазначає, що наведені дії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області є незаконними, оскільки порушують права позивача як на володіння земельною ділянкою яка є предметом оренди за договором оренди протягом всього терміну дії договору, так і його переважне право на поновлення договору на наступний строк.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 25.11.2024; залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державного реєстратора відділу ЦНАП Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєва Юрія Олексійовича (далі третя особа); встановлено сторонам та третій особі строк для подання заяв по суті спору.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області судове засідання 25.11.2024 відкладено на 09.12.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження перший відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 27475/24 від 31.10.24) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Перший відповідач зазначає, що загальний термін договору оренди склав 20 років та діяв до 24.05.2024 року, при цьому позивач не звертався до нього з приводу поновлення договору в передбаченому законом порядку, та ігнорував надіслані першим відповідачем листи з приводу укладання додаткової угоди до договору про зменшення розміру орендної плати.

Перший відповідач вважає що позивач безпідставно ототожнює поняття державної реєстрації договору оренди та права оренди, тоді як з 01.01.2013 року набули чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 №1878-V щодо державної реєстрації правочинів, і з цієї дати державній реєстрації підлягав не власне договір оренди землі, а право оренди за таким договором.

Перший відповідач також зазначає, що в порядку, визначеному п. 2.2. договору оренди він листом від 11.04.2024 повідомив позивача про своє небажання продовжувати договір на тих самих умовах.

З огляду на викладене, позивач вважає, що договір оренди припинив свою дію в зв`язку зі сплином строку, на який його було укладено, а оскаржуване рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 27858/24 від 06.11.2024) в якому наполягає на задоволенні заявленого позову.

Позивач вважає, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

В контексті викладеного позивач наполягає на тому, що станом на дату прийняття першим відповідачем оскаржуваного рішення договір оренди був діючим, оскільки Додаткова угода до договору оренди від 22.04.2014 р. передбачає набуття нею чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації. Оскільки речове право було зареєстроване 02.03.2015 р. на 10 років, позивач вважає, що право оренди діє до 02.03.2025.

Зазначене ж, на думку позивача, свідчить про незаконність рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки.

Перший відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень.

Другий відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Третя особа письмових пояснень по суті спору також не надавала.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2024.

У судове засідання 23.12.2024 прибули представники позивача та першого відповідача.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник першого відповідача заявлений позов не визнає, просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Другий відповідач та третя особа на судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання.

Другий відповідач про причини неприбуття представника не повідомив.

Третя особа надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки неявка на судове засідання представників другого відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне здійснювати такий розгляд за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 17 березня 2004 року між Сахновщинською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та С(Ф)Г «ЛУЧ» К, як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, реєстровий № 759. Даний договір зареєстровано Сахновщинським відділом ДЗК у книзі договорів за № 9 від 24.05.2004.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець на підставі розпорядження передав орендареві в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6324881300:01:000:0265, площею 52,2653 га (ріллі із земель запасу) яка знаходиться на території Великобучівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області за межами населених пунктів згідно з планом тимчасового користування, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору оренди, земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання.

Згідно з п. 2.2. договору оренди, договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації. Термін дії договору 10 (десять) років. По закінченню терміну договору орендар має переважне право па поновлення договору на новий термін, за умови, що одна із сторін не повідомить про відмову від участі в договорі не пізніше як за 2 місяці до його закінчення. Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Розірвання договору або зміна його умов в односторонньому порядку вирішується судом.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору орендодавець передав орендарю земельну ділянку яка є предметом оренди, згідно з актом приймання-передачі.

В подальшому, 22.04.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та С(Ф)Г «Луч» К було укладено додаткову угоду до вказаного вище договору оренди, відповідно до умов якої сторони цієї угоди, на підставі статей 15-1, 93, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 30,33 Закону України «Про оренду землі», статті 288 Податкового кодексу України, глави 53 Цивільного кодексу України, дійшли згоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (далі Договір) б/н від 17.03.2004 р. (зареєстрованого у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК від 24.05.2004 № 9) на 10 років.

В даній додаткові угоді сторони також узгодили, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки б/н від 17.03.2004 р. (зареєстрованого у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК від 24.05.2004 № 9) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, державну реєстрацію права оренди згідно з додатковою угодою здійснено С(Ф)Г «Луч» К 02.03.2015 р., номер запису 8939105.

Матеріали справи також свідчать про те, що 28.09.2023 Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області було направлено на адресу С(Ф)Г «Луч» К рекомендований лист № 4407/02.12-17 щодо укладання додаткової угоди №2 про зміну умов Договору оренди земельної ділянки № б/н від 17.03.2024 щодо збільшення розміру орендної плати.

Однак, зазначений лист повернувся на адресу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

В подальшому, 11.04.2024 Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області був направлений на адресу С(Ф)Г «Луч» К рекомендований лист № 1813/02.5-18 в якому Сахновщинська селищною радою Красноградського району Харківської області повідомляє С(Ф)Г «Луч» про відмову від участі в договорі оренди земельної ділянки № б/н від 17.03.2024 на тих самих умовах

Однак, зазначений лист повернувся на адресу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

В подальшому, рішенням XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки припинено договір оренди земельної ділянки від 17.03.2004 року укладений між Сахновщинською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г «Луч» К кадастровий номер 6324881300:01:000:0265 (КВЦПЗ - 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великобучківського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 52,2653 га, який було укладено строком на 10 (десять) років та подовжено з 22.04.2014 року терміном на наступні 10 років з процентною ставкою 4 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Рішенням державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєва Ю.О. з індексним номером 74149859 внесені відомості до Державного реєстру речових прав про припинення іншого речового права права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324881300:01:000:0265, площею 52,2653 га., інше речове право (право оренди) зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 02.03.2015, номер запису про інше речове право 8939105, Державним реєстратором Сахновщинського районного управління юстиції Онищенко О.В. на підставі договору оренди землі, укладеного між Сахновщинською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г Луч К, посвідченого приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В., серія та номер 759, виданий 17.03.2004, та додаткової угоди від 22.04.2014 про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеною між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та С(Ф)Г Луч К.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просить суд визнати незаконним зазначене рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки, проведені на його підставі реєстраційні дії державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєва Ю.О. з індексним номером 74149859 та поновити договір оренди земельної ділянки від 17.03.2004, оскільки вважає, що станом на дату прийняття вказаного рішення договір оренди земельної ділянки від 17.03.2004 був діючим, а дії щодо припинення наведеного договору порушують як його майнові права щодо користування орендованою земельною ділянкою протягом всього строку дії договору, так і його переважне право на поновлення зазначеного договору на новий термін.

Позивач вказує, що зазначений договір оренди було укладено строком на 10 (десять) років та продовжено додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.04.2014 р. на наступні 10 років. При цьому, оскільки умовами додаткової угоди було передбачено що вона набирає чинності після її підписання сторонами та її державної реєстрації, і така державна реєстрація була здійснена 02.03.2015 р. номер запису 8939105, позивач вважає, що договір оренди є діючим до 02.03.2025.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1-2 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною третьою статті 31 Закону України «Про оренду землі», визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

В даному випадку, як вже зазначалося, 17 березня 2004 року між Сахновщинською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та С(Ф)Г «ЛУЧ» К, як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, реєстровий № 759. Даний договір зареєстровано Сахновщинським відділом ДЗК у книзі договорів за № 9 від 24.05.2004, про що на договорі здійснено відповідний напис. Договір укладено на 10 років.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції до 01.01.2013), укладений договір оренди землі підлягав обов`язковій державній реєстрації, з моменту якої набував чинності. Тобто розмежовувався момент укладення договору оренди землі, внаслідок чого договір набував юридичного значення як факт (наявність домовленостей сторін на виникнення між ними прав та обов`язків у майбутньому після державної реєстрації договору) та момент набрання чинності договором в результаті проведення його державної реєстрації, після чого виникали суб`єктивні цивільні права та обов`язки сторін. Тобто,державна реєстрація правочину виконувала функцію фіксації державою волевиявлення сторіндоговору оренди для подальшого офіційного визнання права оренди землі та гарантування його реалізації орендарем з метою забезпечення стабільності цивільного обороту речових прав на земельні ділянки.

Відповідно до п. 4.2 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 174 від 02.07.2003 року зареєстрованого в МЮУ 25.07.2003 року № 641/7962 «Про затвердження Типового порядку ведення державного реєстру земель» (на момент укладання договору наказ був чинним) Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Таким чином, укладений між сторонами договір оренди набув чинності з моменту його державної реєстрації 24.05.2024, та відповідно діяв до 24.05.2014.

В подальшому, 22.04.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та С(Ф)Г «Луч» К було укладено додаткову угоду до вказаного вище договору оренди, відповідно до умов якої сторони цієї угоди, на підставі статей 15-1, 93, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 30,33 Закону України «Про оренду землі», статті 288 Податкового кодексу України, глави 53 Цивільного кодексу України, дійшли згоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (далі Договір) б/н від 17.03.2004 р. (зареєстрованого у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК від 24.05.2004 № 9) на 10 років. В даній додаткові угоді сторони також узгодили, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки б/н від 17.03.2004 р. (зареєстрованого у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК від 24.05.2004 № 9) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Однак, з 01.01.2013 року набули чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 №1878-V щодо державної реєстрації правочинів. Зокрема, з 01.01. 2013 року державна реєстрація договорів оренди землі не здійснюється у Державному реєстрі земель.Замість цього проводиться державна реєстрація права оренди земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦКУ). Моментом укладення договору оренди землі є дата одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦКУ).

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, позивач зволікав з державною реєстрацією права оренди згідно додатковою угодою від 22.04.2014, і таке право ним було зареєстровано лише 02.03.2015 р., номер запису 8939105.

Разом з тим, державна реєстрація права оренди земельної ділянки не підміняє державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору). Реєстрація прав на оренду землі є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення прав на землю; саме право оренди виникає з моменту його реєстрації; земля вважається переданою з моменту державної реєстрації права оренди. Однак це не свідчить, що сам договір, для якого визначені загальні правила набрання чинності, набирає чинність з моменту реєстрації права (див. постанову КГС ВС від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18).

Такий договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто за умови дотримання ними вимог статей 638, 759 і 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає обов`язок передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право користування земельною ділянкою. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що право оренди земельної ділянки є речовим і без державної реєстрації такого права немає правових підстав для користування відповідною земельною ділянкою. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов, а право оренди виникає з моменту його державної реєстрації, однак відступила від висновків, викладених у вказаній постанові Верховного Суду України, у частині того, що, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що вказані висновки стосуються чинності договору оренди землі, укладеного після 01.01.2013, тобто після зміни законодавчого регулювання, а саме виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди із вказівкою на необхідність реєстрації права оренди, а також виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність такого правочину з дня його державної реєстрації.

Таким чином, державна реєстрація права оренди не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 1 січня 2013 року. Крім наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду, подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 696/1879/15-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, від 14.12.2023 у справі № 902/1207/22).

Окрім цього, суд враховує окремі висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, та зауважує, що у цій постанові Велика Палата Верховного Суду чітко пов`язала строк права оренди земельної ділянки за договором, укладеним 05.06.2013 (право оренди зареєстровано 11.01.2014), із датою укладення договору оренди, оскільки вказала, що у позивача право оренди земельної ділянки закінчується у червні 2023 року.

При цьому пункт 37 договору оренди землі у справі № 357/8277/19 був аналогічний тому, що наведено Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та С(Ф)Г «Луч» К при укладенні додаткової угоди від 22.04.2014 до договору оренди, тобто пов`язував набрання чинності договором оренди з підписанням його сторонами та державною реєстрацією. Такий самий підхід до визначення моменту укладення договору оренди землі викладено і в постанові КЦС ВС від 24.05.2023 у справі № 125/1609/21.

Зазначене в свою чергу спростовує доводи позивача про те, що оскільки право оренди за додатковою угодою від 22.04.2014 було зареєстровано 02.03.2015, відповідно і договір оренди нібито діє до 02.03.2025.

Доводи позивача про те, що однією з умов набрання чинності додаткової угоди є саме її державна реєстрація (яка, як зазначає позивач була здійснена 02.03.2015 номер запису 8939105) суд також вважає безпідставними, оскільки у зв`язку зі змінами в законодавстві з 01.01.2013 договір (або додаткова угода до нього) не міг бути зареєстрований, в даному випадку позивачем здійснено реєстрацію саме права оренди (як того вимагали діючі на той час вимоги законодавства) а не безпосередньо додаткової угоди від 22.04.2014 до договору оренди.

Таким чином, в даному випадку, оскільки договір оренди набув чинності з моменту його державної реєстрації 24.05.2024, та відповідно діяв до 24.05.2014, а в подальшому його було продовжено на 10 років, відповідно цей договір сплинув 24.05.2024.

Згідно з п. 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у вирішенні спорів, пов`язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на дату, з якої у позивача виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно ізстаттею 122Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Однак, в даному випадку матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач протягом 2023-2024 років не звертався до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з листами, заявами, клопотаннями тощо, щодо продовження Договору оренди земельної ділянки № б/н від 17.03.2024 в порядку, визначеному ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

В судовому засіданні представники сторін також повідомили, що таких листів, заяв або клопотань позивач до моменту сплину строку дії договору на адресу відповідача не направляв.

Крім того, Відповідно до п. 2.2 оренди земельної ділянки, по закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін, за умови, що одна із сторін не повідомить про відмову від участі в договорі на пізніше як за 2 місяці до його закінчення.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, враховуючи зазначений пункт Договору, 11.04.2024 року Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області був направлений рекомендований лист № 1813/02.5-18 на адресу, яка була зазначена в преамбулі Договору про відмову від участі в договорі на тих самих умовах. Відповідно до Довідки Ф.20 Укрпошти рекомендований лист було повернуто з відміткою про повернення. Однак, отримання поштового відправлення або відмова в його отриманні належить до права позивача, а тому зазначене не може впливати на право Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області реалізувати своє право, передбачене п. 2.2. договору оренди.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що станом на дату прийняття спірного рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30.05.2024 Про припинення договору оренди земельної ділянки, укладений між сторонами у справі договір оренди земельної ділянки № б/н від 17.03.2024 вже сплинув, а тому прийняте рішення будь-яким чином не порушує права та інтереси позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлений позов про скасування наведеного рішення Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області та поновлення договору оренди землі є позбавленим фактичного та правового обґрунтування, а обставини які викладені в ньому спростовуються вищевикладеним. Зазначене ж зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні зазначеного позову.

При прийнятті даного рішення судом також враховується, що позивач заявляючи позовні вимоги до Зачепилівської селищної ради Красногрдаського району Харківської області не надав суду будь-яких доказів порушення цим відповідачем його прав та інтересів при прийнятті спірного рішення іншим відповідачем. Вказане додатково свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову до Зачепилівської селищної ради Красногрдаського району Харківської області.

При винесенні даного рішення суд також вважає за необхідне зазначити.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Оскільки за наслідками розгляду справи позивачу відмовлено в задоволенні позову повністю, на підставі ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "30" грудня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак