Рішення

від 12.12.2024 по справі 927/37/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/37/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

За позовом: Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури,

вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі

позивача: Любецької селищної ради,

код ЄДРПОУ 04412478, вул. Добринінська, 60, смт Любеч, Чернігівський район, 15041

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сіті-Бас»,

код ЄДРПОУ 36110979, вул. Богдана Хмельницького, 62, м. Одеса, 65082,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промкомплект»,

код ЄДРПОУ 24213675, вул. Військових будівельників, 3а, м. Славутич, Київська область, 07101

Предмет спору: про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Шамко О. Б., адвокат;

за участю прокурора: Оліфір А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Любецької селищної ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сіті-Бас» та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промкомплект», у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу товару №32 від 27.11.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Сіті-Бас» та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Промкомплект»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Промкомплект» повернути до комунальної власності Любецької селищної ради пісок річковий у кількості 693851 тони, який знаходиться на Придніпровській ділянці обсягом 312352 тони та Кривореченській ділянці обсягом 381499 тон, що розташовані на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (на даний час Любецька селищна рада Чернігівського району).

Процесуальні дії у справі.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Демидову М. О.

Ухвалою суду від 04.01.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.01.2024 о 13:20 та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

18.01.2024 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав до суду:

- відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення в Електронні кабінети Чернігівської обласної прокуратури та позивача;

- клопотання про залишення позовної заяви з доказами його направлення в Електронні кабінети Чернігівської обласної прокуратури та позивача;

- клопотання про витребування у прокурора оригіналів всіх доданих до позовної заяви документів з доказами його направлення в Електронні кабінети Чернігівської обласної прокуратури та позивача.

29.01.2024 прокурор подав до суду заяву про збільшення підстав позову з доказами її направлення іншим учасникам справи.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М. О., підготовче засідання, призначене на 30.01.2024 о 13:20, не відбулось.

02.02.2024 прокурор направив до суду відповідь на відзив відповідача-2 з доданими до неї документами, у тому числі доказами їх направлення іншим учасникам справи.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області № 02-01/49/24 від 16.02.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/37/24.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Шморгуна В. В.

Ухвалою суду від 21.02.2024 справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 19.03.2024 о 10:30.

26.02.2024 представник відповідача-1 через підсистему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву з доказами його направлення в Електронні кабінети інших учасників справи.

27.02.2024 представник відповідача-2 адвокат Невмержицька І.М. у системі «Електронний суд» сформувала заяву про участь у судовому засіданні 19.03.2024 та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 04.03.2024 повернуто заявнику без розгляду.

27.02.2024 представник відповідача-1 у системі «Електронний суд» сформувала заяву про долучення до матеріалів справи ордеру на надання правничої допомоги.

04.03.2024 на електронну пошту суду Чернігівська обласна прокуратура направила відповідь на відзив відповідача-1, яка отримана судом 05.03.2024.

За заявою представника відповідача-2 ухвалою суду від 07.03.2024 постановлено підготовче засідання 19.03.2024 та усі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. 19.03.2024 у відпустці, ухвалою суду від 14.03.2024 підготовче засідання призначено на 28.03.2024 об 11:30.

21.03.2024 на електронну пошту суду від Любецької селищної ради надійшло не підписане ЕЦП клопотання №02-09/420 від 21.03.2024 про проведення судового засідання 28.03.2024 без її участі, за наявними у справі матеріалами, яке ухвалою суду від 26.03.2024 повернуто позивачу без розгляду.

Позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в Електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у підготовче засідання 28.03.2024 не з`явились, про поважні причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 28.03.2024 проводилось за відсутності позивача та відповідача-1 (їх представників).

У підготовчому засіданні 28.03.2024 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.

Щодо відзиву відповідача-2 на позов.

Суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача-2 на позов, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.

Щодо відзиву відповідача-1 на позов.

У своєму відзиві відповідач-1 зазначає, що він не отримував ухвалу суду про відкриття провадження у справі у паперовій формі, а про розгляд справи довідався від відповідача-2. Відповідач-1 вказує, що він 17.02.2024 зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» і у цей день отримав ухвалу від 04.01.2024, а тому строк на подання відзиву на позовну заяву обраховує саме з дати 17.02.2024.

Суд встановив, що ухвала про відкриття провадження у справі від 04.01.2024 відповідачу-1 у паперовій формі не направлялась, а присутні в судовому засіданні представники інших учасників справи не мають доказів отримання відповідачем-1 зазначеної ухвали суду раніше ніж 17.02.2024.

Відтак суд дійшов висновку, шо відзив відповідача-1 поданий у строк, встановлений судом, та прийняв його до розгляду, а спір вирішується з його урахуванням.

Щодо відповіді прокурора на відзив відповідача-2.

Ухвалою суду від 04.01.2024 встановлено прокурору п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив.

Відповідно до квитанції №471181 відзив відповідача-2 на позов був доставлений в Електронний кабінет Чернігівської обласної прокуратури 18.01.2024 о 14:12, а відтак останнім днем для подання відповіді на відзив є 23.01.2024.

Прокурор направив до суду відповідь на відзив 02.02.2024, тобто з пропущенням встановленого судом строку на її подання.

Разом з тим, у відповіді на відзив прокурор зазначає про те, що відзив відповідача-2 отриманий прокуратурою 30.01.2024, що підтверджується відміткою канцелярії про реєстрацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

За приписами ч. 1, 2 ст. 118, ч. 1 ст. 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд не вважає поважною причиною пропуску прокурором строку на подання відповіді на відзив, оскільки неналежна робота структурного підрозділу прокуратури, що полягає у несвоєчасній реєстрації відзиву відповідача-2 на позов, який надійшов до Електронного кабінету прокуратури 18.01.2024, є суб`єктивною причиною, а тому усі негативні наслідки такої поведінки покладаються на учасника справи.

За таких обставин, суд залишив без розгляду відповідь прокурора на відзив відповідача-2.

Ухвалою суду від 28.03.2024 позов залишено без розгляду, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність прокурором підстав для представництва Любецької селищної ради при зверненні з цим позовом до суду.

У зв`язку з тим, що суд залишив позов без розгляду, клопотання відповідача-2 про витребування у прокурора оригіналів всіх доданих до позовної заяви документів та заява прокурора про збільшення підстав позову по суті судом не розглядались.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2024, а справу передано на розгляд Господарського суду Чернігівської області.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області справу передано для розгляду судді Шморгуну В.В. (на підставі п. 9 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2020).

Ухвалою від 30.07.2024 прийнято справу № 927/37/24 до подальшого провадження та продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 22.08.2024 на 10:30.

07.08.2024 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про зміну (доповнення) предмету позову.

У зв`язку з находженням до суду ухвали Верховного Суду від 05.08.2024 про витребування з суду першої інстанції матеріалів справи № 927/37/24, ухвалою суду від 14.08.2024 зупинено провадження у справі № 927/37/24 до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 29.08.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 залишено без змін.

Ухвалою суду від 20.09.2024 поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 01.10.2024 о 14:00 в режимі відеоконференції за участю представника відповідача-2; повідомлено учасників справи про дату, час та місце проведення цього судового засідання.

26.09.2024 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про витребування доказів, у якому просить суд:

1. Визнати причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів поважними та поновити його.

2. Витребувати з Чернігівської обласної прокуратури:

- Чи приймалось слідчим рішення про закриття кримінального провадження №42021272010000042 від 29 квітня 2021 року в частині кримінальних правопорушень, передбачених за статтею 240, 254, 358, 185, 209 Кримінального кодексу України? Якщо так, то коли саме та ким саме? Належним чином засвідчену копію відповідного процесуального рішення.

- Чи перевірялась законність прийнятого слідчим рішення про закриття кримінального провадження прокурором-процесуальним керівником? Якщо так, то коли саме та ким саме?

- Чи були встановлені, під час проведення перевірки прийнятого слідчим рішення, підстави для його скасування?

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42021272010000042 від 29 квітня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за статтею 240, 254, 358, 185, 209 Кримінального кодексу України.

Прокурор, позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в їх Електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у підготовче засідання 01.10.2024 не з`явились.

Позивач та відповідач-1 про поважні причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

До початку судового засідання від Чернігівської обласної прокуратури надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з перебуванням прокурора Оліфір А. В., яка забезпечує участь у цій справі, у відрядженні за кордоном.

Суд прийняв зазначене клопотання прокуратури до розгляду.

Оскільки прокурором у господарському процесі є будь-який наділений відповідними повноваженнями співробітник прокуратури, а не певна особистість, а наявність відповідного штату в органі прокуратури дозволяє застосовувати принцип взаємозаміни, суд не вважає відсутність прокурора Оліфір А. В. поважною причиною неможливості розпочати судове засідання та з метою дотримання принципу процесуальної економії розглянути за можливості наявні та невирішені у справі клопотання, а тому згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 01.10.2024 проводилось за відсутності прокурора, позивача та відповідача-1 (їх представників).

Ухвалою суду від 02.10.2024:

1. Витребувано у Чернігівської обласної прокуратури належним чином засвідчені копії документів, а саме:

- постанови про закриття кримінального провадження №42021272010000042 від 29 квітня 2021 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого статтею 240 Кримінального кодексу України;

- документів про результати перевірки прокурором-процесуальним керівником законності прийнятого слідчим рішення про закриття кримінального провадження №42021272010000042 від 29 квітня 2021 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого статтею 240 Кримінального кодексу України;

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на теперішній час щодо кримінального провадження №42021272010000042 від 29 квітня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених статтею 240 Кримінального кодексу України.

Витребувані цією ухвалою докази подати суду та іншим учасникам справи в порядку ст. 80, 172 ГПК України у термін до 09.10.2024.

2. Відмовлено ТОВ ВКФ «Промкомплект» у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів.

3. Відкладено підготовче засідання на 10.10.2024 на 11:30.

4. Підготовче засідання, призначене на 10.10.2024 об 11:30, постановлено провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua.).

Представнику відповідача-2 забезпечити участь у режимі відеоконференції у порядку, визначеному в ухвалі суду від 07.03.2024 року.

5. Повідомлено учасників справи про час та місце проведення підготовчого засідання 10.10.2024.

09.10.2024 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання, до якого додані витребувані судом документи.

Позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про дату були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в Електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у підготовче засідання 10.10.2024 не з`явились.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 10.10.2024 проводилось за відсутності позивача та відповідача-1 (їх представників).

У підготовчому засіданні суд долучив до матеріалів справи надані прокурором документи, як такі, що надійшли на виконання ухвали суду від 02.10.2024.

Щодо заяви прокурора про збільшення підстав позову.

У заяві про збільшення підстав позову прокурор наводить додаткові правові підстави для визнання оспорюваного договору недійсним, а саме: ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України (укладення правочину за відсутності належного обсягу цивільної дієздатності) та ст. 228 ЦК України (правочин, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави).

Відповідно до ч. 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Зі змісту поданої прокурором заяви вбачається, що він змінив (доповнив) посилання на норми матеріального права, а відтак вказана заява не є заявою про зміну підстав позову.

Суд долучив до матеріалів справи подану прокурором заяву про зміну правових підстав позову, а спір вирішується з її урахуванням.

Щодо заяви прокурора про зміну (доповнення) предмета позову.

У поданій заяві прокурор, окрім визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.11.2018 № 32, просить також застосувати наслідки його недійсності та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Промкомплект» повернути до комунальної власності Любецької селищної ради пісок річковий у кількості 693851 тони, який знаходиться на Придніпровській ділянці обсягом 312352 тони та Кривореченській ділянці обсягом 381499 тон, що розташовані на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (на даний час Любецька селищна рада Чернігівського району).

Відповідно до ч. 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Зі змісту поданої заяви про зміну предмета позову вбачається, що прокурор доповнив позов ще однією позовною вимогою, при цьому підстави позову залишились незмінними.

Відтак суд дійшов висновку, що заява про зміну предмета позову подана прокурором з дотриманням приписів ГПК України, а тому прийняв її до розгляду, спір вирішується з її урахуванням.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 суд встановив відповідачам додатковий строк у 5 днів із моменту проголошення цієї ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи своїх заперечень по суті заяв прокурора про зміну правових підстав та предмета позову, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.10.2024 на 12:00.

Ухвалою суду від 10.10.2024 повідомлено учасників справи про час та місце проведення підготовчого засідання 29.10.2024.

15.10.2024 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на заяву про зміну (доповнення) предмета позову з доданими до нього документами.

Позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про дату були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в Електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у підготовче засідання 29.10.2024 не з`явились.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 29.10.2024 проводилось за відсутності позивача та відповідача-1 (їх представників).

У підготовчому засіданні 29.10.2024 суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача-2 на заяву про зміну (доповнення) предмета позову з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.

Представник відповідача-2 повідомив, що до поданого ним відзиву були додані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі №927/909/21, які залишені без змін постановою Верховного Суду, та повідомив про неможливість подання цієї постанови ВС у зв`язку з тим, що її повний текст ще не складено.

Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.11.2024 на 11:00.

Ухвалою суду від 29.10.2024 повідомлено учасників справи про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 21.11.2024.

Позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про дату були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в Електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у судове засідання 21.11.2024 не з`явились.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 21.11.2024 проводилось за відсутності позивача та відповідача-1 (їх представників).

У судовому засіданні 21.11.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 12.12.2024 до 12:00.

Позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про дату були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в Електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у судове засідання 12.12.2024 не з`явились.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 12.12.2024 проводилось за відсутності позивача та відповідача-1 (їх представників).

У судовому засіданні 12.12.2024 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач-2 фактично здійснює незаконне добування та реалізацію піску, який знаходиться на території Любецької територіальної громади та належить їй на праві комунальної власності, без спеціального дозволу.

При цьому, для легалізації придбання ним цього піску між відповідачами укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, хоча відповідачу-1 цей пісок належати також не міг.

Прокурор вважає, що оспорюваний договір суперечить положенням Кодексу України про надра, укладений за відсутності належного обсягу цивільної дієздатності, порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави, а тому відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України він підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Крім того, прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності спірного правочину реституції шляхом зобов`язання відповідача-2 повернути до комунальної власності Любецької селищної ради пісок річковий у кількості 693851 тони.

Відповідач-1 проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- обставини та факт набуття відповідачем-1 права власності на річковий пісок досліджувалися судами та встановлені судовими рішеннями у справі № 815/8197/13-а, які набрали законної сили: а саме: постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року. Зазначеними судовими рішеннями встановлені обставини щодо ряду правочинів, на підставі яких відповідач-1 набув право власності на 693 851 тони річкового піску;

- висновок аналітичного дослідження від 10.08.2023 року, на який посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог, складений та погоджений службовими особами ГУ ДПС у Київській області, які не є судовими експертами, а отже цей висновок не є доказом в розумінні ГПК України;

- за відсутності доведеного факту вчинення саме відповідачем-2 кримінального правопорушення, який є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021272010000042, як і самого факту вчинення цього правопорушення у встановлений законом спосіб, доводи про порушення прав держави в особі Любецької сільської ради внаслідок укладення спірного договору між відповідачами є безпідставними та недоведеними;

- відповідач-1 також підтримує доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неналежності, недопустимості та недостовірності доказів матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за відсутності вироку у відповідному кримінальному провадженні.

- матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021272010000042 на теперішній час не спростовують, а навпаки підтверджують саме факт правомірності набуття права власності на річковий пісок спочатку відповідачем-1, а потім вже й відповідачем-2.

Відповідач-2 проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- ані заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, ані Любецька селищна рада не є тією зацікавленою особою у справі про визнання оспорюваного правочину недійсним на спірне рухоме майно (пісок річковий), оскільки на вказані особи не покладено законодавством повноваження щодо оскарження укладених договорів купівлі-продажу між юридичними особами приватного права;

- земельні ділянки, на яких розміщений пісок, знаходяться у власності ТОВ «АК «Дніпро-СЛ» з 2018 року та перебувають в оренді ФОП Карцева Віктора Вікторовича на підставі договору оренди земельних ділянок №1 від 31.10.2018. Більш того, 02.01.2019 пісок, який був придбаний відповідачем-2 у відповідача-1, був переданий на відповідальне зберігання ФОП Карцеву В.В., що підтверджується договором відповідального зберігання майна від 02.01.2019;

- за результатами укладання та виконання Договору відповідач-1 склав та зареєстрував

в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Прийняття податкових накладних, відображення їх у податковому обліку, проведення повної оплати за товар, а також його подальше використання, підтверджують отримання відповідачем-2 товару від відповідача-1;

- матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у господарському спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Належними ж доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності сторони по справі у цьому.

- висновок аналітичного дослідження від 10.08.2023 року, на який посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог, не є належним доказом. У квітні місяці 2019 року ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна планова виїзна перевірка відповідача-2 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, і за результатами якої був складений Акт №317/10-36-14-12/24213675. В ході проведення податкової перевірки не було встановлено порушення відповідачем-2 податкового законодавства в частині взаємовідносин із відповідачем-1.

- компетентний орган - Державна служба геології та надр України у листі №6201/05-3/2-23 від 19.10.2023 підтвердив, що на спірних земельних ділянках відсутні будь-які родовища корисних копалин, що виключає їх видобування;

- спірний пісок не є корисною копалиною, а є товаром об`єктом цивільного обороту;

- судами різних інстанцій та спеціалізації неодноразово встановлювався факт існування цивільно-правових відносин між юридичними особами на підставі договорів купівлі-продажу піску. Доказів, що зазначені договори є неукладеними, нікчемними чи недійсними, органом досудового розслідування надано не було.

- прокурор просить суд застосувати реституцію і лише стягнути з відповідача-2 на користь позивача майно, яке було передане відповідачем-1 на виконання оскаржуваного договору, проте не заявляє вимогу про повернення на користь відповідача-2 сплачених коштів.

- заявлені прокурором позовні вимоги не є пропорційними легітимній меті втручання у право мирного володіння майном.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

10.06.2008 Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області прийняла рішення, у якому вирішила: визнати право власності на безгосподарський пісок, який знаходиться на території сільської ради і яким громада добросовісно заволоділа та відкрито користується протягом більше п`яти років; провести незалежну оцінку ринкової вартості цього піску; передати весь пісок за його оціночною вартістю, визначеною експертом, на баланс КП «Дніпро» з подальшою реалізацією зацікавленим особам (т. 1 а.с. 28).

На замовлення КП «Дніпро» ДП «Водземпроект» ВАТ «Чернігівводпроект» розроблено робочий проект із визначення кількості піску, розташованого на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в урочищах «Турець» та «Крива річка» (т. 1 а.с. 21-27).

05.08.2008 Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області прийняла рішення, у якому вирішила, зокрема, надати дозвіл директору КП «Дніпро» укласти з ПП «Поліський вепр» договір купівлі-продажу на встановлених сільською радою умовах продажу (т. 1 а.с. 29).

06.08.2008 між КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» (далі Продавець) та ПП «Поліський вепр» (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати Покупцю товар пісок, що знаходиться в урочищі «Крива річка», загальною кількістю 630 055,54 тонни; місцезнаходження товару - землі запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, урочище «Турец»; пункт поставки товару урочище «Турец»; загальна вартість товару 63 005,55 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 30-31).

На підставі акта прийому-здачі будівельних матеріалів від 07.08.2008 КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» передало, а ПП «Поліський вепр» прийняло пісок (ділянка урочища «Турець») у кількості 630 055,54 тонни на загальну суму 63 005,55 грн (т. 1 а.с. 31 на звороті).

06.08.2008 між КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» (далі Продавець) та ПП «Поліський вепр» (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №2, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати Покупцю товар пісок, що знаходиться в урочищі «Крива річка», загальною кількістю 762 998,02 тонни; місцезнаходження товару - землі запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, урочище «Крива річка»; пункт поставки товару урочище «Крива річка»; загальна вартість товару 76 299,80 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 32-33).

На підставі акта прийому-здачі будівельних матеріалів від 07.08.2008 КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» передало, а ПП «Поліський вепр» прийняло пісок (ділянка урочища «Крива річка») у кількості 762 998,02 тонни на загальну суму 76 299,80 грн (т. 1 а.с. 33 на звороті).

27.08.2008 між ПП «Поліський вепр» (далі Продавець) та ПП «Озерне-5» (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №3, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати Покупцю товар пісок, що знаходиться в урочищі «Крива річка», загальною кількістю 630 055,54 тонни; місцезнаходження товару - землі запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, урочище «Турец»; пункт поставки товару урочище «Турец»; загальна вартість товару 65 588,78 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 34-35).

На підставі видаткової накладної №РН0000001 від 29.08.2008 ПП «Поліський вепр» відвантажило, а ПП «Озерне-5» прийняло пісок у кількості 630 055,54 тонни на загальну суму 65 588,78 грн (т. 1 а.с. 37).

27.08.2008 між ПП «Поліський вепр» (далі Продавець) та ПП «Озерне-5» (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №4, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати Покупцю товар пісок, що знаходиться в урочищі «Крива річка», загальною кількістю 762 998,02 тонни; місцезнаходження товару - землі запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, урочище «Турец»; пункт поставки товару урочище «Турец»; загальна вартість товару 79 428,09 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 38-39).

На підставі видаткової накладної №РН0000001 від 29.08.2008 ПП «Поліський вепр» відвантажило, а ПП «Озерне-5» прийняло пісок у кількості 762 998,02 тонни на загальну суму 79 428,09 грн (т. 1 а.с. 40).

У період з 28.02.2013 по 07.05.2013 ПП «Озерне-5» відвантажило, а ТОВ «Авто-Сіті-Бас» прийняло пісок річний просіяний загальною кількістю 74 810,0004 тонн на загальну суму 3 637 080,00 грн, на підтвердження чого надано видаткові накладні: №1 від 28.02.2013 (5500 тонн на суму 310 200,00 грн, договір №18/2 від 18.02.2013), №2 від 30.04.2013 (5128,75 тонн на суму 246 180,00 грн, договір №29/04 від 29.04.2013), №3 від 07.05.2013 (64 181,2504 тонн на суму 3 080 700,00 грн, договір №3/12 від 03.12.2013) (т. 1 а.с. 41-46).

Голова громадської організації «Сосниця щит» Шаповал В. М. звернувся до УСР в Чернігівській області ДСР НП України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій просив провести перевірку за фактом незаконного видобування піску поблизу с. Неданчичі Чернігівського району в урочищі «Якір», поблизу русла річки Вербка , оскільки даний пісок у період з 1986 року по 1987 рік намивався для будівництва м. Славутич, але на теперішній час пісок самостійно без дозвільних документів добувають з метою власного збагачення підприємці у власних масштабах, у тому числі ТОВ ПКФ «Промкомплект» (т. 1 а.с. 16).

29.04.2021 відомості щодо вказаного факту були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021272010000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України (т. 1 а.с. 15).

Крім того, 04.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021272010000042 внесені відомості за фактом самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України (за фактом незаконного видобування піску невідомими особами на земельних ділянках, розташованих поблизу с. Неданчичі Чернігівського району Чернігівської області в урочищі «Якір», у прибережно-захисній смузі річки Вербка, за відсутності дозвільних документів).

Слідчими слідчого управління ГУНП в Чернігівській області за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Чернігівської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021272010000042 від 29.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 254, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 191 КК України.

За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження установлено підстави для вжиття заходів реагування представницького характеру шляхом пред`явлення позову до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.11.2018 №32, укладеного між ТОВ «Авто-Сіті-Бас» та ТОВ ВКФ «Промкомплект», про що зазначено у постанові про розголошення відомостей досудового розслідування від 01.12.2023.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 29.06.2021 (т. 1 а.с. 17-18) в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021272010000042 від 29.04.2021, а саме свідка ОСОБА_1 засновника ПП «Озерне-5», останній повідомив наступні обставини:

- 27.08.2008 ПП «Озерне-5» придбало у ПП «Поліський вепр» двома договорами 762998,02 тонни піска в урочищі «Крива річка» та 630055,54 тонни в урочищі «Турець» на території Неданчицької сільської ради по ціні 0,1041 грн за тонну;

- у 2013 році ПП «Озерне-5» реалізувало ТОВ «Авто-Сіті-Бас» 74810 тонни піску з урочища «Крива річка», проте підприємство до цього часу вказаний пісок з урочища не забрало;

09.07.2021 ст. оперуповноваженим в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021272010000042 від 29.04.2021 було допитано свідка ОСОБА_2 , яка у період з грудня 2012 року по червень 2013 року була директором ПП «Озерне-5», про що складено протокол допиту свідка від 09.07.2021 (т. 1 а.с. 19-20).

На питання оперуповноваженого: «Вам на огляд надано акт №2 від 07.05.2013 року прийому-здачі будівельного матеріалу (піску), підписаний сторонами ПП «Озерне-5» (передав) та ТОВ «Авто-Сіті-Бас» (отримав), у якому зазначено будівельний матеріал (пісок) в загальній кількості 1 387 702,70 тон на загальну суму 3 080 700,00 грн, із розподілом на дві графи 624 704,68 тонн (пісок ділянка Придніпровська) та 762 998,02 тонн (пісок ділянка Кривореченська). Чи підписували Ви даний акт та чи належить Вам підпис?» свідок ОСОБА_2 повідомила, що ПП «Озерне-5» реалізувало ТОВ «Авто-Сіті-Бас» пісок у кількості 74 810 тонн і це була разова операція, тому вказаний акт №2 від 07.05.2013 вона не підписувала і наданий їй на огляд підпис на її взагалі не схожий.

Крім того, Одеський окружний адміністративний суд розглядав справу №815/8197/13-а за позовом ТОВ «Авто-Сіті-Бас» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004762203 від 24.10.2013.

Постановою Одеського окружного адміністративний віл 16.02.2016 у справі №815/8197/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017, позовні вимоги задоволено повністю (т. 1 а.с. 47-53).

Судовими рішеннями у справі №815/8197/13-а встановлені наступні обставини:

«Посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі наказу керівника від 09.09.2013 року №380 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача, як особи яка мала господарські взаємовідносини з ПП «ОЗЕРНЕ-5» за січень, квітень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт від 23.09.2013 року №000088/15-52-22-03/36110979/453/21, на підставі якого було встановлено не підтвердження здійснення господарських відносин з ПП «ОЗЕРНЕ-5» за січень, квітень 2013 року, в зв`язку із чим, донараховано ПДВ в розмірі 554 468,00 грн, у зв`язку із порушенням позивачем положень п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 24.10.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0004762203 про донарахування податкового зобов`язання з ПДВ на суму 554 468,00 грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 138 617,00 грн.

Рішенням 20 сесії 5 скликання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05 серпня 2008 року надано дозвіл КП «Дніпро» на укладання з ПП «Поліський вепр» договору купівлі-продажу піску за ціною та на умовах визначених сільською радою. 06 серпня 2008 року КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» уклало з ПП «Поліський вепр» договір купівлі-продажу піску № 2. 27 серпня 2008 року ПП «Поліський вепр» уклало з ПП «Озерне-5» договір купівлі-продажу піску № 4. Згідно з актом прийому-передачі №2 ПП «Поліський вепр» передало ПП «Озерне-5» пісок в кількості 762 998,02 тон піску на підставі Договору купівлі-продажу від 27 серпня 2008 року № 4.

У вересні 2008 року ПП «Озерне-5», займаючись таким передбаченим Статутом видом діяльності як добування піску, замовило у ОС «УкрСЕПРпромбуд» сертифікаційні випробування піску, на підставі, яких було видано сертифікати відповідності, після чого, підприємство розмістило в мережі Інтернет оголошення про продаж піску.

Між TOB «АВТО-СІТІ-БАС» та ПП «ОЗЕРНЕ-5» укладено договори від 03.12.2012 року № 3/12 та від 29.04.2013 року № 29/04, згідно яких ПП «ОЗЕРНЕ-5» зобов`язується поставити пісок річний, а позивач зобов`язується прийняти пісок річний та оплатити його вартість.

Розрахунки між суб`єктом господарювання здійснювалися у безготівковій формі, відповідно до виписок банку від 30.01.2013 року № 1 на загальну суму 200 700,00 грн, № 1 загальну суму 800 000,00 грн, № 3 на загальну суму 800 000,00 грн, № 4 на загальну суму 800 000,00 грн, від 11.04.2013 року № 34 на загальну суму 200 000,00 грн, №35 на загальну суму 200 000,00 грн, від 26.04.2013 року № 49 на загальну суму 80 000,00 грн.

Також на підтвердження отримання товару представником позивача надано податкові та видаткові накладні по господарським операціям.

Додатково між позивачем та ПП «ОЗЕРНЕ-5» укладено договір відповідального зберігання від 30.04.2013 року № 30/04, згідно якого ПП «ОЗЕРНЕ-5» зобов`язується прийняти та зберігати пісок річний кількості вказаних у видаткових накладних.

При цьому вищевказаним договором не передбачено місце та умови зберігання. Як зазначено представником позивача в судовому засіданні, вказаний в договорах товар не переміщувався для зберігання до складів, на місце знаходження зазначеного в договорах товару (піску річного) виїздила засновник товариства, після чого первинну документацію підписав директор.

В декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року позивачем задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ОЗЕРНЕ-5» в сумі 433 450,00 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість (додатку 5 до декларації з розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за 2013 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму 433 450,00 грн. взаємовідносинам з ПП «ОЗЕРНЕ-5».

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість (додатку 5 до декларації з розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за 2013 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму 121 286,00 грн. взаємовідносинам з ПП «ОЗЕРНЕ-5».

Вартість придбаного піску була сплачена ТОВ «Авто-Сіті-Бас» на користь продавця в повному обсязі, в тому числі ПДВ, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Пісок, придбаний позивачем (ТОВ «Авто-Сіті-Бас») у його контрагентів, фактично не переміщувався та знаходився на зберіганні продавця за відповідним договором на території Неданчицької сільської ради.

Вказаний пісок після продажу був реалізований позивачем (ТОВ «Авто-Сіті-Бас») ТОВ «ММК-2014».

Даний пісок був придбаний ПП «ОЗЕРНЕ-5» ще у 2008 році, а відповідь від Виконкому Неданчицької сільської ради стосувалася наявності піску у 2013 році.

Таким чином, під час судового розгляду не підтвердилися доводи Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про те, що ПП «Озерне-5» не придбавало пісок та не реалізовувало його ТОВ «Авто-Сіті-Бас».

Із податкової звітності ПП «ОЗЕРНЕ-5» слідує, що за січень та квітень 2013 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов`язання щодо сплати ПДВ по взаємовідносинам з позивачем на суми 433 450,00 грн. - за січень 2013 року та 121 030,00 грн. - за квітень 2014 року».

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, судові рішення у справі №815/8197/13-а не містять інформації щодо встановлення судом обставин про кількість придбаного ТОВ «Авто-Сіті-Бас» у ПП «ОЗЕРНЕ-5» піску, тобто ту кількість, що нібито продано ТОВ ВКФ «Промкомплект».

При цьому у вказаних судових рішеннях зазначено, що «вказаний пісок після продажу був реалізований позивачем (ТОВ «Авто-Сіті-Бас») ТОВ «ММК-2014», що також суперечить встановленим обставинам.

За наведених обставин та доказів у їх сукупності, більш вірогідним є придбання ТОВ «Авто-Сіті-Бас» у ПП «ОЗЕРНЕ-5» лише 74 810 тонн на суму 3 637 080,00 грн (по 48,62 грн/т).

27.11.2018 між ТОВ «Авто-Сіті-Бас» (далі Продавець) та ТОВ ВКФ «Промкомплект» (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №32 (далі Договір №32 від 27.11.2018) (т. 1 а.с. 12-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору №32 від 27.11.2018 Продавець зобов`язується передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар пісок річковий в кількості 693 851 тонна у строки, визначені Договором. Продавець свідчить, що Товар належить йому на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу 3/12 від 03.12.2012, який знаходиться на земельних ділянках, визначених у п. 2.3 цього Договору.

Загальна вартість (ціна) даного Договору становить 3 538 640,10 грн; вартість (ціна) однієї тонни Товару становить 5,10 грн (п. 1.3 Договору №32 від 27.11.2018).

Згідно з п. 2.3 Договору №32 від 27.11.2018 передача Товару, вказаного у п. 1.1 даного Договору, здійснюється за місцем знаходження Товару за наступними ділянками з графічним зображенням:

- Придніпровська ділянка, що розташована на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області;

- Кривореченська ділянка, що розташована на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

Прокурор надав акт приймання-передачі товару від 28.12.2018, у якому зазначено, що ТОВ «Авто-Сіті-Бас» передало, а ТОВ ВКФ «Промкомплект» прийняло:

1. Пісок річковий (Придніпровська ділянка) у кількості 312 352 тонни на загальну суму 1 592 995,20 грн;

2. Пісок річковий (Кривореченська ділянка) у кількості 381 499 тонни на загальну суму 1 945 644,90 грн,

а усього 693 851 тонни на загальну суму 3 538 640,10 грн (т. 1 а.с. 14).

Відповідач-2 надав платіжні доручення про сплату відповідачу-1 коштів за пісок річковий згідно з Договором №32 від 27.11.2018, а саме: №7221 від 05.12.2018 на суму 1 200 000,00 грн; №7230 від 06.12.2018 на суму 450 000,00 грн; №400 від 10.12.2018 на суму 450 000,00 грн; №427 від 13.12.2018 на суму 300 000,00 грн; №431 від 13.12.2018 на суму 300 000,00 грн; №7265 від 14.12.2018 на суму 300 000,00 грн; №7275 від 17.12.2018 на суму 300 000,00 грн; №7313 від 20.12.2018 на суму 238 640,00 грн (т. 1 а.с. 211-218).

ОС ДП «Чернігівстандартметрологія» були видані ТОВ ВКФ «Промкомплект» сертифікати відповідності №UA.CH.0000504-21 на пісок терміном дії з 30 листопада 2021 року по 29 листопада 2022 року, №UA.CH.0000331-22 з терміном дії з 09 грудня 2022 року по 08 грудня 2023 року (т. 1 а.с 220-221).

Відповідач-2 надав складені та зареєстровані ТОВ «Авто-Сіті-Бас» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за господарськими операціями з продажу піску, а саме: №1 від 05 грудня 2018 року, №2 від 21 грудня 2018 року, №3 від 23 грудня 2018 року, №4 від 27 грудня 2018 року, №5 від 27 грудня 2018 року, №6 від 27 грудня 2018 року, №7 від 28 грудня 2018 року, №8 від 28 грудня 2018 року, №9 від 28 грудня 2018 року (т. 1 а.с. 202-210).

Відповідач-2 надав податкову декларацію з податку на додану вартість за звітній податковий період грудень 2018 року від 21 січня 2019 року, яка була прийнята ГУ ДФС у Київській області, у якій відображені зазначені податкові накладні (т. 1 а.с. 191-201).

03.12.2018 між ТОВ «Авто-Сіті-Бас» (далі Продавець) та ПП «Орбіта-СЛ» (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №32 (далі Договір №32 від 03.12.2018) (т. 1 а.с. 75-76).

Відповідно до п. 1.1 Договору №32 від 03.12.2018 Продавець зобов`язується передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар пісок річковий в кількості 693 851 тонна у строки, визначені Договором. Продавець свідчить, що Товар належить йому на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу 3/12 від 03.12.2012, який знаходиться на земельних ділянках, визначених у п. 2.3 цього Договору.

Загальна вартість (ціна) даного Договору становить 1 040 776,50 грн; вартість (ціна) однієї тонни Товару становить 0,25 грн (п. 1.3 Договору №32 від 03.12.2018).

Згідно з п. 2.3 Договору №32 від 03.12.2018 передача Товару, вказаного у п. 1.1 даного Договору, здійснюється за місцем знаходження Товару за наступними ділянками з графічним зображенням:

- Придніпровська ділянка, що розташована на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, за наступними кадастровими номерами: 7424485600:10:001:0040; 7424485600:10:001:0042; 7424485600:10:001:0044; 7424485600:10:001:0043;

- Кривореченська ділянка, що розташована на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, за наступними кадастровими номерами: 7424485600:10:001:0086; 7424485600:10:001:0088; 7424485600:10:001:0075; 7424485600:10:001:0072; 7424485600:10:001:0065; 7424485600:10:001:0090; 7424485600:10:001:0106; 7424485600:10:001:0074; 7424485600:10:001:0070; 7424485600:10:001:0153; 7424485600:10:001:0155; 7424485600:10:001:0156; 7424485600:10:001:0154.

На підставі акта приймання-передачі товару від 19.12.2018 ТОВ «Авто-Сіті-Бас» передало, а ТОВ ВКФ «Орбіта-СЛ»» прийняло:

1. Пісок річковий (Придніпровська ділянка) у кількості 312 352 тонни на загальну суму 468 528,00 грн;

2. Пісок річковий (Кривореченська ділянка) у кількості 381 499 тонни на загальну суму 572 248,50 грн,

а усього 693 851 тонни на загальну суму 1 040 776,50 грн (т. 1 а.с. 77).

У квітні місяці 2019 року ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ «Промкомплект» за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складений Акт №317/10-36-14-12/24213675 (т. 2 а.с. 1-25). В ході проведення податкової перевірки не було встановлено порушення відповідачем-2 податкового законодавства в частині взаємовідносин із відповідачем-1.

Як зазначає відповідач-2, земельні ділянки, на яких розміщений пісок, а саме: з кадастровим номером 7424485600:10:001:0036, площею 2,0 га; з кадастровим номером 7424485600:10:001:0045, площею 2,0 га; з кадастровим номером 7424485600:10:001:0046, площею 2,0 га, знаходяться у власності ТОВ «АК «Дніпро-СЛ» з 2018 року та перебувають в оренді ФОП Карцева Віктора Вікторовича на підставі договору оренди земельних ділянок №1 від 31.10.2018, на підтвердження чого надані Інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

02.01.2019 між ФОП Карцевим В. В. (далі Зберігач) та ТОВ ВКФ «Промкомплект» (далі Поклажодавець) був укладений договір відповідального зберігання майна №1, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору пісок річковий (Придніпровська ділянка) у кількості 312352 тонни загальною вартістю 62470,40 грн; майно зберігається на земельних ділянках з кадастровими номерами 7424485600:10:001:0036, 7424485600:10:001:0045, 7424485600:10:001:0046 (т. 1 а.с. 166-169).

На запит ст. слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області щодо наявності у ТОВ ВКФ «Промкомплект» належним чином оформленого дозволу на використання надр, на видобування та вивезення піску, Держгеонадра у листі №18081/01/03-21 від 19.10.2021 повідомило про відсутність у базі даних виданих дозволів зазначеному підприємству (т. 1 а.с. 73-74).

Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/909/21 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любецької селищної ради, до відповідачів: Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», у якій прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації № 439 від 02.12.2011, яким надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 2,000 га (кадастровий номер 7424485600:10:001:0036);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка P.O. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.09.2018, індексний номер 43071925 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0036 розташованої на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпро CЛ" (вул. Центральна, 5/1, м. Славутич, Київської області, 07101, код ЄДРПОУ 42448005) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпро СЛ" на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0036;

- усунути перешкоди у здійсненні Любецькою селищною радою (вул. Добринінська, буд. 60, смт. Любеч, Ріпкинський р-н, Чернігівська обл., 15041, код ЄДРПОУ 04412478) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0036 розташованої на території Неданчичцької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області шляхом її витребування (повернення) на користь держави в особі Любецької селищної ради.

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації №446 від 05.12.2011, яким надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 2,000 га (кадастровий номер 7424485600:10:001:0046);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.09.2018, індексний номер 43072268 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0046, розташованої на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, за Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Дніпро СЛ (код ЄДРПОУ 42448005) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Дніпро СЛ на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0046;

- усунути перешкоди у здійсненні Любецькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412478) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0046, розташованою на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, шляхом її витребування (повернення) на користь держави в особі Любецької селищної ради.

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації № 438 від 02.12.2011, яким надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2,000 га (кадастровий номер 7424485600:10:001:0045);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.09.2018, індексний номер 43072130 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0045 розташованої на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ» (вул. Центральна, 5/1, м. Славутич, Київської області, 07101, код ЄДРПОУ 42448005) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Дніпро СЛ на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0045;

- усунути перешкоди у здійсненні Любецькою селищною радою (вул. Добринінська, буд. 60, смт Любеч, Ріпкинський р-н, Чернігівська обл., 15041, код ЄДРПОУ 04412478) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7424485600:10:001:0045 розташованої на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області шляхом її витребування (повернення) на користь держави в особі Любенької селищної ради.

Рішенням суду від 20.04.2023 у справі №927/909/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

На підставі постанови слідчого СВ Чернігівського РУ поліції ГУНП в Чернігівській області за матеріалами досудового розслідування (№42021272010000042 від 29.04.2021) ГУ ДПС у Київській області проведено дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ ВКФ «Промкомплект» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2013 по 31.06.2023, про що складено висновок аналітичного дослідження від 10.08.2023 №33/10-36-08-02-25/24213675 (т. 1 а. с. 54-72).

За результатами дослідження ГУ ДПС у Київській області встановлено, що ТОВ ВКФ «Промкомплект» оформлено фінансово-господарські операції з реалізації піску в загальній кількості 350 848,307 т без законного його придбання або видобування, тобто без підтвердження законного джерела походження такого піску, які мають ознаки операцій з активами (пісок річковий), одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також дії, спрямовані на приховання чи маскування незаконного походження таких активів, що вказує на наявність знак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинних шляхом. Загальна сума легалізованих активів (піску) складає 66 898 364,82 грн.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) обласної прокуратури Дарією Лук`янець від 01.12.2023 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в кримінальному провадженні №42021272010000042 від 29.04.2021, що містяться в документах, вказаних у цій постанові (т. 1 а.с. 90-91).

Любецька селищна рада у листі від 21.12.2023 №02-09/1695, адресованому Чернігівській обласній прокуратурі, зазначила про те, що ТОВ ВКФ «Промкомплект» та ТОВ «Авто-Сіті-Бас» не звертались до Любецької селищної ради щодо надання останнім дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (т. 1 а.с. 86).

Постановою ст. слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернігівській області І. І. Крічфалушієм від 19.04.2024 кримінальне провадження, відомості щодо якого 29.04.2021 внесено до ЄРДС за ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 254, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 191 КК України, закрито в частині ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю кримінальних правопорушень (т. 3 а.с. 194-195).

Законність прийнятого рішення про закриття кримінального провадження в частині ст. 240 КК України перевірено 26.04.2024 прокурором Д. Лукянець, підстав для скасування не встановлено, про що зроблено відмутку на постанові від 19.04.2024.

У постанові від 19.04.2024 зазначено, що в ході досудового розслідування ст. слідчий встановив наступне:

- відповідно до державного акта №БО44221 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення ПО «Комбінат» Мінатоменерго СССР, м. Славутич, для будівництва бази маломірного флоту на 2000 суден, комплексно-спортивної бази, кар`єру піску «Якорь», УРСР Ріпкинського виконавчого комітету районної ради депутатів за землекористувачем закріплено 208,9 га землі (відповідно до схеми встановлено наявність кар`єру піску «Якорь» ДСП «ЧАЕС» в кількості 92,9 га та 116,0 га інших земель) закріплено в безстрокове і безоплатне користування. Земля надана для будівництва об`єктів в м. Славутич;

- згідно з розпорядженням Ріпкинської РДА №71 від 15.02.2008 припинено з 01.11.2007 року право постійного користування, яке виникло згідно з рішенням виконкому районної ради від 12.12.1988 та державного акта №БО44221 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення ДСП «Чорнобильська АЕС» на території Неданчицької сільської ради для будівництва об`єктів м. Славутич загальною площею 92,9 га, піски, за рахунок земель запасу вищезазначеної сільської ради без пред`явлення вимог щодо подальшої рекультивації; передано земельну ділянку площею 92,9 га, в тому числі 92,9 га піски, яка надавалась за рахунок земель запасу до земель запасу Неданчицької сільської ради;

- у 2008 та у 2009 роках комісією ДСП «Чорнобильська АЕС» проведено інвентаризацію майна, у ході якої виявлено несанкціонований відбір піску в урочищі «Якір», який перебував на позабалансовому рахунку ДСП «ЧАЕС»;

- у даному випадку пісок є предметом цивільно-правових відносин і його видобування проводилось під час будівництва м. Славутича, тому не може бути предметом дослідження як корисна копалина чи частина надр;

- в ДНВП «Геоінформ України» отримано відповідь про те, що земельні ділянки, на яких розташований пісок, не пересікаються з Неданчицьким родовищем пісків;

- таким чином, у ході досудового розслідування не були підтверджені обставини, які свідчили про вчинення службовими особами, у тому числі ТОВ ПКФ «Промкомплект» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 240 КК України.

Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 №730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» до складу Любецької територіальної громади увійшла, зокрема, Неданчицька сільська рада Ріпкинського району.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

За приписами ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Переглядаючи ухвалу суду від 28.03.2024 у цій справі про залишення позову без розгляду, Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд дійшли висновку про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором у цій справі.

Відповідні детальні мотиви викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 та у постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у цій справі.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених частиною першою статті 203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.

У спеціальній частині третій статті 228 ЦК України законодавець закріпив норму, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий правовий висновок викладено в пункті 54 постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Частина третя статті 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як зазначає прокурор, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №42021272010000042 було установлено підстави для вжиття заходів реагування представницького характеру шляхом пред`явлення позову до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.11.2018 №32, укладеного між ТОВ «Авто-Сіті-Бас» та ТОВ ВКФ «Промкомплект».

Прокурор вважає, що на момент укладення оспорюваного договору відповідач-1 не мав у власності (розпорядженні) піску у кількості 693 851 тонн (що є предметом договору), а відтак не міг його відчужити, а відповідач-2 набути у власність цей пісок. На думку прокурора, відповідач-2 здійснює фактичне незаконне видобування піску та його реалізацію з інших ділянок, тобто оспорюваний правочин укладено фактично з метою легалізації видобутого піску та всупереч інтересам держави та суспільства.

Обґрунтовуючи порушення інтересів територіальної громади, прокурор зазначив, що пісок як корисна копалина та природний ресурс знаходиться на території Любецької територіальної громади і належить їй на праві комунальної власності, а тому до компетенції Любецької селищної ради відносяться повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною надр.

Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначають, що матеріали кримінального провадження за відсутності вироку не є належними доказами у цій справі, а є лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у господарському спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Суд зазначає, що законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76-79, 86 ГПК України (постанова Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19).

Як встановив суд, рішенням Неданчицької сільської ради від 10.06.2008 визнано право власності на безгосподарський пісок, який знаходиться на території сільської ради, а рішенням Неданчицької сільської ради від 05.08.2008 надано дозвіл КП «Дніпро» на укладання з ПП «Поліський вепр» договору купівлі-продажу піску, який знаходиться на території урочищ «Турець» та «Крива річка».

На підставі договорів купівлі-продажу від 06.08.2008 №1, 2 КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» передало ПП «Поліський Вепр» пісок з ділянки урочища «Турець» у кількості 630 055,54 тонн та з ділянки урочища «Крива річка» у кількості 762 998,02 тонн.

Надалі набутий у власність ПП «Поліський вепр» пісок відповідно до договорів купівлі-продажу від 27.08.2024 №3, №4 був переданий ПП «Озерне-5», яке на підставі видаткових накладних №1 від 28.02.2013, №2 від 30.04.2013, №3 від 07.05.2013 передав ТОВ «Авто-Сіті-Бас» пісок річний просіяний загальною кількістю 74 810,0004 тонн.

27.11.2018 між ТОВ «Авто-Сіті-Бас» (Продавець) та ТОВ ВКФ «Промкомплект» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №32, за умовами якого Продавець зобов`язується передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар пісок річковий в кількості 693 851 тонна у строки, визначені Договором. Продавець свідчить, що Товар належить йому на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу 3/12 від 03.12.2012, який знаходиться на Придніпровській та Кривореченській ділянках, що розташовані на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

Невідповідність кількості придбаного відповідачем-1 піску та надалі проданого відповідачу-2 стала підставою вважати, що останній фактично здійснює незаконний видобуток піску, а оспорюваний договір був укладений з метою «легалізації» такого видобутку.

Зазначені обставини були встановлені на підставі матеріалів кримінального провадження №42021272010000042.

Разом з тим, з наданих прокурором матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування здійснювалось за фактом незаконного видобутку невідомими особами піску в урочищі «Якір».

У ході досудового розслідування здійснювалась перевірка такого видобутку, у тому числі і відповідачем-2, проте за результатами розслідування слідчим встановлено, що у даному випадку пісок є предметом цивільно-правових відносин і його видобування проводилось під час будівництва м. Славутича, тому він не може бути предметом дослідження як корисна копалина чи частина надр; земельні ділянки, на яких розташований пісок, не пересікаються з Неданчицьким родовищем пісків.

Таким чином, у ході досудового розслідування не були підтверджені обставини, які свідчили про вчинення службовими особами, у тому числі ТОВ ПКФ «Промкомплект» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 240 КК України, у зв`язку з чим постановою ст. слідчого від 19.04.2024 кримінальне провадження було закрито в частині ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю кримінальних правопорушень.

При цьому з рішень Неданчицької сільської ради слідує, що у 2008 році рада визнала право власності на безгосподарський пісок, який знаходиться на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в урочищах «Турець» та «Крива річка».

З наданих учасниками справи доказів слідує, що пісок знаходиться на земельних ділянках, які перебували в оренді у ФОП Карцева В. В., при цьому факту безпосереднього видобутку відповідачем-2 піску у ході досудового розслідування не було встановлено.

Отже, більш вірогідним є те, що пісок належить ДСП «Чорнобильська АЕС», аніж видобутий саме відповідчаем-2 і саме на землях Любецької селищної ради.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурор не довів ані факту здійснення відповідачем-2 незаконного видобутку піску, ані його здійснення саме на території Неданчицької сільської ради, (яка увійшла до складу Любецької селищної ради), оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження, які стали підставою для подання цього позову, досудове розслідування здійснювалось щодо факту незаконного видобутку в урочищі «Якір», яке не знаходиться на території Неданчицької сільської ради.

Підставами позовних вимог по суті є «легалізація» придбаного відповідачем-2 у відповідача-1 товару піску, якого у останнього фактично не було, а відповідач-2 отримав його з інших джерел.

Разом з тим, навіть такі доводи прокурора жодним чином не доводять порушеного права саме Любецької селищної ради, яка не є правоохоронним або контролюючим органом у таких правовідносинах по відношенню до відповідачів, а завдання будь-якої шкоди безпосередньо Любецькій селищній раді, як вже виснувано судом, такими діями відповідачів прокурором не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що прокурор не довів наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним у зв`язку з порушення майнових прав саме Любецької селищної ради при укладенні оспорюваного договору, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені Чернігівською обласною прокуратурою, стягненню з відповідачів не підлягають.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, суд апеляційної чи касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи. При цьому у випадках скасування апеляційним чи касаційним судом судового рішення суду першої інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної чи касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

За подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 відповідач-2 сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 дійшла висновку, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Таким чином, суд вважає, що витрати відповідача-2 зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2422,40 грн підлягають відшкодуванню Чернігівською обласною прокуратурою.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

У відзиві на позов відповідач-1 зазначив, що на дату складання відзиву він не може визначити орієнтовний розмір судових витрат, остаточний розрахунок яких буде поданий до ухвалення судом рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач-1 до ухвалення рішення суду не надав суду ані попереднього (орієнтовного) розрахунку розміру судових витрат, ані договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного з адвокатом, а також доказів фактичного надання адвокатом послуг з правничої допомоги та понесення інших витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідної заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду матеріали справи також не містять.

Відтак підстави для здійснення розподілу судових витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу адвоката у суду відсутні.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промкомплект» (код ЄДРПОУ 24213675, вул. Військових будівельників, 3а, м. Славутич, Київська область, 07101) 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 30.12.2024.

Суддя В. В. Шморгун