Рішення

від 30.12.2024 по справі 161/16924/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16924/24

Провадження № 2/161/4557/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

12.09.2024 адвокат Нікіпелова К.Є. в інтересах ТзОВ «Стар Файненс Груп» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.04.2024 ТзОВ «Стар Файненс Груп» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання фінансового кредиту №29534-04/2024, на підставі якого кредитодавець надав позичальнику фінансовий кредит в розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала.

Заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 59 400 грн., з них: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 27000 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 2 400 грн. - строкова заборгованість за процентами; 10000 грн. - заборгованість за штрафом.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також покласти на неї судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Ш.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 17.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні матеріали направлялися відповідачці за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання.

Оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

24.04.2024 ТзОВ «Стар Файненс Груп» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання фінансового кредиту №29534-04/2024 (а.с. 7-11), за умовами якого (п. 1.1) кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Інші умови договору про надання фінансового кредиту №29534-04/2024 від 24.04.2024:

- мета отримання кредиту - на власні потреби позичальника, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 1.2);

- кредит надається строк на 120 днів (п. 1.2);

- дата надання кредиту - 24.04.2024 (п. 1.2);

- наданий кредит позичальник зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування (п. 1.2);

- дата погашення кредиту - 21.08.2024 (п. 1.2);

- денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 договору (п. 1.4.1);

- кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки №4731-21хх-хххх-3930 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6);

- у випадку прострочення позичальником сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, кредитодавець нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахування обмежень, встановлених чинним законодавством (п. 5.3).

24.04.2024 ТзОВ «Стар Файненс Груп» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000 грн. (довідка за вих. №3426_240828140403 від 28.08.2024, а.с. 15, квитанція за сплату №380140487 від 24.04.2024, а.с. 16).

За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №29534-04/2024 від 24.04.2024 станом на 30.07.2024 становить 59 400 грн., з них: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 27000 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 2 400 грн. - строкова заборгованість за процентами; 10000 грн. - заборгованість за штрафом (розрахунок заборгованості за кредитним договором, а.с. 17, повідомлення про повернення кредиту, а.с. 18).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідачка не подала.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, суд висновує, що наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Щодо стягнення суми (тіла) кредиту

ТзОВ «СтарФайненс Груп»та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали договір про надання фінансового кредиту №29534-04/2024 від 24.04.2024, який за своєю правовою природою є кредитним договором.

На підставі цього договору відповідач отримала кредитні кошти (тіло кредиту) в сумі 20 000 грн., однак їх у встановлений договором строк не повернула. А тому позивач вправі вимагати їх повернення.

Отже, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом в межах строку кредитування

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом станом на 30.07.2024 становить 29400 грн., з них: 27000 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 2 400 грн. - строкова заборгованість за процентами.

За обставинами справи, погодженим строком кредитування є строк 120 днів, а датою погашення кредиту - 21.08.2024 (п. 1.2 кредитного договору). Позивач звернувся в суд з позовом 12.09.2024, тобто станом на день звернення до суду вся заборгованість відповідача за процентами в розмірі 29400 грн. стала простроченою. Відповідач не сплатив процентів, у встановлений договором строк.

Отже, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення штрафу

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за штрафом становить 10000 грн. В позовній заяві відсутні розрахунки про нараховану суму штрафу. З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 17) вбачається, що станом на 24.05.2024 штраф нарахований 24.05.2024 в сумі 9000 грн., а станом на 23.06.2024 - вже в сумі 10000 грн., тобто в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки неустойка у виді штрафу нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, такої неустойки.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

VI.Судові витрати

Щодо судового збору

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (83,16%) в розмірі 2 518 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач заявив до стягнення 5 550 витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги від 17.07.2024, реєстр позичальників/боржників (додаток №1 до договору про надання правничої допомоги) від 17.07.2024, ордер на надання правничої допомоги №1403608 від 29.08.2024 (а.с. 19-23).

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання правничої допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правничої допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правничої допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова ВС від 01.10.2018 у справі №569/17904/17).

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правничої допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 3.1 договору про надання правничої допомоги від 17.07.2024 факт надання послуг сторони оформляють актами приймання-передачі послуг.

Під час розгляду справи у встановлений цивільно-процесуальним законодавством строк сторона позивача не надала суду ні доказів надання правничої допомоги (фактичної передачі наданих адвокатом послуг, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором), ні доказів на підтвердження витрат, понесених на надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правничоїдопомоги (договору надання правничоїдопомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності (постанова Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20).

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №29534-04/2024 від 24.04.2024 в розмірі 49 400 грн. (сорок дев`ять тисяч чотириста гривень), з них: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 29 400 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судовий збір в розмірі 2 518 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», місцезнаходження: 01350, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30В; код в ЄДРПОУ 44022416.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту рішення суду - 30.12.2024.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін