Рішення

від 24.12.2024 по справі 279/4917/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

провадження №2/279/1831/24 Справа № 279/4917/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Пригоцькою Я.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/4917/24 за позовом Комунального підприємства теплозабезпечення до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивачзвернувся досуду зпозовом довідповідача,посилаючись нате,що відповідач,який зареєстрованийта проживаєв квартиріза адресою: АДРЕСА_1 , теплопостачання якої здійснює позивач, на підставі фактичних договірних відносин отримує його послугу, однак відмовляється сплачувати заборгованість по оплаті за надані послуги по теплопостачанню, та має заборгованість станом на 01.08.2024 року в сумі 30065,46 грн., яку добровільно погашати не бажає, що змусило позивача звернутись до суду. Просить стягнути з відповідача 30065,46 грн. заборгованості по оплаті послуг за теплопостачання та понесені судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву в якому вказав, що позов відповідач визнає частково, а саме в розмірі 15032,73 грн., тобто щодо половини заявленої до стягнення суми. В іншій частині боргу 15032,73 грн. ОСОБА_1 позов не визнає, оскільки є співвласником 1/2 частки в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_1 заперечує, що він є одноособовим власником квартири АДРЕСА_2 , за надання послуг в якій мається заборгованість перед позивачем. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області №279/439/21 від 08.05.2024 р. квартиру АДРЕСА_2 визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та визнано за кожною із вказаних сторін право власності на 1/2 частку у вказаному нерухомому майні, тобто здійснено її поділ. Постановою Житомирського апеляційного суду №279/439/21 від 26.06.2024 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2024 р. в цій справі відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування 03.10.24 р.) вказані судові рішення стали підставою для реєстрації 09.09.24 р. ОСОБА_3 права власності на частку в квартирі АДРЕСА_2 .

Разом з цим вказаними судовими рішеннями встановлено, що до поділу квартири з часу її придбання на той час подружжям ОСОБА_4 і оформленням на одного із подружжя ОСОБА_1 цей об`єкт належав обом сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя.

Отже, станом на день розгляду справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є учасниками спільної часткової власності - співвласниками по 1/2 частці в квартирі АДРЕСА_2 .

Позивачем відповіді на відзив не подано.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що між сторонами по справі виникли правовідносини, пов`язані з наданням послуг по теплопостачанню, які врегульовані ст.714 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з водотеплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630.

На момент подання позовної заяви до суду, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , та є споживачем послуг позивача, оскільки проживає в будинку, приєднаного до мережі теплопостачання.

Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До вказаного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань є неправомірним.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області №279/439/21 від 08.05.2024 р. квартиру АДРЕСА_2 визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та визнано за кожною із вказаних сторін право власності на 1/2 частку у вказаному нерухомому майні, тобто здійснено її поділ. Постановою Житомирського апеляційного суду №279/439/21 від 26.06.2024 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2024 року співвласниками квартири (по 1/2 частини), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідач позов визнає частково, а саме заборгованість в сумі 15032,73 грн., оскільки він є співвласником 1/2 частини квартирі АДРЕСА_2 , а іншої 1/2 частини квартири є ОСОБА_3 ...

Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення оспорюваних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Нараховану позивачем суму заборгованості відповідач не оспорює. Враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем поштових витрат в розмірі 50 грн. на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками необхідно зазначити наступне.

Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат, понесених позивачем на поштову кореспонденцію у зв`язку з розглядом в суді справи, представником позивача було надано до суду докази підтвердження понесення зазначених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.714 ЦК України,

УХ ВА ЛИ В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення 30065 (тридцять тисяч шістдесят п`ять ) гривень 46 копійок боргу по оплаті за централізоване теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення 3078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень судових витрат.

Рішенняможе бутиоскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач Комунальне підприємство теплозабезпечення, місце знаходження: вул.Шевченка, 8-а м.Коростень Житомирська область, ЄДРПОУ 31871157.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстраціїта проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Волкова Н.Я.