Рішення

від 24.12.2024 по справі 935/2461/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2461/24

Провадження № 2/935/937/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даними позовом у якому просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її батька - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько - ОСОБА_2 . Вона прийняла спадщину після смерті його смерті та ІНФОРМАЦІЯ_4 за її заявою заведено спадкову справу. Вона є єдиною спадкоємицею за законом.

Вказує, що до складу спадкового майна, що належало батьку на момент його смерті входить частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 . Даний будинок належав у 1/2 частці на праві власності її бабусі - ОСОБА_3 (батьковій матері), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До майна померлої бабусі ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 217996 від 18 січня 1999 року. До кола спадкоємців після смерті бабусі входили її діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та її батько - ОСОБА_2 на підставі заповіту, залишеного бабусею. Таким чином, вказує, що належна бабусі на праві власності частина будинку була успадкована трьома спадкоємцями у тому числі її батьком по 1/6 частині кожному.

З метою оформлення спадкових прав після смерті батька позивач звернулася до нотаріуса, проте, нотаріусом було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивачем не подані документи, що посвідчують право власності спадкодавця на цей будинок, а також у зв?язку з неподанням відомостей про прийняття її батьком спадщини після смерті бабусі. В зв`язку з чим за захистом своїх спадкових прав звернулася до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов із наведених у ньому підстав та просила його задовольнити.

Представник відповідача секретар міської ради Юрій Денисовець в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_2 та пам`ятає його, оскільки проживала по сусідству з її дитинства. ОСОБА_2 дійсно проживав за адресою АДРЕСА_1 , він вів господарство, доглядав за прибудинковою територією, фактично після смерті його матері.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10)

Батько ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

У витязі про реєстрацію в спадковому реєстрі від 29.12.2021 року наданого Коростишівською державною нотаріальною контрою вказано, що до майна померлого ОСОБА_2 , заведено спадкову справу від 29.12.2021 року №232/2021.

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 13).

Зі змісту витягу зі спадкового реєстру від 05.11.2021 року вбачається, що до майна померлої ОСОБА_3 заведено спадкову справу (номер у спадковому реєстрі 217996).

Зі змісту заповіту від 2 липня 1980 року посвідченого державним нотаріусом Лушніковою Л.В. слідує, що ОСОБА_3 заповіла належну їй частину жилого будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , своїм дітям: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в рівних частках. В матеріалах спадкової справи наявні заяви про прийняття спадщини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 після смерті їх матері - ОСОБА_3 .

Відповідно до відомостей будинкової книги ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.07.1965 року.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав від 05.11.2021 року слідує, що 19.12.2007 року за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на частку будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого Коростишівського державною нотаріальною конторою 31.01.1938 року за реєстровим № 59.

Зі змісту договору дарування домобудівлі від 16.12.1938 року, ОСОБА_12 подарувала своїм дітям: сину ОСОБА_13 та дочці ОСОБА_11 (бабусі позивача), домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , що знаходиться на садибі розміром 3600 кв. м. у суміжностях: спереду домоволодіння ОСОБА_14 , а позаду домоволодіння ОСОБА_15 , з правого боку АДРЕСА_3 , з лівого боку домоволодіння ОСОБА_16 .

Постановою державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області Ломакової М.І. від 10.06.2024 року №02-31/420, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності цього житлового будинку спадкодавцю, заявник не надав докази про прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_3 .

Згідно абзацу 3 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Статтею 524 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до положень ст. 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем її відкриття - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно з положеннями ст. ст. 549, 554ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (ст. ст. 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів справи слідує, що батько позивача ОСОБА_2 на протязі шести місяців після смерті своєї матері ОСОБА_3 , прийняв спадщину, що підтверджується записом у по господарській книзі про його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , підтверджується і наданими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6 , які суд оцінює в сукупності з іншими доказами наявними у матеріалах справи, а тому ОСОБА_2 вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 , в силу положень ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, прийняв спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , а тому вимоги позову про встановлення факту прийняття спадщини підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином спадкова справа №232/2021 до майна померлого батька ОСОБА_2 , заведена за заявою позивача ОСОБА_1 , яка відповідно до змісту постанови нотаріуса від 10.06.2024 року №02-31/420 є єдиною спадкоємицею за законом. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися, заповіти померлим спадкодавцем не складалися.

ОСОБА_2 фактично вступив в управління спадщиною після своєї матері ОСОБА_3 , вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами. Відповідно до договору дарування домобудівлі від 16 грудня 1938 року, зареєстрованого за № 59, ОСОБА_3 отримала в дарунок 1/2 частину житлового будинку, яку заповіла в рівних частках своїм трьом дітям, тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її батька - ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81,141, 258,259,263-268, 315-319, 354 ЦПК України, ст. 548,549 ЦК УРСР, ст. 392, 1218, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадщини, після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її батька - ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Коростишіська територіальна громада в особі Коростишівської міської ради, ЄДРПОУ: 04053660, місцезнаходження: вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирського району, Житомирської області.

Повне судове рішення складено 30.12.2024 року

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО