Рішення

від 20.12.2024 по справі 359/1647/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/1647/24

Провадження № 2/359/1526/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Ліман А.Г.,

розглянувши y відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва», Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області про скасування арешту, -

в с т а н о в и в :

15 лютого 2024 року до Бориспільськогоміськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява, в якій представник позивача адвокат Галич О.М. просить суд скасувати арешт на майно, а саме : житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 08 жовтня 2007 року відділом державної виконавчої служби Бориспільського міськрайон-ного управління юстиції Реєстраційний номер обтяження 5812450).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер та після його смерті відкрилася спадщина. 05 червня 2023 року Першою бориспільською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 127/2023. Позивач прийняла спадщину, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок немає можливості, оскільки в ході перевірки нотаріусом встановлено, що зареєстровано арешт нерухомого майна 10 жовтня 2017 року на підставі постанови ВДВС м.Бориспіль, б/н від 08 жовтня 2007 року, об`єкт обтяження : житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Власник ОСОБА_2 . В подальшому позивачу стало відомо, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2005 року у справі № 2-969/05/2004 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь КП «Господар» стягнуто солідарно суму боргу у розмірі 2869,85 грн. та 51, 00 грн. державного мита. Згідно інформації Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області, на примусовому виконанні у відділі, відкритих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 не перебуває. Тому, позивач змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2024 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строк для їх реалізації.

22 липня 2024 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом і повідомленням сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Натомість представник позивача подав заяву, якою просив суд позовну заяву задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи провів у відсутність вказаних сторін.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ч. 1 ст.4та ч. 1 ст.5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК Українивстановлено,що кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1ст.81,89ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Судоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 09 квітня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Київ), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим 14 липня 1964 року Дарницьким б/ЗАГС м. Київ, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданим 10 грудня 1983 року Палацом реєстрації шлюбу і народження м. Київ (а.с. 15-16,18).

Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями під АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу вчиненого 31 жовтня 20003 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є., та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2478134 від 30 грудня 2003 року (а.с. 26-27).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2005 року, у справі № 2-969/05/2004 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь КП «Господар» стягнуто солідарно суму боргу у розмірі 2869,85 грн. та 51 грн. державного мита (а.с. 19).

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 363957321, 10 жовтня 2007 року за № 5812450 Бориспільською державною нотаріальною конторою внесено арешт нерухомого майна, підстава: постанова ВДВС м. Борисполя, бн, 08 жовтня 2007, ВДВС м. Борисполя, об`єкт обтяження : будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 (а.с. 30).

Так, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 324491, винесеною державним виконавцем Бориспільського міськрайонного управління юстиції Мамарбаєвим Є.В. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , 1939 року народження, домоволодіння АДРЕСА_1 . Наведене також підтверджується копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 14839833 (а.с. 21-22).

Згідно листа в.о. начальника відділу Бориспільського Відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області № 64345 від 01 листопада 2023 року встановлено, що згідно перевірки Автоматизоваваної система виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відділі, відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 не перебувають (а.с. 26).

Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26 січня 2024 року, державним нотаріусом Першої бориспільської державної нотаріальної контори Кардашневською М.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 (а.с. 24-25).

Згідно ст. 1 Протоколу 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 316 ЦК Українивизначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У статті 321 ЦК Українивказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно ст. 386 ЦК Українивизначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі наведеного суд приходить висновку, що наявна заборона порушує права позивача, так як вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, після смерті батька ОСОБА_2 .

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час існує потреба в арешті житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час розгляду справи встановлено, що виконавчих проваджень по відношенню до ОСОБА_2 , 18 січня 1939 року у відділі ДВС не перебувають, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з - під арешту у позасудовому порядку. Доказів протилежного суду сторонами не надано.

Відповідно Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року за № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10 червня 1999 року за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність арешту майна ОСОБА_2 , неможливість його скасування в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про скасування арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його прав шляхом скасування арешту, а відтак і про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись, ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 4, 5,12, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва», Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області про скасування арешту - задовольнити.

Зняти арешт з майна, а саме : житлового будинку, що розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 08 жовтня 2007 року відділом державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (Реєстраційний номер обтяження 5812450).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 грудня 2024 року.

Суддя Л.В. Яковлєва